Ухвала

від 20.02.2024 по справі 309/3334/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/3334/19

Провадження № 22-ц/4806/70/24

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

20 лютого 2024 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г.., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2023 року (головуюча суддя Волощук О.Я.) у справі № 309/3334/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Хустського районного управління юстиції про визнання протиправним, скасування рішення Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області та скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и в :

11 січня 2024 року Вишківська селищна рада Хустського району Закарпатської області засобами поштового зв`язкунадіслала до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Хустського районного суду від 04 грудня 2023 року у вказаній справі та одночасно заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до прийняття рішення суду апеляційної інстанції.

Втім подана апеляційна скарга не може бути прийнято до провадження суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається - протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено та виготовлено 04 грудня 2023 року. Отже,тридцятиденний строкна апеляційнеоскарження рішенняпочинає спливатисаме зцієї дати. Відповідно до супровідного листа, копію повного судового рішення надіслано сторонам у справі 07.12.2023. Апеляційну скаргуподано 11.01.2024 року, в якій зазначено, що повний текст оскаржуваного рішення представником скаржника отримано 15.12.2023, однак клопотання про поновлення процесуального строку суду Вишківська селищна рада Хустського району Закарпатської області не заявляла, доказів дати отримання копії судового рішення суду не надала.

За такихобставин,апеляційна скаргапідлягає залишеннюбез руху(ч.3ст.357ЦПК України),про щослід повідомитиапелянта танадати йомустрок протягомдесяти днівз дняотримання копіїцієї ухвалидля подачізаяви пропоновлення строкуна апеляційнеоскарження, інакше у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в силу положень пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового зборуза подання апеляційної скарги відсутні.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового зборуза подання апеляційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складав 1921, 00 грн.

За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За приписами частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збірсплачується кожнимпозивачем окремимплатіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, кожен з позивачів при поданні позову до суду повинен був сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру в розмірі, установленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Крім цього, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зроблено висновок про те, що: «у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові».

Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією й тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Як вбачається з позовної заяви, до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру звернулися вісім позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,пред`явивши позов до чотирьох відповідачів - ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , Вишківської селищної ради.

Отже, кожним позивачем необхідно було сплатити судовий збір за подачу позову за 8 позовних вимог немайнового характеру (по дві позовні вимоги до кожного з чотирьох відповідачів) відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , Вишківської селищної ради у загальній сумі 49177,60 грн (по 6147,20 (1921*0,4*2*4) кожним позивачем).

Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги апеляційної скарги, сума судового збору за подання цієї апеляційної скарги, яка має бути сплачена скаржником становить 18441,60грн, який повинен бути внесений або перерахований апелянтом за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;

Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банкуотримувача(МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA708999980313161206080007493;

Кодкласифікації доходів бюджету- 22030101

Призначення платежу:судовий збір, за позовом

по справі___, Закарпатський апеляційний суд.

У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати Закарпатському апеляційному суду відповідний платіжний документ.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, …відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

18 жовтня 2023 року набув чинностіЗакон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостоїстатті 14 ЦПК України.

Також, відповідно до пункту 2 частини другоїстатті 356 ЦПК України, у апеляційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу.

З 18 жовтня 2023 року наявність у органів місцевого самоврядування електронного кабінету є обов`язковою.

В апеляційній скарзі зазначено електронну пошту Вишківської селищної ради, втім про наявність електронного кабінету у скарзі не зазначено.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити, що у разі виконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатись такою, що подана в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається.

Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити Вишківській селищній раді Хустського району у Закарпатській області у задоволенні клопотанняпро відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Вишківської селищної ради Хустського району у Закарпатській області на рішення Хустськогорайонного судуЗакарпатської областівід 04грудня 2023року залишити без руху.

Надати скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Г.Собослой