Ухвала

від 27.02.2024 по справі 495/377/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2969/24

Справа № 495/377/22

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Кострицького В.В., Лозко Ю.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Назарової М.В., Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

у справі за апеляційною скаргою Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради в особі представника адвоката Царенка Олександра Олександровича

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, подану керуючим справами (секретарем) виконкому Затоківської селищної ради Чередниченко Ю.А. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Державного реєстратора Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Арешкіної Олени Дмитрівни, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Омарова Віолетта Султанівна про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2023 року заявувідповідача ОСОБА_9 про залишення позовної заяви без розгляду, повернення позовної заяви задоволено частково.

Цивільну справу за позовною заявоюЗатоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, подану керуючим справами (секретарем) виконкому Затоківської селищної ради Чередниченком Ю.А., залишено без розгляду. В іншій частині в задоволені заяви відмовлено.

Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради в особі представника адвоката Царенка О.О. 30 жовтня 2023 року звернулась з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи № 495/377/22 у складі головуючого (судді-доповідача) Назарової М.В., суддів Кострицького В.В., Лозко Ю.П. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2023 року).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 495/377/22 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року справу № 495/377/22 призначено до розгляду на 23 січня 2024 року о 17-й годині.

В судовому засіданні 23 січня 2024 року розгляд справи відкладено на 09 квітня 2024 року о 14 годині 20 хвилин.

24 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку (Укрпошта) відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід колегії суддів Назаровій М.В., Кострицькому В.В., Лозко Ю.П., який обґрунтований тим, що вказані судді є заінтересованими урезультатах апеляційногорозгляду даноїсправи.

Обґрунтовуючи підстави для відводу, відповідач ОСОБА_1 зазначив, що повторюється у тих фактах, які зазначені його співвідповідачами у підтвердженні бажання відведення колегії суддів.

Вважав,що вказанасудова колегіясуддів порушилаположення низки процесуальних норм чинного цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст. 357, 396, 399 ЦПК України, не перевіривши до початку процесу підтвердження повноважень позивача та його адвоката, дотримання позивачем вимог до апеляційної скарги (яку відповідачем отримано не було), у тому числі і щодо вказівки представника відповідача ОСОБА_9 , вказівки обов`язкових реквізитів відповідачів та не зазначення їх справжніх адрес, а лише земельних ділянок, не залишення у зв`язку із цим скарги без руху та наступне її неповернення особі, що звертається зі скаргою, відсутності реєстрації позивача в електронному кабінеті, що на його думку є підставою для повернення апеляційної скарги, а також допущених порушень під час судового засідання 23 січня 2024 року (розпочато розгляд справи, на який він не був запрошений, а суддями повідомлено, що він був належним чином повідомлений, судове засідання розпочато під час повітряної тривоги за відсутності відомостей про належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце судового розгляду, оскільки в позовній заяві у більшості відповідачів вказано засоби зв`язку як невідомі, повідомлення про судові засідання були надіслані не за адресою фактичного місця реєстрації, а за адресою, вказаною в актах на землю, на якій ніхто не проживає; без перевірки належним чином повноважень позивача та його представника, оскільки апеляційну скаргу подано неуповноваженою особою ОСОБА_12 , який не виконує обов`язки голови, і таких доказів ним не надано, і з цих же підстав позов було залишено без розгляду, натомість повноваження представника відповідача ОСОБА_13 було перевірено), що в сукупності має наслідком залишення апеляційної скарги без руху та надання позивачу часу для усунення недоліків скарги, в тому числі розіслати всім сторонам копії виправленої скарги.

Серед іншого, відповідач ОСОБА_1 також послався на те, що зазначене суддями в ухвалі суду від 19 лютого 2024 року застереження, що не існує процедури повернення відкритого провадження на період його прийняття є лише застереженням і оскільки судді категорично відмовляються приймати відвід від трьох учасників процесу ця обставина змушує його наполягати на відводі з огляду на те, що на даному етапі не переслідується мета правосуддя, а переслідується мета колегією суддів захистити прийняти ними рішення про відкриття провадження без підтвердження повноважень, без виконання обов`язкової реєстрації в електронному суді, та підтвердження компетенції позивача.

При цьому, вказує, що розуміє завантаженість суддів та не має особистих претензій до них, а лише хоче неупередженого і справедливого рішення та не хоче брати участь у судовому засіданні з особами, які не можуть підтвердити свої повноваження відповідно до закону та компетенції, затвердженої радою згідно закону, а внаслідок спотворення фактів з боку нібито представника Царенка в апеляційній скарзі щодо повноважень Чередниченка, які на думку заявника, підлягають перевірці до відкритого засідання, відповідачі не можуть користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки на нього накладено обмеження, також ОСОБА_14 отримує відстрочку у відповідальності перед кримінальною справою, оскільки результати суду безпосередньо пов`язані з подальшими діями щодо відкритого кримінального провадження.

Також зазначив про неправомірність дій позивача щодо надання неправдивої інформації про те, що витребувані судом оригінали документів, як основи первісного позову, вилучені в процесі кримінального провадження, однак при ознайомленні з матеріалами справи оригіналів не виявлено, і такі факти були б відомі при ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції, чого зроблено не було з моменту відкриття провадження у справі до моменту першого засідання, а отже наведені обставини планувалось з`ясувати у процесі ведення справи, що є порушенням ЦПК України.

Вважає, що такі дії свідчать про введення суду в оману щодо фактичних обставин справи та про наявність підстав для постановлення судом окремої ухвали.

Наведене, на його думку, свідчить про близькі відносини між суддями та позивачем, зацікавленість суддів на користь позивача, упереджене ставлення до інших учасників справи.

Також просить поновити йому строк для подачі заяви про відвід суддям, оскільки копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу не отримував.

Просить перевірити повноваження позивача та його представника та повернути позивачу апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 3 статті 40Цивільного процесуальногокодексу України питання про відвід вирішується Одеським апеляційним судом без повідомлення учасників справи, що передбачено частиною 8 статті 40 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, доводи заявленого відводу, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Порядок вирішення заявленого відводу визначений статтею 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 3ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною другою статті 126 ЦПК України внормовано залишення без розгляду документів, поданих після закінчення процесуальних строків.

Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України, якою визначені умови поновлення процесуальних строків, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи .

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

По справі встановлено, щозаявник свої сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Назарової М.В., Кострицького В.В., Лозко Ю.П. обґрунтовує як допущеними, на його думку, порушеннями на стадії відкриття провадження у справі, так і порушеннями процесуального закону та їх прав під час судового розгляду 23 січня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 не отримував, поштовий конверт з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження та додатками, спрямований йому за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 , повернувся на адресу апеляційного суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною в апеляційній скарзі адресою та за закінченням терміну зберігання (а.с. 227, 227-а, т. 5).

Таку саму адресу заявником вказано і в заяві про відвід суддів, і така саме адреса зазначена заявником на поштовому конверті.

Наявність у справі відомостей про неотримання заявником вказаного листування підтверджує доводи заявника про поважність причин пропуску ним строку на заявлення відводу, тому колегія суддів вважає, що визначений частиною третьою статті 39 ЦПК України строк підлягає поновлення як такий, що пропущено з поважних причин.

Проте, щодо доводів заявника як підстави для відводу, а саме порушення колегією суддів низки процесуальних норм чинного цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст. 357, 396, 399 ЦПК України, не перевірення судом до початку процесу підтвердження повноважень позивача та його адвоката, дотримання позивачем вимог до апеляційної скарги (яку відповідачем отримано не було), у тому числі і щодо вказівки представника відповідача ОСОБА_9 , вказівки обов`язкових реквізитів відповідачів та не зазначення їх справжніх адрес, а лише земельних ділянок, не залишення у зв`язку із цим скарги без руху та наступне її неповернення, відсутність реєстрації позивача в електронному кабінеті, без підтвердження повноважень представника позивача, без виконання обов`язкової реєстрації позивача в електронному суді, та підтвердження його компетенції, а також допущених порушень під час судового засідання 23 січня 2024 року (початок розгляду справи за відсутності відомостей про належне повідомлення учасників справи, щодо яких невірно зазначені адреси для листування, під час повітряної тривоги, без перевірки належним чином повноважень позивача та його представника, оскільки апеляційну скаргу подано неуповноваженою особою ОСОБА_12 , який не виконує обов`язки голови, і таких доказів ним не надано, і з цих же підстав позов було залишено без розгляду, натомість повноваження представника відповідача Безменка М.Є. було перевірено), що в сукупності має наслідком залишення апеляційної скарги без руху та надання позивачу часу для усунення недоліків скарги, в тому числі розіслати всім сторонам копії виправленої скарги, то вказані підстави для відводу колегії суддів вже були розглянуті ухвалами Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року (заява про відвід відповідача ОСОБА_9 ), 13 лютого 2024 року (заява про відвід відповідача ОСОБА_11 ), від 19 лютого 2024 року (заява про відвід відповідача ОСОБА_8 ).

Тому в наведеній частині заява про відвід у відповідності до вимог ч. 5 ст. 39 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Що стосується таких підстав для відводу колегії суддів як неповідомлення заявника про розгляд справи 23 січня 2024 року, то вказане не заслуговує на увагу як можлива заінтересованість суддів у розгляді справи, оскільки спростовується матеріалами справи, згідно яких апеляційним судом вжито заходів щодо його належного повідомлення за адресою, зазначеною самим заявником та в апеляційній скарзі.

Та обставина, що судді, на думку заявника, категорично відмовляються приймати відвід від трьох учасників процесу, з метою захистити прийняти ними рішення про відкриття провадження, що змушує його наполягати на відводі, свідчить про незгоду відповідача з процесуальним рішенням суду апеляційної інстанції, що не може бути підставою для відводу, як не є підставою для відводу суддів і кількість звернень учасників справи із заявами про відвід.

Щодо доводів заявника про неправомірність дій позивача та наявності підстав для постановлення окремої ухвали, колегія суддів вважає, що відповідно до норм чинного цивільного процесуального законодавства підстави вирішувати порушені заявником питання на стадії розгляду заяви про відвід відсутні.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, суд констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Назарова М.В., Кострицький В.В., Лозко Ю.П. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

Докази таких ознак як особисте переконання та поведінка конкретних суддів, що вказують на їх безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення таким судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод заявника, у справі відсутні.

Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності суддів по справі не встановлено.

Отже судді, вирішуючи питання про відвід, не можуть керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру. Відповідно до наведених положень процесуального закону як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.

Згідно із ч. 2ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3ст. 40 ЦПК Українивстановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (із змінами, внесенимиЗакон № 460-IX від 15.01.2020).

З огляду на викладене, обґрунтованих доказів на підтвердження заявленого відводу про упередженість колегії суддів Назарової М.В., суддів Кострицького В.В., Лозко Ю.П. заявником до суду надано не було, а тому заявлений відвід в наведеній та розглядуваній частині є необґрунтованим.

Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

Керуючись ст. 33-40, 126, 381 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про відвід колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі Назарової М.В., Кострицького В.В., Лозко Ю.П.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі Назарової М.В., Кострицького В.В., Лозко Ю.П. відмовити і передати справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

В іншій частині заяву про відвід у відповідності до вимог ч. 5 ст. 39 ЦПК України залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 27 лютого 2024 року.

Судді: М.В. Назарова

В.В.Кострицький

Ю.П. Лозко