Ухвала

від 01.03.2024 по справі 916/2029/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2029/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ"

про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2023

по справі №916/2029/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ"

до відповідачів:

- Державної казначейської служби України

- Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 82 049, 84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів у складі: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І. перебуває справа №916/2029/23.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 по справі №916/2029/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 по справі №916/2029/23 залишено без змін.

16.02.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно якої заявник просить ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" з Державної казначейської служби України витрати на правничу допомогу в сумі 30000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 по справі №916/2029/23 здійснювався у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" про розподіл судових витрат призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачам у строк до 01.03.2024 року надіслати до Південно-західного апеляційного господарського суду відзиви (заперечення) на заяву щодо відшкодування витрат, понесених позивачем в якості витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2029/23.

29.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державної казначейської служби України надійшли заперечення на заяву щодо відшкодування витрат, понесених позивачем в якості витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2029/23, у яких відповідач просить відмовити суд у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Зі змісту вищенаведеної правової норми вбачається, що законодавець передбачив обов`язкову умову, за якої в сторони виникає право подання відповідних доказів розміру понесення судових витрат після ухвалення рішення суду, а саме попереднє подання стороною заяви, в якій вона має повідомити суд про намір подати відповідні докази понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки, здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).

Так, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 по справі №916/2029/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Копію зазначеної ухвали було надіслано сторонам в їх електронні кабінети, у тому числі представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" Глазову Олексію Олеговичу 18.12.2023, а також засобами поштового зв`язку Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ".

Таким чином, вказаною ухвалою судом було повідомлено сторін у даній справі про здійснення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та про строки подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань та заперечень.

01.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" надіслало до Південно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення на апеляційну скаргу Державної казначейської служби України.

Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту письмових пояснень, позивачем не подано до апеляційного господарського суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що, на відміну від розгляду справи у суді апеляційної інстанції в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, який передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи в письмовому провадженні не передбачає проведення судових дебатів. У такому випадку заява в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України має бути зроблена стороною до закінчення розгляду апеляційної скарги, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення розгляду апеляційної скарги, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційним господарським судом.

Отже, оскільки в письмовому провадженні судові дебати не проводяться, позивач до закінчення розгляду апеляційної скарги та ухвалення постанови мав подати суду відповідну заяву про те, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) суду будуть надані докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які він сплатив або має сплатити у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Однак, цього позивачем зроблено не було.

Натомість позивачем після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у даній справі (12.02.2024) було подано надіслано до суду заяву від 16.02.2024 про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, віднесено ст. 42 Господарського процесуального кодексу України до обов`язку учасників справи.

Отже, не зважаючи на те, що позивачу було відомо про відкриття апеляційного провадження у даній справі та розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), і постанову у даній справі судом апеляційної інстанції було ухвалено в межах шістдесятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, попри подання позивачем заяви про винесення додаткового рішення в межах п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у даній справі, ним не було повідомлено суд у порядку і строк, визначені процесуальним законом, а саме до закінчення розгляду апеляційної скарги, про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) апеляційним господарським судом.

Зазначене свідчить про недотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Оскільки подання такої заяви (про намір надати докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) суду) є обов`язковою умовою для надання доказів понесення таких витрат після ухвалення рішення (постанови) суду в силу положень абз. 2 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, і відповідної заяви у встановленому порядку позивачем подано не було, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, та відсутні підстави для ухвалення додаткової постанови.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що у своїй заяві про ухвалення додаткової постанови представник позивача безпідставно просить стягнути витрати на правничу допомогу, які ТОВ "ІСАІЯ" понесло під час розгляду в суді першої інстанції, оскільки з відповідною заявою позивач повинен був звернутись до Господарського суду Одеської області в порядку та строки, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2029/23 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАІЯ" (вх.№563/24 від 16.02.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2029/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош