Постанова

від 27.02.2024 по справі 914/3779/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. Справа №914/3779/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області № 02-32/19-24 від 03.01.2024 року (вх. № 01-05/114/24 від 09.01.2024 року)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року (суддя О.Ф. Стороженко; повний текст рішення складено 27.12.2023 року)

у справі № 914/3779/23

за позовом: Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (надалі Сокільницька сільська рада)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Вертикаль Інкомпані (надалі ТзОВ Вертикаль Інкомпані)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Львів Проперті Девелопмент</a> (надалі ТзОВ Львів Проперті Девелопмент)

про стягнення солідарно безпідставно збережених грошових коштів пайової участі з будівництва житла у загальному розмірі 7084443,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

27.12.2023 року Сокільницька сільська рада звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Вертикаль Інкомпані, ТзОВ Львів Проперті Девелопмент про солідарне стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі з будівництва житла у загальному розмірі 7084443,53 грн.

В позовній заяві підставою позову зазначено факт прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів згідно із чотирма Сертифікатами: ІУ122210322914 від 15.04.2021; ІУ122210322948 від 15.04.2021; ІУ122211215450 від 17.12.2021;ІУ122211215968 від 17.12.2021. Позивач зазначає, що відповідачі не звертались із заявами про визначення розміру пайової участі щодо будівництва об`єктів та не сплачували пайової участі. Позивач здійснив розрахунок сум пайових внесків за кожним із Сертифікатів окремо, які разом становять заявлену до стягнення суму 7084443,53 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/3779/23 повернуто Сокільницькій сільській раді подану позовну заяву на підставі п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що в позовній заяві, в порушення ч.1 ст.173 ГПК України, фактично об`єднано чотири окремі вимоги, які не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, так як кожен із чотирьох Сертифікатів є окремим (не пов`язаним з іншим) доказом. Суд вказав, що факт підсумування позивачем чотирьох сум нарахувань та заявлення вимоги про стягнення загальної суми пайових внесків (до складу якої входять чотири окремо визначені суми) не змінює фактичних обставин стосовно об`єднання в позовній заяві чотирьох окремих вимог (за чотирма Сертифікатами).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її незаконною і необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що оскаржена ухвала позбавляє доступу до правосуддя. Звертає увагу на те, що заявлений позов спрямований на захист інтересів територіальної громади та відшкодування втрат місцевого бюджету у вигляді неориманих коштів пайової участі. За доводами апеляційної скарги, суд не мотивував, у чому саме полягає порушення правил об`єднання позовних вимог, передбачених ст. 173 ГПК України, а лише вказав на підставу повернення позовної заяви п.2 ч.5 ст.174 ГПК України. Скаржник покликається на те, що у даній справі заявив позовні вимоги до обидвох замовників будівництва, котрі вказані в чотирьох сертифікатах, у яких зазначена одна адреса будівництва. Відтак, спір виник з одного об`єкта будівництва, котрий вводився в експлуатацію чотирма чергами. Позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами. Правовою підставою позовної вимоги за чотирма сертифікатами є ст. 1212 ЦК України. Стверджує, що заявив взаємно пов`язані вимоги, спільних розгля яких є доцільним, оскільки такі виникли з одних правовідносин. Зазначає, що суд порушив вимоги ст. 173 ГПК України та не мав підстав застосовувати п. 2 ч.5 ст. 174 ГПК України. Також зазначає, що в силу положень ч. 6 ст. 173 ГПК України суд з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме завданню господарського судочинства. Суд мав повноваження вирішити питання про роз`єднання позовних вимог в підготовчому засіданні, а не повертати позовну заяву сільській раді. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/3779/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідачі не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/3779/23 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: В.М. Гриців, І.Б. Малех.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою у справі №914/3779/23 та ухвалено здійснити перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду даної справи, колегія суддів встановила, що ухвалу суду 29.01.2024 року про розгляд справи №914/3779/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 24.01.2024 року доставлено до електронного кабінету позивача.

Згідно з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0600083774450 відповідачу-1 ТзОВ Вертикаль Інкомпані 07.02.2024 року вручено ухвалу суду 29.01.2024 року.

Також 01.02.2024 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року надіслано відповідачу-2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600083777335 на адресу, повідомлену в апеляційній скарзі (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359).

19.02.2024 року до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №0600083777335 з довідкою АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Факт неотримання відповідачем-2 поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу від 29.01.2024 за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, ухвала Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступною.

Сторони у справі не позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух справи завдяки відкритому безоплатному цілодобовому доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатися наданими їм процесуальними правами та зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про порядок розгляду справи №914/3779/23.

На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Сокільницької сільської ради на ухвалу господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/3779/23.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Відповідно до частин 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

За змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

У той же час, аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, суд має право застосувати приписи частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням конкретних обставин, як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення.

Проте, у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є пов`язаними підставою виникнення або поданими доказами або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 23.03.2021 у справі №910/15196/20.

У справі №914/3779/23 Сокільницькою сільською радою заявлено позов до ТзОВ Вертикаль Інкомпані, ТзОВ Львів Проперті Девелопмент про стягнення солідарно безпідставно збережених грошових коштів пайової участі з будівництва житла у загальному розмірі 7084443,53 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач подав позов до відповідачів як замовників будівництва, які вказані у чотирьох сертифікатах (ІУ122210322914 від 15.04.2021, ІУ122210322948 від 15.04.2021, ІУ122211215450 від 17.12.2021, ІУ122211215968 від 17.12.2021) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за однією адресою. Даний спір виник з одного об`єкта будівництва, котрий вводився в експлуатацію чотирма чергами. Адреса будівництва у всіх чотирьох сертифікатах, перелік яких наведено у позові Сокільницької сільської ради, однакова: Львівська обл, Пустомитівський р-н, с.Сокільники, вул. Проектова-1-вул. Підстригача-вул.Проектова-3.

Позивач зазначає, що позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, в яких поєднані відповідачі та чотири сертифікати. Правовою підставою позовної вимоги за чотирма сертифікатами є ст. 1212 ЦК України.

Вищевказане дає підстави для висновку про те, що у цій справі заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідачів), пов`язані між собою поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин наявності або відсутності порушеного права позивача щодо неотримання місцевим бюджетом грошових коштів пайової участі з будівництва житла у загальному розмірі 7084443,53 грн.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 у справі №922/1359/19.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

У даній справі суд першої інстанції, вказуючи, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, не врахував положень частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, одним із основних принципів господарського судочинства - є саме своєчасність вирішення судом спору, способом дотримання якого і є можливість роз`єднання позовних вимог, якщо суд вбачає, що це надасть змогу здійснити більш якісний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін. Водночас, повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від виконання власних процесуальних обов`язків.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала господодарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/3779/23 підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати

З огляду на те, що в цьому випадку справа направляється до місцевого господарського суду для розгляду, розподіл судових витрат апеляційним господарським судом не здійснюється.

Керуючись, ст. ст. 8, 86, 173, 174, 255, 269, 270, 271, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області № 02-32/19-24 від 03.01.2024 року (вх. № 01-05/114/24 від 09.01.2024 року) задовольнити.

Ухвалу господарського Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/3779/23 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Б. Малех