Ухвала

від 13.03.2024 по справі 752/1445/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1445/24

Провадження № 1-кс/752/1519/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022102090000277 від 17.11.2022,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022102090000277 від 17.11.2022, у якому адвокат, з урахуванням поданої 07.03.2024 заяви про уточнення вимог клопотання, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2023 на грошові кошти у сумі 110 000 тис. дол. США, номіналом 100 дол. США у кількості 1100 купюр із зазначенням серійного номеру кожної купюри.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2023 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , вилучене в ході проведення 30.06.2023 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти у сумі 110 000 тис. дол. США, номіналом 100 дол. США у кількості 1100 купюр із зазначенням серійного номеру кожної купюри.

На момент прийняття слідчим суддею рішення про арешт майна розслідування кримінального провадження №42022102090000277 здійснювалось слідчими Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві. Наразі досудове розслідування зазначеного кримінального провадження здійснюється детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві.

Адвокат зазначає, що вилучені під час обшуку кошти є тимчасово вилученим майном, оскільки дозволу на відшукування та вилучення їх ухвалою слідчого судді від 26.06.2023 надано не було.

Постановою слідчого від 30.06.2023 зазначені кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, проте в постанові слідчого не обґрунтовано та не визначено відповідність вилученого під час обшуку майна критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, та не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Викладені у клопотанні про арешт майна доводи сторони обвинувачення про те, що вилучені під час обшуку кошти є майном здобутим злочинним шляхом та були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них, є лише припущеннями, що не підтверджуються жодним доказом. Слідчий не надав постанови про призначення будь-яких експертиз з дослідження коштів з метою виявлення ознак причетності вилучених під час обшуку коштів до кримінального правопорушення.

Арештовані кошти належать ОСОБА_4 на законних підставах, отримані в наслідок відчуження ним транспортних засобів у 2021-2022 роках, заощаджень заробітної плати, а також отримані в борг під розписку. Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що зазначені кошти набуто ОСОБА_4 у власність протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, зазначені кошти не можуть мати жодного відношення до кримінальних правопорушень в яких підозрюється ОСОБА_4 .

Також адвокат у клопотанні посилається на те, що слідчий, звернувшись 09.10.2023 із клопотанням про арешт майна порушив вимоги ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна через три місяці після проведення обшуку.

19.01.2024 адвокату ОСОБА_3 та його підзахисному - ОСОБА_4 вручено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022102090000277 від 17.11.2022. Отже, всі необхідні, на думку органу досудового розслідування, слідчі та процесуальні дії вже проведені, в тому числі експертизи.

Підставою для скасування арешту майна адвокат вказує, що арешт на майно підозрюваного накладено не обґрунтовано і на даний час відпала потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено.

На підставі зазначеного адвокат просить про задоволення клопотання.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Від адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, клопотання про скасування арешту майна підтримав, просив задовольнити.

Прокурор Солом`янської окружної прокуратури м. Києва в судове засідання не з`явився. В попередньому судовому засіданні, яке відбулось 07.03.2024, прокурор надав пояснення по суті клопотання, заперечив проти його задоволення. Зазначив, що рішення слідчого судді про арешт вилучених під час обшуку коштів було предметом розгляду судом апеляційної інстанції і за результатами розгляду рішення першої інстанції залишено без змін. Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання пославшись на те, що підстави для скасування арешту майна відсутні.

Враховуючи, що прокурором висловлено позицію з приводу клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності прокурора та особи, якою подано клопотання про скасування арешту майна, від якої надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження, у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Тобто, підставою для скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, доведення яких покладається на особу, яка звернулася з відповідним клопотанням. (ст. 22 КПК України).

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2023 у справі № 761/36995/23, провадження №1-кс/761/23932/2023, в рамках кримінального провадження №42022102090000277 від 17.11.2022 року, накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 1 100 купюр у сумі 110 000 тисяч доларів США. Метою арешту майна є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно змісту клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що 21.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України; 19.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 31.01.2024, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2023, залишено без змін.

Слідчий суддя звертає увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.

Доводи захисника щодо порушення слідчим положень ч.5 ст. 171 КПК України в частині строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також не відповідності вилученого майна ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, слідчий суддя не приймає до уваги та не надає їм оцінки, оскільки наведені доводи захисника є предметом оцінки під час вирішення питання про застосування арешту майна.

Слідчий суддя зауважує, що власник майна ОСОБА_4 та його представники приймали участь у судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , де зокрема надали пояснення щодо законності походження вилучених під час обшуку коштів.

Разом з тим, постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Досліджена слідчим суддею копія ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 31.01.2024 містить такі ж висновки щодо доцільності накладення арешту на вказане майно. Колегія суддів при постановленні рішення дійшла висновку, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Слідчий суддя звертає увагу, що всі доводи представника власника майна щодо необґрунтованості арешту майна, які викладені у поданому слідчому судді клопотанні про скасування арешту майна, були предметом розгляду апеляційною інстанцією при перегляді рішення суду першої інстанції, нових доводів щодо необґрунтованості арешту майна у змісті клопотання, яке є предметом розгляду у цій справі, в клопотанні не наведено.

Аргументи представника власника майна про те, що в застосуванні арешту відпала потреба, слідчий суддя оцінює критично.

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак, враховуючи положення Глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, якою врегульовано питання арешту майна, вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які накладено арешт.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, за якою кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу (п. 15 ч. 1 ч. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).

Проте, жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні представником власника майна доводів, що у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, до клопотання не надано, а із наданих до клопотання матеріалів неможливо це встановити.

Та обставина, що на момент звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, досудове розслідування кримінального провадження завершено, не свідчить про те, що підстави, з огляду на які накладено арешт, тобто відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), перестали існувати.

На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), у разі постановлення обвинувального вироку та задоволення заявленого до ОСОБА_4 цивільного позову.

Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022102090000277 від 17.11.2022, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1