Постанова

від 07.03.2024 по справі 569/21614/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/21614/21

Провадження № 22-ц/4815/10/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Мороз А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд С",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" на рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 02листопада 2022року (ухвалене у складі судді Першко О.О., повний текст рішення суду складено 07 листопада 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовомдо Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ГолдС"про скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року перебував у трудових відносинах з ТОВ "Голд С".

21 червня 2021 року диспетчер ТОВ "Голд С" ОСОБА_2 в телефонному режимі повідомила його, щоб він, за вказівкою директора ОСОБА_3 , залишив транспортний засіб у гаражі.

24 червня 2021 року, в понеділок, ОСОБА_2 , без пояснення причин та обставин, повідомила, що він має бути звільнений з роботи.

30 червня 2021 року він був звільнений з посади водія автотранспортних засобів, як зазначено в трудовій книжці, наказом № 16-к за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Вважає звільнення незаконним та безпідставним, оскільки будь-яких заяв про звільнення з роботи за власним бажанням він не писав, так як не мав наміру звільнятися з роботи.

Просив суд скасувати наказ ТОВ "Голд С" від 30 червня 2021 року № 16-К, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" від 30 червня 2021 року № 16-к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" з 01 липня 2021 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 липня 2021 року по 01 листопада 2022 року включно у розмірі 107 187 (сто сім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 50 коп., без урахування податків і зборів та обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 18 933 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 13 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи відсутність у заяві про звільнення дати її складання, бажаної дати звільнення, підпису, виконаних саме позивачем, реєстраційного напису, відсутність належного ознайомлення з оспорюваним наказом ОСОБА_1 , тому така заява не могла бути підставою для звільнення ОСОБА_1 та припинення з ним трудових відносин. Звільнення позивача не можна вважати таким, що відбулося відповідно до встановленого законом порядку, а тому позовні вимог підлягають до задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ "ГОЛД С" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 , який є директором ГОВ "Голд С", показав, що йому зателефонувала ОСОБА_4 і сказала, що позивач хоче звільнитися, на що він не заперечував.

ОСОБА_1 написав заяву, розрахувався і забрав трудову книжку. Саме ОСОБА_4 контролювала підписання заяви про звільнення ОСОБА_1 , він при цьому присутній не був. Вказівки про звільнення позивача з роботи вій не давав.

Пояснює, що він особисто бачив як позивач зливав для продажу пальне з транспортного засобу. Коли він попросив позивача надати пояснення і відшкодувати гроші за пальне, останній сказав, що повертати нічого не буде і звільнився.

Також згідно рішення суду, свідок ОСОБА_4 , яка працювала менеджером у відповідача, в судовому засіданні суду показала, що у ОСОБА_1 була ситуація з крадіжкою, яку він не роз`яснив, але сказав, що буде звільнятися.

Вона зателефонувала директору, який погодив таке звільнення. У подальшому вона дала позивачу бланк, в якому він написав прізвище і поставив підпис, а дату, з якої позивач просив його звільните, вона поставила сама зі слів позивача. Зазначила, що на заяві підпис позивача. З наказом про звільнення також ознайомлювала вона, позивач поставив підпис і ніяких скарг не висловлював.

Оскільки позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, отже, директор ТОВ "ГОЛД С" повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просив працівник, а саме 30.06.2021 року.

На підставі заяви працівника роботодавцем було видано наказ № 16-к від 30.06.2021 року про звільнення ОСОБА_1 .

З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений особисто під підпис, при ньому, у останнього не виникло жодних питань та зауважень щодо підстав і строків його звільнений, позаяк уже 23.07.2021 він був прийнятий на роботу водієм ТОВ "Реномакс Логістик", що підтверджує його особисте бажання звільнитись з попередньої роботи.

Після поновлення на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ "ГОЛД С" ОСОБА_1 пропрацював на роботі всього один робочий день, а наступного дня подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, що свідчить про його не бажання продовжувати трудові відносини, про що він вказував у своїй позовній заяві, а лише отримати нараховані за рішенням суду грошові виплати.

Висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 09 серпня 2022 року № 1571, складений з порушеннями вимог Закону України "Про судову експертизу" та норм "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року № 705/3145), а відтак є недопустимим, недостовірним та недостатнім, не підлягає врахуванню судом при розгляді та вирішенні спору у вказаній цивільній справі.

Додає, що виплата позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинна бути зменшена на суму податків і зборів.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Належно повідомлений відповідач не з"явився у судове засідання повторно. Його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення інших учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08 лютого 2020 року перебував в трудових відносинах із ТОВ "Голд С" та працював на посаді водія автотранспортних засобів, що підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 , заявою ОСОБА_1 від 07 лютого 2020 року та наказом № 3к від 07 лютого 2020 року.

Наказом ТОВ "Голд С" від 30 червня 2021 року № 16 к ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів звільнено з роботи 30 червня 2021 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 40, том 1).

Згідно книги обліку трудових книжок та вкладишів до них ТОВ "Голд С" 30 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку, що підтверджується його підписом.

Управлінням Держпраці у Рівненській області від 26 серпня 2021 року за №19-04/4627 була надана відповідь ОСОБА_1 про розгляд звернення, з якої слідує, що при звільненні з посади водія автотранспортних засобів 30 червня 2021 року відповідно до поданої заяви та наказу № 16-К, виплата всіх сум, що належить працівникові в день звільнення, не проведена. Розрахункові кошти в сумі 4 525 грн., в тому числі 3 116 грн. 96 коп. компенсації за 16 днів невикористаної щорічної відпустки, проведено 08 липня 2021 року, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Окрім того, посадовими особами ТОВ "Голд С" не нараховано та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 117 КЗпП України (а.с. 22, том 1).

09 листопада 2021 року ТОВ "Голд С" направило ОСОБА_1 претензію № 7 щодо сплати підприємству коштів в розмірі 6 500 грн. за заподіяну його винними протиправними діями шкоди, за злиття з паливного баку вантажного автомобіля марки Mersedes 200 літрів дизельного пального (а.с. 75, том 1)

На доданих до претензії фотоматеріалах зображений вантажний транспортний засіб та легковий автомобіль з причепом, на якому стоїть бочка для палива. Біля транспортних засобів перебуває чоловік, за свідченнями відповідача - ОСОБА_1

ОСОБА_4 , яка приймала заяву про звільнення позивача, допитана у судовому засідання суду першої інстанції як свідок, пояснила, що у ОСОБА_1 була ситуація з крадіжкою, яку він не роз`яснив, але сказав, що буде звільнятися. Вона зателефонувала директору, який погодив таке звільнення. В подальшому вона дала позивачу бланк, в якому він написав прізвище і поставив підпис, а дату, з якої позивач просив його звільнити, вона поставила сама зі слів позивача. Зазначила, що на заяві підпис позивача. З наказом про звільнення також ознайомлювала вона, позивач поставив підпис і ніяких скарг не висловлював.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника статтями 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу статтями 40, 41, 43, 431 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) статтею 45 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. (частина друга статті 38 КЗпП України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заперечує написання ним заяви про його звільнення з посади водія автотранспортних засобів ТОВ "Голд С" від 29 червня 2021 року.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 1571 від 09 серпня 2022 року рукописний запис: "Мороз С Л", цифрові записи: "30.06.21" і "29.06.21" в Заяві директору ТОВ "Голд С" Р.В. Селецькому від водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 про звільнення від 29 червня 2021 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис в графі "Підпис" в заяві директору ТОВ "Голд С" Р.В. Селецькому від водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 про звільнення від 29 червня 2021 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Цифровий запис: "30.06.21" в графі: "З наказом (розпорядженням) ознайомлений" наказу № 16 к (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 30 червня 2021 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис в графі "З наказом (розпорядженням) ознайомлений" наказу № 16 к (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 30 червня 2021 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Окрім того, відповідачем не надано жодних доказів факту реєстрації роботодавцем заяви про звільнення ОСОБА_1 : відповідного журналу, реєстру, тощо.

Судом встановлено відсутність в заяві про звільнення дати її складання, бажаної дати звільнення, підпису, виконаних саме ОСОБА_1 , реєстраційного напису, відсутність належного ознайомлення з оспорюваним наказом ОСОБА_1 .

За вказаних обставин ТОВ "Голд С" не доведено факту дотримання порядку звільнення встановленої законом послідовності дій сторін трудового договору, спрямованих на його припинення, а тому звільнення позивача не можна вважати таким, що відбулося відповідно до вимог трудового законодавства.

Відповідно до п.п. 3 ч. 2 ст. 76 ЦПК України джерелом доказів є, зокрема, показання свідків.

Разом з тим, лише показання, надані свідком ОСОБА_4 - працівником ТОВ "Голд С" щодо написання особисто позивачем заяви про звільнення, не є достатнім доказом такого волевиявлення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції стосовно того, що звільнення позивача за ст.38 КЗпП України на підставі наказу №16к проведено із порушенням законодавства про працю, а тому позовні вимоги про скасування наказу ТОВ "Голд С" від 30 червня 2021 року № 16-к про звільнення ОСОБА_1 та поновлення позивача на зазначеній посаді підлягають до задоволення є правильним.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На підставівказаних положеньтрудового законодавства,місцевим судомправомірно стягнутоз ТОВ"ГолдС"на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час його вимушеного прогулу у розмірі 107 187 грн. 50 коп. (312,5 грн. (середньоденна заробітна плата) х 343 днів).

Доводи апеляційної скарги про необхідність зменшення середнього заробітку, що стягнутий судом з урахуванням податків і зборів на увагу не заслуговують, адже відповідно до роз`яснень, наданих в абз. 5 п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Покликання уапеляційній скарзіна те,що місцевимсудом встановленоправовідносини сторінна підставіненалежного висновкуза результатамипроведення судовоїпочеркознавчої експертизи№1571від 09серпня 2018року через його неповність та неясність, не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини першоїстатті 110 ЦПК Українивисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За загальним правилом,висновок експерта є лише одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Місцевим судом оцінено висновок судового експерта в сукупності зіншими доказами, зібраними у справі, відповідно до внутрішнього переконань, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд С" залишити без задоволення, а рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 02листопада 2022року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 08 березня 2024 року.

Головуючий суддя Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.