Постанова

від 29.02.2024 по справі 560/1978/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1978/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

29 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва Хвиля" до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2006/7 від 28.05.2019 «Про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Дієва Хвиля» від 22.05.2018»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієва Хвиля» від 22.05.2018 на рішення державного реєстратора Міхачова В`ячеслава Анатолійовича Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу).

ІІ. ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 2006/7 від 28.05.2019 "Про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва Хвиля" від 22.05.2018".

Зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути по суті скаргу ТОВ "Дієва Хвиля" від 22.05.2018 на рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Міхачова В`ячеслава Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 - скасовано, а провадження у справі - закрито. Роз`яснено сторонам, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Верховний Суд постановою від 13.09.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України задовольнив частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 скасував, а справу направив до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Підставою для направлення справи на новий розгляд слугувало порушення порушення правил юрисдикційної підсудності. Так, ВС зазначив, що предметом перевірки у цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Дієва Хвиля» з підстав відсутності компетенції на розгляд порушених у скарзі питань. Натомість питання правомірності/неправомірності набуття третьою особою права власності на земельні ділянки; визнання права власності на них в певному обсязі, позивач перед судом не порушував, а відповідачем визначив суб`єкта владних повноважень Мін`юст України, який здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації.

Тобто з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відносно нерухомого майна, зазначеного у скарзі позивача, наявний судовий спір, тому розгляд питань порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

При цьому, висновок суду про те, що судовий спір, який вирішується господарським судом Київської області у справі № 911/2864/18 не є судовим спором щодо нерухомого майна, оскільки нерухомим майном є земельні ділянки, а не договір іпотеки, відповідач вважає помилковим адже саме на підставі п.6.6 Договору іпотеки відбувся перехід права власності на нерухоме майно від ТОВ "Дієва Хвиля" до компанії "LAFORT ESTABLISHMENT" і в разі задоволення позовних вимог у даній справі у позивача було право вимагати скасування державної реєстрації права власності земельних ділянок за іпотекодержателем.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4ст. 304 КАС Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

25.05.2018 на розгляд до Мін`юсту України надійшла скарга ТОВ «Дієва Хвиля» від 22.05.2018 з вимогою скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова В.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) 76 земельних ділянок, які знаходяться в м. Буча, Київської області, за компанією створеною за законодавством Князівства Ліхтенштейн «LAFORT ESTABLISHMENT».

Додатками до скарги зазначені наступні документи: інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копія договору іпотеки від 23.09.2013 та договори до нього; копії реєстраційних заяв; копія наказу про прийняття на роботу директора ТОВ «Дієва Хвиля»; копія протоколу про обрання директором ТОВ «Дієва Хвиля».

10.07.2018 наказом відповідача № 2358/7 відмовлено у задоволені скарги ТОВ «Дієва Хвиля» без розгляду її по суті.

За результатами судового оскарження зазначеного наказу, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі № 2240/3135/18, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019, позов ТОВ «Дієва Хвиля» до Мін`юсту України задоволено:

визнано протиправним і скасовано наказ № 2358/7 від 10.07.2018 про відмову у задоволені скарги ТОВ «Дієва Хвиля» без розгляду її по суті;

зобов`язано Мін`юст України повторно розглянути скаргу ТОВ «Дієва Хвиля» на рішення державного реєстратора Міхачова В.Я. Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

28.05.2019, на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 20.05.2019, за результатами розгляду скарги ТОВ «Дієва Хвиля» від 22.05.2018, зареєстрованої в Мін`юсті України 25.05.2018 за №16542-33-18, відповідач, керуючись пунктом 9 частини восьмої статті 37 Закону № 1952-IV та пунктом 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), прийняв наказ № 2006/7, яким відмовив у задоволенні скарги ТОВ «Дієва Хвиля» від 22.05.2018 з посиланням на те, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту України.

Висновок Комісії з рекомендацією відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Дієва Хвиля» від 22.05.2018 обумовлений тим, що відповідно до офіційного веб-сайту судової влади України та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2864/18 відкрито провадження за позовом ТОВ «Дієва Хвиля» до компанії Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) про визнання недійсним пункту договору, відповідно до якого набуто право власності на земельні ділянки, рішення щодо державної реєстрації прав на які оскаржуються.

Отже, за висновком Комісії, відносно нерухомого майна, про яке йде мова у скарзі, наявний судовий спір, тому розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту України.

Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся із позовом до суду.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, (далі - Закону № 1952-IV).

Згідно ч.1 ст. 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За приписами ч.2 ст. ст. 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною 6 статті 37 Закону № 1952-IV передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ч.8 ст. 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі по тексту - Порядок № 1128) відповідно до якого, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Згідно з п.8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Таким чином, при прийнятті висновку Комісія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За наслідками такої перевірки Комісія повинна об`єктивно встановити, чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження.

Після отримання скарги на дії, бездіяльність або рішення державного реєстратора, утворюється постійно діюча комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка перевіряє наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, за результатом розгляду приймається мотивоване рішення.

Як вбачається з оскаржуваного Наказу Міністерства юстиції України № 2006/7 від 28.05.2019 "Про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва Хвиля" від 22.05.2018", позивачу відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України, оскільки щодо нерухомого майна наявний судовий спір.

Щодо наявності судового спору стосовно об`єктів нерухомого майна, апеляційний суд зазначає та враховує таке.

Так, у письмових поясненнях компанії "LAFORT ESTABLISHMENT" від 17.04.2019 по суті скарги директора ТОВ "Дієва Хвиля" зазначено, що в скарзі директор ТОВ «Дієва Хвиля» повідомив комісію, що відсутні судові спори з порушеного у скарзі питання. Однак, зазначене не відповідає дійсності, так як відносно земельних ділянок, які зазначені в скарзі, а саме 76 земельних ділянок, які знаходяться в м. Буча, Київської області та які на виконання договору іпотеки від 23.09.2013 були зареєстровані на праві власності за компанією «Лафорт Істеблішмент», існує судовий спір. Так, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/2864/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієва Хвиля» до компанії Лафорт Істеблішмент за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватного підприємства «Капітал Інвест Груп» про визнання недійсним пункту 6.6 договору іпотеки від 23.09.2013.

Частиною 1 ст.182 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV (Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Отже, справа №911/2864/18, яка перебувала у провадженні господарського суду Київської області, не є судовим спором щодо нерухомого майна, оскільки предметом оскарження у справі №911/2864/18 було визнання недійсним пункту 6.6 договору іпотеки.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №911/2864/18 клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, та залишено позовну заяву без розгляду.

Відтак, відсутній судовий спір відносно земельних ділянок, щодо яких позивач звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення, відмовивши у задоволенні скарги позивача у зв`язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України, тому адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва Хвиля" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.