Постанова

від 06.01.2025 по справі 308/530/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року

м. Київ

справа № 308/530/21

провадження № 61-14964св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Транс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний реєстратор Комунального підприємства Галаванівської сільської ради «Абсолют», приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганна Денисівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Транс» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року у складі судді Малюка В. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Кожух О. А., Мацунича М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Транс» (далі -ТОВ «Сіріус Танс») звернулося до суду з позовом, який у подальшому уточнено, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Комунального підприємства Галаванівської сільської ради «Абсолют» Бондарина А. А., приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Селехман O. A., приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Капітула Г. Д. про визнання незаконними та скасування індексних рішень та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено, уточнену позовну заяву адвоката Кукарека К. С., яка діє в інтересах ТОВ «Сіріус Транс» залишено без розгляду з підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не прибув у судове засідання, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, поважних обставин для відкладення розгляду справи не встановлено, тому наявні підстави для залишення позовної заяви ТОВ «Сіріус Транс» без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частин першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Роз`яснено позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

ПостановоюЗакарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Сіріус Транс» залишено без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

ТОВ «Сіріус Транс» у листопаді 2024 року через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга ТОВ «Сіріус Транс» обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно застосовано пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки у суду були відсутні докази належного повідомлення саме ТОВ «Сіріус Транс».

Зазначає, що ТОВ «Сіріус Транс» зареєструвало свій електронний кабінет 31 травня 2024 року, водночас позов пред`явлено ТОВ «Сіріус Транс» у 2021 році, на момент подання діяла редакція частини шостої статті 14 ЦПК України, яка передбачала добровільну реєстрацію юридичних осіб приватного права в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні будь-які належні докази того, що сам позивач був належним чином повідомлений про призначення судового засідання на 26 лютого 2024 року, оскільки ТОВ «Сіріус Транс» електронні повістки не могло отримати через відсутність електронного кабінету.

Наголошує, що наявна в матеріалах справи повістка про виклик у судове засідання на ім`я адвоката Кукареки К. С. підтверджує той факт, що позивач і його представник є окремими учасниками судового процесу.

Крім того, у касаційній скарзі заявник просив зупинити дію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року.

У грудні 2024 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Сіріус Транс», в якому зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 11 листопада 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Сіріус Транс» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 308/530/21 з суду першої інстанції; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року; надано сторонам строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

10 грудня 2024 року матеріали справи № 308/530/21 надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05 березня 2021 року у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року представник позивача -Кукарека К. С. не з`явилася, водночас 01 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що вона одночасно із судовим засіданням у цій справі, має прийняти участь в апеляційному розгляді справи № 935/703/22 за межами Закарпатської області, через що позбавлена фізично прийняти участь у судовому засіданні навіть в режимі відеоконференції (т. 5, а. с. 86).

Розгляд справи відкладено судом на 26 лютого 2024 року.

Водночас 23 лютого 2024 року від представника позивача адвоката Кукареки К. С. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вона має прийняти участь у допиті свідків у справі № 362/3384/24 за межами Закарпатської області, через що позбавлена фізично прийняти участь у судовому засіданні навіть в режимі відеоконференції (т. 5, а. с. 102).

В судове засідання, призначене на 26 лютого 2024 року представник позивача Кукарека К. С. не з`явилася.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх правове обґрунтування

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, за змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (дивись постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі приписи процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.

Верховний Суд виходить із того, що 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистеми ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 14 ЦПК України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що представник ТОВ «Сіріус Транс» - Кукарека К. С., будучи повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, у засідання суду, зокрема які були призначені на 06 лютого 2024 року та 26 лютого 2024 року, не з`явилася, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення її позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

Судами попередніх інстанцій надану належну правову оцінку поданим представником ТОВ «Сіріус Транс» - Кукарекою К. С. заявам про відкладення судового засідання від 01 лютого 2024 року та 23 лютого 2024 року і обґрунтовано зазначено про недоведеність наведених у заявах обставин (поважності причин) неможливості явки у призначені судом судові засідання.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди попередніх інстанцій врахували поведінку сторони позивача, зокрема щодо неодноразової неявки протягом 2023-2024 років у засідання суду та подання клопотань про відкладення судових засідань, а також завдання цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи і дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що представник позивача та позивач є окремими учасниками судового процесу, Верховний Суд відхиляє, як такі, що прямо суперечать частині третій статті 58 та частині першій статті 64 ЦПК України, відповідно до яких представник діє від імені особи, яку він представляє.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частина друга статті 64 ЦПК України). Наявний у матеріалах справи ордер від 16 лютого 2022 року № 1055883 серія АО на представництво Кукарекою К. С. інтересів ТОВ «Сіріус Транс» не містить жодних обмежень.

Більше того, згідно з частиною п`ятою статті 130 ЦПК Україниповідомлення представника учасника справи вважається повідомленням і самого учасника.

Доводи касаційної скарги про відсутність належних доказів повідомлення сторони позивача про дату, час та місце судового розгляду справи є безпідставними, з огляду на подані представником позивача - Кукарекою К. С., яка має електронний кабінет у підсистемі Електронний суд, заяв про відкладення судових засідань, призначених на 06 лютого та 26 лютого 2024 року.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, згідно з принципами відповідного виду судочинства має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримує правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду право повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм процесуального права.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Транс» залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник