Вирок

від 05.03.2024 по справі 707/547/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №707/547/23

Провадження №1-кп/707/71/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020251010002508 від 12.06.2020 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне (Куйбишеве) Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, неодруженого, раніше несудимого, який перебуває в добровольчому формуванні Черкаської територіальної громади № 1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (в редакції, яка була чинною до 10.08.2023), ч .1 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.1. У ОСОБА_4 у невстановлений судом час та за невстановлених обставин виник злочинний умисел, направлений на придбання права на майно шляхом обману, а саме на придбання житлової квартири АДРЕСА_2 .

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на придбання права на майно шляхом обману, ОСОБА_4 за невстановлених судом обставин отримав підроблені документи, а саме договір купівлі продажу від 26 червня 2008 року, виготовлений на нотаріальному бланку № 496742 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , у відповідності до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продали належну їм квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 . Крім цього, за невстановлених судом обставин ОСОБА_4 отримав завідомо підроблений документ, а саме довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, у відповідності до якої право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу від 06.06.2008.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 04.05.2020 близько 16 год. 05 хв. прибув до офісу державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , де використав підроблені документи, а саме: договір купівлі-продажу від 26 червня 2008 року, виготовлений на нотаріальному бланку № 496742 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , у відповідності до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продали належну їм квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , та підроблену довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, у відповідності до якої у квартирі АДРЕСА_2 зареєстроване право власності за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу від 06.06.2008.

Державний реєстратор виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району, Черкаської області ОСОБА_10 , отримавши документи, а саме: договір купівлі-продажу від 26.06.2008, який виготовлений на нотаріальному бланку № 496742 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , у відповідності до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продали належну їм квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , та довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, у відповідності до якої право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2008, сформував друковану форму заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 04.05.2020, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 52159243 від 06.05.2020, яким засвідчено факт передачі ОСОБА_4 . ОСОБА_10 оригіналу підробленого договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року та довідки БТІ № 2865/20о від 20 березня 2020 року.

Надані ОСОБА_4 державному реєстратору підроблені документи, а також заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 04.05.2020, стали підставою для проведення ОСОБА_10 06.05.2020 державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману придбав право власності на майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , яка фактично належала спадкоємцю за заповітом від 25.06.2018 ОСОБА_6 та вартість якої згідно з висновком експерта СЕ-19/124-22/11660-ОБ від 30.12.2022 станом на 04.05.2020 може складати 421900 грн. (чотириста двадцять одна тисяча дев`ятсот гривень), що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.

Вищевказані дії ОСОБА_4 були кваліфіковані у обвинувальному акті за ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції, яка була чинною до 10.08.2023) як придбання права власності на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

1.2. Крім того, з метою легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_4 будучи власником квартири, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, маючи право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , яка є майном, одержаним злочинним шляхом, та яка належала ОСОБА_6 за заповітом, з метою приховування незаконного походження права власності на вказане майно, передав 08.05.2020 в приміщенні державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_5 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-БУД ЧЕРКАСИ», код в ЄДРПОУ 43262252, квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

Внаслідок цього, 12.05.2020 о 09 годині 17 хвилин у приміщенні офісу державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , останнім зареєстровано акт прийому - передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-БУД ЧЕРКАСИ», код в ЄДРПОУ 43262252, відповідно до якого вказане товариство фактично набуло право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Таким чином, шляхом укладення правочину ОСОБА_4 розпорядився квартирою АДРЕСА_2 , отриманої в ході незаконних дій, тобто вчинив легалізацію (відмивання) вказаної квартири, одержану злочинним шляхом.

Вищевказані дії ОСОБА_4 були кваліфіковані у обвинувальному акті за ч. 1 ст. 209 КК України як вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

2.1. Показання обвинуваченого

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні провину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав. Вказав, що особу на прізвище ОСОБА_12 він не знає, а також він не знає ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 . Квартиру по вулиці Надпільній, про яку йде мова в обвинувальному акті, він також ніколи не бачив. Він працював на будівництві в селі Червона Слобода у ОСОБА_14 , який зараз вже помер. Одного дня навесні 2019 року ОСОБА_15 попросив його, щоб на нього, ОСОБА_4 , тимчасово оформили квартиру. Для цього ОСОБА_15 взяв у нього паспорт, а потім надав документи на підпис і він, ОСОБА_4 , підписав ці документи. Він не пам`ятає які конкретно це були документи і скільки їх було.

2.2. Показання потерпілої

Під час допиту в якості потерпілої в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що кв. АДРЕСА_2 раніше належала ОСОБА_16 та ОСОБА_8 , які були її подругами. Вказані особи були громадянами України та не мали близьких родичів в Україні. ОСОБА_16 оформила на неї, ОСОБА_6 , заповіт. До кінця квітня 2018 року у вищевказаній квартирі проживала ОСОБА_8 , проте вона померла, а спадщину після неї прийняла ОСОБА_16 . Після смерті ОСОБА_16 вона, ОСОБА_6 , прийняла спадщину у Другій Черкаській державній нотаріальній конторі. Взимку 2019 року вона, ОСОБА_6 , виявила, що у вищевказаній квартирі живе інша жінка, яка сказала, що їй квартиру здали ріелтори. Проте, на початку травня 2020 року квартира була повернута їй, ОСОБА_6 . Заявлена нею у цивільному позові майнова шкода в сумі 694640 грн. складається з вартості речей, які раніше були у вищевказаній квартирі та які зникли з квартири за час неправомірного користування квартирою іншими особами. Моральна шкода, яку вона понесла, завдана їй тому, що вона вже четвертий рік живе у ситуації, коли не може повернути собі право власності на вищевказану квартиру.

2.3. Показання свідків

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_10 пояснив, що він в 2020 році працював та працює зараз на посаді державного реєстратора Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області. До його обов`язків входить, в тому числі, реєстрація права власності за зверненням громадян. Реєстрацію квартири АДРЕСА_2 здійснював саме він на підставі договору купівлі-продажу та довідки з БТІ. Чи був при цьому присутній особисто обвинувачений ОСОБА_4 він не пам`ятає, але реєстрація завжди відбувається у присутності особи і він встановлює особу за паспортом. Якщо до нього для реєстрації звертається якась особа в інтересах іншої особи, то у заяві про реєстрацію обов`язково вказується довіреність, на підставі якої здійснюється представництво. Перед проведенням реєстрації права власності він перевіряє відомості про об`єкт у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Коли до нього прийшов працівник органу досудового розслідування, то він роздрукував йому заяву щодо вищевказаної квартири в електронному вигляді, а оригінал заяви у нього ніхто не просив. Оригінал заяви може бути наданий на виконання ухвали суду.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснила, що вона є приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу. Вона не посвідчувала договір щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 на нотаріальному бланку № 496742. На цьому бланку № 496742 вона 06.06.2008 за реєстровим номером 3179 посвідчила договір щодо купівлі-продажу частки будинку, де продавцем був ОСОБА_17 , а покупцями були ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, в 2021 або в 2022 році, точно вона не пам`ятає, їй зателефонувала колега-нотаріус ОСОБА_20 , оскільки у неї (у колеги) виникли сумніви щодо договору купівлі-продажу на бланку № 496742. На прохання колеги вона подивилася та повідомила їй, який саме договір вона посвідчила за цим бланком.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_21 пояснила, що вона працює в КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації». Зазвичай, для того щоб отримати довідку у вказаному підприємстві замовник укладає договір щодо її видачі та через декілька днів отримує довідку. Копія довідки, яка зберігається на аркуші справи 77 в томі 2 матеріалів справи не містить її підпису. Вказана довідка відрізняється від звичайних довідок, а саме: в БТІ немає номера замовлення «/20», у цій довідці відсутня вказівка на те, ким посвідчений договір купівлі-продажу та реєстраційний номер договору, зазвичай у довідках БТІ немає колонки «Примітки». Вона не пам`ятає обвинуваченого ОСОБА_4 .

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_22 пояснив, що він не знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4 . Він не пам`ятає директором яких юридичних осіб він був станом на 08.05.2020, але він не був директором ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси». Про квартиру АДРЕСА_2 , він ніколи не чув, не продавав її, не звертався з приводу цієї квартири до нотаріуса, не підписував документів з приводу дій щодо цієї квартири, не подавав заяв щодо відсутності самовільних перепланувань у квартирі або щодо відсутності реєстрації дітей в квартирі.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_23 пояснив, що він не знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4 . ОСОБА_24 є його тещою. Дійсно, договір купівлі квартири АДРЕСА_2 , його теща оформила у нотаріуса 21.05.2020. Під час оформлення угоди у нотаріуса ОСОБА_25 був присутній продавець квартири, імені якого він не пам`ятає, а також ОСОБА_24 та він, ОСОБА_23 в якості супроводжуючої особи ОСОБА_24 . Впізнати продавця квартири по фотографії у паспорті він не може. Ціна квартири була в районі 15000 доларів. Зараз квартира належить ОСОБА_24 , вона її не відчужувала. Перед купівлею квартири ОСОБА_24 він, ОСОБА_26 , оглядав квартиру за участю продавця (власника) квартири та представника власника. В квартирі був безлад, квартира була в аварійному стані. Власник сказав, що у квартирі ніхто не живе.

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що в травні 2020 року вона працювала на посаді нотаріуса у Першій черкаській державній нотаріальній конторі. До неї зверталися особи за посвідченням справжності підпису на різних документах, в тому числі на актах, подібних до акту на а.с. 78 в томі 2 кримінальної справи. Зазвичай заявники приносили на електронному носії готовий текст такого акту, який перевірявся та вставлявся у нотаріальний бланк. Вона як нотаріус лише встановлювала особи підписантів акту. ОСОБА_22 вона знає, це один з її клієнтів. Договір подібний до договору на а.с. 98 в томі 2 кримінальної справи підписують сторони особисто. Обвинуваченого ОСОБА_4 вона не пригадує, але у неї було багато клієнтів, всіх вона не запам`ятовує.

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_24 пояснила, що купівлею квартири АДРЕСА_2 займався її зять ОСОБА_23 . Вона не пам`ятає зовнішності особи, яка у нотаріуса продавала їй квартиру, проте пам`ятає що це був чоловік. Розрахунок за квартиру також відбувався у нотаріуса, гроші давав її зять. Перед купівлею квартири вона її не оглядала. На даний час з її дозволу у квартирі проживають квартиранти і вона вважає себе законним власником квартири.

2.4. Речові докази, документи та висновки експертів

Згідно з витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12020251010002508 від 12.06.2020, внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 356, ч. 2 ст. 190 КК України на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2020 № 712/5159/20 за скаргою ОСОБА_6 щодо внесення відомостей в ЄРДР та початок досудового слідства по факту вчинення з березня 2020 невстановленими особами самоправних дій, які виразилися в заміні замків на дверях її квартири АДРЕСА_2 та обмеженні її права користування майном (ЄО-27173 від 11.06.2020).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за №12020251010002508 від 12.06.2020 та №12023250000000074 від 14.02.2023, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020251010002508 від 12.06.2020 за підозрою ОСОБА_4 ,1983 р.н., у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України (придбання права на житлову квартиру на території міста Черкаси, шляхом обману (шахрайство), встановлено в діях останнього наявність додаткового кримінального правопорушення, а саме вчинення правочину з майном(квартирою), одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. (Є.о. 132 від 13.02.2023).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 20 квітня 1994 органом приватизації - Придніпровським райвиконкомом, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_27 , та членам його сім`ї, дружині ОСОБА_9 та доньці ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.12.1997, зареєстрованого в реєстрі за № 1-3214, 1/3 квартири за АДРЕСА_2 отримала у спадок після смерті батька ОСОБА_27 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), його донька ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2007, 1/2 квартири за АДРЕСА_2 отримала у спадок після смерті матері ОСОБА_9 , її донька ОСОБА_16 .

Згідно з копією нотаріальної заяви ОСОБА_8 від 26.06.2018, зареєстрованої в реєстрі за № 1253, та витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 52430415 від 26.06.2018, ОСОБА_16 після смерті її сестри - ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), успадкувала право власності на 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Таким чином ОСОБА_8 стала власником вищевказаної квартири.

Згідно з копією заповіту від 25.06.2018, зареєстрованої в реєстрі за № 1236, ОСОБА_16 заповіла після своєї смерті все своє майно на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_28 .

Згідно з копією заяви ОСОБА_6 № 1491 від 07.12.2019, листа Другої Черкаської державної нотаріальної контори № 2953/02-14 від 14.11.2019 та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58311300 від 14.11.2019, ОСОБА_6 звернулася з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_16 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 06.06.2008, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 3179 та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснили продаж ОСОБА_4 належної їм квартири за адресою: АДРЕСА_4 . З вказаної копії договору видно, що договір був вчинений на нотаріальному бланку № 496742, копія договору завірена 11.08.2021 державним реєстратором ОСОБА_10 .

Відповідно до копії довідки комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 20.03.2020 № 2865/20о, станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу від 06.06.2008.

04.05.2020 о 16-23 год. державний реєстратор Виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_10 зареєстрував за номером 39451966 заяву, підписану ОСОБА_4 про реєстрацію за ним права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 . На цій же заяві наявний напис та підпис від імені ОСОБА_4 , датований 08.05.2020 наступного змісту: «Всі необхідні документи отримав».

Згідно з висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/124-23/14456-ПЧ від 22.01.2024 підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Підпис заявника» заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39451966 від 04.05.2020 виконаний самим ОСОБА_4 .

Згідно зінформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 209776085 від 21.05.2020, державним реєстратором виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_29 04.05.2020 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.06.2008, серія та номер 3179, видавник приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 .

Згідно з копією акту прийому-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 08.05.2020, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 , ОСОБА_4 передав квартиру АДРЕСА_2 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Буд Черкаси».

Згідно зінформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 224542430 від 18.09.2020, державним реєстратором виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_29 12.05.2020 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ТОВ «Альфа - буд Черкаси» на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна у власність юридичної особи, серія та номер: 1-1, виданий 08.05.2020, видавник: ОСОБА_4 та директор ТОВ «Альфа - Буд Черкаси» ОСОБА_22 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2020 зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 1-1462 та посвідченого приватним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Буд Черкаси» в особі директора ОСОБА_13 здійснило продаж ОСОБА_24 квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно зінформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 224542273 від 18.09.2020, державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 21.05.2020 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_24 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2020, серія та номер: 1-1462, Перша черкаська державна нотаріальна контора, державний нотаріус ОСОБА_11 .

У листі КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 03.02.2023 № 64 вказано, що довідка за № 2865/20о від 20.03.2020 не видавалась ОСОБА_4 або іншим громадянам, при цьому по обліковим документам довідка чи будь-який інший документ під реєстраційним номером 2865/20о від 20.03.2020 взагалі відсутній.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.12.2022, складеного слідчим СУ ГУНП в Черкаській області, було оглянуто за участю експерта та власника ОСОБА_24 квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно з висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/124-22/11660-ОБ від 30.12.2022, вартість квартири АДРЕСА_6 станом на 04 травня 2020 року визначена в сумі, яка може складати 421900 грн. При цьому вартість визначена експертом як еквівалент цінності об`єкта дослідження, вираженого у ймовірній сумі грошей.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.07.2021, що отриманий у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.2021 у справі №712/7974/21, була вилучена належним чином завірена копія договору купівлі-продажу 7/25 частини будинку від 06.06.2008 укладеного між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , зареєстрованого в реєстрі за № 3179. З копії вищенаведеного договору видно, що 06.06.2008 укладався договір з реєстровим номером 3179, однак його предметом були купівля-продаж 7/25 частин будинку за адресою: АДРЕСА_7 , між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 і ОСОБА_19 .

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.08.2021, що отриманий у державного реєстратора ОСОБА_10 , та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.2021 у справі №712/7973/21, були вилучені належним чином завірені копії наступних документів: довідка КП «ЧОБТІ» № 2865/20о від 20.03.2020, договір купівлі-продажу від 06.06.2008, акт приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 08.05.2020.

Відповідно до протоколутимчасового доступудо речейі документіввід 19.08.2021,що отриманийу в.одержавного нотаріусаПершої Черкаськоїдержавної нотаріальноїконтори ОСОБА_30 ,та описуречей ідокументів,які буливилучені напідставі ухвалислідчого суддіСоснівського районногосуду м.Черкаси від19.08.2021у справі№712/7970/21,були вилученіналежним чиномзавірені копіїнаступних документів:договір купівлі-продажуквартири від21.05.2020,заяви ОСОБА_22 та ОСОБА_24 ,відповідь Управлінняз питаньдержавної реєстраціїЧеркаської міськоїради №24803-01-10;акт приймання-передачінерухомого майнау власністьюридичної особивід 08.05.2020; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 208908262 від 14.05.2020; копії паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_22 ; наказ про призначення ОСОБА_22 на посаду директора ТОВ «Альфа-Буд Черкаси» № 1 від 23.09.2029; копії паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_24 .

2.5. Мотиви неврахування окремих доказів, оцінка аргументів сторони захисту

2.5.1. Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він лише підписав документи, які йому надав ОСОБА_15 , не маючи умислу на будь-яке шахрайство. Вказані показання обвинуваченого суд вважає недостовірними, оскільки вони не підтверджуються жодними іншими документами, речовими доказами чи показаннями свідків.

Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_13 про те, що він не знайомий з обвинуваченим, не був директором ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси» і ніколи не чув про квартиру АДРЕСА_2 . Документальні докази щодо підписання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_22 в якості директора ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси» у нотаріуса акту приймання-передачі нерухомого майна та щодо підписання ОСОБА_22 в якості директора ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси» у нотаріуса договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, а також відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації вищевказаних правочинів свідчать про недостовірність показань цього свідка.

Суд також вважає неспроможним аргумент захисника про те, що показання ОСОБА_10 чи ОСОБА_11 нібито спростовують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому правопорушень. Дійсно, вказані свідки вказали, що вони не впізнають обвинуваченого ОСОБА_4 в якості знайомої особи, проте кожен з цих свідків зазначив, що реєстраційні або нотаріальні дії завжди здійснюються у присутності особи, яка звернулася за вчиненням відповідних дій. На думку суду, цілком нормальним є те, що державний реєстратор або нотаріус зі спливом трьох років з часу вчинення реєстраційних або нотаріальних дій не пам`ятають зовнішності особи, яка звернулася до них за вчиненням цих дій, оскільки вони регулярно вчиняють подібні реєстраційні чи нотаріальні дії за участю багатьох різних осіб.

Щодо посилання захисника на те, що у заяві ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення відсутнє посилання на ОСОБА_4 або вчинені ним дії, суд зазначає, що по-перше, до суду не була надана заява ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, проте була надана ухвала слідчого судді щодо зобов`язання внести до ЄРДР відомості за цією заявою. По-друге, орган досудового розслідування під час здійснення слідчих дій не обмежений відомостями, які викладені у заяві про кримінальне правопорушення, і може здійснювати слідчі дії щодо будь-яких осіб, які можуть бути причетними до вчинення відповідного правопорушення.

2.5.2. Стосовно вказівки захисника про визнання недостовірним доказом висновку експерта за результатами почеркознавчої експертизи підпису обвинуваченого суд зазначає, що КПК України, Закон України «Про судову експертизу», Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/59 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 № 1950/5) (надалі - Методичні рекомендації) регулюють питання призначення судових експертиз та порядок їх проведення.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Методичних рекомендацій об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Методичних рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Відповідно до пункту 1.8 розділу І Методичних рекомендацій як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5-8 аркушів.

Згідно з пунктом 1.13 розділу І Методичних рекомендацій достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.

Пункт 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, встановлює, що експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.

Аналіз зазначених положень Інструкції і Методичних рекомендацій дає підстави для висновку про те, що Методичні рекомендації визначають приблизну, проте не обов`язкову кількість та види зразків підпису, які бажано надати експерту, а достатність чи недостатність матеріалу для надання висновку експерт вирішує самостійно. Методичні рекомендації, як видно з їх назви, є документом рекомендаційного характеру.

В даному випадку експерт провів дослідження на підставі тих зразків, які йому було надано, з урахуванням відсутності у суду вільних зразків підпису обвинуваченого та з урахуванням відмови обвинуваченого надати експериментальні зразки підпису. Експерт не заявив про неможливість складення висновку без надання додаткових зразків. У мотивувальній частині висновку експерт належним чином обґрунтував збіжність ознак почерку на зразках та вказав, що ці ознаки є стійкими і суттєвими.

Крім того, під час судового розгляду захисник та обвинувачений не заявили клопотання про призначення у справі іншої (повторної) почеркознавчої експертизи, під час якої обвинувачений міг би надати експериментальні зразки свого підпису з метою перевірки правильності первинного висновку експерта. Тобто, захисник та обвинувачений не виявили бажання вжити заходів для спростування достовірності вищевказаного висновку експерта у найбільш ефективний спосіб шляхом призначення іншої почеркознавчої експертизи.

2.5.3. Стосовно посилання захисника на те, що в матеріалах кримінального провадження наявні лише копії документів, які ОСОБА_4 пред`явив державному реєстратору 04.05.2020, та копія акту прийому-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 08.05.2020, який ОСОБА_4 підписав для передання майна на користь ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо:

1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає;

2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур;

3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Згідно з пунктом 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 зі змінами та доповненнями, під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, та долучає їх до відповідної заяви.

Скановані копії не виготовляються із заяви, документа про сплату адміністративного збору чи копії документа, що підтверджує право на звільнення від сплати відповідного збору.

На підставі вищевказаних норм суд зазначає, що у державного реєстратора або нотаріуса після проведення реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна залишаються лише скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі. Оригінали документів повертаються заявнику та залишаються у нього.

Отже, під час державної реєстрації за обвинуваченим ОСОБА_4 права власності на вищевказану квартиру, оригінали документів, які були подані для проведення державної реєстрації, були повернуті обвинуваченому, про що свідчить його власноручний напис на заяві про державну реєстрацію прав. Так само і після державної реєстрації переходу вказаної квартири у власність ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси» на підставі підписаного ОСОБА_4 акту приймання-передачі нерухомого майна у реєстратора (нотаріуса) залишилися лише копії наданих йому документів.

Таким чином, скановані копії тих документів, які надавалися ОСОБА_4 під час державної реєстрації за ним права власності на квартиру, а також скановані копії тих документів, які надавалися для державної реєстрації переходу вказаної квартири у власність ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси», є допустимими для підтвердження змісту оригіналів цих документів.

Суд також враховує, що вказані копії були засвідчені державним реєстратором, а копія акту приймання-передачі нерухомого майна була додатково вилучена у приміщенні Першої Черкаської державної нотаріальної контори згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.08.2021. Відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відповідають змісту копій вищеназваних документів, що додатково підтверджує достовірність цих копій.

2.5.4. Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_6 не оформила право власності на квартиру АДРЕСА_2 , не є єдиною спадкоємицею та не може бути потерпілою у цьому провадженні, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268, ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно відчасу прийняттяспадщини вонаналежить спадкоємцевіз часувідкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Суд враховує, що у заповіті ОСОБА_16 дійсно наявні дві особи, на користь яких зроблено заповіт ОСОБА_6 та ОСОБА_28 . Разом з тим, у копії спадкової справи, яка надана та завірена нотаріусом, відсутні докази прийняття спадщини ОСОБА_28 , проте наявні докази прийняття спадщини ОСОБА_6 у встановлений законом шестимісячний строк.

Отже, ОСОБА_6 є належною потерпілою в цій справі, оскільки вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_16 , якій на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 належала квартира АДРЕСА_2 . Відсутність у ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину не позбавляла її права власності на квартиру станом на час вчинення протиправних дій щодо вищевказаної квартири у травні 2020 року, оскільки відповідно до норм ЦК України незалежно відчасу прийняттяспадщини тавід отриманнясвідоцтва проправо наспадщину,спадщина належитьспадкоємцеві зчасу відкриттяспадщини (тобтоз днясмерті спадкодавця).Тобто, ОСОБА_6 внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 була позбавлена належного їй нерухомого майна.

2.5.5. В якостіпідсумку оцінкиаргументів сторонизахисту судзазначає,що ОСОБА_4 не мігне знатипро те,що вінне укладавта непосвідчував унотаріусадоговір купівлі-продажу квартири від 06.06.2008 щодо придбання квартири АДРЕСА_2 , оскільки реєстровий номер та бланк договору, під якими нібито був зареєстрований цей договір нотаріусом ОСОБА_7 , насправді належать іншому документу та іншій нотаріальній дії, що підтверджується як документальними доказами, так і показаннями нотаріуса ОСОБА_7 , допитаної в якості свідка. Тобто, обвинувачений не міг не знати про недостовірність, підробленість цього документа, а так само і недостовірність довідки з БТІ, оскільки він не був у будь-якого нотаріуса для посвідчення вищевказаного договору. Вказане також достатньо достовірно свідчить про те, що обвинувачений знав про одержання ним квартири злочинним шляхом під час передання цієї квартири до статутного капіталу ТОВ «Альфа-Буд Черкаси».

3. Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою

3.1. У зв`язку з недоведеністю під час судового розгляду, суд вважає за необхідне виключити зі змісту формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України посилання на те, що «ОСОБА_4 за невстановлених судом обставин отримав інформацію про факт смерті ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка у власності мала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , та про те, що спадкоємців остання не має». В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 був обізнаний з фактом смерті ОСОБА_16 та з тим, що у неї наявні або відсутні спадкоємці. Крім того, отримання вказаної інформації не було необхідним для вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому дій.

Тобто, виключенню зі змісту формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України підлягає абзац про те, що « ОСОБА_4 за невстановлених судом обставин отримав інформацію про факт смерті ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка у власності мала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , та про те, що спадкоємців остання не має».

Разом з тим, виключення вказаного вище абзацу зі змісту формулювання обвинувачення не впливає на правову кваліфікацію діянь ОСОБА_4 саме за ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції, яка була чинною до 10.08.2023), оскільки інших доведених обставин достатньо для кваліфікації його діянь за цими нормами закону.

3.2. Крім того,у зв`язкуз недоведеністюпід чассудового розгляду,суд вважаєза необхідневиключити зізмісту формулюванняобвинувачення стосовно ОСОБА_4 за ч.1ст.209КК Українипосилання нате,щоОСОБА_4 під час розпорядження квартирою шляхом її передання за актом приймання-передачі до статутного капіталу ТОВ «Альфа-Буд Черкаси» «отримав від її продажу грошові кошти в сумі 421900 грн. (чотириста двадцять одна тисяча дев`ятсот гривень)». Відомості щодо продажу ОСОБА_4 вказаної квартири та отримання ним за це грошових коштів не підтверджуються будь-якими доказами.

Тобто, виключенню зі змісту формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 209 КК України підлягає словосполучення «та отримав від її продажу грошові кошти в сумі 421900 грн. (чотириста двадцять одна тисяча дев`ятсот гривень)».

Разом з тим, виключення вказаного вище словосполучення зі змісту формулювання обвинувачення не впливає на правову кваліфікацію діянь ОСОБА_4 саме за ч. 1 ст. 209 КК України, оскільки інших доведених обставин достатньо для кваліфікації його діянь за цими нормами закону.

4. Статті та частини статті Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за вищевказані кримінальні правопорушення

4.1. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує наступним чином:

- за ч. 3 ст. 190 КК України (вредакції,яка булачинною до10.08.2023) як придбання права власності на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах;

- за ч. 1 ст. 209 КК України як вчинення правочину з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 17 листопада 2022 року по справі № 202/7312/18 та яка зводиться до того, що до суб`єктів, зокрема, обману при вчиненні шахрайства належать не лише власники, а й інші особи, уповноважені на вчинення юридично значущих дій стосовно майна. Введення таких осіб в оману дає підстави говорити про опосередковане вчинення шахрайства, оскільки ст. 190 КК не вимагає, щоб особа, яка вводиться в оману при вчиненні шахрайства, і потерпілий від цього злочину (тобто той, кому заподіюється майнова шкода) збігались.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, та мотиви призначення відповідного покарання обвинуваченому

5.1. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

5.2. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65-68 КК України, враховує наступне:

- ставлення обвинуваченого до вчинених кримінальних правопорушень, який не визнав вину у вчиненні інкримінованих правопорушень;

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України за ч. 3 ст. 190 (в редакції, яка була чинною до 10.08.2023) та ч. 1 ст. 209 КК України є тяжкими злочинами;

- форму вини у виді прямого умислу на вчинення шахрайства та вчинення правочину з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом;

- мотив і мету правопорушень у виді протиправного придбання права власності на чуже майно та у виді легалізації майна, одержаного злочинним шляхом;

- стадію вчинення правопорушень, які є закінченими;

- характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали у виді протиправного позбавлення потерпілої (фізичної особи) права власності на житлове нерухоме майно у великих розмірах та що досі не усунуті;

- відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання;

-особу обвинуваченого,який неє одруженим,не надаввідомостей проофіційне працевлаштування,проте перебуває вдобровольчому формуванніЧеркаської територіальноїгромади №1, має постійне місце проживання, під наглядом або на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, характеризується начальником штабу добровольчого формуванняЧеркаської територіальноїгромади № 1 позитивно, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався;

- згідно з досудовою доповіддю, складеною органом пробації, ризики повторного вчинення обвинуваченим правопорушення та небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюються як середні, виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк;

- позицію прокурора, який просив обвинуваченому за ч. 3 ст. 190 КК України призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 209 КК України 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням права обіймати посади у сфері фінансово-господарської діяльності, після чого, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно, визначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням права обіймати посади у сфері фінансово-господарської діяльності;

- позицію потерпілої, яка погодилася з виступом прокурора;

- позицію обвинуваченого та захисника, які вважали недостатніми надані суду докази для визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні будь-якого з двох інкримінованих йому правопорушень.

5.3. На підставі викладених обставин, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 наступне покарання:

- за ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції, яка була чинною до 10.08.2023) покарання у виді позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 209 КК України основне покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням у виді конфіскації частини належного обвинуваченому майна у виді земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237.

При цьому суд враховує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 753/12073/15-к позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане зі службовим становищем підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю. В даному випадку вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, не було пов`язане зі службовим становищем підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю.

Також суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 209 КК України вчинено обвинуваченим з корисливими спонуканнями, тобто з метою одержання внаслідок вчинення злочину матеріального блага (квартири) юридичною особою та приховання незаконного походження права власності обвинуваченого на вказане майно. Суд вважає, що достатнім додатковим покаранням для виправлення обвинуваченого буде конфіскація не всього, а лише частини його майна у виді однієї земельної ділянки.

Остаточне покарання обвинуваченому має бути визначено за правилами ч. 1, 3 ст. 70 КК України, оскільки має місце сукупність злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та шляхом приєднання до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, додаткового покарання, призначеного судом за кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 209 КК України, із остаточним призначенням покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням у виді конфіскації частини належного обвинуваченому майна у виді земельної ділянки.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Суд вважає неможливим застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки він вчинив два тяжких умисних корисливих злочини, вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, не відшкодував будь-якої шкоди потерпілій, його протиправні дії були заздалегідь спланованими і наслідком цих дій стало те, що квартира потерпілої тричі перейшла у власність інших осіб без волевиявлення потерпілої. Крім того, застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням означатиме неможливість застосування додаткового покарання у виді часткової конфіскації майна, в той час як на думку суду часткова конфіскація майна обвинуваченого є абсолютно необхідною з метою його виправлення та усвідомлення ним тяжкості наслідків правопорушень, які він вчинив.

Перебування обвинуваченого у складі добровольчого формування Черкаської територіальної громади № 1, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, позитивна характеристика обвинуваченого під час перебування у складі добровольчого формування, відсутність у цього судимостей є підставами для визначення йому покарання у виді позбавлення волі в розмірі, наближеному до нижньої межі у відповідних нормах ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України, проте не є достатніми підставами для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

6. Рішення щодо цивільного позову та інших процесуальних питань.

6.1. Підчас розглядуцієї справипотерпілою ОСОБА_6 був заявленийцивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 694640 грн. та моральної шкоди в сумі 300000 грн., який ухвалою суду від 13.04.2023 було прийнято до розгляду в цій частині.

В обґрунтування своїх вимог потерпіла посилається на те, що обвинувачений не усунув наслідки своїх дій. Потерпіла понесла моральні страждання внаслідок того, що з нею сталося.

Під час надання показань в судовому засіданні потерпіла пояснила, що заявлена нею у цивільному позові майнова шкода в сумі 694640 грн. складається з вартості речей, які раніше були у вищевказаній квартирі та які зникли з квартири за час неправомірного користування квартирою іншими особами. Моральна шкода, яку вона понесла, завдана їй тому, що вона вже четвертий рік живе у ситуації, коли не може повернути собі право власності на вищевказану квартиру.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені у статті 1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Належність потерпілій квартири АДРЕСА_2 станом на 04.05.2020 була встановлена та детально проаналізована судом у пункті 2.5.4 цього вироку.

Суд зауважує, що потерпіла пов`язує матеріальну шкоду, яка була їй завдана на суму 694640 грн., виключно з вартістю речей, які за її твердженням раніше були у її квартирі та які зникли з квартири за час неправомірного користування квартирою іншими особами. Разом з тим, потерпіла не надала жодного доказу на підтвердження того, що у належній їй квартирі перебували будь-які речі, які зникли після неправомірного заволодіння її квартирою.

Отже, у задоволенні вимог потерпілої про стягнення з обвинуваченого майнової (матеріальної) шкоди в сумі 694640 грн. слід відмовити.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди потерпілій внаслідок позбавлення її права власності на належну їй квартиру суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що моральна шкода завдана їй тому, що вона вже четвертий рік живе у ситуації, коли не може повернути собі право власності на вищевказану квартиру.

На думку суду, будь-яка нормально реагуюча людина відчує достатньо сильні душевні страждання внаслідок злочинного позбавлення її права власності на житлове приміщення, що має велику вартість, та неможливості відновити порушене право протягом майже чотирьох років. Протиправна втрата права власності на квартиру внаслідок злочинних дій іншої особи є суттєвим чинником моральних страждань та помітно впливає на звичайний ритм життя і душевний спокій законного власника житла. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпіла змушена була звертатися до правоохоронних органів та вже майже чотири роки є такою, що не може оформити своє право власності на квартиру в порядку спадкування.

З іншого боку суд враховує, що квартира, яка протиправно вибула з власності потерпілої, не була місцем проживання потерпілої. Тобто, внаслідок вибуття цієї квартири з власності потерпілої вона втратила цінне нерухоме майно, проте не була позбавлена єдиного належного їй житла та не була змушена змінювати місце проживання, шукати інше житло тощо.

З урахуванням вищенаведених обставин суд вважає справедливим та розумним розмір відшкодування моральної шкоди, яка була завдана потерпілій внаслідок протиправного позбавлення її права власності на квартиру та яка підлягає стягненню із обвинуваченого на користь потерпілої в сумі 80000 грн. Саме такий розмір буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості, а тому відповідні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

6.2. Судові витрати у справі суд розподіляє на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України. Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт майна та заборону на відчуження, які були накладені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2020 по справі № 712/6786/20 на квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_4 , яка згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_24 . При цьому суд враховує, що цивільний позов в рамках цього провадження не стосувався визначення законного власника вказаної квартири, а заборона на користування цією квартирою вже була скасована ухвалою слідчого судді від 28.02.2023.

Також суд вважає за необхідне скасувати арешт майна та заборону на відчуження і розпорядження, які були накладені ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.02.2023 по справі № 711/980/23 на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7124988700:02:001:0855, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області та належить ОСОБА_4 .

Стосовно арешту земельної ділянки, яку суд вирішив конфіскувати, то вказаний арешт скасовувати недоцільно з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації цієї ділянки.

6.3. Враховуючи те, що прокурор не просив застосувати запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , а також враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною ч. 3 ст. 190 КК України (вредакції,яка булачинною до10.08.2023), та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною ч. 1 ст. 209 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та шість місяців з конфіскацією частини належного йому майна у виді всієї земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.

Визначити остаточне покарання ОСОБА_4 за правилами ч. 1, 3 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та шляхом приєднання до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, додаткового покарання, призначеного судом за кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 209 КК України, у виді позбавлення волі на строк чотири роки з конфіскацією частини належного ОСОБА_4 майна у виді всієї земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк основного покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі рахувати з дня набрання цим вироком законної сили та затримання ОСОБА_4 з метою направлення для відбування покарання.

Скасувати арешт майна та заборону на користування і відчуження, які були накладені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2020 по справі № 712/6786/20 на квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_4 , яка згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_24 .

Скасувати арешт майна та заборону на відчуження і розпорядження, які були накладені ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.02.2023 по справі № 711/980/23 на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7124988700:02:001:0855, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області та належить ОСОБА_4 .

Речові докази:

- документи реєстраційної справи, що були вилучені 11.08.2021 в ході тимчасового доступу у ОСОБА_10 та приєднані до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;

- квартиру що розташована за адресою : АДРЕСА_4 залишити у володінні теперішнього власника ОСОБА_24 .

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_9 ) в якості відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз № СЕ-19/124-22/11660-ОБ від 30.12.2022 та № СЕ-19/124-23/14456-ПЧ від 22.01.2024, які згідно довідок в загальному розмірі складають 6812 (шість тисяч вісімсот дванадцять) гривень 04 копійки. в дохід держави (отримувач: ГУК у Черк.обл./Черкаськ.р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA508999980313070115000023477, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України, та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1