Постанова

від 21.02.2024 по справі 757/25590/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1761/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/25590/21-ц

21 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Ільєвої Т.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима В'ячеславовича, державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання електронних торгів недійсними,-

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В., державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання електронних торгів недійсними, в якому просила суд:

- визнати недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 441811), що відбулися 16.11.2020 року з продажу двокімнатної квартири загальною площею: 65,9 кв.м., житлова площа: 37,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати протокол проведення електронних торгів №511817 від 16.11.2020 року, складеного за результатами електронних торгів з продажу двокімнатної квартири загальною площею: 65,9 кв.м., житлова площа: 37,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати акт про реалізацію предмету іпотеки приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. від 04.12.2020 року;

- стягнути з відповідачів на користь позивачки понесені нею судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що під час проведення електронних торгів від 16.11.2020 року з продажу двокімнатної квартири загальною площею: 65,9 кв.м., житлової площі: 37,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 мало місце порушення правил їх проведення та порушення прав і її законних інтересів, а саме: звернувши стягнення на квартиру, приватний виконавець не урахував норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; виконавець не надіслав повідомлення про огляд квартири, про проведення оцінки нерухомого майна та постанови про призначення об'єкта оціночної діяльності, що позбавило позивачку можливості здійснити перевірку Звіту про оцінку квартири від 24.01.2020 року.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В., Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання електронних торгів недійсними.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Шаповалов А.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що судом не взято до уваги той факт, що приватним виконавцем не було встановлено факт отримання боржником копії повідомлення від 05.02.2020 року, вимоги від 14.02.2020 року та 20.05.2020 року, а отже боржник не була повідомлена належним чином щодо виконавчого провадження в порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказував на те, що електронні торги було проведено із порушенням чинного законодавства, оскільки при їх проведенні не було здійснено розміщення відповідної об'яви в газету, повідомлень про час та місце проведення прилюдних торгів та результатів цих торгів на адресу боржника не надходило.

Посилався на те, що в матеріалах справи наявний звіт перо оцінку майна № 18-200702-011, у якому чітко видно реальну вартість квартири, проте у наданому виконавцем звіті, вартість квартири є сильно заниженою.

Вказував на те, що ухвалюючи рішення, судом не досліджено питання про те, що квартира є єдиним житлом боржника, і враховуючи положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» приватний виконавець не мав права звертати стягнення на квартиру.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не відповідають дійсності, грунтуються на невірному тлумаченні норм права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Шаповалов А.М. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Приватний виконавець Корольов В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 09 вересня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку, укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,90 кв.м., житловою площею 37,50 кв.м., який зареєстровано в реєстрі за №1-3050.

15.07.2005 року, між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого, в свою чергу, є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML003/143/2005, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 13500 доларів США з фіксованою процентною ставкою у розмірі 11,0 % річних, на строк до 15.07.2015.

24 грудня 2007 року ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки №PML-003/323/2007/1, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань за кредитним договором №ML-003/143/2005, укладеного сторонами 15 липня 2005 року.

24 грудня 2007 року ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки №PML-003/323/2007/2, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань за кредитним договором №ML-003/323/2007, укладеного сторонами 24 грудня 2007 року.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2014 року у цивільній справі №757/2272/14-ц позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення коштів задоволено та вирішено:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором позики у розмірі 7 362 долара 41 центів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 08.01.2014 становить 58 847 грн. 74 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» пеню у розмірі 10 503 грн. 36 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в рівних частках витрати на оплату судового збору в розмірі 3 654 грн. 00 коп.

На виконання вищезазначеного судового рішення, 23.06.2014 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у цивільній справі №757/2272/14-ц.

07.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим Вадимом В`ячеславовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №60545426 про примусове виконання виконавчого листа №757/2272/14-ц, виданого 23.06.2014 року Печерським районним судом м. Києва.

Листом від 08.11.2019 рокуприватним виконавцем було направлено запит на адресу боржника з проханням надати інформацію про наявність будь-якого майна боржника. Даний лист було направлено рекомендованою кореспонденцією, проте лист повернувся за закінченням терміну зберігання на адресу приватного виконавця.

Листом від 18.11.2019 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повідомили, що боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом №062/14-15722 від 22.11.2019 рокуКиївське БТІ повідомило, що квартира, за адресою: АДРЕСА_1 належить боржнику ОСОБА_1 .

Листом №105/01-5138/1 від 13.11.2019 рокуПечерська РДА в м. Києві повідомили, що за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_1 . Інші зареєстровані особи відсутні.

Також, з матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, оскільки 18.06.2020 року звернулася із листом на офіційну електронну адресу приватного виконавця з проханням надіслати їй матеріали виконавчого провадження. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржниці на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено скановані копій всіх матеріалів провадження, в тому числі повний звіт про оцінку майна. Вказана електронна адреса боржниці також вказана в її скарзі на дії приватного виконавця та співпадає з тією, на яку було надіслано всі матеріали виконавчого провадження.

20.12.2019 року приватним виконавцем було описано майно боржника за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 16.01.2020 року приватним виконавцем було залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення вартості оцінки майна боржника за постановою про опис від 20.12.2019 року.

05.02.2020 року приватним виконавцем було направлено повідомлення про проведення оцінки майна з копією висновку про вартість майна від 24.01.2020 року на адресу боржника. Даний лист було направлено на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією.

Листом від 14.02.2020 року боржнику було направлено вимогу приватного виконавця з проханням надати доступ до місця реєстрації боржника, з метою виявлення майна за адресою, а також пропозицією узгодити дату та час опису майна.

Листом від 20.05.2020 року боржнику було направлено повторно вимогу приватного виконавця з проханням надати доступ до місця реєстрації боржника з метою виявлення майна за адресою, а також пропозицією узгодити дату та час опису майна.

10.06.2020 року приватним виконавцем було сформовано Заявку № 968 на публікацію в СЕТАМ та внесені відповідні відомості та скан-копії документів в Систему для формування лота, а також внесені відповідні відомості про передачу майна на реалізацію в АСВП.

Листом від 18.06.2020 року на електронну адресу за проханням боржника ОСОБА_1 було направлено скановані копії матеріалів виконавчого провадження, в тому числі повний текст Звіту про оцінку майна від 24.01.2020 року.

Згідно відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» за визначеним посиланням в межах виконавчого провадження № 60545426 у центральній базі даних системи електронних (далі - Система) 02.09.2020 року було розміщено лот № 441811 з продажу арештованого нерухомого майна, а саме: ІПОТЕКА. Двокімнатна квартира загальною площею: 65.9 кв.м., житлова площа: 37.5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

16.11.2020 року торги пройшли успішно, про що було складено протокол проведення електронних торгів № 511817 від 16.11.2020 року, згідно якого переможцем торгів став ОСОБА_2 з найвищою ціновою пропозицією.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів та що ці порушення вплинули на результати торгів, та чи порушені законні інтереси позивача під час проведення електронних торгів, проте встановлені під час судового розгляду обставини свідчать, що позивачем не доведено таких обставин, обґрунтування зводиться до оскарження дій виконавця, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела, зокрема, не надала належних і допустимих доказів того, що зазначені нею у позовній заяві порушення вплинули на результат електронних торгів.

Відповідно до частини третьої, п`ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а в разі проведення електронних торгів - також на вебсайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів, та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Обов`язок організатора прилюдних торгів друкувати в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких торгів з реалізації предмета іпотеки та письмове сповіщення, в тому числі, іпотекодавця, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна закріплено також у пункті 2 розділу VII Порядку.

У постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 Верховний Суд України зазначив, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Таку саму правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16 (провадження № 61-21671св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) зазначила, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому цим Законом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними, оскільки порушення, допущені приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому цим Законом України «Про виконавче провадження».

Підстави позову, на які посилається позивачка, не знайшли належного підтвердження та були спростовані відповідачами, а жодних інших порушень правил проведення електронних торгів, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за№ 1301/29431 (надалі - Порядок), судом не встановлено. ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела, зокрема, не надала належних і допустимих доказів того, що зазначені нею у позовній заяві порушення вплинули на результат електронних торгів.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Колегія суддів зауважує, що висновок про вартість майна було направлено позивачу, проте позивач, будучу достовірно обізнаним про наявність виконавчого провадження та арешт його майна, під час розгляду справи не надав доказів оскарження звіту про оцінку майна у порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.

Відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Посилання позивача на відсутність доказів отримання висновку про вартість майна не є порушенням, яке могло вплинути на результати спірних торгів, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено обов`язку надсилати такі повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Саме по собі направлення виконавцем такого висновку стороні виконавчого провадження вважається ознайомленням з визначеною експертом вартістю майна у розумінні частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Слід зазначити, що позивач не спростуваланалежними та допустимими доказами визначену експертну грошову оцінку спірного майна, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність доводів позивача, що реалізація арештованого майна відбулась за заниженою ціною і не відповідає ринковій вартості.

Інші доводи скарги були предметом розгляду судупершої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, а відтак підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий: Судді: