Ухвала

від 05.03.2024 по справі 911/931/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/931/23

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» б/н від 20.02.2024 року (вх. №1448 від 20.02.2024) про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпродукт», м. Київ

до 1) Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, м. Київ

2) Державного підприємства «Сетам», м. Київ

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті», м. Київ

за участі третіх осіб, які не зявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК», м. Київ

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

3) Національний банк України, м. Київ

за участі третіх осіб, які не зявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), Республіка Кіпр

2) Дочірнє підприємство «БЦТ», м. Київ

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНС», м. Київ

4) Приватне акціонерне товариство «МХП», Київська обл., м. Миронівка

за участю третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово Логістичний Комплекс «Арктика», м. Київ

про визнання електронних торгів недійсними

за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово Логістичний Комплекс «Арктика», м. Київ

до 1) Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, м. Київ

2) Державного підприємства «Сетам», м. Київ

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті», м. Київ

за участі третіх осіб, які не зявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК», м. Київ

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

3) Національний банк України, м. Київ

за участі третіх осіб, які не зявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), Республіка Кіпр

2) Дочірнє підприємство «БЦТ», м. Київ

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНС», м. Київ

4) Приватне акціонерне товариство «МХП», Київська обл., м. Миронівка

про визнання електронних торгів недійсними

секретар судового засідання Д.С.Бабяк

представники:

від позивача - не з`явився

від відповідачів 1, 2 - не з`явилися

від відповідача 3 - О.В.Кошарський

від третьої особи на стороні позивача 1 - не з`явився

від третьої особи на стороні позивача 2 - Я.С.Ярошенко

від третьої особи на стороні позивача 3 - не з`явився

від третіх осіб на стороні відповідачів 1, 2 та 3 - не з`явилися

від третьої особи на стороні відповідачів 4 - не з`явився

від третьої особи з самостійними вимогами - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 року у справі №911/931/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпродукт» до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), Дочірнього підприємства «БЦТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНС», Приватного акціонерного товариства «МХП», за участю третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» про визнання електронних торгів недійсними залишено без розгляду. Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), Дочірнього підприємства «БЦТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНС», Приватного акціонерного товариства «МХП» про визнання електронних торгів недійсними залишено без розгляду.

До суду від відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» надійшла заява б/н від 20.02.2024 року (вх. №1448 від 20.02.2024) про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача, згідно якої, відповідач 3 просить суд стягнути з ТОВ «Біпродукт» та ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» витрати ТОВ «ОВЛ «ПРОПЕРТІ» на професійну правничу допомогу в розмірі 72000,00 грн.

Крім того, відповідач 3 просить суд поновити строк на подання доказів понесення витрат на правову допомогу та заяви про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23.

Ухвалою суду від 23.02.2024 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» строк для звернення із заявою б/н від 20.02.2024 року (вх. №1448 від 20.02.2024) про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23; прийнято до розгляду заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» б/н від 20.02.2024 року (вх. №1448 від 20.02.2024) про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23; призначено розгляд заяви на 05.03.2024.

До суду від відповідача 3 через систему «Електронний суд» 04.03.2024 року надійшла заява про відкладення розгляду справи та заява, згідно якої, відповідач 3 підтримує вимоги про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23 та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 05.03.2024 вимоги заяви підтримав та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні позивача 3 у судовому засіданні 05.03.2024 року зазначив, що під час розгляду судом поданої відповідачем 3 заяви покладається на розсуд суду.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 05.03.2024 року не з`явились, позивач та третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору заперечень проти заяви відповідача 3 про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем 3 внаслідок необґрунтованих дій позивача та третьої особи у справі №911/931/23 не подали.

Згідно ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Також, згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 05.03.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» б/н від 20.02.2024 року (вх. №1448 від 20.02.2024) про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем-3 внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23, судом встановлено наступне.

Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/931/23, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпродукт» та позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» залишено без розгляду постановлено 06.02.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2024 відповідачем 3 через систему «Електронний суд» надіслано заяву про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача в розмірі 72000,00 грн. Крім того, відповідач 3 просить суд поновити строк на подання доказів понесення витрат на правову допомогу та заяви про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23.

В обґрунтування причин пропуску строку на подачу доказів понесення витрат на правову допомогу відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» зазначає, що остаточно документи з переліком послуг щодо надання професійної правничої допомоги були складені лише 13.02.2024, оскільки, на їх підготовку представнику відповідача 3 знадобився час. Також, відповідач 3 зазначає, що ухвалою суду від 19.02.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23 повернуто без розгляду, тому, після усунення недоліків, заявник звертається з новою заявою про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23 та просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про компенсацію (стягнення) витрат на професійну правничу допомогу та долучених до неї документів та поновити строк на подання вказаної заяви з відповідними документами.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» про поновлення строку для подання заяви про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23, та встановивши, що наведені заявником обставини свідчать про обґрунтованість причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною заявою, суд дійшов висновку про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» строку для подання заяви про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23.

Таким чином, відповідачем 3 дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» (за договором клієнт) та Адвокатським бюро «Кошарський та партнери» (за договором бюро) укладено Договір про надання правничої допомоги (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, предметом даного договору є надання Бюро професійної правничої допомоги клієнту, що включає аналіз документів з правових питань, зокрема, щодо судових цивільних, адміністративних та господарських справ, надання практичних рекомендацій, консультацій, підготовку процесуальних документів та заяв по суті, в тому числі їх проектів, для подачі до суду, аналіз та підготовку інших документів для подачі їх клієнтом до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, суб`єктів господарювання, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань тощо (далі правнича допомога).

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, гонорар є винагородою. Бюро за надання правничої допомоги, в тому числі консультацій, здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Сума гонорару бюро формується із розрахунку 2000,00 грн. за 1 (одну) годину роботи адвоката та загальної кількості витраченого часу на надання правничої допомоги клієнту. Оплата за надання правничої допомоги здійснюється на підстав акта наданих послуг (далі Акт).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Договору, за результатами фактичного надання правової допомоги бюро складає Акт. Клієнт здійснює оплату на підставі Акту за фактично надану йому правничу допомогу.

У п. 5.1 Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань.

Також, 03.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» (за договором клієнт) та Адвокатським бюро «Кошарський та партнери» (за договором бюро) укладено Договір про надання правничої допомоги (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, предметом даного договору є надання Бюро професійної правничої допомоги клієнту, що включає захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших актів законодавства України (далі правнича допомога).

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, гонорар є винагородо. Бюро за надання правничої допомоги, в тому числі консультацій, здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Сума гонорару бюро формується із розрахунку 2000,00 грн. за 1 (одну) годину роботи адвоката та загальної кількості витраченого часу на надання правничої допомоги клієнту. Оплата за надання правничої допомоги здійснюється на підстав акта наданих послуг (далі Акт).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Договору, за результатами фактичного надання правової допомоги бюро складає Акт. Клієнт здійснює оплату на підставі Акту за фактично надану йому правничу допомогу.

У п. 5.1 Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем 3 надано копію Договору про надання правничої допомоги від 30.05.2023 та від 03.11.2023, акту наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 30.05.2023 від 13.02.2024 на суму 56000,00 грн., акту наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 03.11.2023 від 13.02.2024 на суму 16000,00 грн., ордера серія АІ №1489451 від 06.11.2023.

Ухвалою суду від 06.02.2024 року у справі №911/931/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпродукт» до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), Дочірнього підприємства «БЦТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНС», Приватного акціонерного товариства «МХП», за участю третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» про визнання електронних торгів недійсними залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), Дочірнього підприємства «БЦТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНС», Приватного акціонерного товариства «МХП» про визнання електронних торгів недійсними залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Так, позов ТОВ «Біпродукт» у даній справі було залишено без розгляду судом на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки, невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України, яка є спеціальною. За приписами вказаної норми відповідач повинен обґрунтувати наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

При цьому стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Слід зазначити, що ГПК не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №924/804/20.

Обґрунтовуючи заяву про компенсацію судових витрат відповідач 3 посилається на те, що позов залишено без розгляду у зв`язку із необґрунтованою неявкою позивача, вказані необґрунтовані дії позивача спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, що є зловживанням процесуальними правами відповідно до п.1 ч.2 ст.43 ГПК України.

Компенсація понесених відповідачем 3 витрат у разі залишення позову без розгляду в порядку ч. 5 ст. 130 ГПК України, яка є спеціальною нормою та підлягає застосуванню у даному випадку, є наслідком встановлення необґрунтованих дій позивача.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Водночас, ГПК України не містить норм, які встановлювали б критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування ч. 5 ст. 130 ГПК України, однак, очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав; близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.07.2021 у справі №910/13025/19, від 02.09.2021 у справі №922/2568/20, від 23.12.2021 у справі №910/16777/20.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої, ГПК України не містить норм, які встановлювали б критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №905/121/19, від 13.05.2021 у справі №910/16777/20, від 15.09.2021 у справі №902/136/21, від 18.01.2022 у справі №922/2017/17).

Судом враховано, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце як підготовчих засідань, так і судових засідань з розгляду справи по суті, однак, він жодного разу не з`явився у призначені судові засідання. Судом неодноразово відкладались підготовчі засідання у справі. Крім того, після закриття підготовчого провадження, судом вирішено повернутись на стадію підготовчого провадження для витребування додаткових доказів, необхідних для розгляду даної справи.

Суд, під час розгляду справи №911/931/23, дійшов висновку, що нез`явлення позивача перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, з`ясуванню обставин у справі, а також, виконанню завдань підготовчого провадження, в тому числі, але не виключно, щодо встановлення складу учасників процесу, надання пояснень щодо витребуваних судом доказів, встановлення обставин, які входять до предмета доказування, надання пояснень стосовно правових позицій інших учасників справи тощо.

Викладене свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами відповідно до п.1 ч.2 ст. 43 ГПК України і спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.

Таким чином, поведінка позивача розцінюється судом, як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» у даній справі було залишено без розгляду судом за заявою позивача, тобто, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

При цьому, відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій, або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій, які призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд вважає, що в даному випадку відповідач 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 вересня 2021 року у справі 902/136/21.

Суд зазначає, що залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України є свідченням необґрунтованості дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду спричинив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак, в подальшому фактична необхідність цього була нівельована, знову ж таки, за наслідками диспозитивної реалізації позивачем своїх прав щодо залишення позову без розгляду, на що, за будь-яких обставин, відповідач не міг вплинути.

Враховуючи, що понесені в межах даної справи витрати сторін могли б бути розподілені між сторонами за наслідками розгляду даної справи, однак, така можливість залежить виключно від волі позивача (чого не відбулось), а тому є неприпустимим обмеження можливості отримання відповідачем законного відшкодування понесених витрат волею іншої особи, за рахунок якої і підлягає компенсація таких витрат.

Таким чином, необґрунтованість дій третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» виражається у непослідовності дій останнього, а саме, звернення з позовом до суду, а в подальшому подання заяви про залишення вказаного позову без розгляду, що, по суті, є діями, які суперечать одна одній.

Таким чином, поведінка третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» розцінюється судом, як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Суд також зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16).

Варто також зазначити, що згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

При цьому, судом враховано, що згідно положень ч.ч. 5, 6 статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим, позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Біпродукт» та третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» до суду не подано клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті».

З наданих до матеріалів справи актів наданих послуг №1 від 13.02.2024 року вбачається, що адвокатське бюро надало, а відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» прийняв юридичні послуги, загальна вартість яких складає 72000,00 грн. Зазначені акти підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками, у актах наведено перелік та обсяги послуг, що надавались адвокатським бюро відповідачу 3, розрахунок наданих послуг та загальну вартість таких послуг.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання відповідачу 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» адвокатським бюро професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Розглядаючи клопотання відповідача 3 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у системному зв`язку із наявними у матеріалах справи документами, з огляду на фактичні обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів у суді під час розгляду даної справи, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, відсутністю заперечень щодо їх розподілу вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 72000,00 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони, у зв`язку із чим, ця сума підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що витрати на правову допомогу у розмірі 72000,00 грн., понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» у зв`язку з розглядом справи №911/931/23, виникли виключно з підстав подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Біпродукт» та ТОВ «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» позовних заяв, які в подальшому було залишено судом без розгляду, тобто, відповідач 3 поніс витрати на правову допомогу внаслідок дій позивача та третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору.

Дослідивши додані до заяви про ухвалення додаткового рішення документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд вважає підтвердженою належними та допустимими доказами суму судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 72000,00 грн., надану відповідачу 3 адвокатським бюро «Кошарський та партнери».

Керуючись ст.ст. 119, 126, 129, 130, 226, 232, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» б/н від 20.02.2024 року (вх. №1448 від 20.02.2024) про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача у справі №911/931/23 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпродукт» (04111, м. Київ, вул. Щербакова, будинок 52, приміщення 429, код ЄДРПОУ 38856866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» (03110, м. Київ, вул. Університетська, будинок 13А, код ЄДРПОУ 44967254) 36000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» (04086, м. Київ, вул. О.Теліги, буд. 41, код ЄДРПОУ 37075024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЛ Проперті» (03110, м. Київ, вул. Університетська, будинок 13А, код ЄДРПОУ 44967254) 36000 (тридцять шість тисяч) 36000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткова ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 11.03.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць