Ухвала

від 26.02.2024 по справі 334/1954/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 26.02.2024

Справа № 334/1954/21

Провадження № 6/334/71/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого суддіФіліпової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Мандик М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України божника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2024 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович звернувся до суду з поданням, в якому просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання представник приватний виконавець Сколибог О.С. не з`явився.

Суд, дослідивши подані докази у справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича перебуває виконавче провадження № 73730985 з виконання виконавчого листа № 334/1954/21 від 12.12.2023 року виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення заборгованостей з ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

04.01.2024 року постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 73730985.

04.01.2024 приватним виконавця винесено постанову про арешт на все майно боржника.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець, як на підставу для його задоволення, вказує, що незважаючи на обізнаність боржника про наявність вищенаведеного виконавчого провадження, ухиляється від виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон Українивід 21.01.1994 «Про порядок виїзд у з України і виїзду України громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзд за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченомуст.18 Закону України "Про виконавче провадження"таст.441 ЦПК Українизокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутись і бути об`єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України.

Таким чином, для обмеження громадянина у праві виїзду за кордон, державний виконавець має навести суду підтверджуючі обставини, що боржник вчиняє дії, які направлені на ухилення від сплати боргу, при цьому має можливості виконати своє зобов`язання.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Тому твердження державного виконавця стосовно ухиляння боржника від виконання рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки державним виконавцем не надано необхідних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, а обмеження у праві виїзду за кордон дасть можливість стягнути суму боргових зобов`язань, що в даному випадку не дає суду достатніх підстав для задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.247,441 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України божника - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Філіпова І. М.