Рішення

від 13.03.2024 по справі 953/8208/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8208/23

н/п 2-а/953/25/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

представника позивача Мазепи Г.Б.,

представника відповідача-1 Вовченка В.А.,

представника відповідача-2 Ніколаєнка Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського регіонального територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови, -

встановив:

06 червня 2023 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернувся до Київського регіонального територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова (далі: відповідач-1)з позовом про скасування постанови №5481 від 29.08.2023 про адміністративне правопорушення складеній стосовно нього за ч.2 ст.210-1 КУпАП.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилався на безпідставність оскаржуваної постанови за не вчинення ним правопорушення. Позивача посилався на те, що з`явився по повістці, яку одержав 10.08.2023р. та з`явився в призначену дату, - 11.08.2023р. до РТЦКтаСП де надав документи про навчання в аспірантурі, які поставлені співробітниками РТЦКтаСП під сумнів, що його знервувало і внаслідок погіршення самопочуття, того ж дня він звернувся до лікарні та перебував на лікування до 25.06.2023р. Вважає, що співробітниками РТЦКтаСП при складання оскаржуваної постанови, проігноровано повідомлення позивача про навчання в аспірантурі та його хвороба.

11.09.2023р. ухвалою Київського районного суду м. Харкова позов залишений без руху, наданий строк для усунення недоліків.

12.09.2023р. представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог в якій він просив залучити до участі у справі у якості третьої особи - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області (далі: відповідач-2) та стягнути на свою користь суму штрафу, - 5100 грн.

19.09.2023 р. представником позивача подана заява про усунення недоліків.

20.09.2023р.ухвалою Київськогорайонного судум.Харкова провадженняу справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі: відповідач-2).

21.11.2023р. представником відповідача-1 поданий відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позову за не повідомлення позивачем у семиденний строк з 01.09.2022р. про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав визначених у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не з`явлення за викликом 11.08.2023. о 17 год. до Київського РТЦК та СП м. Харкова.

10.01.2024р. представником позивача надані письмові пояснення, в яких зазначено про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ст.2 КАС України за її безпідставності, прийняття не уповноваженою особою з перевищенням наданих повноважень.

10.01.2024р. відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до місту якого він заперечує проти задоволення позову посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та безпідставність позовних вимог.

31.01.2024р. представником позивача подано клопотання про залишення заяви про збільшення позовних вимог та залучення до участі у справі у якості третьої особи - Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області без розгляду.

08.02.2024р. представником позивача подано заяву про залучення до участі у справі Міністерства оборони України у якості належного відповідача та письмові пояснення, з запереченнями проти залучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву відповідача-2 за відсутності у матеріалах справи повноважень представника, а також заява про залучення до матеріалів справи доказів фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

13.03.2024р. протокольною ухвалою представнику позивача у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача Міністерства оборони України відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

29.08.2023р. заступником начальника Київського РТЦК та СП м. Харкова складено стосовно позивача протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення у графі «пояснення» позивач зазначив, що не з`явився по повістці за перебування на стаціонарному лікуванні та зобов`язувався надати підтверджуючі документи за запитом.

29.08.2023р. начальником Київського РТЦК та СП м. Харкова підполковником ОСОБА_2 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 5100 грн., що підтверджується постановою №5481 від 29.08.2023.

Вищезазначеною постановою встановлено, що у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами) порядку, визначені у п. ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 встановлений факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: під час перевірки відповідно до наданих громадянином та наявних у районному ТЦК та СП документів виявлено, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом у строк, зазначений в отриманій ним повістці до ТЦК та СП для визначення його призначення на особливий період (розписка про одержання повістки про виклик до районного ТЦК та СП на 17:00 год., 11.08.2023 р., одержав 10.08.2023р.), чим порушив вимоги абз. 2 ч 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 N1487, абз. 2. ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач не погодився з даною постановою та зазначив, що він не з`явився за викликом до районного ТЦК та СП на 11.08.2023 року 17:00 за перебування на стаціонарному лікуванні, що підтверджується медичною карткою стаціонарного хворого №28880, а також повідомив, що є аспірантом.

З медичної картки стаціонарного хворого №28880, вбачається, що ОСОБА_1 перебував у терапевтичному відділені на стаціонарі з 11.08.2023 р. по 25.08.2023р. з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст. кризовий перебіг, гіпертензивне серце (гіпертрофія міокарду лівого шлуночка) синусова аритмія, епізоди синоаурикулярної блокади 2 го ст з паузами до 1724 мсек. СН І ст., діастолічний варіант (ВФ 69%), помірний серцево-судинний ризик. Дисциркуляторна енцефалопатія І гіпертонічного негезу, лікворно гіпертензій ним синдромом, з вегетовісцеральним пароксизмами симпато-адреналової спрямованості, Цервікакраніалгія, мязо-тонічний, стійкий, помірний больовий синдром, спондилоартроз шийного відділу хребта, унковертебральний артроз. Ангіопатія сітківки обох очей. Часткова клапанна недостатність стовбура ВПВ.ХВН С2EsAsPr (CEAP).

Також з довідки №23/123 від 10.08.2023, вбачається, що ОСОБА_1 навчається на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти на очній (денній) формі навчання у Національному аерокосмічному університеті ім.. М.Є.Жуковського «Харківській авіаційний інститут» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення, зарахований наказом №1011-уч-уч від 01.09.2022, період навчання з 01 вересня 2022р. по 31 серпня 2026 р.

Відповідачі наполягаючи на законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови посилались на задовільний стан здоров`я позивача станом на 10.08.2023р., відсутність підстав неявки до РТЦК та СП на 17:00 год. 11.08.2023.

Як вбачається з картки обстеження та медичного огляду ВЛК від 10.08.2023, довідки ВЛК №1/72 від 10.08.2023, позивач здоровий та придатний до військової служби.

В анкеті для осіб офіцерського складу від 10.08.2023, заповненій та підписаній позивачем, він також зазначив про задовільний стан свого здоров`я.

10.08.2023р. позивач під підпис ознайомлений з нормативно-правовим актами України з питань оборони, мобілізації та військового обов`язку, зокрема, зі ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

14.08.2023р. відповідачу надані документи про відстрочку позивача від призову відповідно до ч.3, ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

- Витяг з наказу по Національному аерокосмічному університету ім.М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» №1011-уч від 01.09.2022 про зарахування до денної аспірантури університету для здобуття ступеня доктора філософії за рахунок видатків державного бюджету на 2022р.;

- довідку №603/А/8 від 11.08.2023 про те, що він у 2022 р. вступив до аспірантури НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» і зараз навчається на 1 курсі денного відділення,строк закінчення освіти 31.08.2026;

- довідку №23/122 від 10.08.2023 про те, що він дійсно навчається на третьому рівні вищої освіти на очній (денній) формі навчання у НАУ ім.. М.Є. Жуковського «ХАІ»;

- довідку №23/123 від 10.08.2023 про те, що він навчається на третьому (освітньо -науковому) рівні вищої освіти на очній (денній) формі навчання у Національному аерокосмічному університеті ім.. М.Є.Жуковського «Харківській авіаційний інститут» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення, зарахований наказом «1011-уч-уч від 01.09.2022, період навчання з 01 вересня 2022р. по 31 серпня 2026.

29.08.2023 р. відповідач-1 повідомив позивача про наявність підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 2 ч.3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції закону №2122 від 15.032022. про що свідчить лист №5479 від 29.08.2023.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд висновує:

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (далі: ЗУ №2232-XII).

Відповідно до ч.3 ст.1 ЗУ №2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, за ч.10 ст.1 ЗУ №2232-XII, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) ТЦК та СП, Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗР України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або ж вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах відповідно до рішень комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) ТЦК та СП, закладів охорони здоров`я СБУ, а у СЗР України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу та виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з ч.5 ст.33 ЗУ №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правила військового обліку визначені у Додатку №1 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. №921(далі: Правила).

У п.1 Правил закріплено, що призовники і військовозобов`язані повинні:

- перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) ТЦК та СП (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або ж регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;

- прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) ТЦК та СП (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення у воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних;

- не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника ТЦК та СП районного (міського) ТЦК та СП, відповідних керівників СБУ або СЗР;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах відповідно до рішень комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) ТЦК та СП;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу та виконувати військовий обов`язок у запасі;

- особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) ТЦК та СП (органів СБУ) з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

- особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 25.03.1991 №3543-XII (далі: ЗУ №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно ст. 1 ЗУ №3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ЗУ №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

У відповідності до ч.5, ч.6 ст. 4 ЗУ №3543-XII передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Відповідно доабз.2ч.1та ч.3ст.22ЗУ №3543-XIIгромадяни зобов`язаніз`являтисяза викликомдо територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки (військовозобов`язані,резервісти Службибезпеки України-за викликомЦентрального управлінняабо регіональногооргану Службибезпеки України,військовозобов`язані,резервісти Службизовнішньої розвідкиУкраїни -за викликомСлужби зовнішньоїрозвідки України)для взяттяна військовийоблік військовозобов`язанихчи резервістів,визначення їхпризначення наособливий період.Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до ч. 10 ст. 1 ЗУ№2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 ЗУ № 2232-XII поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).

З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити РТЦК та СП про поважність причин не прибуття за повісткою.

Відповідно до п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі:Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі:Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно із п. 9 Положення № 154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена ст. 210-1 КУпАП.

Згідно положень ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, передбачають, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП є порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.

Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05: 30 год. 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), згідно зі ст. 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Положеннями ст. 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У відповідності до ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 2 ч.1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття спірної постанови від №5481 від 29.08.2023 стала неявка позивача за викликом у строк, зазначений в отриманій ним повістці до ТЦК та СП для визначення його призначення на особливий період.

Посилання представників відповідачів на неповідомлення позивачем у семиденний строк з 01.09.2022р. про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав визначених у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у тексті протоколу від 29.08.2023р. та у тексті оскаржуваної постанови, в якості підстави притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не зазначене, а відтак, не береться судом до уваги.

Таким чином, докази на які посилається позивач, свідчать про поважність причин його не прибуття за викликом до ТЦК та СП о 17 год. 11.08.2022, та об`єктивно підтверджені випискою з картки стаціонарного хворого №2880 з якої вбачається знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 11.08.2023р. до 25.08.2023р. і належність та допустимість цих доказів відповідачами не спростована.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що постанова Київського РТЦК та СП м. Харкова №5481 від 29.08.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.

Решта доводів та заперечень учасників справи, на висновок суду не впливає.

Одночасно суд зазначає, що посилання представника позивача на відсутність у представника відповідача-2 повноважень, як підставу не прийняття його відзиву не позов, безпідставні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Вирішуючи питання судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з бюджетних асигнувань Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова на користь позивача 429, 44 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.243-246,250,255,257-262,295,297 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Київського регіонального територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови, -задовольнити.

Постанову №5481 від 29 серпня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , скасувати.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому законом порядку протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач-1: Київський регіональний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Харкова (код ЄДРПОУ 09957797, м. Харків, вул. Садова, буд. 16).

Відповідач-2: Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08166355, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 56).

Суддя: Н.В.Єфіменко