УХВАЛА
11 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10905/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023
у справі за позовом ОСОБА_2
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113"</a> (далі - ТОВ "СР113"),
2) ОСОБА_3 ,
3) ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрист.Консалт" (далі - ТОВ "Юрист.Консалт"),
2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Проскурні Тетяни Олександрівни,
3) Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області,
4) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича
про визнання недійсними договорів, рішення та актів, скасування реєстраційних дій, застосування наслідків недійсності правочину,
В С Т А Н О В И В:
1. ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):
1) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 б/н, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
2) застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, повернувши у власність ОСОБА_2 право власності на частку 100% у статутному капіталі ТОВ "СР113";
3) визнання недійсним рішення учасника ТОВ "СР113" від 13.08.2018 №2 стосовно виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "СР113";
4) визнання недійсним акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Проскурнею Т.О.;
5) скасування реєстраційної дії від 14.08.2018 №10681070001051460 реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області;
6) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 №15/08/18-01, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
7) визнання недійсним акта прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О.;
8) скасування реєстраційної дії від 15.08.2018 №10681050002051460 приватного нотаріуса Осипенка Д.О.
2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, таким:
- договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР113", укладений 13.08.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за умовами якого позивачка продала відповідачу-2 частку в статутному капіталі в розмірі 100%, укладено під впливом обману, оскільки відповідач-2 мала намір заволодіти майном позивачки, про що свідчить відсутність виконання зобов`язання покупцем щодо оплати останнім вартості придбаного товариства;
- у липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до ТОВ "Юрист.Консалт" для отримання позики під заставу майна, а саме: житлового будинку, площею 456,02 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586817732224; земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:5215, площею 0,1 га; земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:0049, площею 0,0813 га;
- оскільки представники відповідача-1 запропонували іншу схему отримання позики, між ОСОБА_2 та ТОВ "Юрист.Консалт" було укладено договір доручення від 20.07.2018 №111/192, відповідно до якого ТОВ "Юрист.Консалт" взяло на себе обов`язок створити юридичну особу з назвою "СР113" та сформувати статутний капітал товариства шляхом майнового внеску нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачці;
- позиваці не було передано жодного документа, який би підтверджував створення юридичної особи на ім`я ОСОБА_2 , лише було повідомлено, що документи потрібні для подальшого оформлення;
- представники ТОВ "Юрист.Консалт" вмовили ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" на користь ОСОБА_3 ;
- розрахунку за продаж частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" відповідач-2 не здійснила, та кошти в повному розмірі 4 013 600,00 грн ОСОБА_2 не отримала;
- 15.08.2018 з метою введення ОСОБА_2 в оману та створення відчуття впевненості, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір №872/165, за умовами якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 частку в статутному капіталі ТОВ "СР113"; однак, між позивачкою та відповідачем-2 не було підписано акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113", а тому фактично ОСОБА_2 не набула право власності на частку в статутному капіталі товариства;
- внаслідок вказаних дій було незаконно позбавлено позивачку її права власності на нерухоме майно шляхом обману та зловживання довірою.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, позов задовольнив.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- матеріали справи не містять належних доказів оплати відповідачем-2 на користь позивачки коштів у розмірі 4 013 600,00 грн в якості оплати 100% частки у статутному капіталі ТОВ "СР113";
- доводи позивачки щодо умислу третьої особи-1 та відповідача-2 ввести її в оману шляхом підписання документів у банку для отримання позики, на яку позивачка розраховувала, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи;
- отримання позивачкою частини коштів у сумі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 140 800,00 грн, не може вважатися як схвалення позивачкою оспорюваного договору, оскільки позивачка вважала отримані кошти частиною отриманої позики та не усвідомлювала продаж частки відповідачу-2;
- внаслідок вчинення третьою особою-1 дій щодо укладення договору доручення від 20.07.2018 №111/192 та створення юридичної особи з назвою "СР113" зі статутним капіталом з нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачці, та вчинення відповідачем-2 дій щодо укладення договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 та від 15.08.2018 з графіком платежів, а також надання позивачці готівкових коштів у сумі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 140 800,00 грн, у позивачки сформувалось певне уявлення про відповідність зазначених правочинів вимогам чинного законодавства та отримання позики під заставу нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачці;
- укладення договору між позивачкою та відповідачем-2 від 15.08.2018, в результаті якого після виплати позивачкою у строк до 15.08.2019 визначеної суми (позики) остання повернула 100% частки у статутному капіталі товариства, не відповідало дійсності, оскільки в цей же день 15.08.2018 відповідач-2 продала відповідачу-3 100% частки у статутному капіталі ТОВ "СР113"; при цьому, на день продажу 15.08.2018 відповідачем-2 не була оплачена 100% частка в розмірі 4 013 600,00 грн, відповідно, відповідач-2 не мала права відчужувати відповідачу-3 неоплачену нею частку в статутному капіталі ТОВ "СР113"; відтак, відповідач-2, вчиняючи дії з укладення спірного правочину, за яким відчужувалася частка у статутному капіталі товариства відповідачу-3, фактично здійснила розпорядження корпоративними правами товариства, власником яких вона не була; належних та допустимих доказів оплати єдиним учасником частки в статутному капіталі товариства на момент укладання спірного правочину від 13.08.2018 матеріали справи не містять;
- матеріали справи не містять також доказів оплати частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; відповідачами не наведено жодних аргументів щодо укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" з різними покупцями в один період;
- наведеними діями ОСОБА_3 ввела в оману ОСОБА_2 щодо обставин, які мають істотне значення для укладення спірного договору, а саме щодо наміру відчужити нерухоме майно, яке належало позивачці на праві власності; якби позивач володіла інформацією про неотримання частини позики, укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 між відповідачем-2 та відповідачем-3 та неповернення 100% частки у статутному капіталі товариства, в результаті чого ОСОБА_2 позбавлено права власності на нерухоме майно, позивачка би не вступала у правовідносини з відповідачем-2.
5. 12.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове - про відмову в позові.
6. Верховний Суд ухвалою від 06.11.2023 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) як таку, що оформлена з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.290 цього Кодексу, а саме у зв`язку із необхідністю доплатити судовий збір у розмірі 115 868 грн, та надав скаржнику строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.
7. 21.11.2023 скаржник надіслав до Верховного Суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
8. Верховний Суд ухвалою від 11.01.2024 відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної, оскільки до клопотання не надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2022 рік; касаційну скаргу залишив без руху; надав скаржнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.
9. 05.02.2024 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 18.01.2024 заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник просить звільнити його від доплати судового збору, фактично зменшивши розмір судового збору до 36 320 грн, який було сплачено при поданні касаційної скарги, оскільки розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання цієї касаційної скарги (152 188 грн), перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній (2022) календарний рік. Зазначає, що дохід скаржника за 2022 рік становить 333 645,16 грн, 5 відсотків від якого, відповідно, становить 16 682,26 грн.
10. На підтвердження наведених доводів скаржник надав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за чотири квартали 2022 року.
11. Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
12. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначила, що положення п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
13. Враховуючи викладене колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та звільнити скаржника від доплати судового збору у розмірі 115 868 грн, зменшивши такий розмір до 36 320 грн, який було сплачено при поданні касаційної скарги.
14. Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.02.2024 у справі №924/232/22.
15. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.09.2020 у справі №916/667/18 (щодо способу проведення розрахунків та способу захисту у випадку неповного розрахунку при відчуженні товариства), від 29.04.2020 у справі №906/655/18 (щодо способу захисту), від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 (щодо спеціальних способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю), від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (щодо похідних вимог про скасування реєстраційних дій), від 28.07.2021 у справі №917/315/20, від 18.08.2021 у справі №910/15221/19, від 06.09.2021 у справі №925/1126/19, від 23.09.2021 у справі №908/2005/20, від 03.11.2021 у справі №903/199/20, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20, від 01.12.2021 у справі №908/3467/19, від 02.02.2022 у справі №911/803/20, від 15.06.2022 у справі №911/1888/18, від 01.08.2022 у справі №907/166/21, від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, від 31.08.2022 у справі №924/700/21.
16. Скаржник, зокрема, вказує:
- щодо омани: позов не містить вимоги щодо оскарження договору доручення, зокрема щодо його удаваності, що було б логічним з позиції, яку займає позивачка; починаючи з моменту звернення позивачка до ТОВ "Юрист.Консалт" остання мала намір продати власне нерухоме майно, що підтверджує договір доручення; усі наступні юридично значущі дії позивачки реалізовували первісний намір - продаж нерухомості; позивачка достеменно знала та розуміла наслідки своїх дій, а тому бажала настання наслідків їх вчинення; жодної омани при укладенні договорів щодо позивачки вчинено не було; мала місце омана тільки в укладенні з позивачкою договору зворотного продажу товариства ОСОБА_3 , бо фактично вона продавала позивачці майно, яке їй вже не належало, що і є обставиною, яка перешкоджає вчиненню правочину (посилається на постанови Верховного Суду України від 29.04.2014 у справі №3-11гс14, Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №727/11811/18);
- щодо розрахунків: суди зробили висновок про нездійснення розрахунку з позивачкою, що покладено в основу оскаржуваних рішень; зазначеного висновку суди дійшли без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.09.2020 у справі №916/667/18 (пункти 7.25-7.36); згідно п.4 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 продавець підтвердив факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі; це положення договору є належним доказом проведення розрахунків, шо узгоджується з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду; факт отримання грошових коштів також підтверджується укладеним 13.08.2018 та посвідченим нотаріально актом приймання- передачі частки у статутному капіталі, який став підставою для внесення до реєстру інформації про зміну складу учасників; з невідомих причин позивачка не визнає проведення з нею повного розрахунку та визнає лише часткову сплату (80 000,00 дол. США); проведення повного або часткового розрахунку за договором не впливає на дійсність цього правочину і не свідчить про введення позивачки в оману;
- щодо способу захисту: реституція, про яку просила позивачка неможлива, бо суд не може повернути корпоративні права від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , оскільки вони не належать ОСОБА_3 ; позивачка повинна була заявити вимогу про витребування майна від ОСОБА_1 (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19); перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 v справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 №466/6221/16-а); належним способом захисту є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (постанови від Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 та інші);
- щодо зворотного викупу: 15.08.2018 ОСОБА_3 вчинила 2 правочини щодо відчуження належних їй корпоративних прав: один договір вона уклала з ОСОБА_1 , який одразу сплатив всю вартість продажу частки товариства у розмірі 4 040 000,00 грн, а другий з позивачкою на умовах продажу в кредит (зі сплатою відсотків); оскільки 15.08.2018 частка вибула із власності продавця і в той же день була зареєстрована за ОСОБА_1 , то єдиним належним способом захисту позивачки є стягнення з ОСОБА_3 безпідставно отриманих грошових коштів (посилається на постанову Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №906/655/18);
- щодо права власності скаржника: ОСОБА_1 є добросовісним набувачем; Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо неможливості витребування майна у добросовісного набувача та з посиланням на судову практику Європейського суду з прав людини зазначав про неможливість позбавлення права власності добросовісного набувача без компенсації вартості майна (постанови від 13.11.2019 у справі №645/4220/16-ц, від 08.03.2023 у справі №522/16163/18, від 12.04.2023 у справі №205/7567/18, від 16.08.2023 у справі №201/1669/21); задоволення позовних вимог у цій справі позбавить скаржника права власності, призведе до порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки на відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
17. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.
18. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
19. Скаржник заявив клопотання про зупинення виконання (дії) рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, яке обґрунтовує тим, що на підставі цього рішення позивач має можливість та намір вчиняти будь-які дії щодо товариства, зокрема, відчуження, виведення майна тощо, що може призвести до позбавлення відповідача можливості захистити свої права без вжиття додаткових заходів (зокрема звернення до суду), для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
20. Частиною 1 ст.332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
21. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
22. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
23. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
24. Заява про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини та наявністю доказів в підтвердження таких обставин.
25. Оскільки у клопотанні відсутні переконливі доводи, і до клопотання не додані відповідні докази, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення перегляду в касаційному порядку, у його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону "Про судовий збір" Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити частково.
2. Звільнити ОСОБА_1 від доплати судового збору у розмірі 115 868 грн за подання касаційної скарги у справі №910/10905/21.
3. Відкрити касаційне провадження у справі №910/10905/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
4. Призначити до розгляду справу №910/10905/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 на 10 квітня 2024 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.03.2024.
6. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі №910/10905/21.
7. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
8. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
9. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
10. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
11. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/10905/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 13.03.2024 |
Номер документу | 117586056 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні