Рішення

від 11.03.2024 по справі 910/17381/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2024Справа № 910/17381/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного підприємства «Вугледаренергоплюс»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого

структурного підрозділу «Лиманська дирекція» філії «Центр будівельно-

монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд»

про стягнення 668.211,04 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

13.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «Вугледаренергоплюс» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Лиманська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» про стягнення 668.211,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем за результатами проведення процедури відкритих торгів укладено договір поставки № УЗ/ЦБМБС-21597/10 від 28.12.2021 твердого палива. На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу наступну кількість вугілля кам`яного марки ДГ (13-100): 14.02.2022 - 18,820 тон; 18.02.2022 - 20,720 тон; 18.02.2022 - 17,620 тон; 21.02.2022 - 19,200 тон; 21.02.2022 - 20,540 тон; 23.02.2022 - 18,880 тон; 23.02.2022 - 20,420 тон, що підтверджуються актами приймання-передачі вугільної продукції та товарно-транспортними накладними, у загальній кількості 136,200 тон на загальну суму 653.433,12 грн з ПДВ. Також сторонами підписано видаткову накладну № 000048 від 07.11.2022. 13.12.2022 зареєстровано податкову накладну № 7847044/33124465 на загальну суму 653.433,12 грн. За умовами п. 7.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються відповідачем на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної, тобто у строк до 14.02.2023. Враховуючи те, що відповідачем свої зобов`язання не виконано позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 668.211,04 грн, з яких 653.433,12 грн основного боргу, 14.326,78 грн інфляційних втрат та 451,14 грн 0,1% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17381/23 від 20.11.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

30.11.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/17381/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/17381/23 від 05.02.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Лиманська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» на користь Приватного підприємства «Вугледаренергоплюс» 653.433,12 грн основного боргу, 14.326,78 грн інфляційних втрат, 451,14 грн 0,1% річних та 10.023,17 грн витрат по сплаті судового збору.

05.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (подана до відправлення до поштового відділення зв`язку 26.02.2024), в якій просить суд стягнути з відповідача 30.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30.000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 05.02.2024 та копію його повного тексту було надіслано позивачу в його «Електронний кабінет» та доставлено останньому 20.02.2024 о 20:14 год., що підтверджується повідомленням Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Заява позивача про покладення на відповідача витрат позивача на правничу допомогу подана до суду 26.02.2024, тобто в межах встановленого строку на її подання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

07.09.2023 між Приватним підприємством «Вугледаренергоплюс» (Клієнт, позивач) та Адвокатським об`єднанням «Цулаія, Горбатенко та партнери» (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги № 03/282 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Клієнт доручає, Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати необхідну правничу (правову) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої в п. 1.2 цього договору, та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору.

Адвокатським об`єднанням «Цулаія, Горбатенко та партнери» на представництво інтересів Приватного підприємства «Вугледаренергоплюс» адвокату Кулик Олегу Ігоровичу видано ордер серії АВ № 1099554 від 25.10.2023.

Підтвердженням того, що Кулик Олег Ігорович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000825 від 14.09.2021.

Відповідно до п. 3.1 договору за надання правової допомоги Клієнт (або особа, якій доручено Клієнтом здійснити оплату правових послуг) зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню протягом 3 (трьох) днів з дня пред`явлення рахунку на оплату послуг. Гонорар є формою винагороди Адвокатському об`єднанню за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової (правничої) допомоги Клієнту та поверненню не підлягає. Розмір гонорару визначено за спільною домовленістю Адвокатського об`єднання та Клієнта в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додатку № 1 від 07.09.2023 до договору за надання правової допомоги, а саме за надання консультацій, вивчення документів Клієнта, підготовку та подання документів в інтересах Клієнта з питань що стосуються подання позовної заяви про стягнення заборгованості до акціонерного товариства «Українська залізниця» Клієнт (або особа, якій доручено Клієнтом здійснити оплату правових послуг адвоката) зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар. Гонорар є формою винагороди Адвокатському об`єднанню за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги Клієнту на підставі договору № 03/282 та поверненню не підлягає. Розмір гонорару визначено в сумі 30.000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням виставлено Клієнту рахунок на оплату № 52 від 25.09.2023 в розмірі 30.000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 1559 від 27.09.2023 позивач на виконання виставленого рахунку перерахував на рахунок Адвокатського об`єднання кошти в сумі 30.000,00 грн.

21.02.2024 між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням складено акт надання послуг № 3, згідно з яким Клієнт підтвердив надання Адвокатським об`єднанням послуг за договором № 03/282 від 07.09.2023 вартістю 30.000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві вважає, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, що є витрати на професійну правничу допомогу, таким, що не відповідає критеріям розумності їх розміру та реальності адвокатських послуг у цій справі. При цьому відповідач лише зазначає, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 05.12.2023 визначено, що ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справа є незначної складності, у зв`язку з чим суд ухвалив розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не заявлено.

Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання та сплати правової допомоги позивачу на погоджену між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням суму у розмірі 30.000,00 грн.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача повністю в сумі 30.000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Виробничого структурного підрозділу «Лиманська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, код ЄДРПОУ 41149437) на користь Приватного підприємства «Вугледаренергоплюс» (03194, м. Київ, вул. Зодчих, 4, кв. 258, код ЄДРПОУ 33124465) 30.000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова