КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа №760/8842/21
провадження №22-з/824/298/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Гуля В.В. (суддя-доповідач)
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
за участю секретаря судового засідання - Никифорова І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат у цивільній справі за апеляційними скаргами представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича - Коваля Ростислава Олександровича та представника третьої особи Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Шевчука Олександра Юрійовича на рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», третя особа Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів та стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508520 від 27 жовтня 2020 року;
- визнати недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508521 від 27 жовтня 2020 року;
- стягнути з приватного виконавця Телявського А.М. на користь ОСОБА_1 1 046 900 грн;
- стягнути з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 55 100 грн;
- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 836 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року позов задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська обл., Макарівський р-н., Лишнянська с/рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508520 від 27 жовтня 2020 року;
Визнано недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104, місцезнаходження: Київська обл., Макарівський р-н, Лишнянська с/рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508521 від 27 жовтня 2020 року;
Стягнуто з приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича на користь ОСОБА_1 1 046 900 грн;
Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 55 100 грн;
Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 418 грн;
Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 418 грн.
Не погоджуючись з указаним рішенням відповідач приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. та третя особа ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулися в суд з апеляційними скаргами.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційні скарги представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича - Коваля Ростислава Олександровича та представника третьої особи Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Шевчука Олександра Юрійовича - залишено без задоволення.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року - залишено без змін.
29 січня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат, в якому остання просить суд ухвалити по справі додаткове рішення та стягнути з Приватного виконавця Телявського А.М. понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційні скарги Приватного виконавця Телявського А.М. та ПАТ КБ «Укргазбанк» залишено без задоволення, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року залишено без змін.
Вказує, що у заяві щодо стягнення витрат на правничу допомогу від 30 жовтня 2023 року, яка була подана представником позивача Абакумовою А.С. до суду, зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести позивач у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції, що становить 25 000 грн.
Посилається на те, що у зв`язку з розглядом даної справи судом апеляційної інстанції адвокатом Абакумовою А.С. було надано позивачу наступну правову допомогу:
- складання та подання відзиву на апеляційну скаргу Приватного виконавця Телявського А.М. від 25 травня 2023 року (загальна сума 18 000 грн);
- участь адвоката Абакумової А.С. у судовому засіданні в Київському апеляційному суді 25 січня 2024 року (загальна сума 7 000 грн);
- гонорар, що є винагородою у випадку прийняття судом позитивного рішення (загальна сума 10 000 грн).
21 лютого 2024 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. - Коваля Р.О., в якому останній просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат або зменшити відповідний розмір витрат до 3 000 грн.
У мотивування клопотання зазначає, що у відзиві позивача на апеляційну скаргу приватного виконавця Телявського А.М. відсутній попередній орієнтовний розрахунок відповідних витрат, що є окремою самостійною підставою для відмови в їх стягненні.
Вказує, що ні в Додатку №2 до Договору, ні в Акті про надані послуги №6 від 31 липня 2023 року не наведено детального розрахунку витраченого адвокатом часу у вигляді 4 годин по підготовці відзиву на дві апеляційні скарги, що саме здійснювалось протягом цього часу, які послуги надавались та в чому вони полягали залишається невідомим та недоведеним, що не узгоджується з частиною третьою статті 137 ЦПК України в частині відсутності детального опису виконаних робіт та доказів підтвердження їх реальності.
Зауважує, що витрати 4 годин часу на 4 сторінки тексту відзиву на апеляційну скаргу, який дублює доводи, наведені в суді першої інстанції та фактичні обставини справи, відображені в рішенні суду першої інстанції, є необґрунтованими.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріалами справи встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 навела у заяві щодо стягнення витрат на правничу допомогу від 01 листопада 2023 року вх. №133078.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України).
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (Правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі №915/294/21).
На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у матеріалах справи містяться копії наступних документів: Договір про надання правової допомоги №07-22/1 від 14 липня 2022 року; Додаток №2 від 17 липня 2023 року до вказаного Договору; Акт надання послуг №6 від 31 липня 2023 року; Акт надання послуг №1 від 26 січня 2024 року; рахунки на оплату та квитанція.
Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги №07-22/1 від 14 липня 2022 року, укладеного між АБ «Абакумової А.С. «Гранд - Право» в особі керуючого адвоката Абакумової А.С. та Знаком В.М., клієнт доручає, а Адвокатське бюро, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу та здійснювати представницькі повноваження, захищати права та інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.
Порядок оплати послуг адвокатського бюро визначений у розділі 3 Договору про надання правової допомоги №07-22/1 від 14 липня 2022 року.
Так, за надання правової допомоги (послуг, робіт) клієнт сплачує на користь Адвокатського бюро плату, що являє собою гонорар (винагороду). Розмір плати узгоджується сторонами в додатку до даного Договору.
За результатами надання правової допомоги (послуг, робіт) складається Акт. В Акті вказується обсяг та перелік наданої Адвокатським бюро (адвокатом) правової допомоги із детальною ідентифікацією.
Згідно пункту 1 Додатку №2 від 17 липня 2023 року сторони погодили наступні ціни за надання правової допомоги клієнту в апеляційній інстанції по справі №760/8842/21:
- складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ПВ Телявського А.М. від 25 травня 2023 року на рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року - 4 500 грн за 1 годину надання послуги;
- здійснення представництва інтересів клієнта, а саме участь адвоката Абакумової А.С. у судовому засіданні у Київському апеляційному суді - 7 000 грн за 1 судове засідання;
- гонорар адвоката Абакумової А.С., що є винагородою у випадку прийняття судом позитивного рішення - 10 000 грн.
Відповідно до Акту надання послуг №6 від 31 липня 2023 року виконавцем були виконані наступні роботи: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу Приватного виконавця Телявського А.М. - 4 години; 18 000 грн.
Згідно Акту надання послуг №1 від 26 січня 2024 року виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): участь адвоката Абакумової А.С. у судовому засіданні 25 січня 2024 року - 7 000 грн; гонорар адвоката Абакумової А.С. - 10 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 21 липня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного виконавця Телявського А.М.
Згідно протоколу судового засідання від 25 січня 2024 року адвокат ОСОБА_1 - Абакумова А.С. приймала участь у розгляді даної справи, за наслідком розгляду якої Київським апеляційним судом прийнято постанову про залишення без задоволення, зокрема, апеляційної скарги Приватного виконавця Телявського А.М. та залишення без змін рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №922/3812/19, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді касаційної інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
Гонорар успіху - це винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, сплата якої обумовлюється і залежить від настання, або ненастання певної обставини (відкладальної обставини), яка зазвичай полягає у досягненні адвокатом необхідного результату.
Основною особливістю гонорару успіху є те що виникнення обов`язку до його сплати залежить від настання певної події, це може бути - прийняття судом відповідного рішення, сплата боржником заборгованості, прийняття виконавцем рішення про зняття арешту, відшкодування правопорушником шкоди, поновлення на роботі із виплатою середньої заробітної плати за час прогулу, отримання дозволу, ліцензії, патенту - тощо. В основному, гонорар успіху погоджується у справах, результат яких вимірюється в грошових одиницях. Але не заборонено погодження гонорару успіху і у інших випадках досягнення, наприклад, немайнового результату.
«Гонорар успіху» не є ціною договору (платою за надані послуги), а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг (Постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №757/20995/15-ц, від 10 липня 2019 року у справі №912/2391/16).
Одним із найбільш цитованих рішень з практики ЄСПЛ щодо гонорару успіху, є рішення (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96 (§ 55)). Суд вказав, що коли йдеться про угоди, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом - то такі, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Тобто ЄСПЛ у цій справі констатував обов`язковість сплати «гонорару успіху» клієнтом, водночас, при відшкодування сплаченого клієнтом «гонорару успіху» з третьої сторони необхідно враховувати критерій «розумності» витрат.
При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн колегія суддів ураховує, що поданий стороною позивача відзив на апеляційну скаргу приватного виконавця Телявського А.М. не містить будь-яких змістовних доводів, а є узагальненням попередньо поданих заяв та наданих пояснень, на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони позивача вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано. Вчинені адвокатом позивача дії, які можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, зводяться до написання та подання відзиву на апеляційну скаргу, прийняття участі у судовому засіданні. Доказів вчинення будь-яких інших додаткових дій, докладання значних зусиль для надання заперечень на доводи апеляційної скарги приватного виконавця представником позивача не надано та необґрунтовано витрачення 35 000 грн на підготовку до участі у розгляді апеляційної скарги відповідача.
Отже, зважаючи на викладене, а також частково взявши до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, апеляційний суд уважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат в частині оплати винагороди адвоката за складення та подання відзиву у розмірі 18 000 грн та участі у судовому засіданні у сумі 7 000 грн не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, неспіврозмірні з виконаною адвокатом роботою в суді апеляційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
Гонорар успіху у розмірі 10 000 грн погоджений сторонами у Додатку №2 від 17 липня 2023 року, є обґрунтованим, розумним та співмірним зі складністю справи, ціною позову, затраченим адвокатом часом та виконаною роботою, а апеляційним судом за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу приватного виконавця залишено без задоволення, тобто ухвалено «позитивне» рішення для позивача у даній справі.
Враховуючи викладене, з відповідача Приватного виконавця Телявського А.М. на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 25 000 грн (з яких 10 000 грн - «гонорар успіху»).
Стороною позивача до заяви про розподіл понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції у розмірі 35 000 грн доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості станом на час прийняття додаткової постанови не надано.
Разом з тим, доводи клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу про те, що у відзиві позивача на апеляційну скаргу приватного виконавця Телявського А.М. відсутній попередній орієнтовний розрахунок відповідних витрат, що є окремою самостійною підставою для відмови в їх стягненні, не заслуговують на увагу суду, оскільки у разі неподання заявником попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Натомість, представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у заяві щодо стягнення витрат на правничу допомогу від 01 листопада 2023 року вх. №133078.
Керуючись статтею 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», третя особа Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів та стягнення грошових коштів.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича на рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року, всього у розмірі 25 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117350328 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Гуль В'ячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні