Рішення
від 26.02.2024 по справі 643/6325/23
МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/6325/23

Провадження № 2/643/245/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.

прокурора Салтівської окружної прокуратури м.Харкова Рогачової Н.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7

представника відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НАДІЯ ФІНАНС», Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», ОСОБА_14 про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року прокурор Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.10.2019 № 49398531, прийняте державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодуховського району Зеленим В.В., на підставі якого проведено державнуреєстрацію праваприватної власностінанежитлові приміщення1-гоповерху №№ 1-13,№ І, №ІІ,загальною площею114,9кв.м.у будинкуквартирного типуліт.«А-3»за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2020 № 52512478, прийняте державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Слабинською О.Ю., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_10 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2021 № 56443311, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_11 ;

- скасувати рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 16.02.2021 № 56645332, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В.,на підставіякого закрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційним номером 1947803263101 у зв`язку з поділом об`єкта нерухомого майна - квартири з реєстраційним номером 1947803263101;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.02.2021№ 56641713,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СергієнкоН.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_11 ;

-скасуватирішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьвід 15.07.2021№ 59284543,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу ЛавіндоюН.О., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.02.2021№ 56644314,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СергієнкоН.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_11 ;

-скасувати рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень від16.12.2021№ 62336230,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу ЛавіндоюН.О., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_15 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.02.2021№ 56645076,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СергієнкоН.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_11 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.10.2019 № 49403281, прийняте державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодуховського району Зеленим В.В, на підставі якого проведено державнуреєстрацію праваприватної власностінанежитлові приміщення 1-го поверху №№ 14-26, № ІІІ, № ІV, загальною площею 117,3 кв.м. у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_13 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.02.2020№ 51107156,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СергієнкоН.В., на підставі якого проведено державнуреєстрацію праваприватної власностінанежитлові приміщення 1-го поверху №№ 14-26, № ІІІ, № ІV, загальною площею 117,3 кв.м. у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.07.2020 № 52905682, прийняте державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Слабинською О.Ю., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власності на п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 03.12.2020 № 55499776, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., на підставі якого закрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційним номером 1948029463101 у зв`язку з поділом об`єкта нерухомого майна - квартири з реєстраційним номером 1948029463101;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2020№ 55498503,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СергієнкоН.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна однокімнатну квартиру АДРЕСА_7 за ОСОБА_2 ;

-скасуватирішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьвід 06.08.2021№ 59709104,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу ЛавіндоюН.О., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_7 за ОСОБА_4 ;

-скасувати рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень від03.12.2020№ 55499156,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СергієнкоН.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_2 ;

-скасувати рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень від22.02.2021№ 56743101,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу ЛавіндоюН.О., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_6 ;

-скасувати рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень від03.12.2020№ 55499507,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СергієнкоН.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власностіна двокімнатну квартиру АДРЕСА_9 за ОСОБА_2 ;

-скасуватирішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьвід 23.07.2021№ 59436441,прийняте приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу ЛавіндоюН.О., на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_9 за ОСОБА_8 ;

- витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 48,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947803263101),яка зареєстрованана правівласності ОСОБА_1 як квартира АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292181863101);

- витребувати у ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 27,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947803263101), яка зареєстрована на праві власності ОСОБА_12 якквартира АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292308663101);

- витребувати у ОСОБА_11 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 39,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947803263101), яка зареєстрована на праві власності ОСОБА_11 якквартира АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292327063101);

- витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 39,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948029463101), яка зареєстрована на праві власності ОСОБА_4 як квартира АДРЕСА_13 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2238999463101);

- витребувати у ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 27,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948029463101), яка зареєстрована на праві власності ОСОБА_6 як квартира АДРЕСА_14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2239016163101);

-витребувати у ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 50,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948029463101), яка зареєстрована на праві власності ОСОБА_8 як квартира АДРЕСА_15 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2239032363101);

- судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що Київською окружною прокуратурою м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020221080000356 за ч.3ст.365-2 КК України за фактом протиправного заволодіння приватними особами із залученням державного реєстратора нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до незаконного вибуття із комунальної власності об`єктів нерухомості. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Реєстр) встановлено наступне:

За заявою про державну реєстрацію права власності від 28.10.2019 за № 36639101, поданою ОСОБА_10 , державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Зеленим В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.10.2019 № 49398531, на підставі якого відкрито розділ № 1947803263101 на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-13, № І, № ІІ, загальною площею 114,9 кв.м. у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано право власності (запис № 33887603) за ОСОБА_10 на вказані нежитлові приміщення. Для проведення державної реєстрації ОСОБА_10 подано: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_10 на Універсальній товарній біржі «Гарант»; протокол № 1 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999; довідку від 21.10.2019 № 261, видану ТОВ «НТБ КИЇВ», щодо проведення інвентаризації нежитлових приміщень; технічний паспорт на вказані нежитлові приміщення, виготовлений 21.10.2019 ТОВ «НТБ КИЇВ». У подальшому, державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Слабинською О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2020 № 52512478, яким за ОСОБА_10 зареєстровано право власності на п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . З відомостей Реєстру вбачається, що підставою для проведення вказаної реєстраційної дії є довідка і технічний паспорт, виготовлені 27.01.2020 ТОВ «НТБ КИЇВ» на замовлення ОСОБА_10 . Після цього, між ОСОБА_10 (позичальником) і ОСОБА_11 (позикодавцем) укладено договір позики від 01.07.2020 та договір іпотеки від 30.11.2020. Згідно з договором від 30.11.2020 предметом іпотеки є п`ятикімнатна квартира АДРЕСА_16 . Згідно із заявою ОСОБА_11 про усунення порушення від 07.12.2020, поданою приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., ОСОБА_11 (іпотекодержатель) повідомив про намір звернути стягнення на вищевказане іпотечне майно у зв`язку з непогашенням ОСОБА_10 (іпотекодавцем) заборгованості у розмірі 800000 грн. Того ж дня, 07.12.2020, ОСОБА_10 подано заяву приватному нотаріусу Сергієнко Н.В. про неможливість розрахуватися за вказаним договором позики та відсутність заперечень проти задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки стало підставою для прийняття приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2021 № 56443311, яким зареєстровано за ОСОБА_11 право власності на п?ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Згідно висновку щодо технічної можливості розподілу об`єкта нерухомого майна від 10.02.2021 № 05-02/2, виготовленого ТОВ «МАШБУДТОРГ» на замовлення ОСОБА_11 , останнім здійснено поділ п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_16 на 3 квартири: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_17 загальною площею 48,1 кв.м., житловою площею 25,4 кв.м.; однокімнатну квартиру АДРЕСА_18 загальною площею 27,2 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м.; двохкімнатну квартиру АДРЕСА_19 загальною площею 39,6 кв.м., житловою площею 24,1 кв.м. У зв`язку з поділом первісного об`єкта нерухомості (загальною площею 114,9 кв.м.) приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. прийнято рішення від 18.02.2021 № 56645332 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи. У подальшому, за договором купівлі-продажу № 2539 від 15.07.2021 ОСОБА_11 продав двохкімнатну квартиру АДРЕСА_17 загальною площею 48,1 кв.м. ОСОБА_1 . Також, за договором купівлі-продажу № 5046 від 16.12.2021 ОСОБА_11 продав однокімнатну квартиру АДРЕСА_18 загальною площею 27,2 кв.м. ОСОБА_17 . Згідно актуальних відомостей Реєстру, квартири АДРЕСА_17 і АДРЕСА_18 наразі перебувають у власності ОСОБА_1 і ОСОБА_12 , відповідно. У свою чергу, за даними Реєстру, двохкімнатна квартира АДРЕСА_19 загальною площею 39,6 кв.м. залишається у власності ОСОБА_11 .

Окрім цього, за заявою про державну реєстрацію права власності від 28.10.2019 за № 36640015, поданою ОСОБА_13 , державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Зеленим В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.10.2019 № 49403281, на підставі якого відкрито розділ № 1948029463101 на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 14-26, № ІІІ, № ІV, загальною площею 117,3 кв.м. у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано право власності (запис № 33891936) за ОСОБА_13 на вказані нежитлові приміщення. Для проведення державної реєстрації ОСОБА_13 подано: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_13 на Універсальній товарній біржі «Гарант»; протокол № 2 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999; довідку від 21.10.2019 № 262, видану ТОВ «НТБ КИЇВ», щодо проведення інвентаризації нежитлових приміщень; технічний паспорт на вказані нежитлові приміщення, виготовлений 21.10.2019 ТОВ «НТБ КИЇВ». У подальшому, за договором дарування нежитлових приміщень № 699 від 12.02.2020 ОСОБА_13 вказані приміщення відчужені її рідному брату, ОСОБА_2 . Після цього, державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Слабинською О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.07.2020 № 52905682, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_6 . З відомостей Реєстру вбачається, що підставою для проведення вказаної реєстраційної дії є висновок і технічний паспорт, виготовлені 13.02.2020 ТОВ «НТБ КИЇВ» на замовлення ОСОБА_2 . Згідно висновку щодо технічної можливості розподілу об`єкта нерухомого майна від 30.11.2020 № 71-02/11, виготовленого ТОВ «МАШБУДТОРГ» на замовлення ОСОБА_2 , останнім здійснено поділ п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_20 на 3 квартири: однокімнатну квартиру АДРЕСА_21 загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 13,4 кв.м.; однокімнатну квартиру АДРЕСА_22 загальною площею 27,5 кв.м., житловою площею 11,9 кв.м.; двохкімнатну квартиру АДРЕСА_23 загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м. У зв`язку з поділом первісного об`єкта нерухомості (загальною площею 117,3 кв.м.) приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. прийнято рішення від 03.12.2020 № 55499776 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи. У подальшому, за договором купівлі-продажу № 3025 від 06.08.2021 ОСОБА_2 продав однокімнатну квартиру АДРЕСА_21 загальною площею 39,5 кв.м. ОСОБА_4 . Також, за договором купівлі-продажу № 542 від 22.02.2021 ОСОБА_2 продав однокімнатну квартиру АДРЕСА_22 загальною площею 27,5 кв.м. ОСОБА_6 . Крім того, згідно з договором купівлі-продажу № 2736 від 23.07.2021 ОСОБА_2 продав двохкімнатну квартиру АДРЕСА_23 загальною площею 50,3 кв.м. ОСОБА_8 . Згідно актуальних відомостей Реєстру, квартири АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 і АДРЕСА_23 наразі перебувають у власності ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , відповідно.

Разом з цим, встановлено, що дійсним власником вищевказаних об`єктів нерухомості є Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 , у складі якого перебувають спірні приміщення, за даними інвентаризаційної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», збудовано у 1955 році.

Додатком № 1 до рішення Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області від 19.03.1992 «Про комунальну власність міста», доступного в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради за посиланням https://doc.city.kharkov.ua/ru/profile/document/viewhtml/id/159470, затверджено Перелік об`єктів комунальної власності м. Харкова, до якого включено житловий та нежитловий фонд, окрім того, що перебуває у власності відомств.

До об`єктів комунальної власності увійшов, у тому числі, житловий фонд Московського (нині Салтівського) району м. Харкова, який відображався набалансі Московського ЖЕО-1 (рішення Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області від 28.09.1992).

Прийняття житлового фонду, до якого увійшов житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , до комунальної власності м. Харкова здійснено у відповідності до чинного на той час законодавства.

Згідно відповідей Юридичного департаменту Харківської міської ради від 09.03.2021 № 1689/9-21, від 24.05.2021 № 4219/9-21, на теперішній час будинок по АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «Жилкомсервіс» на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1288 від 28.02.2007 (чинний в редакції додаткової угоди від 01.09.2016). Договори оренди на нежитлові приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_1 не укладались, приватизація об`єктів комунальної власності не здійснювалась.

Також, згідно відповіді Юридичного департаменту міськради від 05.04.2023 № 782/9-23, вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 256,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 перебували на балансі комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1187 від 30.09.2003 (чинного в редакції додаткової угоди від 18.02.2016).

Зазначені нежитлові приміщення рішенням Харківської міської ради від 24.09.2003 № 191/03 «Про комунальну власність м. Харкова» включено до комунальної власності Харківської міської територіальної громади у складі цілісного майнового комплексу КП «Харківські теплові мережі».

Реєстрація права власності за територіальною громадою м. Харкова не проводилась.

Відповідачі ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , набули право власності на спірні приміщення без будь-яких законних підстав.

Так, підставою набуття права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 114,9 кв.м. у житловому будинку по Автострадній набережній, 7 відповідачем ОСОБА_10 зазначено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_10 на Універсальній товарній біржі «Гарант», а також протокол № 1 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999. У свою чергу, підставою набуття права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 117,3 кв.м. у житловому будинку по Автострадній набережній, 7 відповідачем ОСОБА_13 зазначено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_13 на Універсальній товарній біржі «Гарант», а також протокол № 2 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999. Вказані правочини є нікчемними з огляду на наступне. Фактичні обставини свідчать, що договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі та протокол аукціонних торгів, датовані 10.12.1999, в дійсності оформлені не раніше 2019 року, та були спрямовані на незаконне заволодіння комунальною власністю, а саме:

- у перелічених документах експлікація приміщень (номери і площі відповідних приміщень) не відповідають поверховому плану 1-го поверху житлового будинку літ. «А-3» по Автострадній набережній, 7, наявного в інвентаризаційній справі КП «ХМБТІ»; фактично нумерація приміщень у біржових документах, складених нібито 10.12.1999, ґрунтується на даних технічних паспортів, виготовлених ТОВ «НТБ КИЇВ» 21.10.2019;

- незважаючи на те, що договори купівлі-продажу на біржі нібито були укладені 10.12.1999, дії із внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на спірні приміщення на ім`я ОСОБА_10 і ОСОБА_13 здійснені лише у жовтні 2019 року; відомості про реєстрацію відповідачами речових прав до 1 січня 2013 (тобто до введення в дію Реєстру) відсутні;

- договори купівлі-продажу навмисно датовані 1999 роком задля уникнення в ході державної реєстрації права власності на цей об`єкт нерухомості у жовтні 2019 року вимог щодо їх нотаріального посвідчення згідно зі ст. 657 ЦК України 2004 року, оскільки Цивільним кодексом 1963 року було передбачене нотаріальне посвідчення угод лише для відчуження житлових будинків (ст. 227 ЦК в редакції 1963 року);

- за даними ЄДРПОУ, Товарна біржа «Універсальна товарна біржа «Гарант» (код 24855723), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_24 , та з 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, що унеможливлює верифікацію відомостей про проведені на біржі торги та укладені за їх результатами договори купівлі-продажу.

Крім того, згідно Акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленого Валентина Вікторовича від 08.07.2021, складеного комісією з фахівців Мін`юсту, умовами пункту 10 договорів купівлі-продажу від 10.12.1999, поданих ОСОБА_10 і ОСОБА_13 , передбачено, що право власності підлягає обов`язковій державній реєстрації в органі, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Однак, всупереч вимогам частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції 2019 року), державний реєстратор ОСОБА_18 не прийняв рішення про зупинення розгляду заяв ОСОБА_10 і ОСОБА_13 про державу реєстрацію прав та не направив відповідні запити і не отримав інформації від органів влади, підприємств, установ, організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01.01.2013 (відповідно до даних Державного реєстру прав відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, що виникли до 2013 року, відсутні). За результатами проведення камеральної перевірки наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2021 № 2431/5 державному реєстратору ОСОБА_18 анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказані обставини та докази на їх підтвердження в їх сукупності свідчать про нікчемність правочинів, укладених у формі договорів купівлі-продажунежитлових приміщеньвід 10.12.1999 та протоколів аукціонних торгів на Товарній біржі «Універсальна товарна біржа «Гарант» №№ 1 і 2 від 10.12.1999.

Таким чином, вищевказана реєстрація права власності за відповідачами ОСОБА_10 і ОСОБА_13 проведена безпідставно, у порушення вимог ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за відсутності правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно. Як наслідок,відповідачі ОСОБА_10 і ОСОБА_13 ,не набулив дійсностіправа власностіна спірненерухоме майночерез відсутністьу нихналежних правовстановлюючихдокументів,отже,не малиправа вчинятибудь-якіправочини,спрямовані нарозпорядження циммайном уподальшому. У даному випадку ОСОБА_10 і ОСОБА_13 не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки у передбаченому законодавством порядку права власності на нерухоме майно не набули. У свою чергу, у них не виникло необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання відповідних правочинів, що є порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України.

При вчиненнідоговору іпотекивід 30.11.2020, договорів купівлі-продажу № 2539 від 15.07.2021, № 5046 від 16.12.2021 умова щодо предмету цих договорів не додержана належним чином, оскільки не відповідає дійсності фактична приналежність спірних приміщень на праві власності відповідачам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 і ОСОБА_12 . Оскільки у передбаченому законодавством порядку на законних підставах у ОСОБА_10 право власності на нерухоме майно не виникло, то і у подальшому право власності не могло перейти до ОСОБА_11 , ОСОБА_1 і ОСОБА_12 .

Аналогічно, при укладенні договору дарування № 699 від 12.02.2020, договорів купівлі-продажу № 3025 від 06.08.2021, № 542 від 22.02.2021 та № 2736 від 23.07.2021 умова щодо предмету цих договорів не додержана належним чином, тому що не відповідає дійсності фактична приналежність спірних приміщень на праві власності відповідачам ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 . Оскільки у передбаченому законодавством порядку на законних підставах у ОСОБА_13 право власності на нерухоме майно не виникло, то і у подальшому право власності не могло перейти до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 .

Крім того, спірне нерухоме майно вибуло поза волею територіальної громади, тому перелічені вищеправочини суперечать її інтересам як законного власника. Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради та її виконавчих органів не надавала згоди на набуття права власності на спірні приміщення відповідачами 1-9 та взагалі не була обізнана про правочини з цим майном, оскільки не була стороною правочинів зі спірним майном, не виносила будь-яких розпорядчих актів щодо його відчуження у приватну власність.

Враховуючи викладене, спірне майно підлягає витребуванню у кінцевих набувачів, ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради. Також необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачами 1-9, а також про закриття розділів у Реєстрі, оскільки наявність відповідних рішень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджає позивачу реалізувати своє право на реєстрацію спірного нерухомого майна за Харківською міською територіальною громадою.

31.07.2023 представником відповідача ОСОБА_6 адвокатом Скребець О.М. подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та застосувати строки позовної давності. В обґрунтування відзиву зазначає, що прокурор звернувся до суду без відповідних підстав для представництва, а тому є неналежним позивачем. Харківська міська рада не є власником нерухомого майна, та її права не є порушеними, оскільки Харківська міська рада не приймала рішення про реєстрацію за територіальною громадою будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 є добросовісним набувачем, а тому спірне майно не можу бути витребувано у останнього.

10.08.2023 представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Стець М.Л. подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що в позовній заяві не обгрунтовано належними, допустими та достатніми доказами належність спірного майна до комунальної власності Харківської міської територіальної громади, відповідно і порушення прав громади та наявність права на звернення до суду. ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, а тому спірне майно не можу бути витребувано у останнього.

11.09.2023 представником відповідача ОСОБА_8 адвокатом Мамницькою А.В. подано відзив на позов, в якому остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що прокурором не надано доказів, що дійсним власником спірного нерухомого майна є Харківська міська територіально громада в особі Харківської міської ради. Крім того, ОСОБА_8 є добросовісним набувачем, а тому спірне майно не можу бути витребувано у останньої.

25.08.2023 прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова подано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_4 , в якій зазначає, що відсутні будь-які законні перешкоди для витребування судом спірних приміщень у відповідача ОСОБА_4 , оскільки останній не позбавлений можливості пред`явити позов про відшкодування збитків до продавця придбаного майна ОСОБА_2 .

20.09.2023 прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова подано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_8 , в якій зазначає, що оригінал або належним чином засвідчена копія договору від 10.12.1999 купівлі-продажу спірного майна на біржі відсутні. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020221080000356 за ч.3 ст. 365-2 КК України за фактом протиправного заволодіння приватними особами спірними нежитловими приміщеннями, що призвело до незаконного вибуття із комунальної власності об`єктів нерухомості, оригіналу вищевказаного договору не виявлено. Окрім цього, жоден з учасників цивільної справи не підтвердив про наявність у нього оригіналу договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999.

Судом 11.09.2023 протокольно постановлено ухвалу про залишення відзиву відповідача ОСОБА_1 без розгляду, оскільки відповідачем в порушення вимог ст. 178 ЦПК України не подано до суду доказів направлення відзиву іншим учасникам справи, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника провадження можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення та пропущено строки встановлені судом для подання відзиву на позов.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 14.07.2023, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Московськогорайонного судум.Харковавід 11.09.2023,у задоволенніклопотання представникавідповідача ОСОБА_6 адвоката СкребецьО.М.про залишенняпозову безруху тазакриття провадженняу справівідмовлено.Клопотання представникавідповідача ОСОБА_6 адвокатаСкребець О.М. прозалучення доучасті усправі уякості третіхосіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спорузадоволено.Залучено доучасті усправі уякості третіхосіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору-Комунальне підприємство«Жилкомсервіс» та ОСОБА_14 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29.11.2023, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор Салтівськоїокружної прокуратурим.Харкова РогачоваН.В. в судовому засідання позовні вимоги підтримала, та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник позивача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 вдруге просив відкласти судове засідання, у зв`язку із неявкою його представника ОСОБА_19 .

Разом з тим, клопотання про відкладення розгляду справи не є безумовною правовою підставою для відкладення розгляду справи і сторона, яка просить відкласти розгляд справи повинна довести реальну наявність обставин на які вона посилається, обґрунтувати поважність причин, які не дозволяють їй приймати участь у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає, що представник позивача повинен добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання, а тому клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскількиним не доведено наявність поважних причин, які свідчать про неможливість приймати участь у розгляді справи.

Крім того,відповідно доч.1,п.3ч.3ст.223ЦПК України,неявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті,крім випадків,визначених цієюстаттею. Якщоучасник справиабо йогопредставник булиналежним чиномповідомлені просудове засідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Суд, вважає неможливим подальше відкладення розгляду справи, оскільки відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовжрозумного строкунезалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на вимоги ст. 223 ЦПК України, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засідання проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 в судовому засідання проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві. Крім того, заявив, що докази розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 в судовому засідання проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_9 в судовому засідання проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.

Відповідачі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановлений законом порядок.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_20 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності.

Представники третіх осіб: ТОВ «Фінансова компанія «НАДІЯ ФІНАНС», КП «Жилкомсервіс» в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток.

Третя особа ОСОБА_14 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги залишити без задоволення.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Київською окружною прокуратурою м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020221080000356 за ч.3ст.365-2 КК України за фактом протиправного заволодіння приватними особами із залученням державного реєстратора нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності територіальної громади м. Харкова, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з матеріалів справи та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.07.2023, державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Зеленим В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.10.2019 № 49398531, на підставі якого відкрито розділ № 1947803263101 на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-13, № І, № ІІ, загальною площею 114,9 кв.м. у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано право власності (запис № 33887603) за відповідачем ОСОБА_10 на вказані нежитлові приміщення. Для проведення державної реєстрації ОСОБА_10 подано: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_10 на Універсальній товарній біржі «Гарант»; протокол № 1 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999; довідку від 21.10.2019 № 261, видану ТОВ «НТБ КИЇВ»; технічний паспорт, виготовлений 27.01.2020 ТОВ «НТБ КИЇВ» ;довідку від 27.01.2020 № 68-03/02, видану ТОВ «НТБ КИЇВ».

У подальшому, державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Слабинською О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2020 № 52512478, яким за ОСОБА_10 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 . З відомостей Реєстру вбачається, що підставою для проведення вказаної реєстраційної дії є довідка і технічний паспорт, виготовлені 27.01.2020 ТОВ «НТБ КИЇВ» на замовлення ОСОБА_10 .

Далі, між ОСОБА_10 і ОСОБА_11 укладено договір позики від 01.07.2020 та договір іпотеки від 30.11.2020, згідно якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_16 .

Згідно із заявою ОСОБА_11 про усунення порушення від 07.12.2020, поданою приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., ОСОБА_11 повідомив про намір звернути стягнення на вищевказане іпотечне майно у зв`язку з непогашенням ОСОБА_10 заборгованості у розмірі 800000 грн.

Того ждня,07.12.2020, ОСОБА_10 подано заявуприватному нотаріусуСергієнко Н.В.про неможливістьрозрахуватися завказаним договоромпозики тавідсутність запереченьпроти задоволеннявимог іпотекодержателяшляхом реєстраціїправа власностіна предметіпотеки,а саме квартиру АДРЕСА_25 .

Приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2021 № 56443311, яким зареєстровано за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі вищевказаного іпотечного договору.

Згідно висновку щодо технічної можливості розподілу об`єкта нерухомого майна від 10.02.2021 № 05-02/2, виготовленого ТОВ «МАШБУДТОРГ» на замовлення ОСОБА_11 , останнім здійснено поділ п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_16 на 3 квартири: двокімнатну квартиру АДРЕСА_17 загальною площею 48,1 кв.м., житловою площею 25,4 кв.м.; однокімнатну квартиру АДРЕСА_18 загальною площею 27,2 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_19 загальною площею 39,6 кв.м., житловою площею 24,1 кв.м.

У зв`язку з поділом первісного об`єкта нерухомості (загальною площею 114,9 кв.м.) приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. прийнято рішення від 16.02.2021 № 56645332 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У подальшому, за договором купівлі-продажу, зареєстрованому в реєстрі за № 2539 від 15.07.2021 ОСОБА_11 продав двокімнатну квартиру АДРЕСА_25 , загальною площею 48,1 кв.м. ОСОБА_1 .

Також, за договором купівлі-продажу, зареєстрованому в реєстрі за № 5046 від 16.12.2021 ОСОБА_11 продав однокімнатну квартиру АДРЕСА_25 загальною площею 27,2 кв.м. ОСОБА_17 .

Наразі, квартири АДРЕСА_17 і АДРЕСА_25 перебувають у власності ОСОБА_1 і ОСОБА_12 , відповідно.

Також, за даними Реєстру, двохкімнатна квартира АДРЕСА_25 загальною площею 39,6 кв.м. залишилась у власності ОСОБА_11 .

Окрім цього, державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Зеленим В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.10.2019 № 49403281, на підставі якого відкрито розділ № 1948029463101 на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 14-26, № ІІІ, № ІV, загальною площею 117,3 кв.м. у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано право власності (запис № 33891936) за ОСОБА_13 на вказані нежитлові приміщення. Для проведення державної реєстрації ОСОБА_13 подано: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_13 на Універсальній товарній біржі «Гарант»; протокол № 2 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999; довідку від 21.10.2019 № 262, видану ТОВ «НТБ КИЇВ», щодо проведення інвентаризації нежитлових приміщень.

У подальшому, за договором дарування нежитлових приміщень, зареєстрованим в реєстрі № 699 від 12.02.2020 ОСОБА_13 вище вказані приміщення відчужені ОСОБА_2 .

Після цього, з відомостей Реєстру вбачається, що державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Слабинською О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.07.2020 № 52905682, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_6 . Підставою для проведення вказаної реєстраційної дії є висновок і технічний паспорт, виготовлені 13.02.2020 ТОВ «НТБ КИЇВ» на замовлення ОСОБА_2 .

Згідно висновку щодо технічної можливості розподілу об`єкта нерухомого майна від 30.11.2020 № 71-02/11, виготовленого ТОВ «МАШБУДТОРГ» на замовлення ОСОБА_2 , останнім здійснено поділ п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_20 на 3 квартири: однокімнатну квартиру АДРЕСА_21 загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 13,4 кв.м.; однокімнатну квартиру АДРЕСА_22 загальною площею 27,5 кв.м., житловою площею 11,9 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_23 загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м.

У зв`язку з поділом первісного об`єкта нерухомості (загальною площею 117,3 кв.м.) приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. прийнято рішення від 03.12.2020 № 55499776 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Далі, за договором купівлі-продажу, зареєстрованому в реєстрі за № 3025 від 06.08.2021 ОСОБА_2 продав однокімнатну квартиру АДРЕСА_26 , загальною площею 39,5 кв.м. ОСОБА_4 .

Також, за договором купівлі-продажу зареєстрованому в реєстрі за № 542 від 22.02.2021 ОСОБА_2 продав однокімнатну квартиру АДРЕСА_26 , загальною площею 27,5 кв.м. ОСОБА_6 .

Також, згідно з договором купівлі-продажу зареєстрованому в реєстрі за № 2736 від 23.07.2021 ОСОБА_2 продав двокімнатну квартиру АДРЕСА_26 , загальною площею 50,3 кв.м. ОСОБА_8 .

Наразі квартири АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 і АДРЕСА_26 , перебувають у власності ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , відповідно.

Відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 4 ЦПК Україникожна особа має право у встановленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантуєтьсяКонституцієюта законами України, у тому числі статтями15,16 ЦК Українита статтями4,5,19 ЦПК Україниі може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право або право особи в інтересах якої вона звертається до суду порушено.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відтак, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Спір у даній справі виник щодо квартир АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 . АДРЕСА_26 . Прокурор в інтересах держави в особі Харківської міської ради, як неволодіючого власника майна пред`явив позов про витребування його із чужого незаконного володіння.

Оскільки відповідачі заперечували належність спірного майна до комунальної власності, а тому і право Харківської міської ради на пред`явлення позову про витребування вищевказаних квартир, то до предмета доказування в даній справі відносилось встановлення правових підстав віднесення спірного майна до комунальної власності та підстави переходу права власності до відповідачів.

Згідно зістаттею 143 Конституції Українитериторіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Статтею 11 ЦК Українивстановлені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Так цивільні права та обов`язки вникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбаченіцими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язкивиникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органівмісцевого самоврядування.

Вирішуючи питання належностіспірного майна до комунальної власності, суд встановив , що житловий будинок по АДРЕСА_1 , у складі якого перебувають спірні приміщення, за даними інвентаризаційної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», збудовано у 1955 році.

Нормативні акти України до періоду незалежності, зокрема,Конституція(Основний закон) Української РСР, передбачали, що все майно в державі розподіляється на особисту власність громадян, колгоспно- кооперативну власність та державну.

У подальшому 15 квітня 1991 року введено в дію Закон УРСР «Про власність», яким розмежовано державну та комунальну власність (стаття 31 Закону).

Відповідно до частини другоїстатті 32 зазначеного Законусуб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

05.11.1991 відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» та від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність», Кабінет Міністрів України видав постанову № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю».

Відповідно допостанови Уряду №311 від 05.11.1991до комунальної власності було передано житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

Додатком № 1 до рішення Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області від 19.03.1992 «Про комунальну власність міста», затверджено Перелік об`єктів комунальної власності м. Харкова, до якого включено житловий та нежитловий фонд.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 № 697-XII, який діяв на час прийняття у комунальну власність спірного нерухомого майна, суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно дост.35Закону №697-XIIоб`єктами права комунальної власності є майно,що забезпечуєдіяльність відповіднихРад іутворюваних нимиорганів;кошти місцевихбюджетів,державний житловийфонд,об`єктижитлово-комунальногогосподарства;майно закладівнародної освіти,культури,охорони здоров`я,торгівлі,побутового обслуговування;майно підприємств;місцеві енергетичнісистеми,транспорт,системи зв`язкута інформації,включаючи націоналізованемайно,передане відповіднимпідприємствам, установам,організаціям;а такожінше майно,необхідне длязабезпечення економічногоі соціальногорозвитку відповідноїтериторії. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.

Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 ст. 7 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 07.12.1990 № 533-XII (в редакції Закону від 11.10.1991, яка діяла на час прийняття у комунальну власність спірного нерухомого майна), розпорядження і управління комунальною власністю здійснюють від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідні місцеві Ради народних депутатів та уповноважені ними інші органи місцевого самоврядування. До комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів.

Таким чином, прийняття житлового фонду, до якого увійшов житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , до комунальної власності м. Харкова здійснено у відповідності до чинного на той час законодавства.

Згідно відповідей Юридичного департаменту Харківської міської ради від 09.03.2021 № 1689/9-21, від 24.05.2021 № 4219/9-21, житловий будинок по АДРЕСА_1 рішенням 12 сесії Харківської міської ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 «Про комунальну власність міста» було включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова. На теперішній час будинок по АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «Жилкомсервіс» на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1288 від 28.02.2007 (чинний в редакції додаткової угоди від 01.09.2016). Договори оренди на нежитлові приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_1 не укладались, приватизація об`єктів комунальної власності не здійснювалась.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Законодавство України, чинне на момент виникнення права власності територіальної громади на спірне нерухоме майно, не передбачало обов`язкової реєстрації цього права та виникнення права з моменту такої реєстрації, тому відсутність державної реєстрації права у цьому випадку не впливає на правовий статус зазначеного об`єкту нерухомості.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 761/46240/16-ц.

Державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і не можливо ототожнювати факт набуття права власності з фактом державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не підставу його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/15993/16 та від 23 січня 2019 року у справі № 910/2868/16.

Таким чином, законодавство, що діяло на момент виникнення права комунальної власності у 1992 році, не передбачало обов`язкової його реєстрації, у зв`язку із чимдержавна реєстрація права комунальної власності Харківською міською радою як органом місцевого самоврядування на спірне майно не проводилася.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 921/320/18.

Отже, право власності Харківської міської ради на спірне майно виникло в силу Закону та відповідно зазначених вище рішень Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області, а отже сама лише відсутність державної реєстрації права власності територіальної громади в жодному випадку не може бути підставою для припинення такого права.

Спірне нерухоме майно прийнято у комунальну власність міста Харкова на підставі статей 32, 35 Закону України «Про власність»,статті 7 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», постанови Кабінету Міністрів України № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», рішень Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області «Про комунальну власність міста» від 19.03.1992 та 28.09.1992.

Таким чином, враховуючи приписистатті 327 ЦК України, статей10,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 31, 32, 35 Закону України «Про власність», Харківська міська рада є власником спірного майна в силу Закону та відповідно до вказаних вище рішень.

Відповідно до приписів частини 5статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5статті 60 цього Законувизначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Таким чином, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Підставою набуття права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 114,9 кв.м. у житловому будинку по Автострадній набережній, 7 відповідачем ОСОБА_10 зазначено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_10 на Універсальній товарній біржі «Гарант», а також протокол № 1 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999;

У свою чергу, підставою набуття права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 117,3 кв.м. у житловому будинку по Автострадній набережній, 7 відповідачем ОСОБА_13 зазначено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_13 на Універсальній товарній біржі «Гарант», а також протокол № 2 аукціонних торгів на Універсальній товарній біржі «Гарант» від 10.12.1999.

Так, суд приймає до уваги, що у перелічених документах експлікація приміщень (номери і площі відповідних приміщень) не відповідають поверховому плану 1-го поверху житлового будинку літ. «А-3» по Автострадній набережній, 7, наявного в інвентаризаційній справі КП «ХМБТІ», фактично нумерація приміщень у біржових документах, ґрунтується на даних технічних паспортів, виготовлених ТОВ «НТБ КИЇВ» 21.10.2019.

Реєстрація нерухомого спірного майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на ім`я ОСОБА_10 і ОСОБА_13 на підставі договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна на біржі від 10.12.1999, здійснена лише у жовтні 2019 року, відомості про реєстрацію відповідачами речових прав до 1 січня 2013 (тобто до введення в дію Реєстру) відсутні.

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції 2019 року) визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; встановлює наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Однак, всупереч зазначеним вимогам державний реєстратор Зелений В.В. не прийняв рішення про зупинення розгляду заяв ОСОБА_10 і ОСОБА_13 про державу реєстрацію прав та не направив відповідні запити і не отримав інформації від органів влади, підприємств, установ, організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01.01.2013 (відповідно до даних Державного реєстру прав відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, що виникли до 2013 року, відсутні).

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно доч ч.1,2ст.228ЦК України,правочин вважаєтьсятаким,що порушуєпублічний порядок,якщо вінбув спрямованийна порушенняконституційних праві свободлюдини ігромадянина,знищення,пошкодження майнафізичної абоюридичної особи,держави,Автономної РеспублікиКрим,територіальної громади,незаконне заволодінняним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, вищевказані обставини та докази в їх сукупності свідчать про нікчемність правочинів, укладених у формі договорів купівлі-продажунежитлових приміщеньвід 10.12.1999 та протоколів аукціонних торгів на Товарній біржі «Універсальна товарна біржа «Гарант» №№ 1 і 2 від 10.12.1999.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, судом враховано, щовідповідачі ОСОБА_10 і ОСОБА_13 не могла набути право власності на нежитлові приміщення за адерсою: АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.12.1999, а отже, не набувши у встановленому законом порядку право власності на нежитлові приміщення, вони не могли ним розпоряджатись будь-яким шляхом.

При цьому суд приймає до уваги , щопервинну реєстрацію права власності на спірне майно проведено на підставі нікчемних договорів, які не могли створити юридичних наслідків і не могли бути правовою підставою для виникнення права власності на цю квартиру у відповідачів ОСОБА_10 і ОСОБА_13 .

Частиною1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності спірних правочинів є недодержання в момент їх вчинення вимог, встановлених ч.1 ст.203 цього Кодексу.

Частинами 1, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У даному випадку ОСОБА_10 і ОСОБА_13 не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки у передбаченому законодавством порядку права власності на нерухоме майно не набули. У свою чергу, у них не виникло необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання відповідних правочинів, що є порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно є комунальною власністю, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ним можуть здійснюватися від імені та в інтересах територіальної громади.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що спірне нерухоме майно вибуло поза волею територіальної громади, тому правочини щодо подальшого відчуження спірного майна суперечать її інтересам як законного власника. Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради та її виконавчих органів не надавала згоди на набуття права власності на спірні приміщення відповідачами не виносила будь-яких розпорядчих актів щодо його відчуження у приватну власність.

Відсутність спрямованого на відчуження майна рішення органу місцевого самоврядування означає, що власник волю на відчуження спірного майна (приватизацію) не виявляв, а отже є підстави для витребування спірної квартири на користь територіальної громади в особі Харківської міської ради відповідно пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 755/174/18.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, серед іншого вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У відповідності до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, у відповідності до вимог статей 330, 387, 388, 396 ЦК України право власності на нерухоме майно, яке було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-1цс15 та від 16 квітня 2014 року у справі № 6-146цс13.

Отже, право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

Згідно із пунктами 146, 152, 153, Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21) набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення) з цієї особи нерухомого майна. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту. Пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74), 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 148) та інших.

Належним відповідачем за позовом про витребування нерухомого майна є особа, за якою зареєстроване право власності на таке майно.

Отже, вимога про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18, пункти 146-147.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначено, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)). У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку у своїй постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18, пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

З огляду на те, що спірне майно вибуло з комунальної власності Харківської міської ради поза її волею, пред`явлення прокурором позову до кінцевого набувача права на квартиру про її витребування на підставі статей 387, 388, 396 ЦК України відповідає вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірне нерухоме майно має бути витребуване увідповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

При цьому для вирішення даної справи не має суттєвого значення правовий статус витребуваного майна, а саме: чи відноситься спірне майно до житлового чи нежитлового фонду. Достатньою підставою є те, що це майно вибуло із володіння Харківської міської територіальної громади поза її волею. Це майно є ідентифікованим, отже може бути витребуваним.

Натомість необхідно зазначити, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочності продавця на відчуження майна. При цьому у відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 не виникло питань щодо реєстрації ОСОБА_10 і ОСОБА_13 права власностіна спірнемайно лишеу жовтні2019року напідставі договорукупівлі-продажуна товарнійбіржі від10.12.1999,переведення цьогомайна ізнежитлового фондув житловий, подальшейого відчуження у2020році ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 на підставідоговору іпотеки,а ОСОБА_13 на користь ОСОБА_2 на підставібезоплатного договору дарування,та подальшийподіл нерухомогомайна.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку витребування квартири з володіння кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Такий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до тієї особи, в якої він придбав квартиру, зокрема, про стягнення сплаченої її вартості. Такий висновок сформульований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 206/4841/20.

У разі задоволення віндикаційного позову рішення суду про витребування майна забезпечуватиме ефективне відновлення порушених прав власника, оскільки таке судове рішення є підставою для державної реєстрації права власності, тому задоволення вимог щодо скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності та державної реєстрації права власності на спірне майно не є потрібним для захисту порушених прав позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

З наведених підстав, позовні вимоги в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та рішень про закриття розділу Державного реєстру речових прав не підлягають до задоволення з підстав обрання прокурором неефективного способу захисту прав.

Щодо застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

На віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

У передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то за загальним правилом позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок сформульований, зокрема в постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справах № 369/6892/15-ц і № 469/1203/15-ц).

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, зважаючи на її обставини, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав суд має встановити, коли прокурор довідався чи міг довідатися про порушення інтересів держави. Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у пункті 48 постанови від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 так: позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

При цьому порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

У даному випадку прокурор дізнався про порушення права Харківської міської територіальної громади на спірне майно при розслідуванні кримінального провадження № 42020221080000356 від 20.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, а тому початок перебігу позовної давності у спірних правовідносинах починається з моменту, коли саме прокурор міг дізнатись (дізнався) про таке порушення.

Доказів зворотного матеріали справи не містять та відповідачами не надано.

Таким чином, доводи представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Скребець О.М. про те, що прокуратура звернулась до суду ізпозовом з пропуском строку позовної давності, суд не приймає, оскільки початком перебігу трирічного строку позовної давності для позивача за правиламист. 261 ЦК Українислід вважати 20.11.2020, коли були внесені відомості до ЄРДР № 42020221080000356. Харківська міська рада не є стороною договорівкупівлі-продажу, на підставі яких відбулось незаконне вибуття з комунальної власності спірного об`єкта нерухомого майна, відтак не могла раніше дізнатись про порушення своїх інтересів. Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що прокурор пропустив строк давності для звернення до суду із позовом, оскільки підтвердження факту незаконного вибуття нерухомого майна мало місце щонайменше у листопаді 2020 року, тоді як із позовом прокурор звернувся 12.07.2023, тобто в межах позовної давності.

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах Харківської міської ради.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про прокуратуру»,прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першоїстатті 2 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III ЦПК України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третястатті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписиЦПК України, зокрема у частині четвертійстатті 56 цього Кодексувизначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення норм частин четвертої, п`ятоїстатті 56 ЦПК Українитастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Таким чином, у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а судперевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилався на що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020221080000356 прокурор письмово інформував міську раду про факт незаконного вибуття нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 з власності територіальної громади (лист від 05.04.2021 № 43/1-9785-20). Однак, міська рада обмежилась направленням до прокуратури повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та залучення міської ради як потерпілої особи за даним фактом. Станом на липень 2023 року Харківською міською радою не вжито заходів цивільно-правового характеру, направлених на повернення до комунальної власності міста нерухомого майна, яке вибуло з власності територіальної громади поза її волею, отже, відповідно достатті 26 Закону України «Про прокуратуру»,статті 56 ЦПК Українинаявні правові підстави для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ч.ч.1,13ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.2,4,10,12,13,76-81,141,89,258,263,264,265,273,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова /м. Харків, вул. Сумська, 76/ в інтересах держави в особі Харківської міської ради /м. Харків, майдан Конституції, 7/ до ОСОБА_10 / АДРЕСА_27 /, ОСОБА_11 / АДРЕСА_28 /, ОСОБА_1 / АДРЕСА_29 /, ОСОБА_12 / АДРЕСА_30 /, ОСОБА_13 / АДРЕСА_31 /, ОСОБА_2 / АДРЕСА_28 /, ОСОБА_4 / АДРЕСА_26 /, ОСОБА_6 / АДРЕСА_32 /, ОСОБА_8 / АДРЕСА_33 /, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НАДІЯ ФІНАНС» /м.Харків, вул. Данилевського, 18, кв.111/, Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» /м. Харків, вул. Конторська, буд.35/, ОСОБА_14 / АДРЕСА_34 / про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та витребування майна задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 48,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947803263101), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 як квартира АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292181863101).

Витребувати у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 27,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947803263101), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_15 як квартира АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292308663101).

Витребувати у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 39,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947803263101), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_11 як квартира АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292327063101).

Витребувати у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 39,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948029463101), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 як квартира АДРЕСА_13 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2238999463101).

Витребувати у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 27,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948029463101), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_6 як квартира АДРЕСА_14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2239016163101).

Витребувати у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) частину нежитлових приміщень 1-го поверху у будинку квартирного типу літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 50,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948029463101), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8 як квартира АДРЕСА_15 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2239032363101).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800) судовий збір у розмірі 7800 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800) судовий збір у розмірі 5400 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800) судовий збір у розмірі 4362 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800) судовий збір у розмірі 4350 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800) судовий збір у розмірі 3919 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄРДПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800) судовий збір у розмірі 7964грн. 78 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текстрішення виготовлено 04.03.2024.

Суддя - Т.М.Довготько


Суд	Московський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення	26.02.2024
Оприлюднено	06.03.2024
Номер документу	117404601
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння

Бурлака І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.02.2024 по справі 643/6325/23МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Судовий реєстр по справі —643/6325/23

Рішення
від 26.02.2024 по справі 643/6325/23
МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА