Справа № 309/3334/19
Провадження № 22-ц/4806/70/24
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
20 лютого 2024 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г.., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Потьомкіна Ольга Михайлівна, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2023 року (головуюча суддя Волощук О.Я.) у справі № 309/3334/19 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Хустського районного управління юстиції про визнання протиправним, скасування рішення Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області та скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, -
в с т а н о в и в :
10 січня 2024 року представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Потьомкіна О.М. засобами поштового зв`язкунадіслала до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Хустського районного суду від 04 грудня 2023 року у вказаній справі та одночасно заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо клопотання про поновлення строку слід зазначити наступне.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення представником відповідачів отримано лише 12.12.2023, про що свідчить підпис в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду не було вручено апелянтам та їх представникуадвокату Потьомкіній О.М. у день його проголошення або складення. Відповідно до супровідного листа Хустського районного суду № 11695/2023 копію оскаржуваного рішення направлено місцевим судом 07.12.2023 (а.с.31,32 том 4).
Відповідно до відмітки на третій сторінці обкладинки справи, представник скаржників отримала копію судового рішення 12.12.2023, цю дату зазначено і на доданій до апеляційної скарги копії судового рішення секретарем судді.
Отже, апеляційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з дня вручення рішення суду, тому апелянт, у відповідності до ч.2ст. 354 ЦПК України, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, строк на апеляційне оскарження рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04.12.2023 слід поновити.
Втім, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складав 1921, 00 грн.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За приписами частини сьомої статті 6 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір»(в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) уразі коли позов немайнового характеруподається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином, кожен з позивачів при поданні позову до суду повинен був сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру в розмірі,установленому статтею4ЗаконуУкраїни «Про судовий збір».
Крім цього, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судувід18 вересня 2023 року у справі№ 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зроблено висновок про те, що: «у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.Норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові».
Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією й тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Як вбачається з позовної заяви, до суду з двома вимогами немайнового характеру звернулися вісім позивачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,пред`явивши позов до чотирьох відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишківської селищної ради.
Отже, кожним позивачем необхідно було сплатити судовий збір за подачу позову за 8 позовних вимог немайнового характеру (по дві позовні вимоги до кожного з чотирьох відповідачів) відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишківської селищної ради у загальній сумі 49177,60 грн (по 6147,20 (1921*0,4*2*4) кожним позивачем).
Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги апеляційної скарги, сума судового збору за подання цієї апеляційної скарги, яка має бути сплачена кожним із скаржників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) становить 18441,60грн.
Тобто, за подання апеляційної скарги скаржникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно сплатити судовий збір у розмірі по 18441,60 грн., який повинен бути внесений або перерахований апелянтом за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;
Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банкуотримувача(МФО): 899998;
Рахунок отримувача:UA708999980313161206080007493;
Кодкласифікації доходів бюджету- 22030101
Призначення платежу:судовий збір, за позовом
по справі___, Закарпатський апеляційний суд.
У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати Закарпатському апеляційному суду відповідний платіжний документ.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема:
...2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
18 жовтня 2023 року набув чинностіЗакон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостоїстатті 14 ЦПК України.
Згідно із частиною шостоюстатті 14 ЦПК Україниадвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З 18 жовтня 2023 року наявність у адвоката електронного кабінету є обов`язковою.
Апеляційна скарга подана та підписана адвокатом Потьомкіною О.М., нею зазначено її електронну пошту, втім про наявність електронного кабінету у скарзі не зазначено.
Зі змісту апеляційної скарги також вбачається, що в ній не зазначено всіх відомостей про осіб, які подають скаргу, зокрема, не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету скаржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржників та надати їм строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.
Роз`яснити, що у разі виконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатись такою, що подана в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається.
Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Потьомкіна Ольга Михайлівна про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2023 року задовольнити та поновити строк на його оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Потьомкіна Ольга Михайлівна на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2023 року - залишити без руху, про що повідомити скаржників та надати їм строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Г. Собослой
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117456299 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Собослой Г. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні