Повістка

від 14.02.2024 по справі 908/793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/50/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

14.02.2024 Справа № 908/793/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши матеріали заяви вих. № 30-1/01 від 30.01.2024 (вх. № 2537/08-08/24 від 02.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19

за позовом (первісний стягувач) Приватного акціонерного товариства «МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР», (юридична адреса: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 60; фактична адреса: 03142, м. Київ, вул. Кржижановського, буд. 4)

новий стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», (юридична адреса: 03178, вул. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315; поштова адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23)

до відповідача (боржник) Комунального підприємства «ФАРМ ТМК» Токмацької міської ради, (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Центральна, буд. 55Б)

про стягнення 233254,60 грн. заборгованості за поставлений товар

Заінтересована особа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса), (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58)

За участю представників сторін:

від заявника (стягувача) не з`явився;

від відповідача (боржника) не з`явився;

від заінтересованої особи не з`явився;

УСТАНОВИВ

В квітні 2019 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР», м. Київ до Комунального підприємства «ФАРМ ТМК» Токмацької міської ради, м. Токмак Запорізької області про стягнення 233254,60 грн. заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 15/18-ЗП від 18.01.2018, що складається з: основного боргу в розмірі 189414,21 грн., пені в розмір 22992,12 грн., 20 % річних в розмірі 13033,04 грн. і інфляційних втрат в розмірі 7815,23 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2019 справу № 908/793/19 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/793/19, присвоєно справі номер провадження справи 4/50/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2019.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.07.2019 у справі № 908/793/19 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «ФАРМ ТМК» Токмацької міської ради, м. Токмак Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства «МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР», м. Київ 189414,21 грн. основного боргу та 2841,21 грн. судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

02.09.2019 господарським судом Запорізької області на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2019 у справі № 908/793/19 видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2023 у справі № 908/793/19 здійснено заміну стягувача у справі № 908/793/18 під час примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2019 по справі № 908/793/19 та наказу господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 по справі № 908/793/19 з Приватного акціонерного товариства «МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР», м. Київ на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ.

12.01.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19.

Згідно Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

В судовому засіданні 29.01.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 розглянуто і вирішено по суті.

02.02.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) на підставі ст., ст. 123, 126, 129, 244, 344 ГПК України судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 у зв`язку із розглядом судом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19.

Згідно Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19, судове засідання призначено на 14.02.2024.

В судове засідання 14.02.2024 представники заявника та заінтересованої особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 учасники справи повідомлялись належним чином ухвалою суду по справі від 05.02.2024.

Як свідчать наявні в матеріалах справи Довідки про доставку електронного листа в електронному вигляді ухвала суду від 05.02.2024 про прийняття заяви/скарги до розгляду доставлена до електронних кабінетів ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС», представника заявника Грищенка О.М. та Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) 07.02.2024.

Крім того, враховуючи територіальне перебування відповідача (боржника) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 05.02.2024 у справі № 908/793/19 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України 05.02.2024.

За текстом заяви про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС» просило суд розгляд заяви здійснювати без участі в судому засіданні уповноваженого представника товариства.

13.02.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду від Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) надійшло Клопотання (вх. № 3515/08-08/24 від 13.02.2024) про відкладення розгляду заяви про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 на інший час у зв`язку із неотриманням Південним міжрегіональним управлінням міністерства юстиції України (м. Одеса) повного тексту ухвали господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 по суті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 та не можливістю реалізувати права на апеляційне оскарження такої ухвали.

Судом Клопотання про відкладення розгляду заяви про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 відхилено як необґрунтоване, оскільки наведені обставин, не є безумовними підставами для відкладення розгляду заяви.

14.02.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду від Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) надійшли Заперечення на заяву про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 (вх. № 3520/08-08/24 від 14.02.2024), в яких Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) заперечує проти покладення на нього судових витрат на правничу допомогу адвоката у заявленій сумі (14 500,00 грн.), оскільки вважає такі витрати значно завищеними і неспіврозмірними із складністю і фактичними обставинами справи та витраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги у цій справі та просить суд зменшити присуджений розмір таких витрат співмірно із складністю справи та наданим адвокатом обсягом допомоги.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи наявна заява Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) по суті заяви про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви та вирішив за можливе розглянути вказану заяву в судовому засіданні 14.02.2024 без участі представників сторін.

Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19, вважає за можливе її задовольнити частково, у зв`язку з наступним.

Статтею 344 ПК України унормовано, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

У відповідності до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» скарзі на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 заявляло про понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката та надавало попередній орієнтовний розрахунок таких витрат: вартість однієї години роботи адвоката становить від 1 400,00 грн. до 1600,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників, де орієнтовна загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 4-7 годин), вартість участі в судовому засіданні складає від 2 000,00 грн. до 2 500,00 грн./судове засідання у суді відповідної інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), а також розмір додаткової оплати (гонорару) за прийняття позитивного для скаржника рішення (повне або чатове задоволення скарги), котрий не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій заяві про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 заявник зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить у зв`язку із оглядом судом скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 становить 14 500,00 грн. та просить стягнути з Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із оглядом судом скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 в розмірі 14 500,00 грн. заперечило, вважає заявлену до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката не доведеною, занадто завищеною та не співмірною суті спору та складності справи.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ухвала господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 по суті скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 ухвалена 29.01.2024.

У встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» звернулося до господарського суду із заявою про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 в розмірі 14 500,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» (заявник) надало суду Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 06-11-2023/4 від 06.11.2023, укладений між ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» (Замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (Виконавець), акт приймання-передачі документів від 06.11.2023 до Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 06-11-2023/4 від 06.11.2023.

Згідно з п. 1.1 Договору за цим Договором Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, КП «ФАРМ ТМК» Токмацької міської ради та ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), що виникли у виконавчому провадженні ВП № 72231370 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 від 02.09.2019, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2019 по справі № 908/793/19, надання консультацій з приводу можливого законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), направлених на примусове виконання наказу та стягнення з боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства з врахуванням останніх змін та доповнень, що стосується зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника господарського суду міста відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 72231370 при наявності підстав для такого заходу, представництво інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

У п. 3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість 1 години роботи виконавця складає 1 400,00 грн. (включаючи всі витрати: поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 Договору. При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу адвокатських послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема та не обмежуючись становить:

- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими в суді 1 500,00 грн.;

- судове засідання 2 000,00 грн.;

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складення процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 400,00 грн./година.

Згідно з п. 3.2 Договору Замовник повинен здійснити сплату грошових коштів наступним чином: 100 % вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг оплачується протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи № 908/793/19 за скаргою Замовника на дії та/або бездіяльність ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні ВП № 72231370.

Відповідно до п. 3.8 Договору сторони погодили та визначили, що розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника визначається на рівні до двох розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» (заявнику) у справі № 908/793/19 при розгляді судом скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 надавав адвокат Грищенко О.М.

30.01.2024 ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» та адвокат Грищенко О.М. підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) згідно з Договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 06-11-2023/4 від 06.11.2023, яким засвідчили факт надання Адвокатом правової допомоги згідно Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 06-11-2023/4 від 06.11.2023 на загальну суму 14 500,00 грн., а саме:

1) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. № 08-1/01 від 08.01.2024 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні ВП № 72231370 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 від 02.09.2019, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2019 по справі № 908/793/19. Підготовка щодо подання до Господарського суду Запорізької області скарги вих. № 08-1/01 від 08.01.2024 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні ВП № 72231370 (6 годин), із врахуванням наступного:

- господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, КП «ФАРМ ТМК» Токмацької міської ради та ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), що виникли у виконавчому провадженні ВП № 72231370 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 від 02.09.2019, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2019 по справі № 908/793/19, та зумовлені здійснення відповідного оскарження дій та/або бездіяльності органу ДВС у зв`язку із порушенням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за № 2432/5, тощо, котрі визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документу;

- здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), що виникли у виконавчому провадженні ВП № 72231370 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 від 02.09.2019, необхідності вжиття дій на виконання та дотримання приписів/положень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5, їх розміщення в АСВП;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), що виникли у виконавчому провадженні ВП № 72231370 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 від 02.09.2019, та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній скарзі;

2) за участь у судовому засіданні, котре відбулось 29.01.2024 у справі № 908/793/19 за скаргою ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» вих. №18-4/10 від 18 жовтня 2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії державного виконавця вих. № 08-1/01 від 08.01.2024 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні ВП № 72231370, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо, - 2 500,00 грн.;

3) додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8. Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 06-11-2023/4 від 06.11.2023 у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі № 908/793/19 за скаргою вих. №18-4/10 від 18 жовтня 2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії державного виконавця вих. № 08-1/01 від 08.01.2024 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Запорізькій області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні ВП № 72231370, - 3 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 14 500,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Докази проведення позивачем (Замовником) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Грищенком О.М. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті від 30.01.2024 здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) згідно з Договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 06-11-2023/4 від 06.11.2023, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 06-11-2023/4 від 06.11.2023, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у справі № 908/793/19 суд виходить з того, що матеріали справи № 908/793/19 свідчать, що в судовому засіданні у даній справі, про яке зазначено в Акті від 30.01.2024 здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), адвокат Грищенко О.М. приймав участь.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За результатами вирішення судом скарги ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового її задоволення.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю викладених у скарзі на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19 мотивів і обставин поданими доказами; значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 та стягнення із Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) на користь ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» 7 250,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно обґрунтованості вимог скаржника, викладених у скарзі на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/793/19, а у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 234, 235, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», м. Київ про покладення на Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції України (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/793/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса), (49027, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 21А, ідентифікаційнй код юридичної особи 43315529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС», (03178, вул. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) 7 250 (сім тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В задоволені решти заяви відмовити.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса).

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткової ухвали 29.02.2024.

Суддя Н. Г.Зінченко

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.