Ухвала

від 27.02.2024 по справі 320/1357/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2024 року м. Київ № 320/1357/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України на Південо-західній залізниці, Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, індексації та компенсації втрати частини доходів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:

стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період за період з 28.12.2011 по 30.12.2015 (включно) у розмірі 62.953,59 коп. (без утримання податку й інших обов`язкових платежів);

стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.12.2011 по 30.12.2015 (включно)) за період з 28.12.2011 по 30.12.2015 (включно) у розмірі 9777,65 (без утримання податку й інших обов`язкових платежів);

стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.12.2011 по 30.12.2015 (включно)) у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 28.12.2011 по 30.06.2023 (включно) у розмірі 172.583,93 грн. (без утримання податку й інших обов`язкових платежів).

Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведених вимог не дотримано, оскільки відповідачами також визначено Управління МВС України на Південо-західній залізниці й Головне управління Національної поліції у м. Києві, однак вимог до них не заявлено.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно визначитись із належним складом відповідачів та визначенням позовних вимог щодо кожного з відповідачів згідно з вимогами статті 160 КАС України.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

В позовній заяві зазначено, що позивач відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.

Зміст позовної заяви дає підстави суду дійти висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період за період з 28.12.2011 по 30.12.2015 (включно) у розмірі 62.953,59 коп. (без утримання податку й інших обов`язкових платежів) обґрунтовується статтею 47 та частиною п`ятою статті 235 Кодексу законів про працю України, якими передбачалось обов`язок роботодавця в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, а в разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Суд вважає помилковими доводи позивача, що середній заробіток час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки є заробітною плату. В даному випадку йдеться про відповідальність роботодавця за невчасну видачу трудової книжки, в цьому випадку середній заробіток за час затримки є компенсаційною виплатою, що не відносить видів заробітної плати в розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР та не є середнім заробітком за час незаконного звільнення, який присуджується працівникові за весь час незаконного звільнення і за своєю правовою природою є заробітною платою, яка не була виплачена через незаконне звільнення.

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), за якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача, позаяк заявлені до стягнення позивачем суми не є заробітною платою (наприклад, постанова Великої палати верховного Суду від 08.02.2022 справа №755/12623/19).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Позивачем заявлено майнову вимогу на суму 235537,52 грн, (62953,59+172583,93) судовий збір становить 2355,38 грн.

Оскільки суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення відповідних сум не є заробітною платою, відповідно необґрунтованими є доводи позивача про непоширення на спірні відносини строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до статті 99 КАС України: (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин): адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої); для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя).

Аналогічні строки встановленні статтею 122 КАС України в чинній редакції.

Позивачем завлено вимоги про стягнення: середнього заробітку за час вимушеного прогулу; індексацію заробітної плати; компенсацію втрати частини заробітної плати.

Вимога щодо стягнення вимушеного прогулу стосується правовідносин про проходження позивачем публічної служби, відповідно ця вимога обмежується місячним строком звернення до суду, встановленим статтями 99 КАС України: (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) та чинною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України (наприклад, наприклад постанова Верховного Суду від 14.07.2021 справа №1340/4393/18).

Згідно зі статтею 123 КАС України: у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша); якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга).

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення місячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення вимушеного прогулу з вказанням поважних причини пропуск такого строку та наданням відповідних доказів.

Вимоги про стягнення індексації заробітної плати та компенсації є похідними від вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому питання про дотримання строку звернення до суду щодо цих вимог суд вирішуватиме з урахуванням доводів позивача стосовно вимоги про стягнення вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України щодо визначення кола відповідачів та чіткого формулювання змісту позовних вимог щодо кожного з них;

заяву про поновлення строку звернення до суду;

документ про сплату судового збору в розмірі 2355,38 грн. на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/1357/24), Київський окружний адміністративний суд.

Виправлену позовну заяву потрібно подати в кількості примірників для суду та відповідача (відповідачів).

Недоліки позовної заяви позивачу мають бути усунуті протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

СуддяДонець В.А.