Постанова

від 12.03.2024 по справі 910/3567/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3567/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" (далі - ТОВ "БігКоммерс Україна", позивач) - Шагірманов Д.О. (адвокат),

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО Груп" (далі - ТОВ "ВГО Груп", відповідач) - Старінський О.С. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву ТОВ "БігКоммерс Україна"

про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі №910/3567/23

за позовом ТОВ "БігКоммерс Україна"

до ТОВ "ВГО Груп"

про стягнення 7 412 373, 31 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "БігКоммерс Україна" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ВГО Груп" коштів у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за Попереднім договором.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 206 830,71 грн (що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) платежу за Попереднім договором та 205 542,59 грн (що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) 3% річних, 111 185,60 грн судового збору за подання позовної заяви, 166 778,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, ТОВ "ВГО Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати її, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 залишити в силі.

5. Постановою Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/3567/23 касаційну скаргу ТОВ "ВГО Груп" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 - без змін.

6. ТОВ "БігКоммерс Україна" 04.03.2024 через "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

7. ТОВ "ВГО Груп" 09.03.2024 через "Електронний суд" подало до Верховного Суду заперечення на клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначає, що співмірною із реальним обсягом послуг з професійної правничої допомоги, наданих Адвокатським об`єднанням "Саєнко Харенко" позивачу під розгляду справи у Верховному Суді, та складністю такої справи саме у суді касаційної інстанції, є сума не більше 15 000 грн, у зв`язку з чим просить частково задовольнити вказане клопотання, а саме в розмірі 15 000 грн.

8. Верховний Суд виходить з такого.

9. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

10. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

12. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

13. Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

14. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

15. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

16. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

17. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (абзац 2 частини другої статті 126 ГПК України).

18. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

19. Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

20. Сукупний аналіз пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України дає можливість прийти до висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

21. Верховний Суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

22. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

23. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

24. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

25. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

26. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

27. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

28. Як убачається з матеріалів справи, представник ТОВ "БігКоммерс Україна" - адвокат Шагірманов Д.О. у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що:

- попередній орієнтовний розрахунок судових витрат за розгляд справи у суді касаційної інстанцій становить гривневий еквівалент 5250 євро;

- детальний розрахунок судових витрат буде надано до суду додатково разом з доказами їх понесення.

28.1. При цьому, ТОВ "БігКоммерс Україна" додало частину доказів, а саме:

- додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги;

- договір про надання правової допомоги від 17.11.2022 №01-013-1466/22;

- електронний підпис договору про надання правової допомоги;

- копію ордеру на надання правової допомоги; платіжної інструкції про сплату гонорару 870;

- квитанцію про надсилання ТОВ "ВГО Груп".

29. У поданій 04.03.2024 до Верховного Суду заяві ТОВ "БігКоммерс Україна" просить стягнути з ТОВ "ВГО Груп" на користь ТОВ "БігКоммерс Україна" витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у зв`язку з розглядом справи №910/3567/23 у суді касаційної інстанції у сумі 263 025 грн, що включає 219187,50 грн, що становить гривневий еквівалент 5 250 євро та 43837,50 грн - ПДВ 20%.

30. На підтвердження понесених витрат, ТОВ "БігКоммерс Україна" надано такі документи:

- акт приймання-передачі правничої допомоги;

- витяг з Єдиного реєстру адвокатів України щодо Шагірманова Д.О.;

- квитанцію про надсилання ТОВ "ВГО Груп".

31. Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

32. З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, Судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України. Крім того, убачається, що ТОВ "БігКоммерс Україна" направлено копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів, а також відзиву з доданими документами відповідачу відповідно до вимог частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

32.1. Таким чином, ТОВ "БігКоммерс Україна" дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

33. Як вже зазначалось, ТОВ "БігКоммерс Україна" просить стягнути з ТОВ "ВГО Груп" витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи №910/3567/23 у суді касаційної інстанції у сумі 263 025 грн, що включає 219187,50 грн, який становить гривневий еквівалент 5 250 євро та 43837,50 грн - ПДВ 20%. Позивач стверджує, що вказаний розмір гонорару є розумним, відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та витраченого ним часу, є співмірним зі складністю справи, ціною позову та її важливістю для позивача. Вказана справа є складною, об`ємною та потребувала повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази, проведення аналітичної та технічної роботи.

34. Верховний Суд враховує, що предметом позову у цій справі було стягнення коштів за Попереднім договором.

35. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

36. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 206 830,71 грн (що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) платежу за Попереднім договором та 205 542,59 грн (що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) 3% річних, 111 185,60 грн судового збору за подання позовної заяви, 166 778,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

37. Постановою Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/3567/23 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023.

38. З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2022 ТОВ "БігКоммерс Україна" та АО "Саєнко Харенко" укладено договір про надання правової допомоги №01-013-1466/22, а також пізніше укладено Додаткову угоду №1 до цього договору.

39. Відповідно до пункту 1.1. Додаткової угоди №1 Клієнт доручає АО, а АО погоджується надавати Клієнту професійну правничу допомогу, що пов`язана з представництвом його прав та інтересів у Верховному Суді у справі №910/3567/23.

40. Згідно з пунктами 2.1., 2.1.1. Додаткової угоди №1 надання правової допомоги за цією Додатковою угодою здійснюється АО за винагороду, який розраховується та сплачується у порядку та у розмірі, визначеному цією Додатковою угодою. Гонорар АО за надання правової допомоги, пов`язаної з розглядом справи у Верховному Суді буде складати фіксовану суму у національній валюті України, яка є еквівалентною 5 250,00 євро (без ПДВ).

41. У матеріалах справи міститься відзив ТОВ "БігКоммерс Україна" на касаційну скаргу, поданий до Верховного Суду 24.01.2024 через "Електронний суд", у якому останній заперечував проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просив Суд скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

42. У судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2024 інтереси ТОВ "БігКоммерс Україна" у суді касаційної інстанції представляв адвокат Шагірманов Д.О. на підставі копії ордера від 24.01.2024 АІ №1534626.

43. Верховним Судом встановлено, що 29.02.2024 ТОВ "БігКоммерс Україна" та АО "Саєнко Харенко" підписано акт приймання-передачі правничої допомоги згідно з Додатковою угодою №1 до Договору про надання правничої допомоги від 17.11.2022 №01-1466/22 на підтвердження отримання клієнтом правничої допомоги у Верховному Суді у справі №910/3567/23, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 263 025,00 грн.

44. Згідно з вказаним актом приймання-передачі АО "Саєнко Харенко" надало, а ТОВ "БігКоммерс Україна" прийняло такі юридичні послуги з правової допомоги:

- аналіз касаційної скарги ТОВ "ВГО Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023;

- підготовка, погодження з клієнтом та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу;

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у Верховному Суді.

45. Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

46. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

47. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

48. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

49. Колегія суддів також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

50. Також частини четверта -шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

51. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

52. Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

53. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

54. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

55. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

56. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

57. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

58. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

59. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

60. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

61. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

62. Колегія суддів зазначає, що подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України.

63. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих ТОВ "БігКоммерс Україна" на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

64. Як убачається з матеріалів справи, відзив ТОВ "БігКоммерс Україна" на касаційну скаргу ТОВ "ВГО Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, який поданий через "Елетронний суд", складається з 12 сторінок, з яких 1 сторінка - це реквізити сторін у справі, 2-4 сторінки - описова частина справи та доводів касаційної скарги відповідача, 5-11 сторінки - обґрунтування безпідставності доводів касаційної скарги, 12 сторінка - резолютивна частина.

65. Суд також враховує, що правова позиція ТОВ "БігКоммерс Україна" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Шагірманов Д.О. в тому числі надавав правову допомогу ТОВ "БігКоммерс Україна" у суді апеляційної інстанції, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

66. Верховний Суд зазначає, що така послуга як «погодження з клієнтом відзиву на касаційну скаргу», яка включена до наданих юридичних послуг, є технічною суб`єктивною складовою дією складання відзиву. Щодо послуги «подання відзиву на касаційну скарги», яка також включена до наданих юридичних послуг, колегія суддів зазначає, що відзив подано через «Електронний суд» і це є безпосередньо технічною діяльністю адвоката.

67. З протоколу судового засідання №2531892 від 27.02.2024 вбачається, що адвокат Шагірманов Д.О. приймав участь у судовому засіданні під час розгляду справи №910/3567/23 у Верховному Суді.

68. Ураховуючи наведене, а також заперечення відповідача, Суд доходить висновку, що очевидних підстав стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду цієї справи у касаційному провадженні (підготовка відзиву, участь у судовому засіданні) вимагала значного обсягу юридичної роботи та потребувала значних витрат часу представника ТОВ "БігКоммерс Україна" не має.

69. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

70. Таким чином, керуючись зазначеними у пунктах 53-63 цієї додаткової постанови критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи щодо витрат, а також заперечення відповідача щодо цієї заяви, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, доходить висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 263 025 грн на ТОВ "ВГО Груп".

71. Отже, ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 2, 123, 80, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "ВГО Груп" на користь ТОВ "БігКоммерс Україна" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на ТОВ "ВГО Груп".

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу № 910/3567/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО Груп" (03067, місто Київ, вул. Гарматна, 4, ЄДРПОУ 41736235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" (01001, місто Київ, пров. Музейний, 4, ЄДРПОУ 44235900) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова