Ухвала

від 04.09.2024 по справі 214/2631/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 214/2631/21

провадження № 61-11770ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пропадущий Андрій Володимирович, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, Доброводівська сільська рада Уманського району Черкаської області, про визнання батьківства, стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

1. 19 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 (далі - відповідач) - адвокат Пропадущий А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у цивільній справі № 214/2631/21.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо строку на касаційне оскарження

3. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).

5. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).

6. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).

7. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).

8. 17 липня 2024 року судом апеляційної інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини постанови і в цей же день складено її повний текст. Касаційну скаргу представником відповідача - адвокатом Пропадущим А. В. подано до Верховного Суду 19 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК.

9. Безпосередньо у касаційній скарзі представник відповідача - адвокат Пропадущий А. В. просить поновити строк на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, проте не зазначає будь-яких причин пропуску цього строку, зокрема, не вказує дату отримання ним або відповідачем копії постанови апеляційного суду та не надає доказів, які підтверджують таку дату.

10. За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

11. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

12. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

13. З огляду на зазначене, відповідач має обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення, з наданням підтверджуючих документів.

ІІ. Щодо сплати судового збору

14. В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК відповідачем до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

15. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

16. У даній касаційній скарзі відповідач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з нього аліментів у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

17. В свою чергу у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців (пункт 3 частини першої статті 176 ЦПК).

18. У справах про стягнення аліментів від сплати судового збору звільняються лише позивачі (пункт 3 частини першої статті 5 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

19. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. З уточненою позовною заявою ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції у листопаді 2023 року. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.

21. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

22. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI).

23. З урахуванням наведеного судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 1% ціни позову (сукупності щомісячних виплат у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача (але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) за шість місяців) х 200% х 0,8, що не може становити менше 1 717,76 грн (із розрахунку 2 684,00 х 0,4 х 200% х 0,8) та більше 21 472,00 грн (із розрахунку 2 684,00 х 5 х 200% х 0,8).

24. За таких обставин відповідач має надати суду документ про сплату судового збору, розрахованого виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

25. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

26. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

ІІІ. Щодо підстав касаційного оскарження

27. Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

28. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

29. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

30. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

31. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

32. У поданій касаційній скарзі представник відповідача - адвокат Пропадущий А. В. зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК. Проте не вказує, у якій (яких) саме постанові (постановах) Верховного Суду викладений висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях.

33. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

ІV. Щодо змісту касаційної скарги

34. За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

35. Представником відповідача - адвокатом Пропадущим А. В. у касаційній скарзі не зазначено повне ім`я позивача ОСОБА_2 , тому відповідач має вказати таку інформацію, а також зазначити її місце проживання чи перебування.

V. Щодо надання доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалівіншим учасникам справи

36. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

37. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК).

38. Представник відповідача - адвокат Пропадущий А. В. подав касаційну скаргу в електронній формі через електронний кабінет, проте додав до неї лише квитанції про доставку документів до зареєстрованого власного електронного кабінету, а також електронного кабінету Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради. Доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, якими є позивач ОСОБА_2 і третя особа Доброводівська сільська рада Уманського району Черкаської області, представником відповідача не надано.

VІ. Недоліки, які необхідно усунути

39. Таким чином недоліки касаційної скарги відповідачем мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд»:

1) обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення з наданням підтверджуючих документів;

2) документа, що підтверджує сплату судового збору, розрахованого виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону;

3) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі, а також ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) позивача, її місця проживання чи перебування;

4) доказів надсилання усім іншим учасникам справи, яким не надіслав раніше, копій касаційної скарги разом з копіями доданих до неї матеріалів (до їхніх електронних кабінетів або у паперовій формі листом з описом вкладення).

5) доказів надсилання копій уточненої касаційної скарги разом з доданими до неї матеріалами всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК, до зареєстрованих електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.

40. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

41. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

42. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК).

43. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пропадущий Андрій Володимирович, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у цивільній справі № 214/2631/21 залишити без руху.

2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків, сплатити судовий збір, розрахований виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також обґрунтувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення з наданням підтверджуючих документів.

3. Роз`яснити, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, або буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П. І. Пархоменко