Ухвала

від 28.02.2024 по справі 607/15994/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 607/15994/22

провадження № 61-2031ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Тернопільводоканал»,

третя особа - Приватне підприємство «Дружба сервіс - житло 1», в особі Дочірнього підприємства «Фаворит-3»,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 січня 2024 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Хома М. В., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Тернопільводоканал» (далі - КП «Тернопільводоканал»), третя особа - Приватне підприємство «Дружба сервіс - житло 1», в особі Дочірнього підприємства «Фаворит-3», (далі - ПП «Дружба сервіс - житло 1», в особі ДП «Фаворит-3») про захист прав споживача.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1 28 листопада 2023 року звернувся з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року залишено без руху для надання відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету заявника та копій скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 08 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявникові, з посиланням на положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Апеляційний суд, виходив з того, що у встановлений судом строк, вимог ухвали Тернопільського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року заявником виконано частково, а саме у частині надання відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте скаржником не виконано вимог суду щодо надання копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 січня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд передчасно повернув апеляційну скаргу. Зазначає, що при подачі апеляційної скарги він помилково не долучив примірники копій апеляційної скарги для сторін, однак вважав, що така помилка не є суттєвою та не завадить розгляду його апеляційної скарги по суті. Крім того, апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі помилково зазначив предмет апеляційного оскарження «ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року», замість правильного «рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року». Вважає, що ухвала Тернопільського апеляційного суду від 08 січня перешкоджає його доступу до суду, зокрема він позбавлений можливості повторно звернутись із апеляційною скаргою.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , зміст ухвали Тернопільського апеляційного суду від 08 січня 2024 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Посилання заявника на позбавлення права на доступ до суду є безпідставними, оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України). Доводи в цій частині зводяться до суб`єктивного тлумачення заявником норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо помилкового зазначення у оскаржуваній ухвалі предметом апеляційного оскарження «ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року», замість правильного «рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року» висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, натомість так питання може бути вирішено шляхом внесення виправлень у текст судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника права подати апеляційну скаргу на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 січня 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Тернопільводоканал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дочірнє підприємство «Фаворит-3» Приватного підприємства «Дружба сервіс - житло 1» про захист прав споживача, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 січня 2024 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник