Ухвала

від 05.03.2024 по справі 741/731/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 741/731/23

Номер провадження 2/741/45/24

УХВАЛА

іменем України

05 березня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Реви І.О.,

представника відповідача адвоката Луценка С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання представника відповідача адвоката Луценка Сергія Олександровича про скасування заходу процесуального примусу (штрафу) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» про усунення перешкод у користуванні майном,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Носівського районного суду Чернігівської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 31 жовтня 2023 року в частині витребування доказів до відповідача було застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання процесуальних обов`язків в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

У підготовчому засіданні 05 березня 2024 року представник відповідача адвокат Луценко С.О. подав клопотання про скасування заходу процесуального примусу (штрафу), мотивуючи його тим, що в ході перевірки документообігу С(Ф)Г «Вікторія» встановити, де знаходяться примірники оригіналів витребовуваних документів не вдалося і, відтак, надати їх до суду немає можливості. Тому відповідач повторно повідомив суд, що С(Ф)Г «Вікторія» виконати ухвалу суду від 31 жовтня 2023 року про надання витребуваних документів не має можливості з незалежних від них причин. Отже, застосування одноразово чи багаторазово до відповідача заходів процесуального примусу за умов відсутності у С(Ф)Г «Вікторія» витребовуваних документів не дасть ефективного рішення, відповідач фізично й фактично не зможе надати витребувані судом документи.

Представник позивача адвокат Рева І.О. щодо задоволення клопотання заперечила, уважаючи, що сторона позивача необхідність витребування даних доказів обґрунтовувала невизнанням факту підписання та укладення даних договорів позивачем ОСОБА_1 , зазначала про намір підтримати заявлене клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи після отримання судом оригінальних примірників договорів для підтвердження тієї обставини, що дані договори позивачем не укладались. Сторона відповідача, стосовно якої була постановлена ухвала від 24 січня 2024 року, допущеного порушення не виправила, витребовуваних документів не надала, а причини невиконання відповідної вимоги суду та процесуальних обов`язків не є поважними.

Суд дослідивши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2023 року було задоволено клопотання представника позивача та було витребувано у відповідача селянського (фермерського) господарства «Вікторія» оригінальні примірники договорів оренди землі, укладених 27 червня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем селянським (фермерським) господарством «Вікторія» щодо земельних ділянок:

- площею 2,6642 га, кадастровий номер 7423883000:02:001:0543;

- площею 0,5392 га, кадастровий номер 7423883000:02:001:1759;

- площею 0,6281 га, кадастровий номер 7423883000:02:001:1776;

- площею 2,6765 га, кадастровий номер 7423883000:02:001:0546.

Необхідність витребування даних доказів представник позивача адвокат Рева І.О. обґрунтовувала невизнанням факту підписання та укладення ОСОБА_1 даних договорів, зазначила про намір заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи після отримання судом оригінальних примірників договорів для підтвердження тієї обставини, що дані договори позивачем не укладались (не підписувались).

Судом роз`яснено відповідачу, що згідно з ч. 1 ст.146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом, а у відповідності до ч.1 ст.148 ЦПК України постановити ухвалу про стягнення з представника відповідача штрафу в дохід державного бюджету в сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24 січня 2024 року у зв`язку з невиконанням ухвали суду в частині витребування доказів, оскільки оригінали договорів не були надані відповідачем з неповажних причин, ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області до відповідача застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання процесуальних обов`язків в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Частиною 2 статті 43 ЦПК України встановлено обов`язки учасників справи, серед яких, зокрема, обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України (ч. 3 ст. 43 ЦПК України).

Частиною 4 статті 44 ЦПК України встановлено обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальним правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч.1 ст.143 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами частини 6 статті 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Скасування заходів процесуального примусу є правом суду, а тривале та систематичне невиконання відповідачем вимог суду та своїх процесуальних обов`язків переконує суд у зловживанні процесуальними правами, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про скасування заходу процесуального примусу (штрафу) слід відмовити. Мета, задля якої такі заходи застосовані судом, наразі так і не досягнута.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про скасування ухвали суду від 24 січня 2024 року в частині застосування заходів процесуального примусу.

Керуючись ст.ст. 144, 148, 198,260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Луценка Сергія Олександровича про скасування заходу в процесуального примусу (штрафу) в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає по 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Вікторія, застосованих ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА