Постанова

від 28.02.2008 по справі 9/271пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/271пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 лютого 2008 р.                                                                                    № 9/271пд  

головуючогоМуравйова О.В.

суддівГоголь Т.Г.,  Волковицької Н.О.

за участю представників сторінпозивача

відповідача

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу    

Сезін В.В., дов.від 04.01.08 №09/26

Богославець М.М., дов. від 27.02.08; Аляб'єв Н.К - директор

Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

на постановувідДонецького апеляційного господарського суду21.11.2007 року

у справігосподарського суду  № 9/271пдДонецької області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

доМаріупольського юридичного агентства м.Маріуполь Донецької області

пророзірвання договору та відшкодування збитків в розмірі 50000грн.

          Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського юридичного агентства про розірвання договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 27.07.2005 року №5525 та відшкодування збитків в розмірі 50000грн., які виникли  через неналежне виконання відповідачем  умов договору .

Доповідач: Гоголь Т.Г.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.10.2006 року провадження у справі припинив на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що спір, згідно з вимогами статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає розгляду в господарських судах України. Донецький апеляційний господарський суд постановою від 15.11.2006 року ухвалу господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року скасував  в частині припинення провадження у справі про стягнення збитків в сумі 50 000грн. і  направив справу  в цій частині на розгляд до господарського суду Донецької області. В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року   залишив без змін.За касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", Вищий господарський суд України переглянув ухвалу місцевого та постанову апеляційного госпо дарських судів і постановою  від  01.03.2007  року  постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 15.11.2006 року залишив без змін, як законну та обґрунтовану. Господарський суд Донецької області рішенням від 17.09.2007 року (суддя Мартюхіна Н.О.) в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Маріупольського юридичного агентства про стягнення збитків в сумі 50000 грн. відмовив, з посиланням на те, що позивач не довів складової частини збитків та наявність всіх елементів правопорушення. Донецький апеляційний господарський суд постановою від 21.11.2007 року (судді Стойка О.В., Геза Т.Д., Діброва Г.І.) рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2007 року залишив без змін. В постанові суд зазначив, що здійснення позивачем передплати за  договором, дію якого не припинено, а також невиконання обов'язків відповідача за цим договором, що безпосередньо не  стосуються прав позивача - не може розцінюватися  у якості збитків позивача.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 21.11.2007 року  та ухвалити нове рішення, яким задовольнити  позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Маріупольського юридичного агентства про відшкодування збитків в сумі 50000, 00 грн. Вимоги касаційної скарги вмотивовані тим,  що приймаючи постанову, апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, а саме: статей 1, 8, 124, 129 Конституції України, статті 22 Закону України "Про судоустрій України", статей 14, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 651, 901, 906, 907, 10904, 1008 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, статей 47, 12, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що відшкодування заподіяних збитків є правовим наслідком у випадку порушення зобов'язання, а договір є припиненим внаслідок відмови довірителя від договору.

Маріупольське юридичне агентство надало відзив на касаційну скаргу, в якому просило оскаржену постанову Донецького апеляційного господарського суду залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу –без задоволення як безпідставну.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення  господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи та застосування норм матеріального та процесуального законодавства Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення (ухвали), касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (Комбінатом), Маріупольським юридичним агентством (Агентством) та власниками земельних паїв відповідно до списку, що є невід'ємною частиною договору  (Пайщиками), був укладений договір № 5525 про надання правової допомоги та надання юридичних послуг. Відповідно до пункту 1 договору Комбінат та Пайщики доручають, а Агентство бере на себе зобов'язання з надання юридичних послуг в об'ємі та на умовах, передбачених договором. Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що Агентство зобов'язується: в судовому порядку розірвати довгострокові договори оренди земельних паїв, укладених Пайщиками з ТОВ "Заря" в кількості 988 шт.; в судовому порядку розірвати довгострокові договори оренди земельних паїв, укладені Пайщиками з ТОВ "Агрофірма "Заря" в кількості 988шт.; після розірвання договорів оренди земельних паїв, укладених Пайщиками з ТОВ "Заря" та з ТОВ "Агрофірма "Заря", оформити договори оренди земельних паїв або ділянок (в разі виділення земельних паїв в натурі (на місцевості)) Пайщиків з Комбінатом в кількості 988 шт. строком на 20 років на умовах, запропонованих Комбінатом. Оформлення договорів оренди земельних паїв Пайщиків з Комбінатом включає в себе: складання договору, підписання договору сторонами та реєстрація його в відповідності з діючим законодавством. Представляти інтереси Пайщиків в судах першої інстанції, а в разі незадоволення позовних вимог, або оскарження судових рішень відповідачами, в судах апеляційної та касаційної інстанції. Представництво інтересів Пайщиків в судах включає в себе оформлення позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також участь Агентства в судових засіданнях. Комбінат зобов'язується прийняти та оплатити надану правову допомогу та юридичні послуги Агентства з розрахунку по 120 (сто двадцять) грн. за кожного з 988 Пайщиків, а всього 1185560 (сто вісімнадцять тисяч п'ятсот шістнадцять ) грн. (пункт 3.1 договору). На виконання умов пункту 5.1 названого договору Комбінатом здійснена попередня передоплата  в розмірі 50000,00 грн.Оцінюючи зміст вказаного договору, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що договір містить ознаки як договору доручення, так і договору про надання послуг (юридичних послуг).Зобов'язання у сфері послуг унормовані главою 63 Цивільного кодексу України. За приписами статті 901 названого Кодексу, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Статтею 906 Цивільного кодексу України передбачено право замовника на відшкодуванням збитків за невиконання чи неналежне виконання договору про надання послуг.Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Приписами статті 653 названого Кодексу визначено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Таким чином розриваючи договір в судовому порядку з наведених вище причини - істотного порушення договору другою стороною та задовольняючи у зв'язку з цим вимогу іншої сторони про відшкодування збитків, суди повинні встановити наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову у даній справі є  правова вимога Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про розірвання договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 27.07.2005 року №5525 через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором та відшкодування у зв'язку з цим збитків в розмірі 50000,00 грн., виплачених відповідачеві як передоплата (аванс). Разом з тим, ухвалою від 05.10.2006 року господарський суд Донецької області провадження у справі припинив на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що спір, згідно з вимогами статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки сторонами цього договору є пайщики –фізичні особи. Господарськими судами встановлено, що договір № 5525 не був розірваний у визначеному законом порядку, тобто за згодою сторін або за рішенням суду. Доводи скаржника про те, що цей договір припинив свою дію внаслідок відмови довірителя від договору доручення, колегія касаційної інстанції відхиляє, оскільки, як зазначалося вище, договір № 5525 містить ознаки як договору доручення так і договору про надання послуг і сума 50000,00 грн. була перерахована відповідачеві саме як передоплата за надання юридичних послуг (пункт 5.1 договору). Поняття збитків визначено статтею 22 Цивільного кодексу України. За приписаним пункту 2 наведеної норми, під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода). Отже сплачений позивачем аванс, як то передбачено договором, не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України. Крім того, в процесі розгляду справи, судами досліджувалось питання щодо наявності підстав для стягнення збитків, в результаті чого встановлена відсутність

таких підстав, а отже і правомірно відмовлено в задоволенні позову у цій частині.

З урахуванням викладеного та виходячи з меж перегляду справи, встановлених приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України вважає, що фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись статтями  108, 1115, 1117, 1119,  11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2007 року у справі  №  9/271пд залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      О.Муравйов

Судді                                                                                                    Т.Гоголь

Н. Волковицька