Ухвала

від 26.02.2024 по справі 308/530/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/530/21

2/308/374/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні,в залісуду,в м.Ужгороді,матеріали цивільноїсправи за уточненою позовною заявою адвоката Кукарека К.С., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ТРАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора КП Галаванівської сільської ради «Абсолют» Бондарина А.А., приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Селехман O.A., приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Капітула Г.Д. про визнання незаконними та скасування індексних рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння ,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за уточненою позовноюзаявою адвокатаКукарека К.С.,яка дієв інтересахТовариства зобмеженою відповідальністю«СІРІУС ТРАНС»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,державного реєстратора КПГалаванівської сільськоїради «Абсолют»Бондарина А.А.,приватного нотаріусаУжгородського нотаріальногоокругу СелехманO.A.,приватного нотаріусаУжгородського нотаріальногоокругу КапітулаГ.Д.про визнаннянезаконними таскасування індекснихрішень тавитребування майназ чужогонезаконного володіння. (справа №308/530/21).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.03.2021 року у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судові засідання призначені на 25.09.2023 року, 26.10.2023 року, 28.11.2023 року, 20.12.2023 року, 06.02.2024 року та на 26.02.2024 року, представник позивача ТзОВ «СІРІУС ТРАНС» не з`явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, в т.ч. шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб сайті судової влади України.

Адвокатом Кукарека К.С., яка представляє інтереси позивача, у судові засідання призначені на 06.02.2024 року та на 26.02.2024 року подані клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат зайнята у розгляді інших справ, де нею здійснюється представництво.

Будь-яких клопотань про розгляд справи у відсутності позивача чи його представника до суду не надходило.

26.02.2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Борсенко О.В. до суду надійшло клопотання про залишення даного позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника у судові засідання. Також адвокат просив розглянути подане ним клопотання про залишення позову без розгляду у його відсутності.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Матіко С.Р. у судове засідання подав заяву, згідно якої підтримує заявлене адвокатом Борсенко О.В. клопотання про залишення позовної заяви ТзОВ «СІРІУС ТРАНС», без розгляду, яке просить розглянути у їх відсутності.

Державний реєстратор КП Галаванівської сільської ради «Абсолют» Бондарина А.А. та приватний нотаріус Ужгородського нотаріального округу Селехман O.A. у судове засідання не з`явилися потворно, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, в тому числі й шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб сайті судової влади України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Приписами частини 1статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК Українисуд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо належним чином повідомлений позивач повторно нез`явився упідготовче засідання чив судовезасідання абоне повідомивпро причининеявки,крім випадку,якщо віднього надійшлазаява пророзгляд справиза йоговідсутності ійого нез`явленняне перешкоджаєрозгляду справи; (пункт 3 частини першої статті 257 в редакції Закону№ 3200-IX від 29.06.2023}.

Отже законодавцем окремим законом внесено зміни до ЦПК України, в частині підстав для залишення позовної заяви без розгляду, відтак відтепер суд може залишити позов без розгляду у разі повторної неявки позивача не тільки в судове засідання, а й у підготовче.

Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Водночас положення пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК Україниповинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положеннямстаті 223 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 2статті 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5статті 223 ЦПК України).

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2статті 257 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 58 ЦПК Українисторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогамиЦПК Українисуд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідно до ст.2ч.1,2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22.05.2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 року у справі № 359/7882/19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.08.2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21.09.2020 року у справі № 658/1141/18, від 19.04.2021 року у справі № 675/1714/19, від 26.04.2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судові засідання, призначені в суді на 06.02.2024 року, 26.02.2024 року (та у попередні) не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Натомість адвокатом Кукарека К.С. у судові засідання призначені на 06.02.2024 року та на 26.02.2024 року подані клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат зайнята у розгляді інших справ, де нею здійснюється представництво.

Вказані заяви підтверджують виключно той факт, що сторона позивача про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином.

Більш того, інформація про дату та час судового засідання є відкритою для учасника справи та міститься на офіційному сайті судової влади в мережі Інтернет та і адвокат є зареєстрованою в системі «електронний суд» (саме через вказану систему позивачем подано уточнену позовну заяву).

Отже, позивач, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 26.02.2024 року, не з`явився, що є повторністю (тобто двічі поспіль), заяву про розгляд справи за своєї відсутності позивачем не подано.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 року по справі № 9901/278/21.

Отже, підстави для ще одного відкладення судового розгляду відсутні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно дост.43 ч.2 п.2 ЦПК Українипозивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно дост.44 ч.1 ЦПК Українипозивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Європейський Суд з Прав Людини у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення і в нормах ЦПК України. Так, п.11. ст.2 ЦПК України встановлено, що основними засадами судочинства є неприпустимість зловживання сторонами своїми процесуальними правами.

Позивач, як ініціатор звернення має з`являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні. Позивач мав реальну можливість прибути на слухання справи та реалізувати надані йому законом права, проте цього не зробив.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно дост. 12 ч.4 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене та фактичні обставини справи за яких позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не прибув у судове засідання, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку. А відтак, позивач не позбавлений доступу до правосуддя та має право повторно звернутись до суду в установленому законом порядку з таким же самим позовом.

Керуючисьст.ст. 223, 257, 260,261,263, 353ЦПКУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача задоволити.

Уточнену позовну заяву адвоката Кукарека К.С., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ТРАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора КП Галаванівської сільської ради «Абсолют» Бондарина А.А., приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Селехман O.A., приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Капітула Г.Д. про визнання незаконними та скасування індексних рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Малюк В.М.