Постанова

від 28.02.2024 по справі 340/3814/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 340/3814/23

адміністративне провадження № К/990/408/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року (суддя Дегтярьов С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (колегія у складі суддів Чепурнова Д.В., Іванова С.М., Сафронової С.В.)

у справі №340/3814/23

за позовом ОСОБА_1

до Злинської сільської ради Новоукраїнського району

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі - Злинська сільська рада), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Злинської сільської ради від 07.04.2023 № 1169 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 " (далі - Рішення № 1169).

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2017 визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 4,10 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у землі, яка перебувала у колективній власності ПКГ «Перше Травня».

3. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 у справі №392/576/21 зобов`язано Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів. Вказівки, що належить виділити саме 4,10 умовних кадастрових гектарів сільськогосподарських угідь (ріллі, пасовищ, тощо) рішення суду не містить.

4. Рішенням Злинської сільської ради від 21.01.2022 №979 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » на виконання рішення суду надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

5. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №340/3136/22 визнано протиправним та скасовано рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 21.01.2022 №979 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 »

6. Рішенням Злинської сільської ради від 07.04.2023 №1169 виділено у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів. Вказане формулювання тотожне змісту резолютивної частини рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 у справі №392/576/21.

7. В п. 2 вказаного рішення визначено (уточнено) місце розташування земельної ділянки на території Злинської сільської ради із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно графічних матеріалів з публічної кадастрової карти України, що додаються.

8. Пунктом 3 рішення запропоновано ОСОБА_1 звернутися до проектної організації щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), для замовлення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та подати її на погодження і затвердження до Злинської сільської ради.

9. Позивач з рішенням від 07.04.2023 №1169 не погодився і звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позивач вважає протиправним те, що відповідач виділив земельну ділянку не зі складу сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища), а земельну ділянку території колишньої ферми з залишками бетонного фундаменту та будівельних матеріалів від ферми, яка не відноситься до складу сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). Тобто земельну частку (пай) позивачу в натурі (на місцевості) з числа сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища) не виділено, а рішення Злинської сільської ради від 07.04.2023 №1169 не стосується виділення земельної ділянки з числа сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

11. Відповідач проти позову заперечував. На виконання рішення суду від 23.12.2021 у справі №392/576/21 Злинською сільською радою прийнято рішення від 07.04.2023 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 ".

З огляду на те, що позивачу належить виділити ще не сформовану земельну ділянку (4,10 умовних кадастрових гектарів), її формування, в силу змісту ч.5 ст.79-1 ЗК України, повинне бути здійснене за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 у справі №392/576/21 не містить вказівки про те, що Злинська сільська рада повинна виділити позивачу земельну ділянку, яка відноситься саме до сільськогосподарських угідь. Земельна ділянка, яка виділена у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, розпочавши процес щодо формування земельної ділянки як об`єкта цивільного права, за процедурою та етапами, встановленими законодавчими актами, що регулюють спірні правовідносини.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 11.08.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023, відмовив у задоволенні позову.

13. Суди мотивували своє рішення тим, що ОСОБА_1 належить виділити в натурі ще не сформовану земельну ділянку (4,10 умовних кадастрових гектарів), її формування відбувається за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З огляду на те, що виділення земельної ділянки належить до повноважень Злинської сільської ради, оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах повноважень в розумінні ч.2 ст.2 КАС України. Приймаючи рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1 , відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, розпочавши процес щодо її формування як об`єкта цивільного права.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове - про задоволення позов.

15. Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Усатенко В.Ю. , покликається на те, що Верховний Суд не формулював висновок щодо застосування ч. 2 ст. 1, ч. 2 ст. 2, ст. 3, ч. 4 ст. 7 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон № 899-IV) у подібних правовідносинах.

Позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023, що йому не виділявся пай.

Оскаржувані судові рішення обмежують його право отримати виконання рішення у справі № 392/576/21 та оскаржити дії державного виконавця у справі № 392/2123/23. Злинська сільська рада прийняла рішення № 1169, яким вирішила виділили ОСОБА_1 земельну ділянку (пай) не зі складу сільськогосподарських угідь, а земельну ділянку території колишньої ферми із залишками бетонного фундаменту та будівельних матеріалів від ферми, що не належить до складу сільськогосподарських угідь; у зазначеному рішенні зазначено про виділення позивачу саме паю. Суди попередніх інстанцій не оцінили висновок експерта від 19.07.2023.

16. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Усатенко В.Ю. , подав клопотання, в якому просить за результатами касаційного розгляду справи скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023, закрити провадження у справі, направити справу до Маловисківського районного суду Кіровоградської області для розгляду за правилами цивільного судочинства.

17. В обґрунтування цього зазначає, що Верховний Суд розглянув аналогічну справу №340/3881/23, прийняв постанову від 23.01.2024 з юрисдикційного питання, дійшов висновку про приватно-правовий характер такого спору, де особа оскаржувала рішення органу місцевого самоврядування, яким практично реалізовано набуте такою особою у судовому порядку приватне (суб`єктивне) майнове право на земельну ділянку шляхом виділення її в натурі (на місцевості).

18. Ухвалою від 02.02.2024 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

19. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є доводи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права й наявність обставин, наведених у п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

20. У відзиві відповідач зазначає, що рада дотрималася процедури виділення земельної ділянки, з жодними заявами позивач до відповідача не звертався. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 у справі №392/576/21 не містить вказівки про виділення позивачу земельної ділянки, що відноситься саме до сільськогосподарських угідь.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, дійшов такого висновку.

22. Положеннями ст. 2, 4, 19 КАС України закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

23. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

24. Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

25. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

26. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові або права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування.

27. Отже, сама по собі участь органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

28. Предметом спору у цій справі є рішення Злинської сільської ради від 07.04.2023 №1169 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 ".

29. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що за позивачем у судовому порядку та за результатом розгляду цивільної справи визнано право власності на земельну частку (пай), площею 4,10 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі №392/576/21).

30. Рішення Сільради, яке оскаржує позивач, спрямоване на практичну реалізацію набутого ним у судовому порядку приватного (суб`єктивного) майнового права на вищевказану земельну ділянку шляхом виділення її в натурі (на місцевості).

31. Беручи до уваги вищевикладене та зазначені позивачем підстави позову, а також обставини, наведені в їх обґрунтуванні, Суд дійшов висновку про те, що у цьому конкретному випадку звернення до суду спрямоване на захист цивільного права позивача на земельну ділянку, яке вже визнано за ним у судовому порядку.

32. Незгода позивача з рішенням Сільради щодо виділення йому в натурі на місцевості земельної ділянки, головним чином полягає не у тому, що цим органом місцевого самоврядування порушено процедуру розгляду такого питання, або допущено порушення вимог законодавства як суб`єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах, а в тому, що відведена йому земельна ділянка за своїми якісними характеристиками, категорією земель та місцем розташування не відповідає тій земельній ділянці, право власності на яку за ним визнано і яку мав передати йому у фактичне володіння відповідач.

33. Верховний Суд переконаний, що у такому разі участь суб`єкта владних повноважень у заявленому позивачем спорі не змінює його приналежності до приватно-правового, а отже не виводить його з-під категорії справ, розгляд яких віднесено до юрисдикції цивільного суду, оскільки публічно-правових відносин між сторонами цієї справи не виникло.

34. Отже, Суд вважає, що цю справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки спір, який виник між її сторонами, є приватно-правовим.

35. У постанові від 23.01.2024 у справі №340/3881/23, на яку посилається позивач, предметом якої також є рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.04.2023 №1171 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), Верховний Суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в рамках цивільного судочинства.

36. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

37. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

38. Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

39. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

40. Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

41. Такий зміст позовних вимог та характер правовідносини, щодо яких виник спір, вказує на те, що звернення до суду з цим позовом спрямоване, насамперед, на захист права позивача щодо отримання у власність земельної ділянки за рахунок фактичного втручання у права та інтереси інших осіб.

42. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не пов`язаний із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, водночас стосується цивільних прав та інтересів позивача.

43. Та обставина, що відповідачем у справі визначено орган державної влади, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

44. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та на необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства

45. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

47. Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід роз`яснити право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У разі неподання такої заяви, справу буде повернуто до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №340/3814/23 скасувати, провадження у справі закрити.

Повідомити позивачу, що справу в цій частині вимог може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя С.М. Чиркін

Суддя В.М. Шарапа