Рішення

від 28.11.2007 по справі 38/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/308

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.11.07 р.                                                                               Справа № 38/308                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий союз Придніпров'я”             м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства „Сладков і К” м. Макіївка Донецької області

про стягнення 49 260грн.53коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Кривда Л.В.  юрисконсульт за дов. від 01.10.2007р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий союз Придніпров'я” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до  Приватного підприємства „Сладков і К” м. Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 39 325грн.83коп., інфляційних витрат в розмірі  9 934грн.70коп., а всього                   49 260грн.53коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №60/2005 від 22.06.2005р.

14.11.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій  області від 09.11.2007р. № 22-15/3489, відповідно до якого відповідач – Приватне підприємство „Сладков і К” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 34686034) за адресою: 86117, Донецька область, м. Макіївка, пров. Трощинський, б/н.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

28.11.2007р. позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат, а саме: просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 9284грн.87коп. та основний борг у сумі 39325грн.83коп., а всього 48610грн.40коп.

Уточнення судом розглянуті, прийняті до  уваги та залучені до матеріалів справи.

        Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий союз Придніпров'я” м. Дніпропетровськ (за договором – продавець, далі – позивач) та Товариство м з обмеженою відповідальністю „Укрвостокпром”  м. Донецьк (за договором – покупець) було укладено договір купівлі-продажу №60/2005 (далі-договір).

15.10.2006р. відбулася реорганізація ТОВ „Укрвостокпром” м. Донецьк в Приватне підприємство „Сладков і К” м.Макіївка (далі- відповідач), яке є правонаступником ТОВ „Укрвостокпром” по всім укладеним договорам та несе повну відповідальність по зобов'язанням ТОВ „Укрвостокпром” м. Донецьк, що підтверджено листом відповідача, що міститься в матеріалах справи.

Згідно п.1.1 договору продавець зобов'язаний доставити та передати у власність, а покупець прийняти та своєчасно сплатити товар відповідно до  умов цього договору.

Найменування, асортимент та кількість товару, який поставляється згідно договору вказується в рахунку-фактурі та накладних, які видані на підставі цього договору та є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що  поставка товару здійснюється партіями у кількості, в асортименті, по цінам та в строки погоджені сторонами.

Покупець сплачує товар за цінами, погодженими сторонами та вказаними в рахунку-фактурі та накладних, які видаються постачальником на кожну партію товару.

Ціна на товар встановлюється в гривнях з урахуванням 20% НДС та погоджується сторонами на кожну конкретну партію. Погодження сторонами ціни на товар вказується в рахунках-фактури та накладних, які видаються продавцем на кожну партію товару.

Сторонами передбачені умови оплати за відвантажений продавцем товар, а  саме розрахунок на протязі 21 календарного дня.  

Порядок розрахунку: без рахунковий , шляхом переведення грошових  коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури.

На виконання умов договору продавцем було  поставлено товар покупцю на загальну суму 79553грн.86коп., що підтверджується  видатковими накладними № РН-000986 від 14.07.2005р.на суму 2932грн.80коп., № РН-001429 від 31.10.2005р. на суму 31820грн.98коп., № РН-001541 від 07.11.2005р. на суму 10854грн.41коп., № РН-001661 від 28.11.2005р. на суму 9273грн.66коп.,  № РН-000192 від 03.02.2006р. на суму 16323грн.46коп., № РН-000293 від 22.02.2006р. на суму 7412грн.62коп., № РН-000301 від 22.02.2006р. на суму 935грн.93коп.

Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар, всього на суму 5632грн.15коп. та повернув товар на суму 9595грн.87коп., залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до договору складав 64325грн.83коп.

19.09.2006р. позивачем на адресу відповідача було  направлено претензію  № 34, яка залишилась відповідачем без розгляду.

05.01.2007р. відповідач сплатив позивачу в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар відповідно до договору 25000грн., що підтверджено випискою банку.

11.06.2007р. позивач повторно направив відповідачу претензію № 34 від 06.06.2007р, яка відповідачем залишена без розгляду.

06.06.2007р. сторонами здійснено звірку розрахунків та складено акт звірки розрахунків, відповідно до якого у відповідача рахується заборгованість перед позивачем у сумі 39325грн.83коп.

Оскільки відповідач до  теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався за поставлений позивачем товар, з урахуванням заяви про  уточнення позовних вимог, останній просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 39 325грн.83коп.

Крім того, позивач, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, наполягає на стягненні з відповідача інфляційних у розмірі 9284грн.57коп.  

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу від 22.06.2005р. № 60/2005р.,  видаткові накладі,  рахунки фактури, податкові накладні,  довіреності,  накладні на повернення товару., картки рахунку, гарантійний лист, виписки з банку,  претензію від 19.09.2006р. № 34,  заяву про уточнення позовних вимог від 28.11.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів      абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати

майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до  ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 39325грн.83коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (ст. 625 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних у розмірі 9284грн.57коп. є  обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75,  82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий союз Придніпров'я” м. Дніпропетровськ  до Приватного підприємства „Сладков і К”                        м. Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості  в розмірі 39 325грн.83коп., інфляційних витрат в розмірі  9 284грн.57коп., а всього 48610грн.40коп., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Сладков і К” (86117, Донецька область,             м. Макіївка, пров. Трощинського, б/н, р/р 26007301534795  у Центрально-міському відділенні ПІБ м. Макіївки , МФО 334516, ЄДРПОУ 34686034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий союз Придніпров'я” (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Фрунзе, 8,  р/р 26006057790000 в ДФ АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 306856, ЄДРПОУ 32702148) заборгованість за поставлений товар в у сумі 39325грн.83коп., інфляційні в розмірі 9284грн.57коп. (всього  48610грн.40коп.), держмито у сумі 492 грн. 61 коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

В адресу  Приватного підприємства „Сладков і К” м. Макіївка Донецької області винести окрему ухвалу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 28.11.2007р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі