УХВАЛА
26 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3318/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024
та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023
у справі за позовом: Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТГ-КОНСТРАКШІН»;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ГАЗИ»;
4)Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ-ДЖИ»;
5) ОСОБА_1 ;
6) ОСОБА_2 ;
про солідарне стягнення заборгованості 4 320 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
05.02.2024 (подана 02.02.2024 через підсистему «Електронний суд») до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» (далі - відповідач 1, скаржник) на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/3318/22.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Виходячи з суми оскарження та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 103 680,00 грн, а саме: (4 320 000,00 грн х 1,5/100 х 200%) = 129 600,00 грн х 0,8.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано квитанцію від 02.02.2024 про сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 100 652,00 грн (103 680,00 грн - 3 028,00 грн).
Натомість скаржником подано клопотання про відстрочення сплати не доплаченої частини судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі, яке обґрунтоване скрутним майновим станом.
Розглянувши це клопотання, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи-юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Отже, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті, не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01)
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення або розстрочення сплати судового збору юридичним особам, відповідне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» не підлягає задоволенню в силу закону.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 100 652,00 грн та надати суду належні докази сплати судового збору, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір", а саме:
-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
-Код класифікації доходів бюджету: 22030102
-Судовий збір (Верховний Суд, 055)
-Призначення платежу: *;101.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 235, 290, 292, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 916/3318/22.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/3318/22 залишити без руху до 14.03.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 28.02.2024 |
Номер документу | 117277105 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні