Ухвала

від 04.03.2024 по справі 917/1673/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1673/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід"

на рішення Господарського суду Полтавської області

від 10.10.2023,

на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області

від 24.10.2023

у складі судді Безрук Т. М. та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Хачатрян В. С., Гетьман Р. А., Склярук О. І.

від 18.01.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Молл Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська торгово-фінансова компанія"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Молл Менеджмент" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" про стягнення 1 872 584,02 грн заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 року по 10 серпня 2022 включно та про стягнення 50 624,38 грн заборгованості зі сплати комунальних послуг за період грудень 2021 року - січень 2022 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі № 917/1673/22 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Молл Менеджмент" 1 872 584,02 грн основного боргу з орендної плати, 28 088,76 грн витрат з оплати судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі № 917/1673/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Молл Менеджмент" про розподіл судових витрат задоволено частково; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" про розподіл судових витрат задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Молл Менеджмент" 17 442,82 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою від 18.01.2024 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі № 917/1673/22. Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі № 917/1673/22 змінив. Абзац 3 додаткового рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі № 917/1673/22 виклав в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" (вул. Добровольського, буд. 14, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800; ідентифікаційний код 34633438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Молл Менеджмент" (вул. Європейська, буд. 60А, м. Полтава, 36002; ідентифікаційний код 36903479) 14 473,66 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.". В решті додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі № 917/1673/22 залишив без змін.

10 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 917/1673/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", який набрав чинності з 18.10.2023, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, частину 6 статті 6 цього Кодексу викладено в наступній редакції: адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Всупереч наведеному, Товариство з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповіддю № 504636, сформованою засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) "Електронний суд".

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.;

пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Поряд із цим з тексту касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" вбачається, що касаційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 917/1673/22 подається за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржником процитовано частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та жирним шрифтом виокремлено саме пункти 1 та 4. Далі за текстом Товариство з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" процитувало пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, тощо.

Проте Суд звертає увагу скаржника, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права через недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено які саме зібрані у справі докази не досліджені судом, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права

Суд також зауважує, що скаржник повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і виключних випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- обов`язкової реєстрації Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надання Суду відповідних доказів;

- викладення належного обґрунтування виключних випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням викладених вище вказівок Верховного Суду.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Оскільки касаційна скарга залишається без руху, Суд не розглядає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 917/1673/22 залишити без руху.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко