Постанова

від 06.03.2024 по справі 640/2933/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2933/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Бужак Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року в справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "Організація Українських Націоналістів" про анулювання реєстраційного свідоцтва,

У С Т А Н О В И В :

Міністерство юстиції України звернулося до суду з адміністративним позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії «Організація Українських націоналістів» від 17 листопада 1993 року № 518.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що політична партія «ОУН» протягом останніх десяти років не висувала своїх кандидатів на виборах Президента України і народних депутатів України, що є підставою для анулювання реєстрації цієї політичної партії відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ «Про політичні партії в Україні».

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 квітня 2021 року відмовив у задоволенні позову.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 грудня 2021 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково: анулював реєстрацію політичної партії «ОУН». У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19.12.2023 касаційну скаргу політичної партії «Організація Українських Націоналістів» задоволено частково. Скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 прийнято справу до провадження, призначено розгляд апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні на 06.03.2024.

04.03.2024, під № 8365 до суду від сторони відповідача надійшли пояснення по справі.

06.03.2024, під № 8760 Міністерством юстиції України надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

06.03.2024 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, політична партія «ОУН» зареєстрована 17 листопада 1993 року, на підтвердження цього МЮУ видало відповідне свідоцтво № 518.

Політична партія «ОУН» внесена до Єдиного реєстру громадських формувань 17 листопада 1993 року; номер запису - 399155, місцезнаходження: вул. Голосіївська, 39-а, м. Київ, 04053.

Політична партія «ОУН» діє підставі Статуту, затвердженого Другою Конференцією Організації Українських Націоналістів в Україні 09 травня 1993 року.

Міністерство юстиції України звернулося до ЦВК з листом від 15 січня 2020 року № 390/00019.4.1/6-20 про надання інформації щодо висування політичною партією «ОУН» кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та виборах Президента України протягом останніх десяти років.

У відповідь на це звернення, ЦВК листом від 31 січня 2020 року № 21-41-211, повідомила про дати проведення чергових і позачергових виборів Президента України, чергових, позачергових, проміжних і повторних виборів народних депутатів України та додала до свого листа перелік політичних партій (блоків політичних партій), які висували кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному і в одномандатних виборчих округах та які подавали до ЦВК документи для реєстрації відповідних кандидатів у період з 01 січня 2005 року по дату надання цієї відповіді.

У переліку політичних партій, який надала ЦВК, немає політичної партії «ОУН».

На основі інформації, яку надала ЦВК, Міністерство юстиції України виснувало, що політична партія «ОУН» протягом останніх десяти років не висувала своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України, у зв`язку з чим, звернулося з цим позовом до суду.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд в постанові від 19.12.2023, звернув увагу на наступне:

- під час розгляду справи слід встановити (пересвідчитися), що політична партія справді більше не виконує (чи не може виконувати) свого призначення, як виразника політичної волі громадян, а тому, підлягає припиненню;

- під десятирічним строком «неучасті» політичної партії у загальнодержавних виборах, з яким приписи частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ пов`язують умови для анулювання її реєстрації, треба розуміти той строк, який передує зверненню МЮУ до суду з відповідним позовом. Судова палата відступила від правової позиції, яка висловлена у згаданих вище судових рішеннях Верховного Суду, та сформувала висновок, який буде застосовний у наступних справах у подібних правовідносинах. Визначений приписами статті 24 Закону № 2365-ІІІ десятирічний строк необхідно розуміти, як єдиний послідовний період діяльності політичної партії тривалістю у десять років, що передує зверненню контролюючого органу до суду з позовом щодо анулювання реєстраційного свідоцтва цієї політичної партії;

- сам факт висування політичною партією кандидата на загальнодержавних (але не місцевих) виборах після десяти років «неучасті» в них, є обставиною, яка зобов`язує суд щонайменше пересвідчитися у дійсності намірів політичної партії взяти участь у політичному житті держави. Для цього, потрібно оцінити, з-поміж іншого, наскільки сам процес висування кандидата на вибори чи то народного депутата України (як-от в цій справі), чи то Президента України відповідав вимогам законодавства і чи було це висування проявом дійсних намірів (волі, бажання) і, головне, інституційної спроможності політичної партії взяти участь у виборчому процесі, а не імітувати її, вдавшись до цього способу суто для формального, а не реального виконання вимог закону;

- висування політичною партією кандидата на загальнодержавних виборах, навіть за умови нездійснення такого висування протягом останніх десяти років, може за певних умов завадити анулюванню реєстрації цієї політичної партії, але за умови, що це висування, як йшла мова, було виявом дійсних намірів політичної партії взяти участь у виборах, а не їх імітування. З цією метою суд апеляційної інстанції мав би щонайменше з`ясувати мотиви рішення ЦВК за наслідками розгляду заяви політичної партії «ОУН» (поданої в січні 2021 року) щодо реєстрації її кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 87 (але не для цілей оцінювання його правомірності), зіставити їх з мотивами відповідача, якими він пояснив цей свій акт висування кандидата на вибори, а отже, оцінити дії відповідача у зіставленні з іншими обставинами цієї справи, на яких побудовані вимоги МЮУ;

- не менш важливим у цьому зв`язку постає питання про наявність у відповідача статусу юридичної особи як умови для діяльності політичної партії загалом, адже за правилами статей 10, 11 Закону № 2365-ІІІ, діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації, з моменту якої політична партія набуває статусу юридичної особи. Суд апеляційної інстанції не пересвідчився у виконанні відповідачем вимог Законів України «Про політичні партії в Україні» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», аби ця політична партія мала спроможність брати участь у загальнодержавних виборах;

- анулювання реєстрації політичної партії, як одного зі способів її припинення має здійснюватися з дотриманням гарантій на свободу об`єднання громадян і не давати підстав для сумнів у пропорційності застосування з боку держави такого заходу реагування щодо політичної партії;

- суд апеляційної інстанції висловив висновок про наявність підстав для анулювання реєстрації політичної партії «ОУН» на підставі неповно встановлених обставин справи, адже для такого рішення цей суд під час апеляційного розгляду справи мав більш детально перевірити та оцінити (з урахуванням наведених вище мотивів суду) обставини щодо висування відповідачем кандидатів на загальнодержавних виборах протягом останніх десяти років, які передували зверненню з цим позовом до суду, зокрема встановити, чи були протягом цього десятиліття факти висування відповідачем кандидата/кандидатів на загальнодержавних виборах (які проводилися у цей час), за наслідками яких ЦВК відмовила у реєстрації останніх, та зіставити їх з даними, які надала ЦВК у відповідь на звернення МЮУ від 15 січня 2020 року № 399/00019.4.1/6-20 про політичні партії, які брали участь у виборах починаючи з 2006 року;

- у цьому зв`язку варто також встановити часові рамки десятирічного періоду неучасті відповідача у виборах, про який мовиться у цій справі. Через призму аспектів і завдань, які означені вище, встановленню підлягають також обставини висування відповідачем кандидата на виборах народного депутата України у січні 2021 року, тобто після того, як МЮУ звернулося з цим позовом до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до норм статті 36 Конституції України, громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша). Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах (частина друга).

Згідно статті 69 Конституції України, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

З 28 квітня 2001 року правові та організаційні засади реалізації права громадян на об`єднання в політичні партії, порядок їх утворення і діяльності визначає Закон № 2365-ІІІ.

Згідно з пунктами 1-3 розділу VI «Заключні положення» Закону № 2365-III, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Прийняття цього Закону не тягне за собою перереєстрацію політичних партій.

Політичним партіям не пізніш як через один рік після проведення найближчих за часом після набуття чинності цим Законом виборів до Верховної Ради України здійснити необхідні заходи з метою забезпечення виконання вимог цього Закону, внести необхідні уточнення до статутних документів та подати їх до Міністерства юстиції України.

Відповідно до приписів статті 2 Закону № 2365-ІІІ, політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 3 Закону № 2365-ІІІ, політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Відповідно до положень частини третьої статті 10 Закону № 2365-ІІІ (у первинній редакції цієї статті) і частини тринадцятої статті 10 Закону № 2365-ІІІ, у редакції, яка викладена згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 835-VIII), яка діяла на дату звернення до суду з позовом), діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону № 2365-ІІІ (у редакції викладеній згідно із Законом № 835-VIII, яка діяла на час звернення з цим позовом до суду) з моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи. Аналогічні за змістом норми ця стаття містила й у первинній своїй редакції (за якими: «Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи»).

Відповідно до норм частини першої статті 23 Закону № 2365-ІІІ, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

За частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ (зі змінами, викладеними згідно із Законом № 835-VIII), у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Конституційний Суд України Рішенням від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) визнав конституційними положення, зокрема, статті 24 Закону № 2365-ІІІ.

У цьому зв`язку, Конституційний Суд України зазначив, що, згідно зі статтею 69 Основного Закону України, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону № 2365-ІІІ щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.

Тож, з наведеного слідує, що основною метою створення політичної партії, є участь у загальнодержавних виборах шляхом партійного висування кандидатів на вибори Президента України та народних депутатів України, що є індикатором її активності у суспільно-політичному житті держави, який визначає (проявляє) «життєздатність» політичної партії та її реальну (дійсну) спроможність бути виразником інтересів певної частини суспільства під час формування представницьких органів влади.

У контексті зазначеного, виборче законодавство розрізняє такі етапи виборчого процесу, як висування кандидатів та їх реєстрацію (частина п`ята статті 11 Закону № 4061-VI, частина четверта статті 11 Закону № 474-ХІV, частина перша статті 79 Виборчого кодексу України), зокрема, кандидата/кандидатів (на виборах Президента України та/або на виборах народних депутатів (народного депутата) України) від політичної партії реєструє ЦВК і цей етап може настати лише після того, як партія на своєму з`їзді (зборах, конференції) висунула цього/цих кандидата/кандидатів, відтак вони подали відповідні документи до ЦВК.

У аспекті вирішення питання про наявність підстав для анулювання реєстрації політичної партії з підстави, передбаченої частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ, потрібно виходити з того, що висування політичною партією свого кандидата на загальнодержавних виборах не охоплюється (не обмежується) реєстрацією (як результатом) висунутого кандидата/кандидатів від цієї політичної партії, але пов`язується з нею, при цьому, важливо оцінювати дії політичної партії щодо висування кандидата/кандидатів на вибори через призму того, чи ця інтенція партії узгоджувалася з вимогами закону (щодо процедури висування) та переслідувала легітимну мету.

Колегія суддів, з урахуванням висновків Верховного Суду, виокремлює, що на новому розгляді спору, слід перевірити та встановити, питання політичної активності відповідача на десятирічному часовому відрізку, що передував звернення до суду з даним позовом (2009-2020 роки); питання офіційної реєстрації відповідача (наявності статусу юридичної особи); питання, пов`язане із висуванням відповідачем кандидата на вибори народних депутатів у 2021 році, що відбулось вже після звернення до суду з позовом, у розрізі підстав для відмови в реєстрації кандидата від партії відповідача.

Відтак, встановлення факту невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України у десятирічний проміжок часу, який передує зверненню до суду з даним позовом, тобто, з 2009 року по січень 2020 року, є підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва цієї партії за рішенням суду.

При цьому, висування та реєстрація кандидатів для участі у виборах, є різними етапами. Так, висування кандидата здійснюється на з`їзді партії, а реєстрація є наслідком такого висування, тобто офіційним підтвердження статусу відповідної особи, як кандидата на виборах.

Судом встановлено, що за результатами розгляду звернення позивача від 15.01.2020, листом Центральної виборчої комісії від 31.01.2020 №21-41-211, надано інформацію, за якою за останні 15 років, тобто з 2005 року по 2020 рік, відповідач не висував на реєстрацію кандидатів від Політичної партії «Організація Українських націоналістів» на виборах Президента України та виборах народних депутатів України. Будь-яких належних доказів того, що політична партія «Організація Українських Націоналістів», все ж таки здійснювала висування кандидатів партією для участі у виборах, матеріли справи не містять, а відповідачем не доведено обставин, на які він посилається.

Тож, позивачем надано суду докази відсутності висування кандидатів та відсутності подання відповідачем документів до ЦВК для участі на виборах Президента України та виборах народних депутатів України з 2005 року по січень 2020 року. Відповідачем же будь-яких належних доказів саме висування ним кандидатів для участі на виборах Президента України та виборах народних депутатів України у період з 2009 по січень 2020 року суду не надано.

У контексті питання, на яке звернув увагу суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а саме, необхідність пересвідчитися у дійсності намірів політичної партії взяти участь у політичному житті держави, зокрема, наскільки сам процес висування кандидата на вибори відповідав вимогам законодавства і чи було це висування проявом дійсних намірів (волі, бажання) і, головне, інституційної спроможності політичної партії взяти участь у виборчому процесі, а не імітувати її, вдавшись до цього способу суто для формального, а не реального виконання вимог закону, колегія суддів зазначає, що партія не забезпечила виконання вимог Закону України «Про політичні партії в Україні» протягом встановленого строку, зокрема, у період з 2001 року по 2020 рік, тому, за таких умов, партія не могла і не може брати участь у загальнодержавних виборах, адже не має статусу юридичної особи, відкритого рахунку, з якого має сплачуватись внесок за кандидата, що є обов`язковою умовою для реєстрації її кандидата. Тому, всі можливі висування відповідачем кандидата, не призведуть до його реєстрації ЦВК. Також, відсутні докази оскарження відповідачем до суду рішення ЦВК про відмову в реєстрації кандидата від партії відповідача.

Колегія суддів вважає, що відповідач не забезпечив виконання приписів частини другої статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні», а також пункту 3 розділу VI «Заключні положення» цього Закону, тобто протягом більш ніж 18 років не здійснив заходів з метою забезпечення виконання вимог цього Закону, не вніс необхідні уточнення до статутних документів.

За таких обставин, неможливість участі партії у загальнодержавних виборах виникла внаслідок бездіяльності самої партії, отже, партія не мала дійсних намірів брати участь у політичному житті держави. Висування кандидата від партії на загальнодержавних виборах у 2021 році, є суто формальним та не має юридичних наслідків для вирішення цього спору.

Таким чином, відсутність документів, підтверджуючих належне висування і реєстрацію в ЦВК кандидатів від партії по виборах Президента України та народних депутатів України протягом десяти років до моменту звернення Міністерства юстиції України з цим позовом, а також після відкриття провадження у цій справі, є підставою для прийняття судом рішення про анулювання реєстрації партії.

За наслідком розгляду апеляційної скарги на новому розгляді справи, колегія суддів встановила, що ПП «Організація Україниських Націоналістів» не має статусу юридичної особи, як умови для діяльності політичної партії загалом, адже, за правилами статей 10, 11 Закону № 2365-ІІІ, діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації, з моменту якої політична партія набуває статусу юридичної особи, водночас, приписи пункту 3 розділу VI «Заключні положення» Закону № 2365-ІІІ, зобов`язують політичні партії внести необхідні уточнення до статутних документів, а приписи статті 11 цього Закону, в частині порядку реєстрації, відсилають до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», прикінцеві положення якого вказують, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

При цьому, відповідач протягом значного проміжку часу, якого було цілком достатньо, не виконав вимог Законів України «Про політичні партії в Україні» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», аби політична партія мала спроможність брати участь у загальнодержавних виборах. Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що не мають визначального для розгляду цього спору значення посилання відповідача на те, що політична партія неодноразово зверталась до Міністерства юстиції України із заявою про реєстрації змін до відомостей про політичну партію, водночас, позивач протиправно блокує діяльність партії, позаяк, колегією суддів у судовому засіданні встановлено, що відповідач не оскаржував у встановленому порядку жодного з цих рішень, наразі вони є чинними, крім того, всі дії щодо приведення діяльності партії вимогам Закону відповідач почав здійснювати вже після звернення Міністерства юстиції України до суду з позовом.

Щодо посилання представника відповідача на участь партії у місцевих виборах (до місцевих рад) та підтримки близько ста кандидатів до Верховної Ради України, колегія суддів зазначає, що наведені обставини не пов`язуються з приписами ч. 1 ст. 24 Закону № 2365-ІІІ, позаяк, значення має саме висунення партією та участь саме у загальнодержавних виборах (Президента України та народних депутатів України), водночас питання підтримки кандидатів не має значення для даної справи, з огляду на що, висновки суду першої інстанції в цій частині, є помилковими та не ґрунтуються на вимогах Закону, який регулює спірні правовідносини.

У частині доводів представника відповідача, на яких остання наполягала у судовому засіданні, про те, що судом першої інстанції вже встановлено активну участь політичної партії ОУН у політичному житті країни, шляхом висування кандидатів на вибори різних рівнів, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містить жодних належних доказів на підтвердження цих обставин, водночас, у судовому засіданні представник відповідача не змогла пояснити якими саме належними і допустимими доказами підтверджуються ці обставини, з посиланням на відповідні аркуш/том справи. Таким чином, доводи сторони відповідача, на які останній посилається, як на підставу для відмови в задоволенні позову, ґрунтуються на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище норми, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність правових підстав для їх задоволення. Суд першої інстанції, приймаючи рішення в даній справі, не досліджував у повному обсязі суть спірних правовідносин, неповно з`ясував всі обставини справи, встановив обставини, які не відповідають дійсним обставинам та порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційна скарга позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, адже положення ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», передбачають, що орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва, як і заявлено у позовних вимогах, водночас, суд за наслідком розгляду спору, приймає рішення саме про анулювання реєстрації політичної партії.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Міністерства юстиції України до Політичної партії "Організація Українських Націоналістів" про анулювання реєстраційного свідоцтва задовольнити.

Анулювати реєстрацію Політичної партії «Організація Українських націоналістів» (номер запису в Єдиному реєстрі громадських формувань - 399155, місцезнаходження: вул. Голосіївська, 39-а, м. Київ, 04053).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

Н.П. Бужак

Повний текст постанови складено 11.03.2024.