Ухвала

від 07.03.2024 по справі 559/3058/23

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№559/3058/23

УХВАЛА

про відмову у розгляді клопотання

07березня 2024року селище Млинів, Рівненська області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої - судді Бандури А.П.

при секретарі судового засідання Альонову М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області клопотання ОСОБА_1 прозустрічне забезпеченняпозову уцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_2 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю "OptiLat"(Латвія),фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,Акціонерного товариства«ПРО КРЕДИТБАНК» про визнання дій неправомірними та стягнення неправомірно зарахованих коштів.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Млинівського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 доТовариства зобмеженоювідповідальністю "OptiLat"(Латвія),фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,Акціонерного товариства«ПРО КРЕДИТБАНК» про визнання дій неправомірними та стягнення неправомірно зарахованих коштів.

Ухвалою суду від 19 січня 2024 року в порядку забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти в сумі 85924 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) Євро, що знаходяться на розрахунковому поточному рахунку ФОП ОСОБА_1 .

05березня 2024року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення позову, в якій просив в порядку зустрічного забезпечення зобов`язати позивача гр. ОСОБА_2 , внести на депозитний рахунок Млинівського районного суду Рівненської області грошові кошти у розмірі 200000 грн. ( двісті тисяч) гривень, так як невжиття заходів зустрічного забезпечення може завдати відповідачеві збитки внаслідок забезпечення позову у вигляді арешту на грошові кошти відповідача в сумі 85926 євро.

У відповідності до положень ст. 153 ЦПК України, розгляд заяви здійснено без повідомлення учасників справи.

Суд, ознайомившись з матекріалами клопотання, вважає, що клопотання відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову безпідставнимта таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до частини четвертоїстатті 154ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина п`ята статті 154 ЦПК України).

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року, справа №753/2380/18-ц.

Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Дане питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (стаття 76 ЦПК України), яких позивачем не подано.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання в Україні.

Крім того,відповідачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що у позивача ОСОБА_2 відсутнє майно, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а також доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення.

Враховуючи наведене, а також відсутність підстав передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено обставин, які б давали достатні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення у даній справі.

Статтею 353ч.1п.п.3,4,5,ЦПК України передбачено право на апеляційне оскарження окремо від рішення суду наступних ухвал суду першої інстанції:

- про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову;

- про скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову;

- про зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення.

Системний аналіз вказаних пунктів ч. 1 ст. 353 ЦПК України, відповідно до буквального змісту кожного з них, дає підстави вважати, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Крім того, ч. 11 ст.153ЦПК України передбачає, що ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Вказана норма не містить посилань про оскарження ухвал про відмову у зустрічному забезпеченні.

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 31жовтня 2019року по справі №521/18597/18 (провадження № 61-10196св19)зазначено, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення у цій справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення, тобто, оскарження такої ухвали у апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року по справі № 306/513/16-ц (провадження № 61-15454св18), від 19 листопада 2020 року по справі № 520/14591/18 (провадження № 61-17758св19), від 17 березня 2021 року по справі № 439/1347/19 (провадження № 61-17580св20).

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити узадоволенні клопотання ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову.

Ухвала в апеляційному порядку окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура