Постанова

від 30.01.2024 по справі 752/12746/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 752/12746/20 Головуючий у 1 інстанції: Волчко А.Я.

Провадження №22-ц/824/778/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

30 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оранж» про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «СПВ Інвест», ТОВ Компанія з управління активами «Оранж» про визнання дійсним договору купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП, укладений між ТОВ «СПВ Інвест» (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) та договору купівлі - продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02Ф від 25 червня 2018 року, укладений між ТОВ «КУА «Оранж» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), а також про зобов`язання ТОВ «СПВ Інвест» передати ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомості - майбутня житлова квартира за умовним номером 28 (двадцять вісім) на 8 (восьмому) поверсі, яка буде розміщена в будівельних осях В-Е/5/1-7, кількість кімнат 2(дві), загальною площею 59, 28 кв.м. (п`ятдесят дев`ять цілих двадцять вісім сотих квадратних метрів) в проектній документації визначена як приміщення 2В, квартира буде знаходитись в житловому будинку Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , та про відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з метою придбання квартири, 25 червня 2018 року уклала з відповідачем - ТОВ «КУА «ОРАНЖ» (продавець) договір купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02/Ф, згідно якого ОСОБА_1 купила дериватив - форвардний контракт № 28-2В від 21 червня 2018 року, на поставку базового активу - майнові права на об`єкт нерухомості - майбутня житлова квартира за умовним номером 28 (двадцять вісім) на 8 (восьмому) поверсі, яка буде розміщена в будівельних осях В-Е/5/1-7, кількість кімнат 2(дві), загальною площею 59, 28 кв.м. (п`ятдесят дев`ять цілих двадцять вісім сотих квадратних метрів) в проектній документації визначена як приміщення 2В, квартира буде знаходитись в житловому будинку Житлового комплексу «ОРАНЖПАРК» за адресою: АДРЕСА_1 , що набуде статусу «Об`єкта права власності» після процедури прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності в порядку визначеному чинним законодавством України.

ОСОБА_1 , у строки визначені Договором, 26.06.2018 сплатила продавцю ТОВ «КУА «ОРАНЖ» ціну договору купівлі-продажу Деривативу (форвардного контракту) розмірі 420 000 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 26.06.2018 та 27.06.2018 за актом прийому передачі деривативу до договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02Ф від 25 червня 2018 року прийняла Дериватив (форвардний контракт) №28-2В від 21 червня 2018 року на поставку Базового активу - вищезазначеного об`єкту нерухомості.

В подальшому позивач уклала з ТОВ «СПВ Інвест» на виконання форвардного договору (контракту) №28-2В/2 від 21 червня 2018 року договір № 3/27.06/2018-МП купівлі-продажу майнових прав на вищезазначений об`єкт нерухомості, який було оплачено 26.08.2018, однак була повідомлена відповідачами про нікчемність договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту)№ 25/06/18/02/Ф від 25 червня 2018 року та договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомості №3/27.06/2018-МП від 27 червня 2018 року.

ОСОБА_1 зазначила, що виконала умови договорів в повному обсязі шляхом сплати повної суми за Договорами у строки, визначені Договором.

Також зазначила, що після отримання повідомлень про нікчемність укладених з нею договорів, які фактично є надуманими відчула тяжке моральне потрясіння, біль та душевні страждання. Розмір моральної шкоди позивач оцінила у 75 000 грн. 00 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «СПВ Інвест», ТОВ «Компанія з управління активами «Оранж» про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» (ЄДРПОУ: 39231417, Продавець) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Визнано дійсним договір купівлі продажу деривативу (форвардного контракту) № 25/06/18/02/Ф від 25 червня 2018 рок, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оранж» та ОСОБА_1 .

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» передати ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомості - житлову квартиру за умовним номером 28 (двадцять вісім) на 8 (восьмому) поверсі, яка розміщена в будівельних осях В-Е/5/1-7, кількість кімнат 2(дві), загальною площею 59, 28 кв.м. (п`ятдесят дев`ять цілих двадцять вісім сотих квадратних метрів) в проектній документації визначена як приміщення 2В, квартира знаходиться в житловому будинку Житлового комплексу «ОРАНЖПАРК» за адресою: АДРЕСА_1 , за актом приймання-передачі та передати документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки правові підстави для розірвання договору чи підстави вважати його недійсним відсутні, а сторонами не підписувалось жодних додаткових угод, Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП є дійсним, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Зустрічний позов про визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП є безпідставним та необґрунтованим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 18 серпня 2023 року ТОВ «СПВ Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку в частині підстав анулювання Форварду, як підстави нікчемності договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП і того що Форвардний договір повністю відповідає вимогам Постанови КМУ № 362.

Зазначило, що 25 червня 2018 року позивачем було викуплено Форвард у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оранж» шляхом укладення договору купівлі продажу деривативу (форвардного контракту) № 25/06/18/02/Ф, що по суті є заміною сторони в зобов`язанні.

27 червня 2018 року позивачем було пред`явлено Форвард до виконання, у зв`язку з чим укладено договір купівлі-продажу майнових прав на нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП.

17 січня 2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» стало відомо про відсутність вимоги на сплату вартості контракту й самої сплати вартості контракту по Форварду.

17 січня 2020 року, на виконання умов Форварду Товариство з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» направило вимогу про сплату вартості контракту, однак оплата вартості не відбулась.

20 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» письмово повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оранж» про анулювання Форварду у зв`язку з його нікчемністю.

Вважає, що подальший обіг цінного паперу (деривативу) є недійсним (нікчемним), згідно з вимогами пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про цінні папери та фоновий ринок». Вартість контракту є істотною умовою форвардного контракту, а відсутність дії зі сторони покупця деривативу щодо сплати вартості контракту порушує вимоги форми деривативу передбаченого Постановою КМУ «Про затвердження Положення про вимоги до чної типової форми деривативів» № 632 від 19 квітня 1999 року, у зв`язку з чим Форвард немає статусу Деривативу (цінного паперу) згідно з вимогами ст.ст. 1. 2. З. 15 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», та є недійсним в розумінні частини 2. статті 215 чого Кодексу У країни, та не може вважатись похідним цінним папером.

Стверджує, що суд першої інстанції помилково встановив дійсність договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП, не дослідивши наявність, на час подання позовної заяви, у ТОВ «СПВ Інвест» спірних майнових прав, а також помилково посилається на норми щодо недопущення припинення зобов`язання на вимогу однієї сторони договору, допустимість такого розірвання лише за згодою та відсутність доказів, які б підтверджували факт істотного порушення договору позивачем.

Вказало, що апелянт обґрунтовував недійсність Договору купівлі-продажу майнових прав на підставі його нікчемності, тобто не дійсності з моменту укладання, а тому з моменту виявлення нікчемності Форвардного контракту і відповідно договорів купівлі- продажу форвардного. Вважає, що він мав повне й законне право розпоряджатись майновими ми на об`єкт нерухомості майбутня житлова квартира, на свій розсуд.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта ТОВ «СПВ Інвест» - Богуш М.К., в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Інші учасники справи в судове засідання також не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що 21 червня 2018 року між ТОВ «СПВ Інвест» та ТОВ «КУА «ОРАНЖ» укладено форвардний договір (контракт) №28-2В/2, відповідно до п.2.1., п. 1 якого ТОВ «СПВ Інвест» передав у власність ТОВ «КУА «ОРАНЖ» базовий актив за форвардним договором, а саме - майнові права на об`єкт нерухомості - майбутня житлова квартира за умовним номером 28 (двадцять вісім) на 8 (восьмому) поверсі, яка буде розміщена в будівельних осях В-Е/5/1-7, кількість кімнат 2(дві), загальною площею 59, 28 кв.м. (п`ятдесят дев`ять цілих двадцять вісім сотих квадратних метрів) в проектній документації визначена як приміщення 2В, квартира буде знаходитись в житловому будинку Житлового комплексу «ОРАНЖПАРК» за адресою: АДРЕСА_1 , що набуде статусу «Об`єкта права власності» після процедури прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності в порядку визначеному чинним законодавством України.

25 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУА «ОРАНЖ» було укладено договір купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02/Ф, згідно якого ОСОБА_1 купила дериватив - форвардний контракт №28-2В від 21 червня 2018 року, на поставку базового активу - майнові права на об`єкт нерухомості - майбутня житлова квартира за умовним номером 28 (двадцять вісім) на 8 (восьмому) поверсі, яка буде розміщена в будівельних осях В-Е/5/1-7, кількість кімнат 2(дві), загальною площею 59, 28 кв.м. (п`ятдесят дев`ять цілих двадцять вісім сотих квадратних метрів) в проектній документації визначена як приміщення 2В, квартира буде знаходитись в житловому будинку Житлового комплексу «ОРАНЖПАРК» за адресою: АДРЕСА_1 , що набуде статусу «Об`єкта права власності» після процедури прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності в порядку визначеному чинним законодавством України.

26.06.2018 ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «КУА «ОРАНЖ» всю ціну деривативу у розмірі, встановленому договором - 420 000 грн, двома платіжними переказами - 120 200 грн та 299 800 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 26.06.2018 року.

27 червня 2018 року за актом прийому передачі деривативу до договору купівлі -продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02Ф від 25 червня 2018 року ТОВ «КУА «Оранж» передав, а ОСОБА_1 прийняла Дериватив (форвардний контракт) №28-2В від 21 червня 2018 року на поставку Базового активу - вищезазначеного об`єкту нерухомості.

27 червня 2018 року між ТОВ «СПВ Інвест» та ОСОБА_1 на виконання форвардного договору (контракту) №28-2В/2 від 21 червня 2018 року було укладено договір № 3/27.06/2018-МП купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості - майбутня житлова квартира за умовним номером 28 (двадцять вісім) на 8 (восьмому) поверсі, яка буде розміщена в будівельних осях В-Е/5/1-7, кількість кімнат 2(дві), загальною площею 59, 28 кв.м. (п`ятдесят дев`ять цілих двадцять вісім сотих квадратних метрів) в проектній документації визначена як приміщення 2В, квартира буде знаходитись в житловому будинку Житлового комплексу «ОРАНЖПАРК» за адресою: АДРЕСА_1 , що набуде статусу «Об`єкта права власності» після процедури прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності в порядку визначеному чинним законодавством України.

Ціна майнових прав на цей об`єкт нерухомості відповідно до п.4.1. вказаного Договору становить 419 912 грн., в тому числі ПДВ, що являється еквівалентом 15 935,94 доларів США за курсом продажу готівкового долару США до гривні, встановленого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Згідно додатку №1 до договору для позивача за первісним позовом встановлений індивідуальний графік черговості платежів з визначенням строків внесення першого та кожного наступного платежу для сплати ціни майнових прав на об`єкт нерухомості.

Згідно копій квитанцій, долучених до позовної заяви ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов`язання щодо сплати на користь ТОВ «СПВ Інвест» вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, зокрема 04.10.2018 сплатила на користь ТОВ «СПВ Інвест» за майнові права на об`єкт нерухомості кошти на суму 290 000 грн. та 20 000 грн., 31.10.20.2018 - кошти на суму 7581 грн., 03.12.2018 - кошти на суму 7581 грн., 28.12.2018 - кошти на суму 7581 грн, 04.02.2019 - кошти на суму 7581 грн, 04.03.2019 - кошти на суму 7581 грн, 02.04.2019 - кошти на суму 7581 грн, 02.05.2019 - кошти на суму 7581 грн, 04.06.2019 - кошти на суму 7581 грн, 02.07.2019 - кошти на суму 7581 грн, 03.07.2019 - кошти на суму 7581 грн, 03.09.2019 - кошти на суму 7581 грн, 03.10.2019 - кошти на суму 7581 грн, 04.11.2019 - кошти на суму 7581 грн, 29.11.2019 кошти на суму 7581 грн.

В свою чергу ТОВ «СПВ Інвест» не виконало свої зобов`язання щодо передачі майнових прав на об`єкт нерухомості за цим договором.

Листом № 01-19 від 22.06.2020 ТОВ «СПВ Інвест» та листом № 01-19 від 19.06.2020 ТОВ «КУА «Оранж» повідомили ОСОБА_1 про нікчемність правочину - договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту)№ 25/06/18/02/Ф від 25 червня 2018 року та договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомості №3/27.06/2018-МП від 27 червня 2018 року, мотивуючи відсутністю своєчасної оплати у строки, передбачені контрактом за випуск деривативу (форвардного контракту) з боку першого покупця форвардного контракту (деривативу) ТОВ «КУА «Оранж», зазначали, що через порушення вимоги форми деривативу, передбаченої постановою КМУ «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної типової форми деривативів» № 632 від 19 квітня 1999 року, що форвардний договір (Контракт) №28-2В/2 від 21 червня 2018 року є недійсним, та усі наступні правочини, які відбулися у відношенні вказаного контракту з Третіми особами (тобто з ОСОБА_1 ), а саме договір купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту)№ 25/06/18/02/Ф від 25 червня 2018 року та договір купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомості №3/27.06/2018-МП від 27 червня 2018 року є недійсними (нікчемними) на підставі ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Дослідивши Форвардний договір (контракт) №28-2В/2 від 21 червня 2018 року між ТОВ «СПВ Інвест» та ТОВ «КУА «Оранж», суд приходить до висновку, що останній повністю відповідає вимогам Постанови КМУ № 362.

Пунктом 3.3 Форвардного Договору (Контракту) № 28-2В/2 від 21 червня 2018 року визначено, що вартість Контракту підлягає сплаті протягом 90 банківських днів з моменту письмової вимоги від Продавця (ТОВ «СПВ Інвест») до Покупця (ТОВ «КУА «Оранж»).

Згідно пункту 4.1 Договору, ціна базового активу становить 419 912, 00 грн.

25 червня 2018 року на підставі Договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) № 25/06/18/02/Ф, Позивач придбав у ТОВ «КУА «Оранж» дериватив - форвардний контракт №28-2В від 21 червня 2018 року.

Пунктом 3.4 Договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02/Ф визначено, що повна сума Договору повинна бути сплачена протягом 2 (двох) банківських днів від дня укладення Договору.

Позивач (за первісним позовом) відповідно до п.5.3.1 та п.3.1 Договору виконала покладені на неї обов`язки по сплаті продавцю ціну договору купівлі-продажу Деривативу (форвардного контракту) та 26.06.2018 сплатила на користь ТОВ «КУА «Оранж» всю ціну деривативу у розмірі, встановленому договором - 420 000 грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено обов`язок Продавця передати Покупцю дериватив за Актом приймання - передачі деривативу протягом 3 (трьох) днів з моменту здійснення повної сплати ціни Договору.

На виконання п. 4.1 Договору 27 червня 2018 року за актом прийому передачі деривативу до договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02Ф від 25 червня 2018 року ТОВ «КУА «Оранж» передавала ОСОБА_1 Дериватив (форвардний контракт) № 28-2В від 21 червня 2018 року на поставку Базового активу - вищезазначеного об`єкту нерухомості.

Отже, ТОВ «КУА «Оранж» визнала виконання ОСОБА_1 умов Договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02/Ф в повному обсязі та як наслідок здійснила передачу Деривативу за Актом приймання-передачі.

Пункт 7.1. встановлює, що дія договору припиняється з моменту його належного й реального виконання сторонами. Таким чином, враховуючи зазначене та п.7.1. Договору, дія Договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02Ф від 25 червня 2018 року припинилась.

Згідно пункту 5.1. Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за ним. З моменту набрання чинності цим договором, форвардний контракт вважається належним чином виконаний і зобов`язання сторін за ним припиняються.

Відповідно до п.10.5 цього ж самого Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року сторони підтверджують, що вони дійшли згоди щодо всіх істотних умов Договору й жодна з них не буде посилатися в майбутньому після укладення цього договору на недосягнення згоди щодо істотних умов Договору як на підставу для визнання його неукладеним або недійсним.

Отже, враховуючи укладення Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП, форвардний контракт № 28-2В/2 від 21 червня 2018 року, вважається належним чином виконаний і зобов`язання сторін за ним припинились.

З огляду на вищезазначене, враховуючи положеннями цивільного законодавства, враховуючи дійсність форвардного контракту № 28-2В/2 від 21 червня 2018 року та належне виконання умов Договору купівлі-продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02/Ф від 25.06.2018 сторонами, останній є дійсним.

Крім того, відповідно до відповіді універсальної товарної біржі «Контрактовий дім УМВБ» від 24 липня 2020 року та 16 вересня 2020 року, згідно яких 25 червня 2018 року за результатами проведення публічних торгів (відкритих аукціонів) на Біржі з продажу форвардних контрактів на поставу майнових прав на об`єкт нерухомості був укладений Договір купівлі-продажу деривативу (Форвардного контракту) №25/06/18/02/Ф за участі продавця ТОВ «Компанія з управління активами «Оранж», та покупця ОСОБА_1 , що був зареєстрований Біржою 25 червня 2018 року. За даними реєстру Біржі покупцем відповідно до Договору купівлі-продажу деривативу (Форвардного контракту) №25/06/18/02/Ф є ОСОБА_1 , яка відповідно до умов зазначеного договору стала власником базового активу - майнових прав на об`єкт нерухомості - квартиру за номером АДРЕСА_2 .

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Судом встановлено 27 червня 2018 року між ТОВ «СПВ Інвест» (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) укладено договір № 3/27.06/2018-МП та 25 червня 2018 року договів купівлі - продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02Ф між ТОВ «КУА «Оранж» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець)

Форвардний контракт-двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов`язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту. (Постанова КМУ від 19 квітня 1999 р. N 632«Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» - надалі «Постанова № 632»).

За загальним правилом з моменту пред`явлення Акту прийому-передачі деривативу і укладання договору купівлі-продажу майнових прав усі попередні договори вважаються виконаними.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, правочин завжди дійсний, але він може бути дійсним умовно. Заінтересована особа може його оспорити, і тоді він втратить силу за рішенням суду, а судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні зустрічного позову про визнання договору недійсним.

Згідно частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням вказаних вимог закону правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (правовий висновок Верховного Суду України № 6-84цс14 від 03 вересня 2014 року).

Судом встановлено, що, звертаючись до суду із позовом, про визнання дійсним договору купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 27 червня 2018 року № 3/27.06/2018-МП, укладений між ТОВ «СПВ Інвест» (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) та договору купівлі - продажу деривативу (форвардного контракту) №25/06/18/02Ф від 25 червня 2018 року, укладеного між ТОВ «КУА «Оранж» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), а також про зобов`язання ТОВ «СПВ Інвест» передати ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомості - майбутня житлова квартира за умовним номером 28 (двадцять вісім) на 8 (восьмому) поверсі, яка буде розміщена в будівельних осях В-Е/5/1-7, кількість кімнат 2(дві), загальною площею 59, 28 кв.м. (п`ятдесят дев`ять цілих двадцять вісім сотих квадратних метрів) в проектній документації визначена як приміщення 2В, квартира буде знаходитись в житловому будинку Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , просила на підставі ст. 220 ЦК України визнати дійсним вказаний договір купівлі-продажу від 14 червня 2007 року.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За загальними правилами визнання договору дійсним встановлюються у наступних і випадках.

Згідно з ст. 218 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ст. 219 ЦКУ суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Згідно зі ст. 220 ЦКУ у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемним правочином є правочин, вчинення якого не породжує передбачених законом правових наслідків у зв?язку із протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру, незалежно від пред?явлення позову про визнання його недійсним. Нікчемний правочин є недійсним незалежно від визнання його таким і від бажання сторін Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно з ст. 221 ЦКУ правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь малолітньої особи.

Згідно з ст. 224 ЦКУ на вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування.

Згідно з ст. 224 ЦКУ на вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підстави недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторона вимог, які встановлені ч. 1, ч. 3, ч. 5 та ч. 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам державі та суспільства, його моральним засадам (ч. 1ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. постанови ВП ВС 05.06.18, справа № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18); 30.01.19, справа № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18); 11.09.19, справа № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); 19.02.20, справа № 210/4458/15-ц (провадження № 14-354цс19); 04.04.20, справа № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19); 16.06.20, справа № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19); 15.09.20, справа № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Колегія суддів вважає, що у даному випадку позивач повинна захищати свої інтереси на умовах і в порядку передбачених в укладених нею з відповідачами контрактів, та за Законом України «Про захист прав споживачів.

Колегія суддів вважає, що той факт що ТОВ Компанія з управління активами «Оранж» не здійснила оплату Товариству з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» по контракту за Форвардом, і обидві компанія розірвали між собою договірні відносини підтверджує лише не доброчесність з боку юридичних осіб відносно на позивача ОСОБА_1 яка виконала усі умови по укладеним нею договорам.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У частині другій статті 331 ЦК України чітко вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 3-4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи висновки апеляційного суду, судом першої інстанції було невірно визначено норми матеріального права, які підлягають застосуванню в даному випадку, що призвело до помилковості здійснених висновків, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПВ Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оранж» про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та зобов`язання вчинити дії - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено «23» лютого 2024 року

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко