Ухвала

від 10.04.2024 по справі 334/1954/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 10.04.2024

Справа № 334/1954/21

Провадження № 6/334/101/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заяву приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024 року до суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн: НОМЕР_1 ) без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань за виконавчим провадженням № 73730985 з примусового виконання виконавчого листа №334/1954/21 виданого 21.12.2023 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20000 доларів США, 600 долларів США 3% річних, 41791,50 грн. інфляційних витрат. А також стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Чигиринський шкірзавод» на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з 20000 гривень витрат на правничу допомогу та 8456 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи свої вимоги приватний виконавець доводив суду, що 04.01.2024 року, на виконання вимог ст.ст. 1-4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання сурових рішень і рішень інших органів», статей 1-5, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» ним було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження яку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням за вих. № 185 направлено сторонам виконавчого провадження, якою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи, майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

28.03.2024 року постанова про відкриття виконавчого провадження додатково була вручена ОСОБА_3 (матері боржника), яка мешкає за тією ж адресою що й основний боржник, а саме: АДРЕСА_1 ., що підтверджується відміткою ОСОБА_3 про вручення на супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно виконавчого документу та інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення реального виконання виконавчого провадження № 73730985, керуючись статею 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна, якою на все майно боржника накладено арешт, про що боржник повідомлений належним чином, та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Станом надень зверненнядо судуз данимподанням,боржник сумуборгу накористь стягувачане сплатив,жорних дійдля реального,фактичного тав повномуобсязі виконанняне вчинив,що вказує на його ухилення від виконання рішення суду.

Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем .проведення виконавчих дій, боржник не повідомив та з письмовими заявами до приватного виконавця не звертався.

З метою виявлення рухомого майна на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, встановлення місця проживання, реєстрації боржника та отримання інформації щодо видачі документа, що дає право на виїзд з України та в`їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами приватним, виконавцем направлені відповідні запити до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради та Управління ДМС у Запорізькій області. Також, з метою отримання інформації про джерела отримання боржником доходів, наявність у боржника відкритих в установах банків розрахункових рахунків, інформації про фізичних осіб які отримують пенсії та інформації щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, приватним виконавцем неодноразово зроблені запити до ДФС України, ПФУ України та МВС України в Запорізькій області зроблені запити, що генеруються в електронному вигляді шляхом завантаження відомостей до підсистеми АСВП.

Отже, в ході проведення виконавчих дій, а саме згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ДФС України від 04.01.2024 року та 19.01.2024 року приватним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано десять розрахункових рахунків з яких чотири знаходяться у АТ КБ «Приват Банк», п`ять в АТ «Універсал Банк» та один у АТ «Сенс Банк», у зв`язку з чим 04.01.2024 року та 16.01.2024 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника які направлено до банківських установ в паперовому та в електронному вигляді - за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

В подальшому, приватним виконавцем в електронному вигляді через кабінет приватного виконавця в застосунку Приват24 (для бізнесу) направлялися платіжні інструкції до установ банку для списання коштів, але згідно повідомлень банківських установ дані кошти неможливо списати в зв`язку з накладенням арешту на дані рахунки по іншим виконавчим провадженням та в зв язку з відсутністю коштів на рахунках.

Згідно Інформації довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру праэ власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта від 04.01.2024 року за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ДПС України від 04.01.2024 року, 19.02.2024 року інформація про джерела отримання доходів боржником відсутня. Інформація про зареєстровані за боржником транспортних засобів також відсутня.

Зігідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ПФУ про фізичних осіб які втримують пенсії від 15.02.2024 року, інформація про отримання доходу боржником також відсутня.

Згідно інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 17.01.2024 року встановлено, що боржник - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії: НОМЕР_2 виданий 29.05.2015 року підрозділом 8036 (Шевченківський відділ ЦМУ УДМС у м. Києві та Київській області).

На адресу боржника, 13.01.2024 року за вих. № 572 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією, направлявся виклик приватного виконавця про зобов`язання боржника надати декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, надати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого. Однак, боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Вимога не виконана, кореспонденція повернута в зв`язку з закінченням терміну зберігання.

20.02.2024 року та 20.03.2024 року приватним виконавцем з метою виконання виконавчого провадження № 73730985 був здійснений виїзд за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 для виявлення рухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Під час виїзду за зазначеною адресою була присутня жінка, яка представилася мамою ОСОБА_1 яка повідомила, що ОСОБА_1 за даною адресою не мешкає, його місцезнаходження та засобів зв`язку їй не відомі. Також було встановлено, що майна ОСОБА_1 на яке можливо звернути стягнення з рахунок погашення заборгованості не виявлено, про що складено акти приватного виконавця.

Виконавець вважає, шо необхідність у зверненні до суду з відповідною заявою про обмеження боржника у праві виїзду за кордон України обумовлена тим, що на день звернення до суду, виконавцем здійснені усі можливі та необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте виконання рішення унеможливлюється внаслідок ігнорування боржником законних зимог приватного виконавця та вчинення дій (бездіяльності), які спрямовані на ухилення від виконання рішення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи повноту вчинення виконавчих дій, наявність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання судового рішення щодо стягнення значної суми грошових коштів у якості погашення заборгованості, з метою повного, своєчасного виконання рішення суду та у відповідності до норм законодавства, виконавець просив суд задовольнити його заяву у повному обсязі.

У судовому засіданні приватний виконавець Сколибог О.С. повністю підтримав подання та просив його задовольнити, посилаючись на доводи, які викладені у поданні. Крім того, зазначив, що на даний час боржник жодних коштів на погашення заборгованості не вніс і жодних заходів для виконання судового рішення не здійснює.

Інші учасники виконавчого провадження в судове засідання не викликались, враховуючи норми ч.4 ст. 441 ЦПК України, за якими передбачено, що суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Заслухавшипояснення приватного виконавця, дослідивши матеріали цивільної справи, подання з додатками, поданих до суду за матеріалами виконавчого провадження, а також дослідивши докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено усудовому засіданні, на виконанніу приватноговиконавця виконавчогоокругу Запорізькоїобласті СколибогаОлександра Сергійовичазнаходиться виконавче провадження№73730985з примусовоговиконання виконавчоголиста від 334/1954/21виданого 12.12.2023року,Ленінським районнимсудом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , 16.08.1978іпн:2871713257 - 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США, 600 доларів США 3% річних та 41 791,50 грн., інфляційних втрат. А також про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чигиринський шкірзавод» на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з 20 000,00 грн., витрат на правчину допомогу та 8 456,00 грн сплаченого судового збору.

Постановами про відкриття вказаних виконавчих проваджень,боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанов направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі і боржнику.

Рішення на сьогоднішній день боржником невиконане, декларацію ненадано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19Закону України "Про виконавче провадження".

28.03.2024 року постанова про відкриття виконавчого провадження додатково була вручена ОСОБА_3 (матері боржника), яка мешкає за тією ж адресою що й основний боржник, а саме: АДРЕСА_1 ., що підтверджується відміткою ОСОБА_3 про вручення на супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно виконавчого документу та інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення реального виконання виконавчого провадження № 73730985, керуючись статею 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна, якою на все майно боржника накладено арешт, про що боржник повідомлений належним чином, та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Станом надень зверненнядо судуз данимподанням,боржник сумуборгу накористь стягувачане сплатив,жорних дійдля реального,фактичного тав повномуобсязі виконанняне вчинив,що вказує на його ухилення від виконання рішення суду.

Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем .проведення виконавчих дій, боржник не повідомив та з письмовими заявами до приватного виконавця не звертався.

З метою виявлення рухомого майна на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, встановлення місця проживання, реєстрації боржника та отримання інформації щодо видачі документа, що дає право на виїзд з України та в`їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами приватним, виконавцем направлені відповідні запити до Регіонального сервісного центру ТСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради та Управління ДМС у Запорізькій області. Також, з метою отримання інформації про джерела отримання боржником доходів, наявність у боржника відкритих в установах банків розрахункових рахунків, інформації про фізичних осіб які отримують пенсії та інформації щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, приватним виконавцем неодноразово зроблені запити до ДФС України, ПФУ України та МВС України в Запорізькій області зроблені запити, що генеруються в електронному вигляді шляхом завантаження відомостей до підсистеми АСВП.

У ході проведення виконавчих дій, а саме згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ДФС України від 04.01.2024 року та 19.01.2024 року приватним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано десять розрахункових рахунків з яких чотири знаходяться у АТ КБ «Приват Банк», п`ять в АТ «Універсал Банк» та один у АТ «Сенс Банк», у зв`язку з чим 04.01.2024 року та 16.01.2024 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника які направлено до банківських установ в паперовому та в електронному вигляді - за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

В подальшому, приватним виконавцем в електронному вигляді через кабінет приватного виконавця в застосунку Приват24 (для бізнесу) направлялися платіжні інструкції до установ банку для списання коштів, але згідно повідомлень банківських установ дані кошти неможливо списати в зв`язку з накладенням арешту на дані рахунки по іншим виконавчим провадженням та в зв язку з відсутністю коштів на рахунках.

Згідно Інформації довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру праэ власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта від 04.01.2024 року за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ДПС України від 04.01.2024 року, 19.02.2024 року інформація про джерела отримання доходів боржником відсутня. Інформація про зареєстровані за боржником транспортних засобів також відсутня.

Згідно довідки (електронної відповіді з підсистеми АСВП) ПФУ про фізичних осіб які втримують пенсії від 15.02.2024 року, інформація про отримання доходу боржником також відсутня.

Згідно інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 17.01.2024 року встановлено, що боржник - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії: НОМЕР_2 виданий 29.05.2015 року підрозділом 8036 (Шевченківський відділ ЦМУ УДМС у м. Києві та Київській області).

На адресу боржника, 13.01.2024 року за вих. № 572 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією, направлявся виклик приватного виконавця про зобов`язання боржника надати декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, надати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого. Однак, боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Вимога не виконана, кореспонденція повернута в зв`язку з закінченням терміну зберігання.

20.02.2024 року та 20.03.2024 року приватним виконавцем з метою виконання виконавчого провадження № 73730985 був здійснений виїзд за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 для виявлення рухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Під час виїзду за зазначеною адресою була присутня жінка, яка представилася мамою ОСОБА_1 яка повідомила, що ОСОБА_1 за даною адресою не мешкає, його місцезнаходження та засобів зв`язку їй не відомі. Також було встановлено, що майна ОСОБА_1 на яке можливо звернути стягнення з рахунок погашення заборгованості не виявлено, про що складено акти приватного виконавця.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Також, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно достатті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 19 частини 2статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, висвітлених у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» (у частині, що не суперечить нормамЦПК Україниу ред. Закону України від 03.10.2017 таЗакону України «Про виконавче провадження`у ред. від 02.06.2016), ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону № 3857-XIIтау п. 18 ч. 3ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного/приватного виконавця, суд має перевірити вчинення державним/приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Статтею 33 Конституції Українивизначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.

У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, приватний виконавець обґрунтував своє подання тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження виконавцем проводяться заходи та вчиняються дії щодо забезпечення виконання рішення суду: накладено арешт на майно боржника, здійснюється перевірка майнового стану боржника, проте, вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду проігноровані, сума боргу залишається несплаченою, будь-яких дій на погашення заборгованості боржник не здійснює протягом тривалого часу. Крім того, боржником вчинялися дії, які призвели до неможливості державному виконавцю провести виконавчі дії, відповідно до вимог Закону «Про виконавче провадження», направлені на встановлення ліквідного майна, належного боржнику, на яке могло бути звернене стягнення, про що свідчать дані письмові докази, долучені до подання приватного виконавця.

Таким чином, суд вважає, що таке тривале невиконання рішення суду, при відсутності обставин, за яких є неможливим здійснення погашення заборгованості протягом тривалого часу, свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання судового рішення.

Будучи обізнаним про існуючу заборгованість, що підтверджується ознайомленням боржника з матеріалами цивільної справи, його присутність під час судового розгляду у суді апеляційної інстанції, боржник не сприяє та не вживає заходів, направлених на виконання рішення суду. Заборгованість ним не погашається. Дані, за яких би було встановлено, що він непрацездатний і не може працювати та отримувати доходивідсутні.

Отже, невиконання боржником рішення суду не зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, неможливості бути працевлаштованим, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Тобто обставини, які склалися, свідчать що боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Навпаки, на думку суду, його поведінка свідчить про те, що він взагалі не має намірів виконувати обов`язок щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Критерій достатності вжитих боржником, з метою належного виконання зобов`язання, заходів, визначається судом.

З матеріалів виконавчого провадження, боржником не подано доказів того, що з часу відкриття виконавчого провадження ним вживаються дії, об`єктивно спрямовані на погашення боргу перед стягувачем, та які б були співмірні борговим зобов`язанням. Встановлено, що навіть частково не погашена існуюча заборгованість.

Згідно із ст.446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Тимчасове обмеження фізичної особиу праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними статтею 441ЦПК України.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 4ст. 441 ЦПК України,ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Таким чином, суд вважає, що дії приватного виконавця спрямовані на реальне та своєчасне виконання рішення суду, а тому подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При визначенні строку тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, суд вважає, що навіть, якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N32190/96, §96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі, у пункті 50 вказаного рішення, Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга №23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги усі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23.06.1981 за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».

До того ж, при вирішенні даної справи судом враховані висновки, які висвітлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 11.05.2021 у справі Stetsov проти України (заява №5170/15).

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення у повному обсязі заборгованості за виконавчим провадженням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн: НОМЕР_1 ) без вилучення паспортного документа до повного виконання зобов`язань за виконавчим провадженням № 73730985 з примусового виконання виконавчого листа №334/1954/21 виданого 21.12.2023 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20000 доларів США, 600 долларів США 3% річних, 41791,50 грн. інфляційних витрат. А також стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Чигиринський шкірзавод» на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з 20000 гривень витрат на правничу допомогу та 8456 грн. судового збору.

Копію ухвали направити для виконання до адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому відповідноїухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 15.04.2024.

Суддя Н.Ю.Козлова