Ухвала

від 27.02.2025 по справі 320/1357/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1357/24

УХВАЛА

27 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України на Південно-західній залізниці, Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, індексації та компенсації втрати частини доходів,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 позовну заяву повернуто.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025, після надходження з суду першої інстанції матеріалів адміністративної справи, витребуваних ухвалою суду від 18.11.2024, апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.295 КАС України, а саме: апелянтом не додано документ про сплату судового збору.

Вказана ухвала отримана апелянтом 22.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду від 15.01.2025 від апелянта жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання звільнення його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір". В обґрунтування даного клопотання скаржник зазначає, що він звернувся до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також інших нарахувань, пов`язаних із виплатою цих сум, які за своїм змістом є заробітною платою. На переконання позивача, він звільнений від сплати судового збору, в тому числі за подання апеляційної скарги у даній справі.

Вирішуючи питання про наявність підстав звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу; у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству; у затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу. Тобто вимушений прогул - час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. Вимушений прогул працівника має місце при незаконному його звільненні.

Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас, структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення стягнення заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, оскільки така вимога не є стягненням грошового забезпечення, на яке позивач мав право та яке не було йому виплачено своєчасно при звільненні, а є компенсацією (санкцією) за час затримки видачі трудової книжки. Це є свого роду відповідальність роботодавця за несвоєчасну видачу трудової книжки. До структури заробітної плати не входить середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, який виплачується у разі затримки видачі трудової книжки.

Таким чином, при поданні даної апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2024 у справі №620/9315/23.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Відповідно до вимог п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги надається документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Відтак, апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 не сплачено, а підстав для звільнення від його сплати не встановлено, то суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановлених ст.296 КАС України, а недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 15.01.2025 апелянтом не усунуто.

Частиною 2 ст.298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 03 лютого 2025 року.

Оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк та в період до 27 лютого 2025 року усунуті не були, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Згідно з ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Апелянту надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.169, 298 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України на Південно-західній залізниці, Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, індексації та компенсації втрати частини доходів - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В. Безименна

Судді А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко