Постанова

від 27.02.2024 по справі 686/11651/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/11651/23

Провадження № 22-ц/4820/431/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника позивача Місяця А.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Чевилюк З.А. від 14 вересня 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и в:

У травні 2023року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача вказував, що 10.02.2023 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики. За умовами вказаного договору відповідач отримав у позику 79200 євро. Вказану суму коштів ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 01.03.2023 року. Факт укладення вказаного договору та передачі відповідачеві коштів підтверджується власноруч написаною останнім розпискою, оригінал якої наявний у позивача.

Станом на день подачі позову відповідач вказану позику не повернув.

З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача на його користь 79200 євро боргу за договором позики.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу 79 200 євро.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 13420 грн.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.09.2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 75000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду як незаконне і відмовити у позові. Апелянт має сумнів у достовірності тієї боргової розписки, яка надана позивачем суду, оскільки він не отримував від ОСОБА_1 кошти у вказаному розмірі та відповідно не пригадує, щоб він 10.02.2023 року підписував про це боргову розписку.

Тому, з метою повноти судового розгляду і встановлення всіх обставин справи, дослідження доказів і їх достовірності, апелянт вважає за необхідне призначити у справі почеркознавчу експертизу. Таке дослідження дозволить встановити, зокрема, суб`єкта написання боргової розписки, час її написання, стан особи підписанта під час написання боргової розписки (наявність сторонніх чинників, які впливають на реальне волевиявлення підписанта боргової розписки) та інші необхідні для об`єктивного розгляду справи обставини.

Він не з`являвся в суд першої інстанції, оскільки не був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі. Це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки), де стоїть не його підпис. Наступна судова повістка була повернута у зв`язку з відсутністю адресата.

У відзиві ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Не відповідають дійсності твердження відповідача про те, що йому не було відомо про вказану судову справу, адже, окрім самого позову, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль відповідача Skoda Fabia 2006 року та на частку у статутному капіталі ПП «Автотитул».

За наслідками розгляду цієї заяви ухвалою суду першої інстанції від 11.05.2023 року заяву про забезпечення позову залишено без задоволення. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.06.2023 року заяву задоволено, накладено арештна часткуу статутномукапіталі (Фонді) ПП «Автотитул» у розмірі 100 грн., що становить 100% статутного капіталу. Накладено обтяженняна транспортнийзасіб Shkoda Fabia 2006 року у вигляді заборони його відчуження.

Окрім цього, відповідач двічі належно повідомлявся поштою про час та дату судового засідання - повістка на 09.08.2023 року вручена його дружині, а конверт з повідомленням про судове засідання 14.09.2023 року повернувся у зв`язку із відсутністю адресата за місцем реєстрації.

В засіданні апеляційного суду представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Апелянт та його представник в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи. ОСОБА_2 надіслав до апеляційного суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27.02.2024 року у клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так,судом встановлено,що 10.02.2023 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики, за умовами вказаного договору відповідач отримав у позику від позивача 79200 євро. Вказану суму коштів ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 01.03.2023 року. Зобов`язання відповідачем не виконано.

Факт укладення вказаного договору та передача відповідачеві коштів підтверджується власноруч написаною останнім розпискою, оригінал якої знаходиться у позивача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором позики щодо повернення боргу, тому наявний борг 79200 євро підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду є безпідставними.

Так, за змістомст.ст.6,627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідност. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Суд першої інстанції правильно встановив факт укладення сторонами договору позики і його зміст , що підтверджується розпискою, написаною ОСОБА_2 .

Посилання апелянта у апеляційній скарзі на те, що він не отримував від ОСОБА_1 грошові кошти у вказані в розписці сумі в борг не ґрунтується на достатніх та допустимих доказах.

За змістом розписки відповідач зобов`язався повернути 79200 доларів США до 01.03.2023 року ОСОБА_1 , що цілком свідчить про отримання ним цих коштів від позивача у позику.

Наявність у позивача оригіналу боргової розписки без зазначення на ній про повернення оспорюваної суми, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконано.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі №154/3443/18.

При цьому в клопотанні про призначенні почеркознавчої експертизи відповідач фактично підтвердив факт написання ним боргової розписки на користь позивача.

Твердження апелянта про наявність у нього сумнівів у достовірності розписки, наданої позивачем суду першої інстанції, не містить достатнього розумного обгрунтування.

При цьому відповідач не надав суду жодних доказів і ніяк не обґрунтував свої доводи на спростування встановлених судом вказаних обставин.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку відповідно дост. 89 ЦПК України.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи, апеляційний суд враховує таке.

З матеріалів справи вбачається, що судову повістку на 09.08.2023 року вручено члену сім`ї (дружині) відповідача, а рекомендоване поштове відправлення з судовою повісткою на 14.09.2023 року повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за адресою реєстрації, підтвердженою у встановленому порядку.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

З врахуванням наведених норм права ОСОБА_2 вважається належно повідомленим про розгляд справи у суді першої інстанції. Його посилання на перебування у короткострокових відрядженнях під час направлення йому судових повісток та відповідних процесуальних документів не має істотного значення та не спростовує висновок про його належне повідомлення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 березня 2024 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк