Справа № 537/1757/20
Провадження № 1-кп/524/93/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кременчуці кримінальне провадження №12020170000000277 від 18.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта середня технічна непрацюючого, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого у відповідності до положень ст..89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч..3 ст.189, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,
В С Т А Н О В И В:
24 червня 2019 року близько 14 години 25 хвилин ОСОБА_4 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у місті Кременчуці по вул..Республіканській між будинками №69 та №71 зустріли ОСОБА_6 та з метою спонукання останнього до виконання їх незаконних вимог щодо передачі грошових коштів, завдали йому близько 20 ударів кулаками по голові та тулубу. Після цього ОСОБА_4 здійснив один постріл з пістолета резиновою кулею в ліву сторону грудної клітки ОСОБА_6 , в результаті чого потерпілий отримав тілесне ушкодження у вигляді вогнепального поранення м`яких тканин передньої бокової грудної стінки зліва, що згідно висновку експерта №251 від 01.04.2020 відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, що є небезпечним для життя та здоров`я особи.
Вказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.189 КК України, як вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, ОСОБА_4 , без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав перероблений на вогнепальну зброю стартовий пістолет BLOW Compact, калібру 9 мм Р.А.К., серійний номер НОМЕР_1 та три патрони до нього калібром 9 мм Р.А., травматичної (несмертельної) дії, придатні до стрільби, які в подальшому зберігав при собі.
02.01.2020 року в період часу з 13 години 27 хвилин до 13 години 54 хвилини проведено санкціонований обшук в автомобілі Daewoo Lanos номерний знак НОМЕР_2 , належному ОСОБА_7 , та яким користувався пасажир ОСОБА_4 , в результаті якого серед особистих речей останнього виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет та три патрони. Згідно висновку експерта №13 від 11.01.2020 наданий на дослідження пістолет є гладко ствольною, коротко ствольною, самозарядною вогнепальною зброєю, виготовленою шляхом переробки стартового пістолета BLOW Compact, калібру 9 мм Р.А.К., серійний номер НОМЕР_1 , промислового виготовлення що виражається у видаленні штатного ствола та встановленні на його місце наскрізного гладкого ствола та заглушенням газовідвідного отвору самостійним способом. Даний пістолет придатний для проведення пострілів штатними стартовими патронами калібру 9 мм Р.А.К., комбінованим зарядом, шляхом роздільного спорядження зі снарядом діаметром 6,5 мм, та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів.
Надані на дослідження: один патрон з маркуванням на денці гільзи «ВІЙ 9 мм Р.А.» є нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А., виготовленим промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9 мм Р.А., з порушенням технології виготовлення без попереднього погодження з органом сертифікації продукції; один патрон з маркуванням на денці гільзи «has 9мм Р.А.» являється нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А., виготовлений промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9 мм Р.А. з порушенням технології виготовлення без попереднього погодження з органом сертифікації продукції; один патрон з маркуванням на денці гільзи «РИСЬ 9 мм Р.А.» являється нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А. виготовлений промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9 мм Р.А. з порушенням технології виготовлення без попереднього погодження з органом сертифікації продукції. Надані на дослідження три патрони калібру 9 мм Р.А. придатні для стрільби.
Вказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за вищевикладених обставин визнав частково. Вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України визнав повністю. Щодо решти інкримінованих кримінальних правопорушень вину заперечив. Суду пояснив, що дійсно придбав та зберігав вогнепальну зброю для самозахисту. З потерпілим знайомий як з продавцем шаурми з 2019 року, жодних стосунків з ним не підтримує. Друг ОСОБА_4 отруївся шаурмою, яку реалізував ОСОБА_6 . Але він не вимагав у потерпілого гроші, ніякого відношення до подій зазначених в обвинувальному акті не має. Того дня , 24 червня 2019 року , вони з другом випадково зустріли потерпілого на проїзній частині. Стали спілкуватися стосовно продажу неякісної шаурми. У потерпілого були в руках пакети. Розмовляли близько 15-20 хвилин, після чого потерпілий виламав велику гілку та став погрожувати. Тоді ОСОБА_4 вихопив пістолет та намагався злякати потерпілого, але оступився та випадково вистрілив в нього. Влучив в область серця. Після цього ОСОБА_4 з другом втекли. Позичали гроші у потерпілого. Про підпал машини дізнався після отримання обвинувального акту. З потерпілим ОСОБА_8 не знайомий. Автомобіля марки ВАЗ 2109 не має..
Незважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_4 своєї причетності до вчинення вимагання поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи (вимагання), за попередньою змовою групою осіб, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України підтверджується наступними доказами:
-Показаннями допитаного потерпілого ОСОБА_6 , наданими ним під час судового засідання 03.11.2020 за участю перекладача з турецької мови ОСОБА_9 . /а.с.229-243 т.3/
Суд вважає, що прийняття вказаних показань потерпілого ОСОБА_6 без безпосереднього його допиту під час нового судового розгляду, не порушуватиме право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, зважаючи на застосований тест ОСОБА_10 .
Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Тау проти Румунії, № 56280/07, пункт 18, рішення від 23 липня 2019 року, послався на принципи, які слід застосовувати, коли свідок не з`являється в судове засідання. «У справі Аль-Хавайя та Тахері (зазначене вище, §§ 119-147), Велика палата уточнила принципи, які слід застосовувати, коли свідок не з`являється в судове засідання Ці принципи можуть бути узагальнені наступним чином (див. також Боєць проти України, № 20963/08, § 75, 30 січня 2018):
(і) Суд в першу чергу повинен розглянути попереднє питання про те, чи були поважні (вагомі) причини приймати доказ від відсутнього свідка, беручи до уваги, що свідки, як правило, повинні представляти докази під час суду, і що потрібно вжити всіх можливих заходів для забезпечення їх явки;
(іi) Типовими причинами для неявки є, як у справі Аль- Хавайя та Тахері (цит. вище), смерть свідка або страх помсти. Однак, існують інші законні причини того, чому свідок може не з`явитися до суду;
(іii) коли свідок не був допитаний на попередній стадії провадження, дозвіл прийняти показання свідка замість живих показань у суді має вважатися крайнім заходом;
(іv) прийняття в якості доказів показань відсутніх свідків призводить до потенційних складнощів для підсудного, який, в принципі, у кримінальному суді повинен мати ефективну можливість оскаржити докази проти себе. Зокрема, він повинен бути здатний перевірити правдивість і надійність показань свідка, шляхом усного допиту в його присутності, або в той час, коли свідок дає показання, або на більш пізній стадії провадження;
(v) відповідно до «правила єдиного або вирішального доказу», якщо засудження підсудного засноване повністю або переважно на доказах, представлених свідками, яких обвинувачений не може допитати на будь-якій стадії провадження, його права на захист вважаються неправомірно обмеженими;
(vi) у цьому контексті слово «вирішальний» варто вузько розуміти як таке, що позначає доказ такого значення або важливості, яка може визначити результат справи. Коли неперевірені докази свідка супроводжуються іншими підтримуючими доказами, оцінка того, чи є вони вирішальними, буде залежати від сили допоміжних доказів: чим сильніше інші інкримінуючі докази, тим менш імовірно, що докази відсутнього свідка будуть вважатися вирішальними;
(vii) проте, оскільки статтю 6 § 3 Конвенції слід тлумачити в контексті загального розгляду справедливості судового процесу, правило єдиного або вирішального доказу не слід застосовувати у негнучкий спосіб;
(viii) зокрема, коли показання, засновані на чутках, є єдиним або вирішальним доказом проти підсудного, їх прийняття в якості доказу не приведе автоматично до порушення статті 6 § 1. У той же час, якщо засудження ґрунтується виключно або переважно на свідченнях відсутнього свідка, Суд повинен піддати провадження найбільш ретельному контролю. Через небезпеку прийняття таких доказів це буде дуже важливим фактором для збереження балансу, і його необхідно буде зрівноважити достатніми фактами з іншого боку, в тому числі - існуванням сильних процесуальних гарантій. Питання в кожній справі полягає в тому, чи існують достатні врівноважуючі фактори, включаючи заходи, що дозволяють справедливу і належну оцінку достовірності доказів. Це дозволить суду ґрунтуватися на таких доказах, тільки якщо вони досить надійні, беручи до уваги їхню значимість для справи.»
Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к (провадження № 51-10195км18), згідно якої суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі
Зважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_6 , який є громадянином Туреччини, виїхав проживати до країни свого громадянства, та його в`їзд до України ускладнено через введений у країні воєнний стан, причину його неявки в судове засідання для надання показань слід визнати поважною.
При цьому, суд враховує, що потерпілий допитувався під час судового засідання 03.11.2020. Вказаний допит проводився в присутності обвинуваченого та його захисників, які мали змогу брати участь у допиті, висловлювати свої заперечення, перевірити правдивість і надійність наданих показань.
Крім того, суд звертає увагу, що показання потерпілого ОСОБА_6 не є єдиним або вирішальним доказом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Стороною обвинувачення також надано низку інших достатніх та вагомих доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 , які узгоджуються з показаннями потерпілого.
За наведених обставин суд вважає за можливе визнати допустимим доказом показання потерпілого ОСОБА_6 , надані ним під час судового засідання 03.11.2020 /а.с.229-243 т.3/.
Так, потерпілий пояснив суду, що знайомий з обвинуваченим. Обвинувачений купував у нього шаурму, іноді вимагав дати шаурму безплатно. Декілька разів обвинувачений прохав надати гроші в борг, приходив до нього за місцем роботи з друзями. Одного разу дали потерпілому фальшиві гроші, які він передав поліцейським. Згодом від обвинуваченого почали лунати погрози. Атакли ОСОБА_11 зателефонував до поліції. Обвинувачений приходив до нього на роботу та погрожував, імітуючи рукою пістолет. Одного разу обвинувачений вдарив ОСОБА_6 в обличчя рукою, вимагаючи надати йому гроші, шаурму. При цьому, обвинувачений вказав, що ОСОБА_6 проживає у їхньому районі, який вони контролюють, а тому він повинен товаришувати з ними, давати гроші. Згодом до нього на роботу приїхав ОСОБА_4 з другом та стали погрожували розправою. Він викликав поліцію. Потім все почалося спочатку. Гроші вимагали постійно. Пояснювали що гроші необхідні для підтримки осіб які перебувають у в`язниці. Через деякий час обвинувачений з особою на ім`я ОСОБА_12 зустріли потерпілого біля магазину «Маркетопт» та висунули йому ультиматум, або він платить гроші, або закриває підприємство. Атакли ОСОБА_11 відмовив, після чого чоловік на ім`я ОСОБА_12 декілька разів вдарив його в обличчя. Він захищався пакетами, а потім відірвав лозину, якою захищався. ОСОБА_4 дістав пістолет та направив його на ОСОБА_6 . Потерпілий почув вистріл та відчув, що у нього тече кров. Нападники втекли. Відстань між потерпілим та ОСОБА_4 була 2-3 метра. Тривалий час потерпілий не працював, лікувався. Однієї ночі потерпілий чув розмову за вікном, після чого побачив траурний вінок. Потерпілий затягнув вінок до квартири, а вранці повідомив у поліцію. Крім того, вранці він побачив у дверях записку з вимогою перерахувати по 5000 грн. на зазначені номери карток. Потерпілий неодноразово звертався до поліції, але марно ;
Показаннями свідка ОСОБА_13 , наданими нею під час судового засідання 09.02.2021 року /т.4 а.с.7-9/ . Суд вважає, що прийняття вказаних показань ОСОБА_13 без безпосереднього її допиту під час нового судового розгляду, не порушуватиме право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд оскільки свідок допитувалася в судовому засіданні 09.02.2021 року . Вказаний допит проводився в присутності обвинуваченого та його захисників, які мали змогу брати участь у допиті, висловлювати свої заперечення, перевірити правдивість і надійність наданих показань. Судом було прийнято вичерпні заходи для забезпечення явки свідка в судове засідання. Свідок ОСОБА_13 будучі допитаною в судовому засіданні 09.02.2021 року пояснила, що знає потерпілого та обвинуваченого. З потерпілим перебувала у трудових відносинах, працювала в кіоску з продажу шаурми. Кіоск розташований на ринку «Крюківчанка». В той день потерпілий зателефонував їй та сказав куди необхідно підійти. Коли вона прийшла до того місця, то побачила, що потерпілий тримався за грудь, тілесних ушкоджень не бачила. Це було на проїзній частині дорозі. У потерпілого були пакети з продуктами харчування. Він наказав їй забрати пакети. Вона забрала пакети та пішла на роботу. Що трапилося їй невідомо. Дійсно, в кіоску де вона працювала є відео спостереження. Дійсно, обвинувачений разом з іншим чоловіком приходили до кіоску, вимагали надати їм телефон потерпілого. Про те, що обвинувачений щось вимагав у потерпілого їй не відомо. Після цього кіоск не працює. Вона зараз не працює у потерпілого;
-Показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що він є лікарем хірургом , обставин надання допомоги потерпілому він не пам`ятає ;
-Показаннями свідка ОСОБА_15 . який в судовому засіданні пояснив, що у 2019 році він працював у патрульній поліції . В червні 2019 року , точну дату не пам`ятає , вдень , він перебував на чергуванні в екіпажі з ОСОБА_16 .. Отримали виклик на вул. Республіканську м.Кременчука з приводу нападу та завдання тілесних ушкоджень . На місці вже працював інший екіпаж поліції, від нього отримали орієнтування на осіб причетних до нападу , було відео з камер спостереження. Потерпілого не бачив. В результаті опрацювання орієнтування нападників не виявили ;
-Показаннями свідка ОСОБА_16 . який в судовому засіданні пояснив, що у 2019 році він працював у патрульній поліції . В червні 2019 року , точну дату не пам`ятає , вдень , він перебував на чергуванні в екіпажі з ОСОБА_15 .. Отримали виклик на вул. Республіканську м.Кременчука з приводу вогнепального поранення чоловіка віком 50 років невідомою особою. Нападників було двоє. Потерпілого було госпіталізовано. На місці вже працював інший екіпаж поліції, від нього отримали орієнтування на осіб причетних до нападу , були фотознімки та персональні дані на осіб , які були причетні до поранення потерпілого . Потерпілого не бачив. В результаті опрацювання орієнтування нападників не виявили ;
-Показаннями свідка ОСОБА_17 який в судовому засіданні пояснив, що у 2020 році він працював у патрульній поліції . Надійшло повідомлення з поміткою - наркозлочин, про зупинення автомобіля Daewoo Lanos по вул. Небесної сотні , буд. 10 , м.Кременчук , біля заправної станції . Хто саме був в автомобілі , що при цьому вилучали він пам`ятає;
-Показаннями свідка ОСОБА_18 який в судовому засіданні пояснив, що у 2019 році він працював у патрульній поліції . В влітку 2019 року , точну дату не пам`ятає , вдень , він перебував на чергуванні в екіпажі з ОСОБА_19 .. Приблизно по обіді , отримали виклик про постріли в районі «Раковки» м.Кременчука . Повідомлялося , що стріляли у власника павільйону шаурми . Коли рухалися на виклик , з ними зв`язався інший екіпаж поліції , який вже перебував на місці пригоди та надіслав фото осіб які причетні до стрілянини . Фото були скриншотами з відеокамер спостереження , також були отримані дані на одного з причетних . Отримавши орієнтування , екіпаж почав відпрацювання місць можливого перебування підозрюваних. На той час місце знаходження підозрюваних встановити не вдалося . Потерпілого не бачив ;
-Показаннями свідка ОСОБА_20 який в судовому засіданні пояснив, що у 2019 році він працював у патрульній поліції . В влітку 2019 року , точну дату не пам`ятає , вдень , він перебував на чергуванні в екіпажі з ОСОБА_19 .. Приблизно по обіді , отримали виклик про постріли в районі «Раковки» м.Кременчука . Повідомлялося , що стріляли у власника павільйону шаурми . Коли вони під`їхали на місце пригоди, потерпілий знаходився в машині швидкої медичної допомоги. На одягу потерпілого були плями крові . Які саме тілесні ушкодження отримав потерпілий він не пам`ятає. На місце пригоди викликалася слідча оперативна група . З камери спостереження кіоска були отримані фото та відео на яких були зафіксовані нападники . Приймали заходи з встановлення місця знаходження підозрюваних. Особисто він не бачив підозрюваних;
-Заявою потерпілого ОСОБА_6 від 26.07.2019, у якій він повідомив про те, що займається підприємницькою діяльністю з продажу продуктів харчування на ринку «Крюковчанка» у м.Кременчуці. Починаючи з кінця 2017 року громадяни на ім`я ОСОБА_21 та ОСОБА_12 систематично вимагають у нього грошові кошти за здійснення підприємницької діяльності, залякували та впродовж 2019 року застосовували заходи фізичного впливу. 24.07.2019 вказані особи вимагали у ОСОБА_6 10 000 гривень за зайняття підприємницькою діяльністю. /а.с.136, т.2/ ;
-Картою виїзду швидкої медичної допомоги №081243 від 24.06.2019, згідно якої о 14 год. 22 хв. прийнято виклик та здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 до потерпілого ОСОБА_6 . За результатами огляду потерпілому постановлено попередній діагноз «вогнепальне поранення грудної клітини зліва збоку». /а.с.154, т.2/ ;
-Висновком експерта №251 від 31.03.2020, згідно якого при судово-медичній експертизі з урахуванням медичної документації ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді: рубця в ділянці грудної клітини зліва, який явився слідством загоєння рани, що утворилася від дії заряду вогнепальної зброї, можливо у вказаний строк і при вказаних обставинах в постанові і під експертним, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Враховуючи характер і морфологічну характеристику пошкодження слід вважати, що воно могло утворитися в період часу з 24.06.2019. /а.с.155-156, т.2/ ;
-Протоколом проведення слідчого експерименту з фото таблицею до нього від 31.03.2020, по вул. Республіканській між будинками №69 та №71 в м.Кременчуці, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 розповів про обставини вимагання та нападу на нього чоловіків на ім`я ОСОБА_21 та ОСОБА_12 . При цьому, за допомогою статиста потерпілий детально описав та продемонстрував механізм завдання йому ударів нападниками, зазначивши кількість таких ударів, ділянки їх нанесення, а також показав як саме чоловік на ім`я ОСОБА_21 здійснив у нього постріл з пістолета в область грудної клітини з лівої сторони, куди саме влучила куля, та у якому напрямку зникли після цього нападники. /а.с.157-170/ ;
-Висновком експерта №286 від 31.03.2020, згідно якого покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним під час проведення слідчого експерименту щодо механізму, локалізації, кількості, часу нанесення йому тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на його ім`я. /а.с.171, т.2/ ;
-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.03.2020, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 за зовнішніми ознаками впізнав особу на ім`я ОСОБА_21 , який спільно з іншими особами вимагали у нього грошові кошти, погрожуючи фізичною розправою. Також, потерпілий вказав, що саме ця особа здійснила у нього постріл з пістолета. /а.с.175-177, т.2/ ;
-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2020, згідно якого свідок ОСОБА_13 за зовнішніми ознаками на фото №2 впізнала чоловіка на ім`я ОСОБА_21 , який разом з чоловіком на ім`я ОСОБА_12 приходив до кіоску і запитував номер Атакли Алі Екбер. /а.с.181-183, т.2/ ;
-Відеозаписом з камери спостереження, розташованої на верхньому кутку кіоску з продажу шаурми в м.Кременчуці на ринку «Крюківчанка». На відео відображається дата та час 07.25.2019 Чт 15:48:00. На відео зафіксовано, як до продавчині кіоску ОСОБА_13 підійшло два чоловіки, одним з яких був ОСОБА_4 , та стали у грубій формі вимагати від неї надати номер телефону ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_13 відповіла відмовою на висунуту вимогу, ОСОБА_4 в нецензурній формі висловив погрозу в бік ОСОБА_6 та належного йому кіоску./а.с.187-190, т.2/ .
Наведені показання потерпілого, свідків та перелічені докази узгоджуються між собою, та поза розумним сумнівом доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.
Суд критично розцінює доводи обвинуваченого про те, що він не вимагав гроші у потерпілого, постріл в нього зробив випадково. Такі твердження спростовуються низкою наведених доказів, зокрема, показаннями самого потерпілого ОСОБА_6 про обставини вимагання, його побиття та вогнепальне поранення, які узгоджуються з даними слідчого експерименту та судово-медичними експертизами щодо механізму, локалізації та часу завдання тілесного ушкодження. Також, не знаходить розумного пояснення подальша поведінка обвинуваченого, який згідно показань свідка ОСОБА_13 та дослідженого відеозапису з кіоску спільно з іншою особою в грубій формі вимагав у неї номер телефона потерпілого.
Посилання обвинуваченого на те, що його друг отруївся шаурмою, яку придбав у кіоску потерпілого, і вони намагалися висунути свої претензії ОСОБА_6 , суд оцінює критично, як намагання ОСОБА_4 ухилитися від відповідальності, оскільки нічим не підтверджено факт придбання шаурми та отруєння нею, не надано даних звернення з цього приводу до медичних закладів, незрозуміло чому в такому випадку не було звернення до органів захисту прав споживачів або суду, натомість здійснено напад на потерпілого із застосуванням нелегальної вогнепальної зброї. Сукупність досліджених доказів, чітких та узгоджених між собою, дає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений спільно з невстановленою ОСОБА_22 , матеріали щодо якої виділені в окремі провадження, 24 червня 2019 року вчинили вимагання щодо потерпілого, поєднане з насильством, небезпечним для його життя та здоров`я.
При оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. (ЄСПЛ, справа «Кобець проти України», N 16437/04, п.43, рішення від 14 лютого 2008 року)
У постанові від 21 лютого 2018 року у справі N 701/613/16-к Верховний Суд зазначив, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
За таких обставин, вина ОСОБА_4 у вчиненні 24 червня 2019 року злочину передбаченого ч.3 ст.189 КК України доведена поза розумним сумнівом належними, допустимими та достовірними доказами.
Водночас, суд вважає недоведеними інкриміновані обвинуваченням епізоди вимагання у грудні 2018 року та 24 липня 2019 року.
За твердженням сторони обвинувачення в грудні 2018 року, точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_4 діючи спільно, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, перебуваючи поруч з кіоском «Шаурма» по вул.Генерала Манагарова, 1-Д в м.Кременчуці Полтавської області, належним громадянину Туреччини ОСОБА_6 , висунули останньому безпідставну вимогу про передачу їм грошових коштів, погрожуючи фізичною розправою, нанесенням тілесних ушкоджень та побоїв, в разі відмови. Атакли ОСОБА_11 відмовився виконувати висунуті вимоги.
Однак, жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_4 вказаних дій не надано. Відсутні свідки, відео-, аудіо записи або будь-які інші докази вказаних протиправних дій, відсутня заява потерпілого до поліції з повідомленням про вчинення вказаного правопорушення щодо нього. У своїх показаннях, наданих у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_6 не згадував про факт вимагання в грудні 2018 року, а лише зазначив, що гроші вимагали постійно.
Крім того, за твердженням обвинувачення 24 липня 2019 року близько 02 години ОСОБА_4 , діючи спільно, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення шляхом спонукання ОСОБА_6 до виконання їх незаконних вимог щодо передачі грошових коштів, прибули до місця проживання останнього по АДРЕСА_3 , де біля вхідних дверей залишили траурний вінок із запискою про вимогу перерахувати грошові кошти в сумі по 5 тисяч гривень на дві банківські картки: № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
На підтвердження вказаного сторона обвинувачення надала один доказ: протокол огляду місця події від 24.07.2019 з фото таблицею до нього, згідно якого слідчим СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУ НП у Полтавській області за участю потерпілого ОСОБА_6 проведено огляд 5 поверху у 2 під`їзді будинку АДРЕСА_2 , де розташовані квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , а також даху будинку. В ході огляду виявлено, що із зовнішньої сторони дверні вічка квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 заклеєні наліпками чорної ізоляційної стрічки. На даху будинку виявлено зелену мотузку з проволокою із кольорового металу на кінці, прив`язану за проводи та протягнуту до краю будинку, до вікон житлових квартир (за допомогою вказаної мотузки було спущено траурний вінок до вікна потерпілого). В ході огляду ОСОБА_6 виніс із своєї квартири АДРЕСА_4 траурний вінок із чорною стрічкою з написом «Помним, скорбим. От друзей.», та з прикріпленими по краям гільзами калібру 9 мм, а також записку запаковану в поліетиленову обгортку, поміщену в пакет-швидкозшивач. На записці міститься, виконаний друкованими літерами, кульковою ручкою, текст наступного змісту: «Сегодня 24.07.19. До 18:00 ты должен сбросить 10 000 грн. На две банковские карты 4223.1220.0116.2838 4223.1220.0117.3942 на каждую по 5 000 грн.». За результатами огляду вилучено низку речових доказів: сліди рук на липкій стрічці, знятих з металевих дверей, що ведуть на дах будинку; чотири відрізки чорної ізоляційної стрічки, якими були закриті дверну вічка квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ; записка, виявлена поруч з квартирою АДРЕСА_4 ; траурний вінок з чорною стрічкою, виявлений поруч з квартирою АДРЕСА_4 ; мотузку зеленого кольору; липку стрічку зі слідами рук з поверхні поліетилену, до якого була поміщена записка. /а.с.140-148 т.2/
Однак, наведений протокол огляду місця події сам по собі не вказує на причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного епізоду вимагання. Стороною обвинувачення не надано результатів дослідження дактилоскопічної експертизи, вилучених з місця події відбитків слідів рук, які б дозволили ідентифікувати обвинуваченого. Почеркознавча експертиза, в ході якої було б проведено дослідження почерку на вилученій записці та його співставлення з почерком обвинуваченого, не проведена. Під час досудового розслідування було отримано дозвіл слідчого судді на тимчасовий доступ до даних про належність та використання банківських карток з номерами, зазначеними у вилученій записці . Однак, належність цих карток обвинуваченому не встановлена. Свідки підкидання траурного вінку та записку потерпілому стороною обвинувачення не заявлені.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вимагання у грудні 2018 року та 24 липня 2019 року ґрунтується стороною обвинувачення на припущеннях, що неприпустимо, виходячи з положень ч.3 ст.373 КПК України, згідно якої обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, суд вважає недопустимим встановлення участі у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.189 КК України ОСОБА_23 .. Взагалі відсутні відомості про проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_23 та пред`явлення йому обвинувачення. Натомість, сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_23 діяли спільно під час вчинення вимагання.
Водночас, встановлення участі ОСОБА_23 у вчиненні злочину, інкримінованого ОСОБА_4 , зачіпатиме його права, свободи та інтереси, однак, у зв`язку з тим, що обвинувачення йому не висунуто, він не зможе ефективно реалізувати своє право на судовий захист.
Констатація причетності ОСОБА_23 до вчинення злочину, грубо порушить передбачені ст.7 КПК загальні засади кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності, а також входить у колізію з нормами КПК щодо вільної оцінки доказів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, презумпція невинуватості вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату («Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland), п. 37; «Нераттіні проти Греції» (Nerattini v. Greece), п. 23; «Діду проти Румунії» (Didu v. Romania), п. 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості («Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88; «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).
Аналогічні висновки містяться у постанові ВС від 13 вересня 2018 року по справі № 461/4858/17.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме: носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, окрім її визнання самим ОСОБА_4 , підтверджується наступними , дослідженими судом доказами:
-Власними показаннями ОСОБА_4 , який в судовому засіданні визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, пояснивши, що придбав та зберігав вогнепальну зброю та набої до неї з метою самозахисту.
-Протоколом санкціонованого обшуку з відеозаписом від 02.01.2020, проведеного в присутності ОСОБА_4 , в ході якого у автомобілі Daewoo Lanos номерний знак НОМЕР_5 , належного ОСОБА_7 , виявлено на задньому сидінні для пасажирів шкіряну сумку чорного кольору, у якій знаходився пістолет чорного кольору без позначень та маркування, споряджений трьома гумовими кулями калібром 9 мм.. Проведений обшук санкціоновано ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03.01.2020. /а.с.242-247 т.2, а.с.3, 4-6 т.3/
-Висновком судово-балістичної експертизи №13 від 11.01.2020, згідно якого наданий на дослідження, виявлений під час обшуку 02.01.2020 автомобіля Daewoo Lanos, пістолет є гладкоствольною, короткоствольною, самозарядною вогнепальною зброєю, виготовленою шляхом переробки стартового пістолета BLOW Compact, калібру 9 мм Р.А.К., серійний номер НОМЕР_1 , промислового виготовлення що виражається у видаленні штатного ствола та встановленні на його місце наскрізного гладкого ствола та заглушенням газовідвідного отвору самостійним способом. Даний пістолет придатний для проведення пострілів штатними стартовими патронами калібру 9 мм Р.А.К., комбінованим зарядом, шляхом роздільного спорядження зі снарядом діаметром 6,5 мм, та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів. Надані на дослідження: один патрон з маркуванням на денці гільзи «ВІЙ 9 мм Р.А.» є нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А., виготовленим промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9 мм Р.А., з порушенням технології виготовлення без попереднього погодження з органом сертифікації продукції; один патрон з маркуванням на денці гільзи «has 9мм Р.А.» являється нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А., виготовлений промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9 мм Р.А. з порушенням технології виготовлення без попереднього погодження з органом сертифікації продукції; один патрон з маркуванням на денці гільзи «РИСЬ 9 мм Р.А.» являється нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А. виготовлений промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9 мм Р.А. з порушенням технології виготовлення без попереднього погодження з органом сертифікації продукції. Надані на дослідження три патрони калібру 9 мм Р.А. придатні для стрільби. /а.с.9-19 т.3/
Підсумовуючи викладене, суд вважає встановленою та доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.189, ч.1 ст.263 України.
Щодо інкримінованого ОСОБА_4 стороною обвинувачення вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а саме: умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, слід виходити з наступного.
Сторона обвинувачення стверджує, що 27 березня 2019 року близько 03 години ОСОБА_4 , діючи спільно, за попередньою змовою з ОСОБА_23 та іншими невстановленими особами, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме провадження, перебуваючи у подвірї будинку АДРЕСА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь підготовленої невідомої речовини, здійснили підпал автомобіля RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_6 , належного ОСОБА_8 . В результаті вказаних протиправних дій автомобіль згорів, внаслідок чого потерпілому заподіяно матеріальні збитки на суму 139 503 грн. 20 коп.
На підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України стороною обвинувачення надано наступні докази:
-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.03.2019, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 повідомив про підпал належного йому автомобіля RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_6 /а.с.191 т.2/
-Протокол огляду місця події з фото таблицею до нього від 27.03.2019, де зафіксовано згорілий автомобіль та вилучено коробки з-під сірників та продукти горіння /а.с.191-195 т.2/
-Звіт ДСНС про причину пожежі, згідно якого ймовірна причина пожежі - підпал автомобіля. /а.с.196-198 т.2/
-Акт про пожежу, яким зафіксовано наслідки пожежі. /а.с.199 т.2/
-Додатковий протокол огляду місця події з фото таблицею до нього від 16.05.2019. /а.с.200-202 т.2/
-Висновок експерта №51 від 06.02.2020, згідно якого ринкова вартість автомобіля RENAULT MEGANE, державний реєстраційний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , станом на 27.03.2019, без проведення технічного огляду, на підставі наданих документів, становить 139 503 грн. 20 коп. /а.с.205-207 т.2/
-Висновок пожежно-технічної експертизи №12 від 14.02.2020, згідно якого визначено осередок пожежі автомобіля RENAULT MEGANE, державний реєстраційний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , у передній частині автомобіля та визначено причину виникнення пожежі - стороннє джерело запалювання занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки. /а.с.211-220 т.2/
-Відеозаписи з зовнішніх камер спостереження, які розташовані на фасаді будівлі магазину «Маркетопт» в м.Кременчуці, наб.Л.Дніпрова, 64а, за період часу з 02:00:00 до 04:00:00 27.03.2019. На відеозаписі зафіксовано наближення до місця події автомобіля схожого за зовнішніми ознаками на марку ВАЗ 21099, та чоловіка, який сів до вказаного автомобіля. /а.с.221-224 т.2/
-Висновок судової фототехнічної експертизи №26 від 30.03.2020, згідно якого покращити зображення обличчя невідомого чоловіка, який сів до автомобіля, зафіксованого на відеозаписі, та встановити номерний знак цього автомобіля не вдалося через низьку якість відеозапису та значну віддаленість. /а.с.226-230 т.2/
-Висновок експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів від 09.04.2019, згідно якого в наданому зразку пожежного сміття (вилученого з місця події) слідів нафтопродуктів не виявлено. /а.с.236-238 т.2/
Однак, жоден з перелічених доказів не вказує на причетність ОСОБА_4 до вчинення підпалу автомобіля RENAULT MEGANE, державний реєстраційний знак НОМЕР_6 . Навпаки, проведення фото-технічної експертизи з метою визначення автомобіля та особи його пасажира, який був поруч з місцем події безпосередньо перед вчиненням підпалу, виявилось безрезультатним.
Обвинуваченням не наведено жодних мотивів вчинення підпалу ОСОБА_4 .
Будь-яких доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_4 злочину передбаченого ч.2 ст.194 КК України не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Також, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, трактуючи всі сумніви щодо доведеності вини на користь обвинуваченого, суд вважає недоведеним обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а тому вважає за необхідне ухвалити в цій частині виправдувальний вирок.
Враховуючи те, що склад злочину, інкримінованого ОСОБА_4 не доведено, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого цивільного позову ОСОБА_24 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
При призначенні покарання ОСОБА_4 за ч.3 ст.189, ч.1 ст.263, КК України суд відповідно до ст.66 КК України враховує наявність на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.135 т.1/, позитивну характеристику з місця проживання /а.с.137 т.1/, незадовільний стан здоров`я /а.с.138-140 т.1/, і визнає це обставинами, які пом`якшують покарання.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є осудним, раніше не судимий, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України у виді позбавлення волі із конфіскацією майна, за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі.
Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_4 тримання під вартою.
Документально підтверджені витрати на проведення експертиз №13 від 11.01.2020 та №838 від 15.04.2020 по кримінальному провадженню, в межах доведеного обвинувачення, на загальну суму 1922,76 гривні, слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання:
-за ч.3 ст.189 КК України у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна ;
-за ч.1 ст.263 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна .
Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 03 квітня 2020 року.
Визнати невинуватим ОСОБА_4 та виправдати за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
Залишити без розгляду цивільний позов ОСОБА_24 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 1922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) грн.76коп.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 06 квітня 2020року.
Речові докази:
- два оптичних диска DVD-R 4,7GB з відеозаписами проведення обшуку автомобіля «ДЕО Ланос», днз НОМЕР_8 , DVD-R з нагрудних камер співробітників УПП, два ком пакт диска з відеозаписом обшуку від 02.04.2020року за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити в матеріалах справи ;
-пістолет який віднесено до категорії вогнепальної зброї та бойові припаси у кількості 3штук, кристалічну речовину у експертному пакеті №3963929, які передані на зберігання до кімнати озброєння Кременчуцького ВП - знищити ;
-п`ять гільз, дві кулі, порох, які упаковані до полімерного сейф-пакету Експертної служби №3058183 з написом «СУ ГУНП к/п №12019170110000572», які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області - знищити ;
-мобільний телефон Samsung в корпусі чорного кольору, жосткий диск Samsung, паспорт України ОСОБА_25 , довідка про місце реєстрацію ОСОБА_25 , кофта матерчата темного кольору з емблемою «Adidas», помаранчевого кольору, штани спортивні чорного кольору з емблемою «Adidas», штани спортивні чорного кольору з емблемою «Nike»,Кросівки білого кольору з трьома чорними полосками «Adidas», кросівки біло-сірого кольору «Adidas», які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при СУ ГУНП в Полтавській області - повернути ОСОБА_4 .
На вирок може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Автозаводського районного суду
м. Кременчука ОСОБА_26
Суд | Автозаводський районний суд м.Кременчука |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2024 |
Оприлюднено | 11.03.2024 |
Номер документу | 117520024 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Вимагання |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні