Рішення

від 07.03.2024 по справі 916/4085/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"07" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4085/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: адвокат Сиромятников Е.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» (вх. №2-311/24 від 28.02.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/4085/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» (49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, № 3, код ЄДРПОУ 35112357)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Бастіон» (65070, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, корпус Б, код ЄДРПОУ 37811845)

про стягнення 262 683,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Бастіон», в якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 262683,44 грн, з яких: 169113,51 грн основна сума заборгованості, 19606,11 грн пеня, 11033,68 грн 3% річних та 62930,14 грн інфляційні втрати.

22.02.2024 рішенням Господарського суду Одеської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Бастіон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» суму основної заборгованості в розмірі 169 113 грн 51 коп, інфляційні втрати в розмірі 62 930 грн 14 коп, 3% річних в розмірі 11 033 грн 68 коп та судовий збір у сумі 3 646 грн 16 коп.

28.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» надійшло клопотання (вх. № 2-311/24) щодо стягнення та обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з ТОВ «БК «Бастіон» судові витрати на професійну правничу у розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.02.2024 призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» (вх.№ 2-311/24 від 28.02.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/4085/23 на "07" березня 2024 року об 11:20 год. Крім того, відповідачу запропоновано надати до суду письмові міркування та заперечення щодо заяви позивача та документи, що їх обґрунтовують.

07.03.2024 від ТОВ «БК «Бастіон» до суду надійшли заперечення (вх. № 9661/24) на клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, де відповідач зазначив, що вважає дане клопотання безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування поданих заперечень відповідав вказав, що позивач пропустив процесуальний строк для подання вищевказаного клопотання та не просив його поновити, а заяви про ухвалення додаткового рішення позивач не подав.

Відповідач, серед іншого, наголошує, що відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Однак, позивач подав своє клопотання після закінчення судових дебатів у справі та навіть не просив поновити йому процесуальні строки.

Додатково відповідач звернув увагу на часткове задоволення позову, а також відзначив, що позивачем не додано розрахунку суми судових витрат, не наведено вартості викладених у доданому акті виконаних робіт та не надано доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат або виконання відповідних робі та їх вартості.

Відтак, відповідач вважає, що 30 000 грн, які позивач пропонує стягнути за правничу допомогу з відповідача є сумою неспівмірною та непропорційною із сумою основного боргу за договором 169 113 грн, а також позивачем надано доказів на сплату тільки частини вартості проведених робіт.

Представник ТОВ «Стиль-Буд і К» в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

В судове засідання 07.03.2024 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до статті 242 ГПК України, шляхом направлення ухвали суду від 29.02.2024 до його електронного кабінету.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись частиною четвертою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду клопотання чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи пресічний строк, встановлений ч. 3 ст. 244 ГПК України, достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» про відкодування судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у першій заяві по суті спору, а саме у позовній заяві, зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, а відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Визначаючи у позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на прфесійну правничу допомогу, позивач додатково зазначив про намір подати докази для підтвердження розміру судових витрат протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по даній справі відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/4085/23 ухвалено 22.02.2024, повний текст складено 04.03.2024.

ТОВ «Стиль-Буд і К» звернулося з клопотанням про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі 916/4085/23 28.02.2024 шляхом подання заяви через підсистему «Електронний суд». При цьому, відповідна заява сформована в системі «Електронний суд» 27.02.2024, а зареєстрована судом 28.02.2024.

Таким чином, відповідачем дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

05.09.2023 між ТОВ «Стиль-Буд і К» (надалі іменується - клієнт) і Адвокатським об`єднанням «Новум» був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до умов п. 1.3 якого правова допомога надається в порядку та обсязі узгодженому між сторонами, в тому числі шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за послуги, що виконуються та надаються Об`єднанням, обсяг яких передбачений додатком до договору, клієнт перераховує Об`єднанню гонорар, погоджений сторонами в додатку до договору. Гонорар перераховується клієнтом на поточний рахунок Об`єднання та/або сплачується в готівковій формі. За кожний наступний або інший етап та/або обсяг послуг сторони узгоджують подальшу оплату послуг Об`єднання на підставі підписаного ними додатку до договору, який є його невід`ємною частиною.

Між АО «Новум» та ТОВ «Стиль-Буд і К» 05 вересня 2023 року було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 05 вересня 2023 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1, АО «Новум» представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» в суді першої інстанції під час розгляду справи за позовом клієнта до ТОВ «БК «Бастіон» про стягнення заборгованості за договором поставки № 07-ДП від 29.03.2021.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 1, за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, з питань визначених в п. 1 даної Додаткової угоди, клієнт сплачує АО «Новум» гонорар у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень) не пізніше десяти календарних днів після підписання даної додаткової угоди.

У випадку необхідності особистої участі адвоката Об`єднання у судовому засіданні в приміщенні суду першої інстанції, під час розгляду справи за позовом клієнта до ТОВ «БК «Бастіон» про стягнення заборгованості за договором поставки № 07-ДП від 29.03.2021, клієнт додатково відшкодовує Об`єднанню витрати за відрядження адвоката у розмірі, який узгоджується сторонами додатково.

10.11.2023 між АО «Новум» та ТОВ «Стиль-Буд і К» було укладено Додаткову угоду № 1/2 до договору про надання правової допомоги від 05 вересня 2023 року, якою, з урахуванням факту того, що 08.11.2023 Господарський суд Одеської області прийняв ухвалу по справі № 916/4085/23, якою було вирішено розглядати справу № 916/4085/23 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі, та враховуючи, що даний факт збільшить обсяг юридичних послуг, які надаються Об`єднанням клієнту, в тому числі, але не виключно, призведе до необхідності участі адвокатів Об`єднання у судових засіданнях по справі, сторони вирішили викласти пункт 3 Додаткової угоди № 1 від 05.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 05.09.2023, у наступній редакції:

« 3. Гонорар та строк його оплати. За представництво клієнта у суді першої інстанції, з питань, визначених в п. 1 даної Додаткової угоди, клієнт сплачує Об`єднаню гонорар у розмірі 30 000 (тридцять тисяч гривень), який виплачується у наступному порядку:

- 15 000,00 грн сплачується клієнтом Об`єднанню не пізніше десяти календарних днів, після підписання даної додаткової угоди;

- 15 000,00 грн - сплачується клієнтом Об`єднанню не пізніше сорока календарних днів з дати прийняття судом першої інстанції рішення по справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Бастіон» про стягнення заборгованості за Договором поставки № 07-ДП від 29.03.2021.

Розмір та порядок сплати гонорару за представництво інтересів клієнта в судах апеляційної та касаційної інстанції узгоджується сторонами додатково.».

Так, 27.02.2024 між сторонами складено Акт приймання наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 05.09.2023, додаткової угоди № 1 від 05.09.2023 та додаткової угоди № 1/2 від 10.11.2023 по господарській справі № 916/4085/23 в суді першої інстанції.

Відповідно до акту виконаних (наданих) послуг, Адвокатським об`єднанням «Новум» надано ТОВ «Стіль-Буд і К» такі послуги:

1. Вивчення та детальний аналіз документів клієнта, які стосуються виникнення у ТОВ «БК «Бастіон» заборгованості по господарським взаємовідносинам, що виникли між ТОВ «БК «Бастіон» та клієнтом у відповідності до договору поставки № 07-ДП від 29.03.2021;

2. Складення та подання до Господарського суду Одеської області позовної заяви клієнта до ТОВ «БК «Бастіон» про стягнення заборгованості за до договором поставки № 07-ДП від 29.03.2021;

3. Вивчення та аналіз відзиву ТОВ «БК «Бастіон» на позовну заяву по справі № 916/4085/23, а також складення та подання до Господарського суду Одеської області відповіді на відзив по справі № 916/4085/23.

4. Вивчення та аналіз клопотання ТОВ «БК «Бастіон» про призначення експертизи по справі № 916/4085/23, а також, складання та подання до Господарського суду Одеської області заперечень проти призначення судової експертизи по справі № 916/4085/23;

5. Складення та подання до Господарського суду Одеської області інших процесуальних документів по справі № 91/4085/23;

6. Участь адвокатів Об`єднання у судових засіданнях по справі № 916/4085/23 в режимі відеоконференції.

Загальна вартість наданих послуг становить 30000,00 грн а відповідає вартості за весь обсяг наданих послуг, визначеній у додатковій угоді № 1 від 05.09.2023, з урахуванням змін та доповнень, викладених у додатковій угоді №1/2 від 10.11.2023. Послуги надані в повному обсязі, клієнт не має претензій щодо якості наданих Об`єднанням послуг.

З метою виконання договірних обов`язків, встановлених п. 3 додаткової угоди № 1, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1/2 від 10.11.2023, позивач сплатив Об`єднанню 15000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4264 від 07.09.2023, наявною в матеріалах справи та підписаним обома сторонами актом надання послуг.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги та факту оплати послугвідповідно до визначених сторонами умов.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

За приписом ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини третьої статті 4, частини першої статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України).

Судом також встановлено, що інтереси позивача у межах справи № 916/4085/23 представляли адвокат Підлужний Василь Михайлович та адвокат Сиромятников Едуард Олександрович.

На підтвердження повноважень адвоката Підлужного В.М., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2997 від 10.12.2015, надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1224074 від 12.09.2023, виданий АО «Новум».

На підтвердження повноважень адвоката Сиромятникова Е.О, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2946 від 20.07.2015, надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1241987 від 21.11.2023, виданий АО «Новум».

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №522/17845/15-ц зазначив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Як встановлено судом вище, між адвокатським об`єднанням та клієнтом (позивачем) визначено гонорар у фіксованому розміру - 30 000 грн, що наразі не зобов`язує суд з`ясувати конкретний склад дій адвоката при виконанні умов договору. Дослідивши надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує, що адвокатом детально описано перелік робіт вчинених в межах даної справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У запереченнях щодо розміру витрат на правничу допомогу відповідач вказує, що клопотання позивача та додані до нього документи не містять відомостей щодо часу, який був витрачений на надання конкретної послуги, а також не містить вартості відповідної послуги.

Щодо вказаного твердження, суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При цьому, оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

При цьому, правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Більше того, ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Одночасно судом ураховано кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів, участь представника в кожному призначеному судовому засіданні та тривалість розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу, в силу приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України покладений саме на відповідача. Однак, відповідачем будь-яких доказів на обґгрунтування незгоди щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, не надано.

Разом з тим, господарським судом на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, в якій Верховний суд зазначив, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, предмет позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, з огляду на те, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, суд приходить до висновку, що розмір заявлених до стягнення витрат є співрозмірним щодо вказаних у статті 126 ГПК України критеріїв.

Положеннями частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 27760,87 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2239,13 гривень покладаються на позивача.

Зважаючи на те, що у рішенні Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 по справі №916/4085/23 не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення у даній справі в означеній частині.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 123, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» (вх. №2-311/24 від 28.02.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/4085/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Бастіон» (65070, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, корпус Б, код ЄДРПОУ 37811845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Буд і К» (49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, № 3, код ЄДРПОУ 35112357) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 760 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят) грн 87 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 327 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 18.03.2024.

Суддя О.В. Цісельський