Постанова

від 28.02.2024 по справі 914/3445/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа №914/3445/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Костареви О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н від 28.12.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/3911/23 від 28.12.2023)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.12.2023 (повний текст складено 22.12.2023, суддя Сухович Ю.О.)

у справі №914/3445/23

за позовом: Львівської міської ради, місто Львів

до відповідача: Громадської організації «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя», місто Львів

за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Державного реєстратора Мостиської міської ради Поліщак Марії Василівни, місто Мостиська, Пустомитівський район, Львівська область

за участі третьої особи 2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агератум плюс», місто Львів

про відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення права власності шляхом скасування державної реєстрації права власності,

за участю представників:

від апелянта (позивача): Поліщук О.С. - представник

від інших учасників: не з`явились

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.12.2023 у справі №914/3445/23 відмовлено у задоволенні заяви Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову та відкладено підготовче засідання.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.12.2023 у справі №914/3445/23 та прийняти нову ухвалу, якою вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю літ.А-1, загальною площею 56,8 кв.м., що розташована у м.Львові по вул. Медової Печери, 71, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475412746060, номер запису про речове 44388974, що належить на праві власності Громадській організації Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 36670162), та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим №4610137200:05:009:0056, площею 2,4 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1841078246101, номер відомостей про речове право 31780208, що належить на праві комунальної власності територіальної громади Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 04055896), право постійного користування - Громадська організація Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 36670162).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 справу №914/3445/23 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк для надання відзиву до 22.01.2024, призначено розгляд справи на 24.01.2024.

12.01.2024 ТзОВ «Агератум плюс» подало відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/248/24), в якому третя особа просить залишити оскаржене рішення без змін.

24.01.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 розгляд справи призначено на 28.02.2024.

28.02.2024 апелянт подав суду заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи постанови Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області про відмову у визнанні потерпілим від 22.01.2024, яку було скеровано супровідним листом від 23.01.2024 №С-6102116-24 та зареєстровано у Львівській міській раді 26.02.2024.

В судовому засіданні 28.02.2024 представниця апелянта просила поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи постанову поліції про відмову у визнанні потерпілим.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів, оскільки постанова поліції про відмову у визнанні потерпілим датована 22.01.2024, тобто на момент постановлення оскарженої ухвали (19.12.2023) доказ, який просить долучити апелянт, ще не існував, водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції у порядку ст.269 ГПК, незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Представниця апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала, просила оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на таке:

Розгляд справи в суді першої інстанції та короткий зміст оскарженої ухвали.

Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Громадської організації «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» про відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення права власності Громадської організації «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» на будівлю, літ.А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475412746060) загальною площею 56,8 кв. м. на вул. Медової Печери, 71 у м.Львові, шляхом скасування державної реєстрації права власності Громадської організації «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» на будівлю, літ.А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475412746060) загальною площею 56,8 кв. м. на вул. Медової Печери, 71 у м. Львові.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:05:009:0056 площею 2,4 га на вул. Медової Печери,71 у м. Львові перебуває у комунальній власності територіальної громади Львівської міської ради.

На підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.2010 №03:10:469:00001 кн.03-5 зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно Громадська організація інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» володіє на праві постійного користування земельною ділянкою площею 2,4 га для розміщення центру соціальної реабілітації інвалідів та соціально доступного житла для них на вул. Медової печери,71 м. Львові.

Як стало відомо Львівській міській раді з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.10.2021 зареєстроване право власності Громадської Організації Інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» на будівлю, Літ. А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475412746060) загальною площею 56,8кв.м. на вул. Медової Печери,71 у м. Львові на підставі технічного паспорта, виданого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 30.07.2021; заяви, виданої Громадською Організацією Інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» від 05.10.2021 серія та номер: 01-05.10/21.

Реєстрація права власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці комунальної власності Львівської міської ради порушує права власника даної земельної ділянки, що спонукало позивача звернутись до суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.11.2023 було відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державного реєстратора Мостиської міської ради Поліщак Марію Василівну та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агератум плюс».

21.11.2023 позивач звернувся до суду з клопотанням (№2401-вих.-142406 від 17.11.2023 (вх.№4669/23) про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на будівлю літ.А-1, загальною площею площею 56,8 кв.м. що розташована у м.Львові по вул. Медової Печери, 71, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475412746060, номер запису про речове, право 44388974, що належить на праві власності Громадській організації Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 36670162).

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:009:0056, площею 2,4 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 184Ї1078246101, номер відомостей про речове право 31780208 що належить на праві комунальної власності територіальної громади Львівської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 04055896) право постійного користування Громадська організація Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 36670162).

Клопотання про забезпечення позову обґрунтоване існуванням загрози появи на вільній земельній ділянці, яка належить Львівській міській раді, об`єкта нерухомого майна уже після того як зареєстровано право власності на неіснуючий об`єкт, про що свідчать такі обставини:

- за результатами обстеження земельної ділянки площею 2,4000га (кадастровий номер 4610137200:05:009:0056) на вул. Медової Печери,71 у м. Львові не виявлено ознак використання Громадською організацією «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» цієї земельної ділянки та встановлено відсутність нерухомого майна, зареєстрованого за відповідачем;

- листом від 28.07.2023 ОКП ЛОР БТІ та ЕО проінформувало окружну прокуратуру, що в матеріалах інвентаризаційної справи відсутній технічний паспорт на приміщення площею 56,8 кв. м, та такий не видавався БТІ;

- згідно з інформацією Управління архітектури та урбаністики містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво/реконструкцію ГО Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:05:009:0056 не надавалися;

- згідно з листом Личаківської районної адміністрації від 02.03.2023 №4-33-8289, в алфавітних покажчиках за період з 1995 року до теперішнього часу не зафіксована інформація про прийняття розпоряджень щодо присвоєння адреси: м. Львів, вул. Медової Печери, 71, об`єктам нерухомого майна, Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради у період з 2019 до 2020 року поштова адреса об`єкту будівництва: м. Львів, вул, Медової Печери, 71 не присвоювалась;

- 06.12.2021 між ГО Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя та ТзОВ Агератум Плюс укладено договір іпотеки, серія та номер: 2625,2626, строк дії договору іпотеки - до 01.02.2022;

- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю листом №4-0006-50693 від 08.11.2023 повідомила, що ГО Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя як власник будівлі 56,8 м.кв (згідно з витягом від 08.10.2021 №278827042) в квітні 2023 року через портал Дія подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт на Капітальний ремонт нежитлової будівлі літ. А-1 на вул. Медової Печери, 71 у м. Львові;

- на підставі автоматичного внесення даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСББ), зазначених замовником в повідомленні та інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, ГО Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя набула право на виконання будівельних робіт по капітальному ремонту будівлі без зміни її геометричних розмірів нежитлової будівлі літ. А-1 на вул. Медової Печери,71 у м. Львові від 14.04.2023 за №ЛВ051230414690;

- затвердженим проектом, розробленим ТзОВ Студія 5Ф, передбачається капітальний ремонт будівлі без зміни її геометричних розмірів;

- в повідомленні зазначено експертний звіт ТзОВ Рембудконсалтінг щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва від 22.03.2023 №98/23-РБК/ЕЗ;

Окрім того, 06.12.2021 між ГО Центр реабілітаційних ініціатив Діяльне милосердя та ТзОВ Агератум Плюс укладено договір іпотеки, серія та номер: 2625,2626, строк дії договору іпотеки до 01.02.2022, а згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно будівля літ. А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475412746060) загальною площею 56,8кв.м. на вул. Медової Печери,71 у м. Львові, є предметом іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки.

За твердженням позивача, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких звертається Львівська міська рада, без застосування заходу забезпечення арешту майна таке може бути незаконного збудоване. Водночас, арешт майна жодним чином не порушуватиме права відповідача, адже перешкоджатиме виключно відчуженню спірного майна.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:009:0056 та об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,8 м.кв. по вул. вул. Медової Печери, 71, накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду у справі №461/9996/23 в межах кримінального провадження №1кс/461/6755/23, однак Львівська міська рада не є учасником кримінального провадження №1кс/461/6755/23, відповідно є ймовірність того, що арешт може бути знято, тому просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

У запереченні на заяву про забезпечення позову представник третьої особи-2 зазначав, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01.12.2023 у справі №461/9996/23 за клопотанням Головного управління національної поліції у Львівській області накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:009:0056, у зв`язку з чим відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову щодо цієї ж земельної ділянки, позаяк забезпечення позову не буде сприяти меті забезпечення позову та буде суперечити вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, врахував, що для вжиття заходів забезпечення позову суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, встановив, що на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:009:0056 та об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,8 м.кв. по вул. Медової Печери, 71, вже накладений арешт судовим рішенням (ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01.12.2023 у справі №461/9996/23), то відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову щодо цієї ж земельної ділянки та об`єкта нерухомості, шляхом накладення ще одного арешту.

Узагальнені доводи апелянта (позивача) та заперечення третьої особи.

На підтвердження вимог апеляційної скарги, позивач вказує такі доводи:

- подана Львівською міською радою заява спрямована на забезпечення позову у господарському спорі, оскільки у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову;

- така підстава для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, як «вже накладений арешт судовим рішенням (ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01.12.2023 у кримінальній справі» - не передбачена Господарським процесуальним кодексом України;

- позивач не є учасником у кримінальному провадженні №42023142040000095, більше того, Львівську міську раду, як власника, не було залучено до цього кримінального провадження як потерпілу сторону;

- у постанові від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, Верховний Суд вказав, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання;

- клопотання подано з метою створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення у конкретній господарській справі, а не зловживання своїми процесуальними правами;

- без застосування заходу забезпечення арешту майна таке може бути незаконного збудоване чи змінене;

- арешт майна жодним чином не порушуватиме права відповідача, чи третіх осіб, адже перешкоджатиме виключно відчуженню спірного майна, забезпечить захист прав власника землі Львівської міської територіальної громади.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Агератум плюс» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача) вказує такі аргументи на спростування доводів позивача:

- відповідач використовує вказану земельну ділянку на праві постійного користування, яке не включає правомочність з розпорядження земельною ділянкою;

- відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №911/949/20 за змістом п.1 ч.1 ст.137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів, сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору;

- Львівська міська рада заявила позовні вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення права власності ГО «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» на будівлю, літ.А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475412746060) загальною площею 56,8 кв. м. на вул. Медової Печери, 71 у м.Львові, шляхом скасування державної реєстрації права власності на будівлю, і такі вимоги за своєю суттю не є майновими, позаяк не спрямовані на визнання права комунальної власності територіальної громади Львівської міської ради чи витребування земельної ділянки за кадастровим номером 4610137200:05:009:0056, площею 2,4 га, а вимога про скасування державної реєстрації права власності є немайновою;

- в заяві про забезпечення позову Львівська міська рада на виконання вимог п.5ч.1.ст.139 ГПК України вказала, що заявлений позов є немайновим, судовий збір за подання позовної заяви також сплачено як за подання позову немайнового характеру, відтак відсутні підстави для вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та будівлю;

- враховуючи те, що на земельну ділянку вже накладений арешт судовим рішенням (ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01.12.2023 у справі №461/9996/23), ТзОВ «Агератум плюс» вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову щодо цієї ж земельної ділянки та будівлю шляхом накладення ще одного арешту;

- Львівська міська рада не надала переконливих пояснень чому незабезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та будівлю може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення права власності відповідача на нерухоме майно шляхом скасування державної реєстрації права власності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23 та ін.).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Водночас, ч.4 ст.137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У цьому випадку позивач заявив немайнові вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення, та припинення права власності на будівлю шляхом скасування державної реєстрації права власності, і в заяві про забезпечення позову вказує про обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення унеможливить виконання рішення суду в разі його ухвалення на користь позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, слід враховувати, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні правильно зазначив, що підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Зокрема, обставинами, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову міська рада зазначала існування загрози того, що на вільній земельній ділянці, яка належить Львівській міській раді, з`явиться об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01.12.2023 у справі №461/9996/23 за клопотанням Головного управління національної поліції у Львівській області вже накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:009:0056 та об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,8 м.кв. по вул. вул. Медової Печери, 71, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК України).

Підставами для скасування арешту у кримінальному провадженні є: ухвала слідчого судді або суду; постанова про закриття кримінального провадження або ж закінчення строків судового розгляду.

На земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:009:0056 та об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,8 м.кв. по вул. Медової Печери, 71, вже накладений арешт судовим рішенням (ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01.12.2023 у справі №461/9996/23), а позивач не надав доказів того, що станом на 19.12.2023 арешт накладений на земельну ділянку та нерухоме майно скасований.

Отже, недоведеними залишаються доводи позивача про можливість виникнення на вільній ділянці об`єкта нерухомості за умови невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що покликання позивача на ймовірність зняття арешту у кримінальному провадженні є лише припущенням та відхиляє аналогічні доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Таким чином, у спірному випадку позивач не довів наявності на момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Наведене підтверджує правильність висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та можливість повторного звернення до суду в разі зміни обставин під час розгляду справи.

Враховуючи те, що апелянт не довів порушення судом першої інстанції застосування норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду Львівської області від 19.12.2023 у справі №914/3445/23.

В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Львівської міської ради відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.12.2023 у справі №914/3445/23 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.03.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.