Ухвала

від 11.03.2024 по справі 183/12105/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Київ

справа № 183/12105/23

провадження № 51-1273 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника ТОВ «Д.Б.С.» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Д.Б.С.» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023041350000651 від 09 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 275 КК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Д.Б.С.» - адвоката ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Не погодившись із зазначеним рішенням адвокат ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як слідує зі змісту ухвали апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався положеннями ст. 309 КПК України, якою не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, постановленої в порядку ст. 174 КПК України.

Колегія суддів касаційного суду погоджується із таким рішенням апеляційного суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами частини 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 та 2 ст. 309 цього Кодексу наведено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку

ст. 174 КПК України, зокрема про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду про застосування норми прававикладеними, зокрема, в ухвалах від 21 лютого 2023 року у справі

№ 367/1348/21 (провадження № 51-1067 ск 23), від 23 травня 2023 року у справі

№ 712/191/23 (провадження № 51-3208 ск 23), від 05 червня 2023 у справі

№ 161/7533/23 (провадження № 51-3370 ск 23), від 28 вересня 2023 року у справі

№ 758/6588/23, (провадження № 51-5376 ск 23).

Водночас, згідно правового висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі

№ 569/17036/18 (провадження № 51-598 кмо 18), в аспекті положень ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК України, не підлягає апеляційному оскарженню.

Як убачається з наданих копій судових рішень, обставини цього провадження релевантні обставинам провадження, в межах якого був зроблений вищезазначений висновок об`єднаної палативід 19 лютого 2019 року, у зв`язку з чим, колегія суддів не знаходить підстав для слідування позиції, висловленій в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 23 січня 2024 року у справі № 569/19829/21 (провадження № 51-1344 км 22), на яку посилається адвокат, та необхідності відступу від вказаного висновку.

Таким чином, на думку Суду, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Д.Б.С.» - адвоката ОСОБА_4 , апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту майна є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому діяв відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень не вбачається підстав для її задоволення, тому у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «Д.Б.С.» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3