Ухвала

від 04.03.2024 по справі 160/5161/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2024 року Справа 160/5161/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки Голови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області №7-к/тр від 19.01.2024 року «Про відрахування зі штату суду судді Юрія Гречка»;

- зобов`язати Голову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 на посаді судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області;

- стягнути з Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області (52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Чехова, буд.1) шляхом списання з Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795) за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/5161/24 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.

Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов`язкові реквізити.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст. 4 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Позивачем у позові визначено двох відповідачів: 1.Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області, 2.Державну судову адміністрацію України. Однак, не викладено змісту позовних вимог до відповідача-2.

Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

За наведених обставин, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, конкретизувавши позовні вимоги щодо дій (рішення) відповідача-2, з якими (яким) не погоджується, або його бездіяльності, яку вважає протиправною, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною 20 пункту 1 статті 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що стандарт - нормативний документ, а не нормативно-правовий акт.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». У пункті 1 розділу 1 глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.

Пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 8, 9 статті 11, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи (за наявності). Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії _____ арк.».

Однак, долучені до позову позивачем копії додатків не засвідчені належним чином, оскільки відсутній особистий підпис особи, яка засвідчує копію.

На долучених до позовних матеріалів документах містить відбиток факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо), тоді як положення нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості засвідчення документів за допомогою факсиміле.

Суд зазначає, що факсиміле з латині «facsimile» зробити подібне, фактично є печаткою, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. Факсиміле печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи.

Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Частиною 3 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено випадків, коли допускається засвідчення копій документів факсимільним підписом.

За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позову без руху.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позов без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій конкретизувати позовні вимоги щодо дій (рішення) відповідача-2, з якими (яким) не погоджується, або бездіяльності, яку вважає протиправною, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- засвідчених належним чином копій доданих до позову документів відповідно до кількості учасників справи.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова