Рішення

від 07.03.2024 по справі 160/2651/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 рокуСправа №160/2651/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Храмцова Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Апеляційного суду Дніпропетровської області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанов,

Обставини справи: 29.01.2024 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Апеляційного суду Дніпропетровської області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 23.11.2023 та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 12.12.2023, що винесені у виконавчому провадженні ВП № 72336323 про накладення штрафу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 160/12159/20, виданого Дніпропетровським оружним адміністративним судом 05.11.2021, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72336323. Апеляційний суд Дніпропетровської області листом від 08.08.2023 № 04.2/14/23 повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 160/12159/20 є неможливим через визначений у рішенні спосіб виконання, оскільки безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до Закону мають право приймати такі рішення. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. У зв`язку з цим, виконання зазначеного рішення суду повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» Державною казначейською службою України. На думку позивача, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 19 квітня 2021 року у справі № 160/12159/20 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 0501150 «виконання рішень суддів на користь суддів та працівників апарату судів», оскільки суддя Мазниця Андрій Анатолійович відряджений до Дніпровського апеляційного суду, а Апеляційний суд Дніпропетровської області з 03.10.2018 перебуває у стані ліквідації відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 № 452/2017, фінансування Апеляційного суду Дніпропетровської області здійснюється за рахунок Дніпровського апеляційного суду, штатний розпис Апеляційного суду Дніпропетровської області затверджується головою Дніпровського апеляційного суду. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, строк для заявлення кредиторами вимог до Апеляційного суду Дніпропетровської області встановлено до 04 грудня 2018 року. Розрахунок суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року було направлено до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначеним листом № 04.2/15/23 від 08.08.2023. Таким чином, позивач уважає, що постанови про накладення штрафу від 23.11.2023 та від 12.12.2023 у виконавчому провадженні № 72336323 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/2651/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 05.02.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024, від позивача до суду надійшло клопотання, до якого долучено копію квитанції про сплату позивачем судового збору у сумі 2422,40 грн.

У цьому клопотанні позивач просив суд поновити строк звернення до суду.

Проте, позивачем було усунуто не всі недоліки позовної заяви, про які вказував суд в ухвалі від 05.02.2024, а саме не надано доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 12.02.2024 продовжено Апеляційному суду Дніпропетровської області строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 05.02.2024, шляхом надання до суду доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу; встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

19.02.2024 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додані докази надіслання позовної заяви та доданих документів до електронного кабінету відповідача.

Крім цього, до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд визнати підстави порушення строків звернення до адміністративного суду поважними та поновити пропущений строк.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.02.2024 задовольнив клопотання Апеляційного суду Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду; поновив Апеляційному суду Дніпропетровської області строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанов; прийняв до розгляду зазначену позовну заяву та відкрив провадження у справі; встановив відповідачу строк до 05 березня 2024 року включно для надання відзиву на позовну заяву (у разі наявності заперечень)

04.03.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС перебувало виконавче провадження № 72336323 з примусового виконання виконавчого листа № 160/12159/20, виданого 05.11.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Апеляційного суду Дніпропетровської області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину у розмірі 441 712,81 грн. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом та Законом. Отже, постанову про накладення штрафу виконавець має право винести за результатами невиконання боржником рішення суду у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження та після перевірки виконання такого рішення, тому застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Ухвалою суду від 26.02.2024 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №72336323. Витребувані судом документи були надані разом з відзивом на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.02.2024 справа призначена до розгляду на 07 березня 2024 року на 13:00 год.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 07.03.2024, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. 04.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності представника Апеляційного суду Дніпропетровської області. Відповідач причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши справу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2021 у справі № 160/12159/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Апеляційного суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив повністю; визнав протиправними дії Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 із застосуванням обмеження в сумі 441 712,81 грн; зобов`язав Апеляційний суд Дніпропетровської області здійснити перерахунок суддівської винагороди, виплаченої судді ОСОБА_1 , за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину у розмірі 441 712, 81 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Дніпропетровської області залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 в адміністративній справі №160/12159/20 залишено без змін.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд 05.11.2021 видав виконавчий лист у справі № 160/12159/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/12159/20 від 16.05.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення по справі №160/12159/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Апеляційного суду Дніпропетровської області, відповідача-2: Державної судової адміністрації, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

25.07.2023 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження № ВП 72336323 за виконавчим листом № 160/12159/20.

Листом від 08.08.2023 № 04.2/14/23 Апеляційний суд Дніпропетровської області повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 160/12159/20 є об`єктивно неможливим через визначений у рішенні спосіб виконання, оскільки безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до Закону мають право приймати такі рішення.

23.11.2023 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про накладення штрафу на Апеляційний суд Дніпропетровської області за невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 5100,00 грн.

12.12.2023 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про накладення штрафу на Апеляційний суд Дніпропетровської області за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 10 200,00 грн.

04.01.2024 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс подання № 72336323/6-20.1 про кримінальне провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Апеляційного суду Дніпропетровської області вимог виконавчого листа № 160/12159/20 виданого 05.11.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Апеляційного суду Дніпропетровської області здійснити перерахунок суддівської винагороди виплаченої судді ОСОБА_1 , за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недотриману частину у розмірі 441 712,81 грн.

Позивач, уважаючи постанови державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 72336323 протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт перший частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За приписами статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, державний виконавець за невиконання (повторне невиконання) рішення, має право винести постанову про накладення штрафу на боржника лише за умови невиконання ним рішення без поважних причин.

З матеріалів справи видно, що Апеляційний суд Дніпропетровської області листом від 08.08.2023 № 04.2/14/23 повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 160/12159/20 є об`єктивно неможливим через визначений у рішенні спосіб виконання, оскільки безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до Закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень, боржниками за якими є державні органи.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (надалі - Порядок № 845).

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03 серпня 2011 року № 845, передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з п.26 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Приписами п.33 Порядку №845 визначено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг - коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у п. 6 Порядку № 845, орган Казначейства для виконання рішень про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з п.п.1 п.47 Порядку № 845 для безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення управлінням Казначейства: 1) операцій з коштами державного бюджету; 2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; 3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань та проведення платежів; 4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Отже, на виконавчі документи, за якими боржником є державний орган, поширюється дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, якою затверджено Порядок виконання рішень то стягнення коштів з державних та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 08.07.2015 у справі №3-316гс15, державні виконавці не мають законних підстав проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами у справах, в яких боржниками є державні органи. Стягувачам обхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних постанов у межах виконавчого провадження порушено норми Законів України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та «Про виконавче провадження», а також Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

У спірному випадку рішення Дніпропетровського кружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 160/12159/20 підлягає виконанню органами Державного казначейства України.

Зважаючи на викладене, виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду від 19 квітня 2021 року у справі № 160/12159/20 про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, а стягувачем - фізична особа, підлягає виконанню органом Казначейської служби в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», навіть якщо боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства.

Таким чином, оскільки відповідач належними доказами не спростував доводи позивача та не довів законність винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу від 23.11.2023 та від 12.12.2023 у виконавчому провадженні ВП № 72336323, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень, суд не здійснює розподіл судових витрат у силу положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Апеляційного суду Дніпропетровської області (вул. Харківська, 13, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02891291) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 23.11.2023 та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 12.12.2023, що винесені у виконавчому провадженні ВП № 72336323 про накладення штрафу.

Згідно з ч.6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на положення ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Апеляційний суд Дніпропетровської області (вул. Харківська, 13, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02891291).

Відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Суддя Н.В. Кучугурна