Ухвала

від 02.03.2024 по справі 120/2612/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 березня 2024 р.Справа № 120/2612/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Зернопотік плюс" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Зернопотік плюс" та ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника ПП " ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю в юридичної особи несплаченого протягом 240 календарних днів податкового боргу в сумі 14491235,00 грн.

Загальними нормами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з`ясовує питання про те, чи подано позов у строк, установлений законом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

При цьому суд звертає увагу, що статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон №1914-IX).

Крім цього, Законом №1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Також цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".

Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Із викладених у позовній заяві доводів та долучених до неї доказів вбачається, що у зв`язку з виникненням податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку ПП "Зернопотік плюс" було сформовано податкову вимогу форми "Ю" №0000203-1302-0232 від 04.04.2023 на суму 14491235,00 грн., яку в подальшому направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідна податкова вимога не була вручена ПП "Зернопотік плюс" та повернулась на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

В даному випадку, така відмітка про неможливість вручення поштового відправлення проставлена 05.05.2023.

Таким чином 240 календарний день з моменту вручення платнику податкової вимоги сплинув 30.12.2023.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративний позовом у даній справі 29.02.2024 о 17:47 год.

Надаючи оцінку питанню дотриманням позивачем строку звернення до суду, суд враховує, що пункт 7 частини 1 статті 283 КАС України встановлює правило, за яким провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України.

Отже, згадані норми п. 7 ч. 1 ст. 283 КАС України передбачають право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України. При цьому конкретизовані особливості, за якими здійснюється судове провадження у таких справах, визначені статтею 289-2 КАС України.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що усі наведені норми введено у дію згідно Закону України від 30.11.2021р. № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.

В свою чергу статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Вказана норма ч. 2 ст. 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі ст. 122 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що норма ст. 289-2 КАС України, як і норма п. 7 ч.1 ст. 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України.

Разом з тим, стаття 87 Податкового кодексу України не визначає з заявою або позовною заявою має звертатись до суду контролюючий орган за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Визначаючи характер поданої заяви, суд виходить з того, що стаття 289-2 КАС України містить конкретну підставу для звернення до суду - несплату податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. А стаття 283 КАС України (п. 7 ч. 2) такої вимоги не містить та пов`язує звернення до суду податкового органу з виконанням ним визначених законом повноважень.

Слід зазначити, що норми ст. 289-2 КАС України не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені ч. 2 ст. 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, які дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України, та в разі її подання - з дотриманням вимог ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Отже, незалежно від формулювання назви такої заяви (позовна заява чи заява) така має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Аналогічний висновок підтримується й апеляційними адміністративними судами (зокрема Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 520/2787/22).

Відповідно до позовної заяви, підставою для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи є податкова вимога форми "Ю" №0000203-1302-0232 від 04.04.2023, яка вважається врученою платнику податків 05.05.2023.

Відтак, 240 календарний день, який передбачений в тому числі положенням ч. 1 ст. 289-2 КАС України, сплинув 30.12.2023.

З урахуванням зазначених обставин ГУ ДПС у Вінницькій області мало право звернутися до суду з позовною заявою про обмеження виїзду керівника юридичної особи за кордон України протягом 24 годин від цієї дати, тобто до 31.12.2023 включно. Однак з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 29.02.2024, а отже з пропуском строку встановленого ч. 2 ст. 283 КАС України.

При цьому, дійсно положеннями ч. 5 ст. 283 КАС України визначено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Із наведеного слідує, що дійсно податковий орган наділений повноваженнями звернутись до суду в загальному порядку із заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон, однак лише після та у випадку, якщо судом уже було відмовлено у відкритті провадження за заявою, поданою в порядку ст. 283 КАС України.

Крім того, як самостійно зазначає позивач, такий загальний порядок звернення до суду врегульовано ст. 289-2 КАС України.

Втім, варто зазначити, що положеннями ст. 289-2 КАС України встановлено ще коротші терміни розгляду судом відповідної категорії заяв (48 годин), аніж положеннями ст. 283 КАС України (не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду).

Поряд із цим, застосування до даної категорії заяв тримісячного строку звернення до суду, як на цьому наполягає представник позивача, фактично нівелює віднесення законодавцем даної категорії справ до таких, які потребують термінового розгляду.

Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, беручи до уваги те, що податковим органом пропущено строк звернення до суду протягом 24 годин з дня виникнення підстав, що надають йому право звернутися до адміністративного суду з заявленими вимогами, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску такого строку з доказами на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Разом з тим зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, позивачу необхідно надати час для усунення недоліків поданої позовної заяви до 15:00 год. 02.03.2024.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Зернопотік плюс" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15:00 год. 02.03.2024 року.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна