Рішення

від 13.03.2024 по справі 214/2631/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/2631/21

2/214/334/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ковтун Н.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фартушної Є.К.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/2631/21 за уточненим позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, Доброводівська сільська рада Уманського району Черкаської області про визнання батьківства, стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, яку в подальшому уточнила до ОСОБА_4 , треті особи - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, Доброводівська сільська рада Уманського району Черкаської області, про визнання батьківства, стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що з жовтня 2008 по листопад 2010 вона з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою вони проживали разом з батьками відповідача. Вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки. Разом проводили свята, відпустки та були повноцінною сім`єю, незважаючи на відсутність реєстрації шлюбу. Після того, як позивач дізналася про вагітність, відповідач вирішив розірвати стосунки, оскільки позивач не хотіла переривати вагітність. Відповідач не був готовим до такого та на той час прийняв для себе рішення піти з сім`ї. Після цього, позивач вимушена була переїхати в с. Доброводи Черкаської області де і народила дитину. Від фактичних шлюбних відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина - ОСОБА_3 . Після народження сина у червні 2011, оскільки позивач не перебувала у шлюбі, на підставі ст. 135 Сімейного Кодексу України, у книзі реєстрації народжень батька дитини вказано з її слів - ОСОБА_5 , оскільки біологічним батьком дитини є відповідач. Після народження сина, позивач повідомила про це відповідача, але визнавати батьківство він не бажав. Жодної участі в житті дитини не приймати не хотів. Незважаючи на це, батько відповідача декілька разів спілкувався з онуком в перші роки народження. Зазначає, що вона ніколи не заперечувала проти спілкування відповідача з дитиною, однак, він не бажав брати на себе відповідальність за утримання дитини та добровільно визнавати своє батьківство, допомагати. У зв`язку із вищевикладеним, позивач звернулася до суду з позовом про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 22-23).

Ухвалою суду від 21 вересня 2022 року призначено у справі № 214/2631/21 судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Дніпропетровської ОДА (адреса: 49005, м. Дніпро, площа Соборна, буд. 14) (а.с.112-113).

27 січня 2023 року на адресу суду повернуто без виконання ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2022 року про призначення судово-генетичної експертизи, в зв`язку з неявкою обох сторін 24.10.2022, 19.12.2022 та неявкою ОСОБА_4 21.11.2022 на експертизу (а.с.122).

Ухвалою суду від 23 березня 2023 року призначено у справі № 214/2631/21 судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Дніпропетровської ОДА (адреса: 49005, м. Дніпро, площа Соборна, буд. 14) (а.с.141-142).

30 травня 2023 року на адресу суду повернуто без виконання ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 березня 2023 року про призначення судово-генетичної експертизи, в зв`язку з неявкою громадянина ОСОБА_4 01.05.2023 та 29.05.2023 на експертизу. (а.с.150).

Ухвалою суду від 28 липня 2023 року відновлено провадження у справі (а.с.154).

17 жовтня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду (а.с.172-173).

09 листопада 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява до ОСОБА_4 про визнання батьківства та стягнення аліментів (а.с.193-197).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зазначила, що з відповідачем по справі з жовтня 2008 року перебула у фактичних шлюбних відносинах, жили однією сім?єю в квартирі разом з його батьками в м.Черкаси. Після того, як вона повідомила відповідачу про вагітність, він припинив відносини з нею, давши зрозуміти, що не бажає народження дитини. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_6 , батьком якого є відповідач, але батьківство якого він не визнав. З того часу на зв?язок не виходив, життям сина не цікавиться, не допомагав. Але, батько відповідача, дідусь її сина, спілувався з нею, онуком після його народження. Інших дітей у відповідача немає.

Представник позивачки - адвокат Німець Ю.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Вказала на те, що до експертної установи, якій ухвалою суду було доручено проведення судово-генетичної експертизи, з метою відібрання зразків для дослідження, відповідач не з`являвся, хоча експертизу призначали повторно. В ході судових розглядів справи , відповідач категорично не заперечував своє батьківство.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, неодноразово представник відповідача надавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники третьої особи - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради та Доброводівської сільської ради Уманського району Черкаської області в судове засідання не з`явився були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Свідок ОСОБА_7 , яка є подругою позивачки по справі (в режимі відеоконференції) пояснила, що особисто знайома із сторонами по справі. Вказала, що вони жили разом однією сім`єю два роки в м. Черкаси. ОСОБА_1 завагітніла, але відповідач дитину не хотів. Його батьки зустрічались з онуком декілька разів. Вказала, що їй відомо про те, що відносини припинились після того, як ОСОБА_4 дізнався про вагітність позивачки, оскільки він не хотів народження дитини. Після народження дитини, мати позивачки одразу зателефонувала відповідачеві та повідомила про народження сина, але він проігнорував це повідомлення.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком записаний ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_1 . Відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с. 7).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 4, складеного 01 липня 2011 року Доброводівською сільською радою Уманського району Черкаської області, відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_8 , були внесені відповідно до заяви матері згідно з ч.1 ст.135 СК України (а.с.10, 10 зворот).

З довідки №14 Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної служби від 25.02.2021 року вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстрований разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (частина четверта статті 128 СК України).

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 вересня 2022 року за клопотанням представника позивачки по справі було призначено судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Дніпропетровської ОДА (а.с.112-113).

Однак, 27 січня 2023 року на адресу суду було повернуто без виконання ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2022 року про призначення судово-генетичної експертизи, в зв`язку з неявкою обох сторін 24.10.2022, 19.12.2022 та неявкою ОСОБА_4 21.11.2022 на експертизу (а.с.122).

Окрім того, ухвалою суду від 23 березня 2023 року за клопотанням представника позивачки призначено повторно судового-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Дніпропетровської ОДА (а.с.141-142).

Однак, 30 травня 2023 року на адресу суду повернуто без виконання ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 березня 2023 року про призначення судово-генетичної експертизи, в зв`язку з неявкою громадянина ОСОБА_4 01.05.2023 та 29.05.2023 на експертизу. (а.с.150).

Суд зауважує, що відповідач ОСОБА_4 був присутній в підготовчому засіданні 21.09.2022 під час відеоконференції, отже достеменно був обізнаний про наявність цивільної справи про встановлення його батьківства та про призначення судом експертизи на предмет визначення його батьківства відносно народженої позивачкою дитини.

Крім того, відповідач ОСОБА_4 на здачу зразків не з`явився, хоча він був також повідомлений представником позивача про дату та місце здачі зразків через месенджер Вайбер (а.с.182-183).

На переконання суду, не з`явлення відповідача ОСОБА_4 до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивачки про його батьківство щодо неї.

Як роз`яснено у підпунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі, судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Оцінивши процесуальну поведінку відповідача з точки зору дотримання ним критерію добросовісності використання процесуальних прав, суд дійшов висновку, що він ухилився від проведення судово-генетичної експертизи, яка призначалась за клопотанням представника позивачки саме для встановлення батьківства або спростування цього факту.

Так, Верховний Cуд України у постанові від 27.04.2017 року у цивільній справі №6-617цс17 прийшов до висновку про можливість визнання факту батьківства у разі ухилення від проведення судово-генетичної експертизи, призначеної судом з метою встановлення батьківства.

У відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду справи про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Позивач та свідок надали суду пояснення, що з 2008 року сторони проживали разом та припинили відносини після того, як позивачка завагітніла.

За таких обставин, оцінивши всі докази по справі у сукупності, суд вважає можливим визнати факт, що відповідач ОСОБА_4 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до вимог ст. 182 ч. 2 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ст. 183 ч. 1 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, ч. 1 ст. 430 ЦПК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи, що позивач проживає з сином, який перебуває на її утриманні, а відповідач працездатний, а отже має можливість та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.11.2023 року до досягнення сином повноліття.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 1816,00 грн (а.с.1), а тому суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог про визнання батьківства, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1816,00 грн.

Окрім того, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн щодо вимоги про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 77-81, 89, 110, 141, 246, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, Доброводівська сільська рада Уманського району Черкаської області про визнання батьківства, стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження №4 від 01.07.2011 року, вчинений Доброводівською сільською радою Уманського району Черкаської області), який народився в селі Доброводи Уманського району Черкаської області.

Внести зміни в актовий запис №4 від 01.07.2011 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинений Доброводівською сільською радою Уманського району Черкаської області, а саме виключити відомості про батька, внесені на підставі ч. 1 ст. 135 сімейного Кодексу України та внести відомості, що батьком дитини є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України. Інші відомості в актовому записі залишити без змін.

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, адреса: вул. Петлякова, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Третя особа: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування, адреса: вул. Володимира Великого, буд. 71, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Третя особа: Доброводівська сільська рада Уманського району Черкаської області, адреса: Черкаська область, Уманський район, с. Доброводи, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3А.

Повний текст рішення складено 15.03.2024 року.

Суддя Н.Г. Ковтун