Постанова від 22.04.2025 по справі 926/560/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. Справа№ 926/560/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002"

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2024 р.

у справі № 926/560/24 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1. Приватне підприємство "Сумитрансекспедиція"

2. ОСОБА_1

про стягнення 54739,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Приватне підприємство "Захід-хліб-збут-2002" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі-відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 54739,64 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок настання страхової події йому було завдано матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком винної у ДТП особи.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.02.2024 р. передано матеріали справи № 926/560/24 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2024 р. відкрито провадження у справі № 926/560/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі № 926/560/24 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Сумитрансекспедиція" та ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.09.2024 р. у справі № 926/560/24 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002".

Не погодившись з рішенням, Приватне підприємство "Захід-хліб-збут-2002" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, виплачена відповідачем сума матеріальної шкоди є заниженою, що підтверджується висновком судового експерта Мазура М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 50/5/23 від 25.05.2023 р.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду 28.10.2024 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" у справі № 926/560/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

На підставі службової записки та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/811/24 від 19.11.2024 р. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 р., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 926/560/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду 19.11.2024 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" у справі № 926/560/24 передано на розгляд колегії суддів у складі:: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 926/560/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 926/560/24 та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

31.10.2024 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 17.12.2024 р. про відкриття провадження у справі № 926/560/24 сторонам доставлено до електронних кабінетів 18.12.2024 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 19.12.2024 р., що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 17.12.2024 р. у справі № 926/560/24 оприлюднена у реєстрі 18.12.2024 р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

30.11.2022 р. об 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "DAF XF440 FTG", д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Грушівка, а/д М-19 518 км+200м Чернівецького району, Чернівецької області, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем марки "Volvo", д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв припаркований, внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23.12.2022 р. у справі № 715/3575/22, залишеної без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.01.2023 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн в дохід держави.

На момент ДТП автомобіль марки "Volvo", д.н.з. НОМЕР_2 , належав на праві власності Приватному підприємству "Захід-хліб-збут-2002" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Транспортний засіб марки "DAF XF440 FTG", д.н.з. НОМЕР_1 , належав на праві власності Приватному підприємству "Сумитрансекспедиція" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

01.11.2022 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - страховик) та Приватним акціонерним товариством "Сумитрансекспедиція" (далі - страхувальник) був укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.211801236, строком дії з 00:00 02.11.2022 р. по 24:00 01.11.2023 р., відповідно до якого була застрахована цивільно-правова відповідальність власника ТЗ "DAF XF440 FTG", д.н.з. НОМЕР_1 , з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 160000,00 грн, франшизою - 2600,00 грн.

30.11.2022 р. позивач подав до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" заяву про страхове відшкодування.

07.12.2022 р. було оформлено протокол технічного огляду КТЗ "Volvo", д.н.з. НОМЕР_2 , у якому зафіксовано пошкодження останнього унаслідок ДТП, що сталася 30.11.2022 р., та зазначені пошкодження, які не є наслідком вказаної ДТП, а саме: деформація передньої правої двері.

Відповідно до звіту № 72-D/11/75 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, складеного на замовлення відповідача ФОП Видутою Денисом Юрійовичем, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Volvo", д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП станом на 30.11.2022 р. складає 65603,93 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно із страховим актом № 23877/1 вирішено виплатити страхове відшкодування позивачу у сумі 53094,94 грн (за мінусом суми ПДВ у розмірі 9908,99 грн та франшизи у розмірі 2600,00 грн).

23.01.2023 р. відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у сумі 53094,94 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 00088751.

Приватне підприємство "Захід-хліб-збут-2002" не погоджується з виплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування, оскільки вважає її заниженою, посилаючись при цьому на висновок судового експерта Мазура М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 50/5/23 від 25.05.2023 р.

Згідно з висновком судового експерта Мазура М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 50/5/23 від 25.05.2023 р., вартість матеріальних збитків, спричинених власнику КТЗ "Volvo", д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 30.11.2022 р., станом на час ДТП при зовнішньому візуальному обстеженні (без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей/механізмів/агрегатів і вимірів) ймовірно становить 107834,54 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" здійснив виплату страхового відшкодування лише частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 54739,64 грн (107834,54 грн за висновком на замовлення позивача - 53094,94 грн сплачено відповідачем).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як передбачено ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 22.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Стосовно посилання позивача на висновок судового експерта Мазура М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 50/5/23 від 25.05.2023 р., колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 34.3 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно з п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Як було встановлено вище, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» направило незалежного оцінювача для визначення розміру шкоди, отже страховиком не порушено порядку оцінки розміру матеріальних збитків, завданих позивачу.

Таким чином, виходячи з наведених положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілий має право на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди лише у випадку, якщо представник страховика не з`явився у визначений пунктом 34.3 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 161/14532/16-ц.

До того ж, з розрахунку позивача не вбачається, що останнім до суми матеріального збитку не включено ПДВ.

Так, у силу п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Отже, усі операції з надання послуг із страхування, у тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, у зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, належної до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Тому у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

У разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість (чи такий ремонт фактично взагалі не проводиться), то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту проведення ремонту автомобіля позивача та здійснення його оплати на користь виконавця, який є платником ПДВ.

Враховуючи викладене, виходячи з приписів ст. 196 ПК України та ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач правомірно сплатив позивачеві визначений розмір оціненої шкоди, зменшивши його на суму ПДВ - 9908,99 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем було оцінено завдану шкоду та здійснено визначення розміру страхового відшкодування на підставі вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та здійснено його виплату у встановленому чинним законодавством порядку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 54739,64 грн матеріальної шкоди є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються судовою колегією.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2024 р. у справі № 926/560/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2024 р. у справі № 926/560/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Захід-хліб-збут-2002".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран