Ухвала

від 12.03.2024 по справі 760/18303/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

провадження №22-з/824/393/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

судді: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Головний навчально-методичний центр Держпраці»

про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі №760/18303/14-ц Солом`янського районного суду м. Києва

за позовом Державного підприємства «Головний навчально-методичний центр Держпраці»

до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, визнання майнових авторських прав та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу ДП«Головний навчально-методичний центр Держпраці» задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнанонедійсним свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права на твір комп`ютерна програма «ІНФОРМАЦІЯ_1» («ВЕРСІЯ 1») від 12.02.2014 року.

Зобов`язаноДержавну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності» внести відомості до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір про визнання недійсним свідоцтва № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права на твір комп`ютерна програма «ІНФОРМАЦІЯ_1» («ВЕРСІЯ 1») від 12.02.2014 року.

В задоволенні позовної вимоги про визнання майнових авторських прав ДП "Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України" (ДП «ГНМЦ») на Комп`ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_1». Версія 1 - відмовлено.

13.02.2024 представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив здійснити розподіл судових витрат, а саме стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно суму судових витрат, понесених позивачем до цього дня, в розмірі 98 997,80 грн, з яких 1 827,00 грн - судовий збір; 9 200,00 грн - вартість експертизи, вартість послуг адвокатської фірми «Городисський та Партнери» - 87 970,00 грн.

12 березня 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат з тих підстав, що заявником було порушено процедуру долучення доказів, факт понесення судових витрат не було обґрунтовано в суді першої інстанції, та не надано доказів поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, просив відмовити у задоволенні заяви.

Представник заявника - ОСОБА_3 , в судовому засіданні надав пояснення тотожні, зазначеним в заяві, підтримав її та просив задовольнити з підстав, наведених в ній.

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви ДП «ГНМЦ»про ухвалення додаткового рішення, в судове засідання не з`явилися (а.с. 120, 177-178).

Колегія суддів дослідила матеріали справи разом із заявою про ухвалення додаткового рішення та дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вже вказувалося вище, постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, скасовано рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме задоволено дві позовні вимоги із заявлених трьох вимог немайнового характеру.

Щодо вимоги заяви про стягнення судового збору та витрат на проведення експертизи.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідач просив покласти на відповідачів сплачений ним судовий збір в сумі 1827 грн за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви ДП «ГНМЦ» сплачено судовий збір в сумі 730,80 грн, тобто у розмірі, визначеному законом, що підтверджується платіжним дорученням №94 від 21.08.2014 (том 1, а. с. 1).

За подання апеляційної скарги ДП «ГНМЦ» сплачено судовий збір в сумі 1096,20 грн, тобто у розмірі, визначеному законом, що підтверджується платіжною інструкцією №2324 від 06.11.2023 (том 7, а. с. 119).

В частинах 1 та 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом апеляційної інстанції частково задоволено апеляційну скаргу ДП «ГНМЦ», скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір,який сплачений позивачем під час розгляду справи, в тому числі за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягнення пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 218,00 грн та покладається на кожного з відповідачів, а саме на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 609,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

З рахунку №08/10-8 від 08.10.2016 вбачається, що вартість проведення експертизи у справі становила 9 200,00 грн. З квитанції від 27.10.2016 вбачається, що ДП «ГНМЦ» сплатив на рахунок ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» 9 200,00 грн за проведення експертизи у справі №760/18303/14-ц за рахунком №08/10-8 від 08.10.2016.

З урахування положень ст. 141 ЦПК України витрати на проведення судової експертизи, яка колегією суддів під час розгляду справи по суті, покладаються на кожного з відповідачів, а саме на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 4 600,00 грн.

Щодо вимог заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду у справі №285/5547/21 від 10.01.2024.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем долучено докази, а саме акти виконаних робіт та квитанції про оплату послуг адвокатської фірми за період з 15.08.2014 по 30.05.2016.

Проте, у заяві про ухвалення додаткового рішення в апеляційному суді позивач не наводив обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір таких судових витрат на професійну правничу допомогу, які вже існували у справі в суді першої інстанції до судових дебатів.

Тому відсутні підстави для покладення таких витрат на професійну правничу допомогу на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається зі змісту заяви заявлені судові витрати на професійну правничу допомогу заявлялися за період з 15.08.2014 по 30.05.2016, в той час як нормами ЦПК України, в редакціях до 03.10.2017 не містив таких норм процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви ДП «ГНМЦ» та ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, а саме витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги та витрат на проведення судової експертизи у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 140, 141, 268, 270, 389 ЦПК України

П О С ТА Н О В И В:

Заяву представника Державного підприємства «Головний навчально-методичний центр Держпраці» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Головний навчально-методичний центр Держпраці» (код ЄДРПОУ: 23379396; адреса місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10-А) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев`ять) грн. 00 коп., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4 600 (чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Державного підприємства «Головний навчально-методичний центр Держпраці» (код ЄДРПОУ: 23379396; адреса місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10-А) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев`ять) грн. 00 коп., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4 600 (чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст додаткової постанови складено 14 березня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська