Ухвала

від 26.02.2024 по справі 752/20912/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20912/21

Провадження № 1-кс/752/1356/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021100010001520 від 23.06.2021,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021100010001520 від 23.06.2021.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на ноутбук МасBook pro s/n FVFXVRQHV22, який належить ОСОБА_3 .

Ухвала про арешт майна постановлена без виклику та участі власника майна.

Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів. Однак в ухвалі слідчого судді, якою накладено арешт на майно, не зазначено яким саме критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, відповідає арештоване майно, зі змісту ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладено арешт з метою збереження речових доказів.

ОСОБА_3 не має відношення до обставин кримінального провадження в рамках розслідування якого проведено обшук та накладено арешт на належне їй майно, вона не має статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні. Отже, вилучений слідчим ноутбук не підлягає конфіскації та спеціальній конфіскації, цим майном не може бути забезпечений цивільний позов.

Також ОСОБА_3 у клопотанні зазначає, що з моменту арешту майна у слідчого органу було достатньо часу для здійснення із цим майном необхідних слідчих, процесуальних дій. Незаконне утримання вилученого майна неправомірно обтяжує та обмежує право власності ОСОБА_3 на належне їй майно.

На підставі зазначеного ОСОБА_3 у клопотанні просить скасувати арешт, накладений на належний їй ноутбук МасBook pro s/n FVFXVRQHV22, та повернути його їй як власнику.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, подала слідчому судді заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала, просила задовольнити.

Голосіївська окружна прокуратура м. Києва, прокурори якої здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12021100010001520 від 23.06.2021, в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання свого представника не повідомили.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що слідчими Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021100010001520 від 23.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Голосіївського окружної прокуратури м. Києва.

В рамках кримінального провадження №12021100010001520, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 у справі № 752/20912/21, провадження №1-кс/752/4212/23, накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на ноутбук МасBook pro s/n FVFXVRQHV22.

Згідно змісту зазначеної ухвали слідчого судді арешт накладено з метою збереження речових доказів.

Право власності ОСОБА_3 на ноутбук МасBook pro s/n FVFXVRQHV22 підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме копіями: фіскального чеку на придбання ноутбуку та гарантійного талону на вказане майно.

Ухвала про арешт майна постановлена без виклику власника майна та його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Тобто, прийняття рішення про скасування арешту майна можливе за умов: доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається зі змісту ухвали про арешт майна, єдиною підставою для накладення арешту послугувало визнання майна речовим доказом, яке у повній мірі не відповідає таким критеріям. Визначення слідчим чи прокурором того, чи іншого майна речовими доказами у кримінальному провадженні за відсутності передбачених законом критеріїв не тягне безумовного обов`язку слідчого судді у збереженні арешту.

Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі слідчого судді про арешт майна не зазначено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, відповідає вилучений під час обшуку ноутбук, що належить ОСОБА_3 .

В судовому засіданні, яке відбулось 19.02.2024, був присутній прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва, який на запитання слідчого судді відносно долі арештованого ноутбуку МасBook pro s/n FVFXVRQHV22 пояснив, що із цим майном проводяться слідчі, процесуальні дії. На уточнюючі питання слідчого судді про те, які конкретно слідчі, процесуальні дії наразі здійснюються із арештованим майном, прокурор не міг надати пояснень.

Слідчий суддя зауважує, що в наступне судове засідання, тобто 26.02.2024, прокурор не з`явився, жодних відомостей на підтвердження доводів про те, що станом на момент розгляду цього клопотання із арештованим майно проводяться будь-які слідчі, процесуальні дії, не надав.

В ході розгляду клопотання прокурор жодним чином не обґрунтував яким саме ознакам ст. 98 КПК України відповідає вказане вилучене майно, яке конкретно значення має цей ноутбук для кримінального провадження, як саме він буде використаний під час досудового розслідування.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що в ході розгляду справи стороною обвинувачення не було надано відомостей про причетність ОСОБА_3 до обставин, що розслідуються в межах кримінального провадження № 12021100010001520, а також зв`язок між обставинами, які розслідуються в межах зазначеного кримінального провадження та майном третьої особи - ОСОБА_3 .

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про невідповідність зазначеного вище ноутбуку ознакам-критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що будь-які процесуальні дії, що проводяться органами публічної влади та їх посадовими особами з особистими документами приватного суб`єкта, повинні мати легітимну мету, а їх учинення має здійснюватися в чітко регламентованих законодавством межах із дотриманням гарантій реалізації та захисту суб`єктивних прав, які опосередковуються відповідними особистими документами.

На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на зазначене майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021100010001520 від 23.06.2021, задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 у справі № 752/20912/21, провадження №1-кс/752/4212/23, у кримінальному провадженні № 12021100010001520 від 23.06.2021, в частині, а саме: ноутбук МасBook pro s/n FVFXVRQHV22.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1