Рішення

від 31.10.2023 по справі 758/16785/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/16785/17

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представника позивача - адвоката Гринька В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «К.Енерго», Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м.Києва» про відшкодування шкоди, завданої залиттям, -

В С ТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представлені адвокатом Гриньком В.Ф., звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила стягнути з відповідачів - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та ПАТ «Київенерго» солідарно завдану матеріальну шкоду у розмірі 35 121,0 грн., заподіяну внаслідок залиття нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також вартість послуг експерта у розмірі 2 000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,0 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 27 грудня 2007 року, ОСОБА_1 , є власником нежилих приміщень АДРЕСА_4 .20 червня 2014 року в будинку АДРЕСА_1 відбулося залиття приміщень. 20 червня 2014 року, ОСОБА_1 , звернулася до обслуговуючої організації із заявою про залиття приміщень.24 червня 2014 року обслуговуюча організація у складі комісії склала Акт про залиття та встановила причину залиття, а саме: аварія на тепломережі подаючого трубопроводу, яка сталася у зв`язку з фізичним зносом труб. Вартість матеріальних збитків, спричинених пошкодженням приміщення, становить 42 121,00 грн, а сума збитків, заподіяних унаслідок псування приміщення, складає 35 121,00 грн.З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просила суд стягнути матеріальні збитки у сумі 42 121,00 грн. У листопаді 2014 року, ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ПАТ «Київенерго» про відшкодування шкоди.18 лютого 2015 року Подільський районний суд м. Києва відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вимог. У квітні 2015 року, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва», треті особи: Київська міська державна адміністрація, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття нежилого приміщення.15 листопада 2017 року, Подільський районний суд м. Києва залишив справу без розгляду та зазначив, що частиною 2 статті 207 Цивільного процесуального Кодексу України передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тому, залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного зверення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів у встановленому законом порядку. Згідно з частині 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ухвалою від 26.12.2017 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, які були усунуті у встановлений законом строк.

Ухвалою від 05.11.2018 р. відкрито провадження у справі з призначенням розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача-1 було подано відзив, в якому КП «КК з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» просить відмовити в задоволенні заявлених до Підприємства вимог, посилаючись на те, що надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідач-1 розпочав лише 01.05.2015 р., а до 01.05.2015 р. дану послугу надавало КП «Куренівське Подільського району м.Києва», правонаступником якого, з урахуванням рішення Київської міської ради» від 09.10.2014 р. № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», не є відповідач-1 та не відповідає за шкоду, заподіяною іншою юридичною особою - КП «Куренівське Подільського району м.Києва».

Відповідачем-2 було подано відзив, в якому АТ «Київенерго» просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 18.02.2015 р. у справі № 758/13577/14-ц було відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 , заявлених до АТ «Київенерго» за даними підставами про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири.

Під час підготовчого провадження позивачем уточнені позовні вимоги, заявивши їх до КП «КК з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (відповідач-1), ПрАТ «К.Енерго» (відповідач-2) та КП «Куренівське Подільського району м.Києва» (відповідач-3), обгрунтувавши їх вказаними вище в позові обставинами.

Ухвалою від 18.02.2021 р., під час підготовчого провадження, задоволено клопотання представника відповідача та замінено відповідачів КП «КК з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та ПАТ «Київенерго» на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

Постановою Київського апеляційного суду від 29.09.2021 р. за апеляційною скаргою КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» вищевказана ухвала районного суду скасована з постановленням нової ухвали про відмову в клопотанні представника позивача про заміну відповідача, справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідачем-3 були подані письмові пояснення, в яких КП «Куренівське Подільського району м.Києва» просить відмовити в задоволенні заявлених до Підприємства вимог, посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності та за рішенням Київської міської ради» від 09.10.2014 р. № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» були передані до новоутвореного комунального підприємства КК з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» комунальні підприємства, зокрема і КП «Куренівське Подільського району м.Києва».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, заяв про розгляд справи за відсутності до суду не подали.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є власником нежилих приміщень АДРЕСА_3 , що підтверджується Договором купівлі продажу нежилого приміщення від 27.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Левченко Є.В. за реєстром № 1789, який зареєстрований 18.01.2008 р. в КП «Київське міське БТІ» в реєстровій книзі 161П-200 за реєстровим № 8054-П.

20 червня 2014 року в будинку АДРЕСА_1 відбулося залиття приміщень, що підтверджується документами, що містяться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачами.

20 червня 2014 року, ОСОБА_1 , звернулася до обслуговуючої організації із заявою про залиття приміщень.

24 червня 2014 року обслуговуюча організація у складі комісії склала Акт про залиття та встановила причину залиття, а саме: аварія на тепломережі подаючого трубопроводу, яка сталася у зв`язку з фізичним зносом труб.

У липні 2014 року на адвокатський запит представника позивача була отримана відповідь Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м. Києва» від 03 липня 2017 року за № 5052, в якій зазначено, що ділянка трубопроводу, на якій сталася аварія відноситься до безгосподарної, але Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району м. Києва» здійснює обслуговування тепломережі (гаряче водопостачання) будинку АДРЕСА_1 . Також у відповіді додатково зазначено, що станом на 03 липня 2017 року здійснюється процес передачі ділянки трубопроводу, на якій сталася аварія на баланс ПАТ «Київенерго».

У серпні 2014 року була отримана відповідь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» від 19 серпня 2014 року за № 92/1/378, в якій зазначено, що ділянка трубопроводу, на якій сталася аварія відноситься до комунальної власності.

У кінці липня 2014 року, ОСОБА_1 отримала Висновок вартості матеріального збитку на суму 35 121,00 (тридцять п`ять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок та звернулася з претензією до Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м. Києва».

У вересні 2014 року, ОСОБА_1 отримала відповідь Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м. Києва» від 22 вересня 2014 року за № 299, в якій зазначено, що власником ділянки трубопроводу, на якій сталася аварія з 21 травня 2014 року являється ПАТ «Київенерго».

У кінці вересня 2014 року, ОСОБА_1 звернулася з претензією до ПАТ «Київенерго», але відповіді не було отримано.

У листопаді 2014 року, ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ПАТ «Київенерго» про відшкодування шкоди.

18 лютого 2015 року Подільський районний суд м. Києва відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вимог.

Судовим рішенням від 18.02.2015 р. по справі № 758/13577/14-ц встановлено, що з листа КП «Куренівське Подільського району м.Києва» за №3213 від 21 липня 2014 року вбачається, що відповідно до Статуту КП «Куренівське Подільського району м.Києва», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради 19 грудня 2012 року № 2279 , а саме п.п.4.2.1. - КП здійснює обслуговування жилого та нежилого нерухомого майна (поточне обслуговування та ремонт, контроль систем опалення та кондиціонування, прибирання та загальний догляд за приміщеннями тощо). відповідно до п.п. 4.2.2. - здійснення нагляду за технічним станом будівель,споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж). Крім того, в даному листі зазначено, що на момент пошкодження тепломережі по АДРЕСА_1 дана магістраль не знаходилась на балансі та обслуговуванні ПАТ «Київенерго». З метою уникнень скарг та незручностей серед населення КП «Куренівське Подільського району м.Києва» було усунуто пошкодження тепломережі за вказаною адресою.

В листі від 29 вересня 2014 року КП «Подільського району м.Києва» повідомило, що залиття нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 сталося в результаті прориву теплової мережі за вказаною адресою, власником якої є ПАТ «Київенерго».

На підставі такої відповіді КП «Куренівське Подільського району м.Києва» представник позивачки і звернулася з даним позовом до ПАТ «Київенерго».

Встановлено, що 21 травня 2014 року теплова мережа, на якій відбулася аварія (т/м від ТК-217/1-3 до ж/б вул. Фрунзе, 118/2), за Актом приймання-передачі основних засобів була передана на баланс ПАТ «Київенерго».

Дійсно, ПАТ «Київенерго» є власником тепломережі, на якій 20 червня 2014 року відбулася аварія.

Разом з тим, при вирішенні питання про особу, яка повинна нести відповідальність за спричинену внаслідок залиття шкоду, суд вийшов з такого.

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Куренівське Подільського району м.Києва», а відтак будинок належить до сфери обслуговування КП «Куренівське Подільського району м.Києва». Тепломережа, яка опалює житловий будинок, проходить під землею через конструкції фундаменту житлового будинку до внутрішньо-будинкових систем центрального опалення.

Згідно Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року на КП «Куренівське Подільського району м.Києва» покладені наступні обов`язки:

п.п.4.1.9 п.4.1. (вимоги до утримання фундаментів та стін підвалів) - забезпечити справну, достатню теплоізоляцію внутрішніх трубопроводів, стояків. Усунути протікання, витоки, закупорки, засмічування, зриви гідравлічних затворів, санітарних приладів і негерметичність стикових з`єднань у системах каналізації. Забезпечити надійність і тривкість кріплення каналізаційних трубопроводів і випусків, наявність кришок на ревізіях;

п.п.4.2.1.4. - цоколь будинку повинен бути захищений від зволоження та обростання мохом. Для цього шар гідроізоляції фундаменту має бути нижчим за рівень відмостки.

Відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалюваного періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.12.2008 № 620/378 (далі за текстом - Правила), дія яких поширюється на суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, транспортування теплової енергії та надання послуг з теплопостачання (опалення та ГВП), а також на споживачів теплової енергії незалежно від організаційно-правових форм та форм власності (Розділ VIII), у місячний термін, але не пізніше травня поточного року, після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг, складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді. Зазначені заходи повинні передбачати, зокрема, перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів; у підготовленій до опалювального періоду системі тепло-споживання споживачів (системи опалення, вентиляції та ГВП) обов`язково повинно бути відновлено (за необхідності) герметизацію інженерних вводів.

Положенням про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалюваного сезону у м. Києві, затвердженим розпорядженням КМДА від 06.08.2008 № 1117, яким встановлено порядок організації, терміни виконання та обсяги робіт з підготовки систем теплоспоживання споживачів та порядок приймання і оцінки готовності систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону, вказано на необхідність, для своєчасної підготовки системи теплопостачання до опалювального періоду, виконати герметизацію інженерних вводів (теплових мереж, водопроводу, каналізації) в будівлі і споруди згідно з типовим рішенням.

З пояснень свідків - працівників КП «Куренівське» та з пояснень спеціаліста ПАТ «Київенерго» встановлено, що залиття нежитлових приміщень підвального поверху сталося в результаті аварії на системі центрального опалення (зовнішні тепломережі), що прокладені до цього житлового будинку. Разом з тим, проникнення води з пошкодженої тепломережі відбулося через місце вводу її до нежитлових приміщень підвального поверху у фундамент будівлі через відсутність або неякісно виконану герметизацію цього вводу.

У квітні 2015 року, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва», треті особи: Київська міська державна адміністрація, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття нежилого приміщення.

15 листопада 2017 року, Подільський районний суд м. Києва залишив справу без розгляду та зазначив, що частиною 2 статті 207 Цивільного процесуального Кодексу України передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тому, залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного зверення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 753/7281/15-ц).

Нормами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторін справи покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували її вину у спричиненні збитків позивачеві пошкодженям його приміщення, а також меблів, які у ньому знаходились.

Ст. 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.

Так, ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Виходячи з наведених законодавчих норм, слід зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які необхідно понести потерпілим для відновлення їхньої квартири після залиття.

У кінці липня 2014 року, ОСОБА_1 отримала Висновок вартості матеріального збитку на суму 35 121,00 (тридцять п`ять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок.

Суд погоджується із запереченнями відповідача-1 про те, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» не є правонаступником Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м.Києва», що підтверджується наданими відповідачем-1 його статутними документами.

Крім того, на час розгляду справи відповідач-3 не припинений як юридична особа в силу ст.104 ЦК України, а тому саме з відповідача-3 підлягає стягненню заподіяна позивачу матеріальна шкода.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача-3 про пропуск позивачем встановленого ст.257 ЦК України 3-річного строку позовної давності, оскільки в силу ст.264 ЦК України він переривався поданням позивачем іншого позову.

Вирішуючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що заподіяла шкоду при наявності її провини.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно із ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковим для держав-учасниць Конвенції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачеві винними діями відповідача-3, що призвели до залиття приміщень позивача, заподіяна моральна шкода, розмір якої визначається з урахуванням характеру й тривалості моральних страждань позивача з приводу пошкодження його власності та порушення укладу життя позивача.

У зв`язку із цим, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача по відшкодуванню моральної шкоди частково та стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 5 000,0 грн. Вказану суму суд вважає співмірною та такою, що відповідає принципу розумності.

Таким чином, загальна сума відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить:35 121,00 (тридцять п`ять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок;2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок за послуги експерта;5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди, а всього - 42 121,00 (сорок дві тисячі сто двадцять одна) гривня 00 копійок.

Будь-яких доказів на спростування розміру збитків, спричинених позивачу пошкодженням її приміщення, Комунальним підприємством «Куренівське Подільського району м.Києва» суду не надано.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - лише щодо вимог до відповідача-3.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнути з Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 збитки, спричинені пошкодженням її приміщення, у 35 121,00 (тридцять п`ять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок, 2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок за послуги експерта, а також суд стягує з відповідача на користь позивача 5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди. Загальна сума збитків, яка підлягає стягненню з Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 , становить 42 121,00 (сорок дві тисячі сто двадцять одна) гривня 00 копійок.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача-3 на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позову судовий збір (оскільки на час подання позову судовий збір за вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди сплачувався за окремими ставками (не складувались вимоги).

На підставі викладеного, ст.ст.16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.9, розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «К.Енерго», Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м.Києва» про відшкодування шкоди, завданої залиттям - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 35 121,00 грн., вартість послуг експерта в розмірі 2 000,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., а всього - 42 121,00 (сорок дві тисячі сто двадцять одна) гривня 00 копійок.

В позові в частині вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «К.Енерго» про відшкодування шкоди, завданої залиттям - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Куренівське Подільського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 240,00 (дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач 1 - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 47; код ЄДРПОУ 39609111);

Відповідач 2 - Приватне акціонерне товариство «Акціонерне товариство «К.Енерго» (місцезнаходження: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34; код ЄДРПОУ 00131305);

Відповідач 3 - Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району м. Києва» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), буд. 126; код ЄДРПОУ 35669360).

Суддя Н. М. Ларіонова