Постанова

від 13.10.2010 по справі 2а-19855/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 р. сп рава № 2а-19855/10/0570

Приміщення суду за адре сою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвард ійської дивізії, 17

час прийняття постанови: < година >

Донецький окружний адмін істративний суд в складі:

головуючого судді Зеленов а А. С.

при секретарі Кобець О.А.

за участю представників:

позивача Березіно ї Ю.П. за довіреністю від 05.08.2010 року,

Білобров ої Л.І. за довіреністю від 05.08. 2010 року,

Заводськ ої О.В. за довіреністю від 01 .10.2010 року,

відповідача Романен ко О.М. за довіреністю від 11.0 1.2010 року,

від прокуратури не зв”явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у залі су дового засідання за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійськ ої дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритог о акціонерного товариства «К раматорський металургійний завод ім.. Куйбишева» до Держ авної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкового пов ідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне то вариство «Краматорський мет алургійний завод ім.. Куйбише ва» (далі - Позивач) звернулос ь до суду з позовом до Державн ої податкової інспекції у м. К раматорську (далі - Відповіда ч) з вимогою про:

визнання недійсним податк ового повідомлення-рішення № 0001192302/0/29288 від 22.07.2010 року, яким визнач ено податкове зобов' язання за податком на прибуток у сум і 5412407, 00 грн. та штрафними (фінанс овими) санкціями у розмірі 5412407 , 00 грн.

В обґрунтування своїх вимо г Позивач зазначає, що Відпов ідачем у період з 04.06.2010 року по 02. 07.2010 року було здійснено позапл анову виїзну перевірку Позив ача з питань дотримання вимо г податкового, валютного та і ншого законодавства за періо д з 01.04.2005 року по 31.03.2010 року. За резу льтатами зазначеної перевір ки Відповідачем було складен о Акт від 09.07.2010 року № 1519/23-2-00191187, яким встановлено порушення Позив ачем п.п. 1.20.5.1, п.п. 1.20.9 «б» п.1.20., п.п.1.26, п .1.32 ст. 1 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств» від 28.12.1994 року № 334/97-ВР (далі - Закон України № 334), що призв ело до заниження Позивачем с уми задекларованого податку на прибуток, в результаті чог о Відповідачем було винесено податкове повідомлення-ріше ння від 22.07.2010 року № 0001192302/0/29288, яким в изначено суму податкового зо бов' язання з податку на при буток у розмірі 5412407, 00 грн. та шт рафні санкції у розмірі 5412407, 00 г рн.

Позивач вважає, що визначен ня Відповідачем податкових з обов' язань та застосування штрафних санкцій є неправом ірним з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 З акону України № 334, доход отрим аний платником податку від п родажу товарів (робіт, послуг ) пов' язаним особам, визнача ється виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, п ослуги), що діяли на дату таког о продажу.

Відповідно до абзацу 1 підпу нкту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закон у України № 334, якщо цим пункто м не встановлено інше, звичай ною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена стор онами договору. Якщо не довед ене зворотне, вважається, що т ака звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до абзацу 1 пункт у 1.26 статті 1 Закону України № 334, пов'язана особа - юридична осо ба, яка здійснює контроль над платником податку, або контр олюється таким платником под атку, або перебуває під спіль ним контролем з таким платни ком податку.

Позивач вважає, що оскільки Законом України № 334 дано виче рпний перелік ознак, відпові дно до яких особи можливо виз нати пов' язаними, але Відпо відачем не доведено жодної з цих ознак, ствердження Відпо відача про пов' язаність К орпорації «Індустріальни й союз Донбасу», для якого Поз ивачем у перевіряємо му пері оді було виготовлено 99, 9 % чавун у та Позивача, є неправомірни м.

Крім того, Позивач зазначає , що відповідно до підпункту 1. 20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону Укр аїни № 334, донарахування подат кових зобов'язань платника п одатку податковим органом вн аслідок визначення звичайни х цін здійснюється за процед урою, встановленою законом д ля нарахування податкових зо бов'язань за непрямими метод ами, а для платників податку, в изнаних природними монополі стами згідно із законом, - тако ж відповідно до принципів ре гулювання цін, встановлених таким законом.

Однак, поширення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону Укр аїни № 334, на донарахування под аткових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичай них цін процедури, встановле ної для нарахування податков их зобов'язань за непрямими м етодами, не означає зміну під став для застосування податк овим органом звичайних цін ч и непрямих методів, визначен их законом, зокрема підпункт ом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону У країни «Про порядок погашенн я зобов'язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами» (д алі - Закон України № 2181) , для з астосування непрямих методі в.

Отже, оскільки підстав визн ачених підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України № 2181, дл я застосування непрямих мето дів у Відповідача не було, то д онарахування податкового зо бов' язання до Позивача є не правомірним.

Крім того, Позивач зазначає , що в порушення п.п. 1.20.8. п.1.20 Закон у України № 334, відповідно до як ого при проведенні перевірки платника податку податковий орган повинен надати запит, а платник податку зобов' язан ий обґрунтувати рівень догов ірних цін або посилатись на н орми абзацу першого підпункт у 1.20.1 цього пункту, Відповідач не надавав запитів щодо відп овідності ціни продажу чавун а у 2008 році звичайній ціни у той період.

Також, Позивач зазначає, що Відповідачем неправомірно н араховані штрафні санкції, о скільки 07.11.2006 року Ухвалою Госп одарського суду Донецької об ласті було порушено справу п ро банкрутство Позивача. А ві дповідно до преамбули Закону 2181, відповідно до якого нарахо вані штрафні санкції, він не р егулює питання погашення под аткових зобов' язань або стя гнення податкового боргу з о сіб, на яких поширюються проц едури, визначені Законом Укр аїни «Про відновлення платос проможності боржника або виз нання його банкрутом». Отже, о скільки мораторій на задовол ення вимог кредиторів діє пр отягом провадження у справі про банкрутство, то штрафи і п еня, визначені Законом Украї ни № 2181, за період дії мораторі ю не застосовуються.

З огляду на вказане, Позивач вважає, що у Відповідача не бу ло правових підстав для нара хування податкового зобов' язання, як за податком на приб уток так і за штрафними санкц іями, у зв' язку з чим просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 22.07.20 10 року № 0001192302/0/29288.

У судовому засіданні предс тавники Позивача підтримали позовні вимоги, просили задо вольнити їх у повному обсязі .

Прокурор до судового засід ання не з' явився, був повідо млений про час та місце судов ого засідання був повідомлен ий належним чином.

Відповідачем позовні вимо ги не визнані, в матеріалах сп рави наявні заперечення на п озов, у яких зазначено про бе зпідставність заявлених поз овних вимог.

В обґрунтування своїх запе речень Відповідач посилаєть ся те, що відповідно до п.п. 1.20.5.1 п .1.20 ст. 1 Закону України № 334, відпо відно до якого, якщо звичайна ціна не може бути визначен а з використанням норм попер едніх підпунктів цього пун кту, то для доказів обґрунту вання її рівня застосовуютьс я правила, визначені націона льними положеннями (стандарт ами) бухгалтерського обліку, а також національними стан дартами з питань оцінки майн а та майнових прав. З метою о податкування терміни "справ едлива вартість", ринкова в артість" та "чиста вартіст ь реалізації", які використ овуються в національних положеннях (стандартах) бу хгалтерського обліку та нац іональних стандартах з питан ь оцінки майна і майнових пра в, прирівнюються до терміну " звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Згідно п.п. 1.20.9 п.1.20 ст. 1 Закон у України № 334, додатково до пр авил визначення звичайної ціни, встановлених цим пун ктом, Кабінет Міністрів Укр аїни має право встановити ме тодологію визначення звичай ної ціни товарів (робіт, посл уг), які продаються (надаю ться) платниками податку, ви значеними як природні монопо лісти відповідно до закону, в иходячи з таких правил:

а) у разі коли неможливо визначити ціну товарів (роб іт, послуг) через відсутніс ть або недоступність від повідної інформації, для ви значення звичайної ціни вико ристовується метод ціни пер епродажу (наступного продаж у) таких товарів (робіт, посл уг). При цьому ціна товарів (р обіт, послуг), що продаються п латником податку, визначаєть ся на рівні ціни, за якою такі товари (роботи, послуги) пере продаються їх покупцем у ра зі наступного продажу, з ура хуванням визначених за доп омогою застосування звичай них цін фактичних витрат, п онесених цим покупцем під ча с продажу та просування на ри нок цих товарів (робіт, посл уг), а також звичайного для да ного виду діяльності прибутк у покупця (без врахування цін и, за якою покупцем були пр идбані у продавця товари);

б) у разі неможливості ви користання методу ціни переп родажу товарів (робіт, послуг ) використовується метод "ви трати плюс" (витратний), за як им ціна товарів (робіт, послу г), що продаються платником по датку, визначається як сума фактичних (понесених) витра т та звичайного для даного виду діяльності прибутку. Пр и цьому враховуються визнач ені із застосуванням звича йних цін витрати на виробн ицтво (придбання) та (або) прод аж товарів, їх транспортуван ня, зберігання, страхування а бо інші подібні витрати.

Відповідач посилається та кож, на п. 1.26 ст. 1 Закону України № 334, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наве дених нижче ознак:

юридична особа, яка здій снює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, аб о перебуває під спільним кон тролем з таким платником под атку;

фізична особа або члени с ім'ї фізичної особи, які здій снюють контроль над платник ом податку. Членами сім'ї фі зичної особи вважаються її ч оловік або дружина, прямі род ичі (діти або батьки) як фізичн ої особи, так і її чоловіка аб о дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

посадова особа платника податку, уповноважена здійс нювати від імені платника по датку юридичні дії, спрямова ні на встановлення, зміну або зупинення правових відносин , а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контр олю слід розуміти волод іння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пак етом акцій) статутного фонду платника податку або управл іння найбільшою кількістю го лосів у керівному органі та кого платника податку або во лодіння часткою (паєм, пакето м акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платни ка податку.

Для фізичної особи загал ьна сума володіння часткою с татутного фонду платника под атку (голосів у керівному орг ані) визначається як загаль на сума корпоративних прав, що належить такій фізичній о собі, членам сім'ї такої фізи чної особи та юридичним особ ам, які контролюються такою ф ізичною особою або членами ї ї сім'ї.

Відповідач з посиланням на відомості про структуру акц іонерного капіталу Позивача (арк. спр. 115 том 1), зазначає, що Т овариство з обмеженою відпов ідальністю «Регіон» є власни ком 27,18 % акцій Позивача. При цьо му, засновником ТОВ «Регіон» є громадянин ОСОБА_1 який також є одним з директорів Корпорації «Індустріальн ий союз Донбасу». Таким чином , на думку Відповідача Корп орація «Індустріальний со юз Донбасу» є пов' язаною з П озивачем особою в понятті п.1.2 6 ст. 1 Закону України № 334.

Також відповідач зазначає , що згідно 1.32. ст. 1 Закону Україн и № 334, господарська діяльніст ь - будь-яка діяльність особ и, направлена на отримання д оходу в грошовій, матеріаль ній або нематеріальній форм ах, у разі коли безпосередня у часть такої особи в організа ції такої діяльності є ре гулярною, постійною та сутт євою. Під безпосередньою уч астю слід розуміти зазначе ну діяльність особи через с вої постійні представництв а, філіали, відділення, інші в ідокремлені підрозділи, а та кож через довірену особу, аге нта або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на корист ь першої особи.

Отже, перевіркою Відповіда ча встановлено, що у перевіря ємому періоді підприємство 9 9,9 відсотків чавуну виготовля ло для Корпорації «Індус тріальний союз Донбасу». Від повідач вважає, що Позивач по винен був ціну реалізації ча вуну використовувати на рівн і фактично понесених витрат, на підставі чого Відповідач ем зроблено висновок про зан иження Позивачем справедлив ої ринкової ціни на чавун, в р езультаті якого занижено обс яги доходів від продажу това рів (послуг).

Таким чином, Відповідач вва жає вимоги Позивача необґрун тованими з наведених вище пі дстав та такими, що задоволен ню не підлягають.

Дослідивши надані докумен ти , заслухавши пояснення сто рін, всебічно і повно з'ясував ши фактичні обставини, на яки х ґрунтується позов, оцінивш и докази, які мають юридичне з начення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач Відкрите акціо нерне товариство «Краматорс ький металургійний завод ім. Куйбишева» (ЄДРПОУ 00191187) згідно Довідки з ЄДРПОУ є юридичною особою зареєстрованою Викон авчим комітетом Краматорськ ої міської ради 10.10.1994 року (арк. с пр. 124), знаходиться на податков ому обліку у Державній подат ковій інспекції у м. Краматор ську (арк. спр. 153 том 1).

У період з 04.06.2010 року по 02.07.2010 рок у Відповідачем було здійснен о позапланову виїзну перевір ку Позивача з питань дотрима ння вимог податкового, валют ного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2010 рок у. За результатами зазначено ї перевірки Відповідачем бул о складено Акт від 09.07.2010 року № 151 9/23-2-00191187 (арк. спр. 11-115 том 1) та винесе но податкове повідомлення-рі шення від 22.07.2010 року № 0001192302/0/29288, яким визначено суму податкового зобов' язання з податку на п рибуток у розмірі 5412407, 00 грн. та штрафні санкції у розмірі 5412407, 00 грн.(арк. спр. 123 том 1 )

В Акті перевірки від 09.07.2010 рок у № 1519/23-2-00191187, Відповідачем виявле но порушення Позивачем п.п. 1.20.5 .1, п.п. 1.20.9 «б» п.1.20., п.п.1.26, п.1.32 ст. 1, п.п. 4.1 .1 ст. 4 Закону України № 334, а сам е, Відповідач зазначив, що в п орушення зазначених норм Поз ивачем занижено справедливу ринкову ціну на чавун в резул ьтаті чого занижено обсяги д оходів від продажу товарів з а 2008 рік, задекларованих у декл араціях з податку на прибуто к, наданих до Відповідача.

Суд не може погодитись з так ими висновками Відповідача з огляду на наступне.

За наслідками перевірки Ві дповідач дійшов висновку, що Позивач відповідно до пункт у 1.26 Закону України № 334, який виз начає поняття та ознаки пов' язаних осіб, повинен був визн ачати суму задекларованого д оходу виходячи з порядку йог о визначення встановленого п .п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України № 334. Зокрема, відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4. с т. 7 Закону України № 334, доход, от риманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, ви значається виходячи із дого вірних цін, але не менших за зв ичайні ціни на такі товари (р оботи, послуги), що діяли на да ту такого продажу.

Відповідач з посиланням на п. 1.26 ст. 1 та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону У країни № 334 та довідки про стру ктуру акціонерного капіталу (арк. спр. 29 том 2), витягів з ЄДРП ОУ Позивача, Корпорації « Індустріальний союз Донбасу », ТОВ “Регіон” (арк. спр. 30-47 том 2), зазначає, що Корпорація «Індустріальний союз Донба су», якій у перевіряємому пер іоді Позивачем було виготовл ено 99, 9 відсотків чавуну є пов ' язаною з Позивачем особою. В обґрунтування цієї позиці ї Відповідач посилається на те, що власником 27, 18 % акцій Пози вача є Товариство з обмежено ю відповідальність «Регіон» , засновником якого є громадя нин ОСОБА_1. В свою чергу ОСОБА_1 є одним з директорів Корпорації «Індустріал ьний союз Донбасу».

Суд не бере до уваги таку по зицію Відповідача з огляду н а таке.

Відповідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Зак ону України № 334, доход, отриман ий платником податку від продажу товарів (робіт, послу г) пов'язаним особам, визнача ється виходячи із договірни х цін, але не менших за звичайн і ціни на такі товари (роботи , послуги), що діяли на дату так ого продажу.

Крім того, п.1.26 ст. 1 Закону Укр аїни № 334 визначено вичерпний перелік критеріїв пов' язан ості осіб.

Так, пов' язаними є:

юридична особа, яка здійсн ює контроль над платником по датку, або контролюється та ким платником податку, або перебуває під спільним контр олем з таким платником подат ку;

фізична особа або члени с ім'ї фізичної особи, які здій снюють контроль над платник ом податку. Членами сім'ї фі зичної особи вважаються її ч оловік або дружина, прямі род ичі (діти або батьки) як фізичн ої особи, так і її чоловіка аб о дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

посадова особа платника податку, уповноважена здійс нювати від імені платника по датку юридичні дії, спрямова ні на встановлення, зміну або зупинення правових відносин , а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контр олю слід розуміти волод іння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пак етом акцій) статутного фонду платника податку або управл іння найбільшою кількістю го лосів у керівному органі та кого платника податку або во лодіння часткою (паєм, пакето м акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платни ка податку.

Для фізичної особи загал ьна сума володіння часткою с татутного фонду платника под атку (голосів у керівному орг ані) визначається як загаль на сума корпоративних прав, що належить такій фізичній о собі, членам сім'ї такої фізи чної особи та юридичним особ ам, які контролюються такою ф ізичною особою або членами ї ї сім'ї.

З аналізу зазначених норм, с уд зазначає, що пов' язаною з платником податку юридичною особою є особа, котра відпові дає будь-якій з таких ознак:

- здійснює контроль над плат ником податку;

- контролюється таким платн иком податку;

- перебуває під загальним к онтролем із таким платником податків.

При цьому, Відповідачем ані у висновках Акту перевірки, а ні у запереченнях не надано д оказів наявності, хоча б одні єї з вищезазначених ознак, не доведено пов' язаності осі б ні через юридичних ні через фізичних осіб.

Тобто, оскільки зазначене с твердження Відповідача не ґр унтується на законодавстві т а на доказах, то є лише припущ енням і не може братись судом до уваги.

Крім того, позиція Відповід ача щодо обґрунтованості та правомірності визначення с уми податкових зобов' язань Позивачу за непрямими метод ами, спростовується наступни м.

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України № 334 база оподаткуван ня операцій з поставки товар ів (послуг), визначається вихо дячи з їх договірної вартост і, визначеної за вільними цін ами, але не нижче за звичайні ц іни.

Відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20. ст. 1 З акону України № 334, якщо цим пу нктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна т оварів (робіт, послуг), визна чена сторонами договору. Як що не доведене зворотне, вваж ається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедлив их ринкових цін.

Відповідно до п. 1.20.2 п.1.20. ст. 1 За кону України № 334, для визначен ня звичайної ціни товару (роб іт, послуг) використовується інформація про укладені на м омент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) т оварами (роботами, послугам и) у співставних умовах. Зок рема, враховуються такі умов и договорів, як кількість (об сяг) товарів (наприклад, обся г товарної партії), строки вик онання зобов'язань, умови пла тежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єк тивні умови, що можуть впли нути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичн их (у разі їх відсутності - одн орідних) товарів (робіт, посл уг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути еконо мічно обґрунтована. При цьо му враховуються звичайні п ри укладанні угод між непов'я заними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються зн ижки, пов'язані з сезонними т а іншими коливаннями спожи вчого попиту на товари (робо ти, послуги), втратою товарами якості або інших властивост ей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку з берігання (придатності, реал ізації); збутом неліквідних а бо низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні т оварів (робіт, послуг) на рин ки; наданням дослідних модел ей і зразків товарів з метою о знайомлення з ними споживачі в.

Відповідно до п.п. 1.20.5-1 п.1.20. ст. 1 З акону України № 334, якщо звича йна ціна не може бути визна чена з використанням норм по передніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґру нтування її рівня застосовую ться правила, визначені наці ональними положеннями (станд артами) бухгалтерського облі ку, а також національними ст андартами з питань оцінки ма йна та майнових прав.

Крім того, суд зауважує, що в ідповідно до п.п. 1.20.8. п.1.20. ст. 1 Зак ону України № 334, обов'язок дов едення того, що ціна догово ру не відповідає рівню зви чайної ціни у випадках, виз начених цим Законом, поклада ється на податковий орган у п орядку, встановленому законо м. При проведенні перевірки платника податку податкови й орган має право надати зап ит, а платник податку зобов 'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатис я на норми абзацу першого під пункту 1.20.1 цього пункту.

А відповідно до п.п. 1.20.9. п.1.20. ст. 1 Закону України № 334, додатково до правил визначення звич айної ціни, встановлених ци м пунктом, Кабінет Міністрі в України має право встанови ти методологію визначення зв ичайної ціни товарів (робіт , послуг), які продаються (н адаються) платниками подат ку, визначеними як природні м онополісти відповідно до зак ону.

На теперішній час, методики визначення звичайних цін Ка бінетом Міністрів України не затверджено.

Крім того, суд не може взяти до уваги посилання Відповід ача на неправомірність не вк лючення Позивачем до ціни ре алізації послуг по виплавці чавуну, додаткових планових витрат, пов' язаних з тим, що у 2008 році доменна піч № 4 працюва ла не на повну потужність, з о гляду на наступне.

На думку Відповідача, діяль ність Позивача щодо виплавля ння чавуну за ціною нижче соб івартості, призвела до отрим ання збитків, а отже, така діял ьність суперечить меті створ ення Позивача, оскільки не на правлена на одержання прибут ку.

При цьому, судом встановлен о, що додаткові планові витра ти, що виникли у Позивача у зв' язку з тим, що у 2008 році доменна піч № 4 працювала не на повну п отужність були правомірно вк лючені до складу валових вит рат, проти чого Відповідач не заперечує.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України № 334, на який посилаєть ся Відповідач в обґрунтуванн я своєї позиції, господарськ а діяльність це будь-яка діял ьність особи, направлена на отримання доходу в грошов ій, матеріальній або немате ріальній формах, у разі коли б езпосередня участь такої осо би в організації такої дія льності є регулярною, пост ійною та

суттєвою. Під бе зпосередньою участю слід р озуміти зазначену діяльніс ть особи через свої постій ні представництва, філіали, в ідділення, інші відокремлен і підрозділи, а також через д овірену особу, агента або бу дь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої ос оби.

Крім того, з узагальненого п ереліку документів, які було використано при проведенні перевірки Позивача (арк. спр. 1 91-196 том 2), вбачається що Відпові дачем досліджувались деклар ації з податку на прибуток (ар к. спр. 9-12 том 2) та звіт про фінан сові результати Позивача за 2008 рік, яки свідчили про отрима ння Позивачем прибутку у 2008 ро ці.

При цьому, суд зауважує, що З акон України № 334 не містить по ложень про те, що товар (послуг и) суб' єкта господарювання не можуть бути реалізовані з а ціною, що є нижчою за ціну со бівартості такого товару (по слуги).

Отже, з огляду на норми п. 4.1. ст .4 Закону України № 334 Позивач ма в право реалізовувати свій т овар за ціною нижчою за собів артість, однак яка знаходить ся в межах звичайних цін.

Суд погоджується з доводам и Позивача, що в порушення п.п. 1.20.2. п.1.20. ст. 1 Закону України № 334, В ідповідачем не проведено дет ального та обґрунтованого ан алізу цін, які існували на сві товому ринку чавуну, не здійс нено аналізу договорів з іде нтичними (однорідними) товар ами у співставних економічни х умовах, не проаналізовано т а не дана оцінка наявності аб о відсутності будь-яких інши х об' єктивних умов, що існув али на ринку ідентичних (одно рідних) товарів та могли впли нути на ціну. Зокрема, податко вим органом не враховано еко номічну ситуацію у світі та н а Україні у цей період.

Як обґрунтування своєї поз иції Відповідач лише надав з апит до Міністерства промисл ової політики України з пита нь ідентичності випуску чаву ну в Україні, методології роз рахунку цін та співставлення її з іншими виробниками (відп овідь до матеріалів справи В ідповідачем не надавалась)(а рк. спр.18 том 2). Інших дій, направ лених на встановлення рівня звичайних цін, Відповідач не здійснював.

Крім того, суд погоджується з доводами Позивача, щодо неп равомірного незастосування Відповідачем Методичних рекомендації щодо оформлен ня матеріалів документальни х перевірок суб' єктів госпо дарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень т а інших відокремлених підроз ділів та документування вияв лених порушень, затверджених Наказом Державної податково ї Адміністрації України від 11.09.2008 року № 584, в частині обов' я зковості прийняття податков им органом відповідного ріше ння про застосування звичай них цін при визначенні подат кових зобов' язань, про яке з дійснюється посилання у Акті перевірки із зазначенням йо го дати та номеру, законодавч о встановленої підстави для застосування звичайної ціни , механізму і обґрунтування з дійсненого розрахунку звича йних цін.

Суд не погоджується з позиц ією Відповідача, що оскільки зазначені Методичні рек омендації не пройшли реєстра цію в Міністерстві юстиції, о тже не мають силу нормативно -правового акту, то є не обов' язковими до виконання органа ми державної податкової служ би. Суд зазначає, що відповідн о до п. 1.3. "Положення про держав ну податкову інспекцію в рай оні, місті без районного поді лу, районі в місті, міжрайонну , об'єднану державну податков у інспекцію, іншу спеціалізо вану державну податкову інсп екцію", затвердженого Наказо м Державної податкової адмін істрації України від 25.06.2008 року № 412, державна податкова інспе кція у своїй діяльності керу ється Конституцією України, Законом України "Про державн у податкову службу в Україні " та іншими законами України, а ктами Президента України, Ка бінету Міністрів України, ін шими нормативно-правовими ак тами органів державної влади , у тому числі наказами, а тако ж розпорядженнями органів ДП С вищого рівня.

Методичні рекомендації щ одо оформлення матеріалів до кументальних перевірок суб' єктів господарювання - юрид ичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремл ених підрозділів та документ ування виявлених порушень за тверджені Наказом Державної податкової Адміністрації Ук раїни від 11.09.2008 року № 584, отже є об ов' язковими для виконання о рганами державної податково ї служби.

Таким чином, суд доходить ви сновку, що визначення в Акті п еревірки Відповідача поруш ення Позивачем п.п. 1.20.5-1 п.1.20, п.п. 1.20.9 «б» п.1.20 ст. 1 Закону України № 334, є неправомірним та необґру нтованим.

Також судом не беруться до уваги посилання Відповідача в судовому засіданні в обґру нтування своєї позиції щодо зазначення Позивачем у подат кових накладних звичайної ці ни на чавун, яка перевищує цін у, за якою Позивачем було реал ізовано чавун Корпорації “ІСД” відповідно до наступн ого.

Під час відповідної переві рки це питання не перевіряло ся, і у висновках Акту перевір ки не міститься інформації щ одо дослідження Відповідаче м зазначених обставин. Крім т ого, податкові накладні стос уються питань оподаткування з податку на додану вартість , що не є предметом даного спо ру.

Крім того, суд погоджується з доводами Позивача, що Відпо відач не мав законодавчих пі дстав для визначення суми по даткових зобов' язань за неп рямими методами, з огляду на т аке.

П.п. 1.20.10. п. 1.20 ст. 1 Закону України № 334 встановлено, що донарахув ання податкових зобов' язан ь платника податку податкови м органом внаслідок визначен ня звичайних цін здійснюєтьс я за процедурою, встановлено ю законом для нарахування по даткових зобов' язань за неп рямими методами, а для платни ків податку, визнаних природ ними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, в становлених таким законом.

П.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України « Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами», встановле но, що методика визначення су ми податкових зобов' язань з а непрямими методами затверд жується законом і є загально ю для всіх платників податкі в.

Станом на момент проведенн я Відповідачем перевірки мет одика визначення суми податк ових зобов' язань за непрями ми методами, затверджена зак оном, в Україні відсутня.

Статтею 19 Конституції Украї ни визначено, що правовий пор ядок в Україні ґрунтується н а засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушени й робити те, що не передбачено законодавством. Органи держ авної влади та органи місцев ого самоврядування, їх посад ові особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Відповідно, у податкового о ргану були відсутні правові підстави визначати податков і зобов' язання за непрямим и методами, процедура застос ування яких повинна бути виз начена законом.

Крім того, поширення підпун кту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України № 334 на донарахування податкових зобов'язань плат ника податку податковим орга ном внаслідок визначення зви чайних цін процедури, встано вленої для нарахування подат кових зобов'язань за непрями ми методами, не означає зміну підстав для застосування по датковим органом звичайних ц ін чи непрямих методів, визна чених законом, зокрема підпу нктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закон у України «Про порядок погаш ення зобов'язань платників п одатків перед бюджетами та д ержавними цільовими фондами », для застосування непрямих методів.

Оскільки вичерпний перелі к підстав для застосування н епрямих методів визначено п. п. 4.3.1 п. 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами», серед як их відсутня така правова під става для застосування непря мих методів як невідповідніс ть ціни договору рівню звича йних цін (враховуючи встанов лену судом відсутність ознак пов' язаності осіб), тому у Ві дповідача не було правових п ідстав застосовувати п.п. 4.3.4. п . 4.3. ст. 4 цього Закону, так як зас тосування непрямого методу д ля визначення податкових зоб ов' язань платників податкі в у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється , суд доходить висновку про те , що податковим органом не бул о доведено порушення позивач ем податкового законодавств а при оподаткуванні доходу, о триманого за договорами з ре алізації чавуна (арк. спр. 28-98 то м 6).

Згідно з частиною 1 статті 69 К АС України доказами в адміні стративному судочинстві є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких суд встановлює наяв ність або відсутність обстав ин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беру ть участь у справі, та інших об ставин, що мають значення для правильного вирішення справ и, на підставі пояснень сторі н, третіх осіб та їхніх предст авників, показань свідків, пи сьмових і речових доказів, ви сновків експертів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції У країни передбачено, що орган и державної влади та органи м ісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодекс у адміністративного судочин ства України у справах щодо о скарження рішень, дій чи безд іяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністра тивного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставин и, на яких ґрунтуються її вимо ги та заперечення. В адмініст ративних справах про протипр авність рішень, дій чи бездія льності суб'єкта владних пов новажень обов'язок щодо дока зування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльност і покладається на відповідач а, якщо він заперечує проти ад міністративного позову.

Відповідачем під час судов ого розгляду справи не довед ено, що оскаржуване податков е повідомлення-рішення було прийнято законно та обґрунто вано у зв' язку з чим суд задо вольняє позов.

У порядку ст. 94 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, суд присуджує судові в итрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених в имог. Таким чином, на користь п озивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір ) у розмірі 3, 40 грн. (три гривні с орок копійок).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонер ного товариства «Краматорсь кий металургійний завод ім. К уйбишева» до Державної под аткової інспекції у м. Крамат орську задовольнити повніс тю.

Визнати недійсним податко ве повідомлення-рішення Держ авної податкової інспекції у м. Краматорську № 0001192302/0/29288 від 22.07 .2010 року, яким визначено податк ове зобов' язання за податко м на прибуток у сумі 5412407, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санк ціями у розмірі 5412407, 00 грн.

Стягнути з рахунків Держав ного бюджету України на кори сть Відкритого акціонерного товариства «Краматорський м еталургійний завод ім. Куйби шева» 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) судових витрат.

Постанову ухвалено у нарад чій кімнаті та проголошено ї ї вступну та резолютивну час тину 13 жовтня 2010 року.

Повний текст постанови скл адено 18 жовтня 2010 року.

Апеляційна скарга подаєт ься до адміністративного су ду апеляційної інстанції че рез суд першої інстанції, як ий ухвалив оскаржуване судо ве рішення. Копія апеляційн ої скарги одночасно надсилає ться особою, яка її подає, до с уду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на пост анову суду першої інстанці ї

подається протягом дес яти днів з дня її проголоше ння. У разі застосування судо м частини третьої статті 160 ц ього Кодексу, тобто проголош ення лише вступної та резолю тивної частини Постанови, а т акож прийняття постанови у письмовому провадженні апе ляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня от римання копії постанови.

У разі подання апеляційно ї скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повер нення апеляційної скарги, ві дмови у відкритті апеляційно го провадження або набрання законної сили рішенням за н аслідками апеляційного пров адження.

Суддя Зеленов А. С.