Рішення

від 04.03.2024 по справі 902/753/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. м. Київ Справа № 902/753/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Підприємство УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40)

до Товариства з обмеженою відповідальністю АК ПРОСТОРПРОД (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, будинок 6, офіс 105/2)

про стягнення 154822,91 грн. заборгованості за договором поставки,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача: Коханчук Г.В. (довіреність б/н від 07.09.2023 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6113 від 14.06.2018 р.);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче Підприємство УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АК ПРОСТОРПРОД про стягнення 154822,91 грн. заборгованості за договором поставки № 657 від 01.12.2021 р., у тому числі 98799,82 грн. заборгованості за поставлений товар, 56023,09 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № 657 від 01.12.2021 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 98799,82 грн. заборгованості за поставлений товар, 56023,09 грн. пені, а також витрати зі сплати судового збору.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява б/н від 15.05.2023 р. (вх. № 01-48/31/23 від 05.06.2023 р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу майно та грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 154822,91 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.06.2023 р. у задоволенні заяви ТОВ "Виробниче Підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР" б/н від 15.05.2023 р. (вх. № 01-48/31/23 від 05.06.2023 р.) про забезпечення позову у даній справі було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.06.2023 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.07.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.07.2023 р. було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.09.2023 р.

08.08.2023 р. до Господарського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» від ТОВ АК ПРОСТОРПРОД надійшла заява б/н від 08.08.2023 р. (вх. № 01-34/73/41 від 08.08.2023 р.) про передачу справи № 902/753/23 на розгляд іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю), за змістом якої відповідач просив суд позовну заяву б/н від 20.04.2023 р. (вх. № 75/23 від 05.06.2023 р.) ТОВ Виробниче Підприємство УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР до ТОВ АК ПРОСТОРПРОД про стягнення 154822,91 грн. заборгованості за договором поставки № 657 від 01.12.2021 р., передати на розгляд до Господарського суду Київської області, оскільки на момент відкриття провадження у даній справі місцезнаходженням відповідача було: вул. Київська, буд. 4, офіс 6Л, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08132.

18.08.2023 р. до Господарського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» від ТОВ АК ПРОСТОРПРОД надійшов відзив на позовну заяву б/н від 18.08.2023 р. (вх. № 01-34/7662/23 від 18.08.2023 р.), у якому відповідач просив суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи № 902/753/23. Поряд з цим, ТОВ АК ПРОСТОРПРОД заперечувало проти позову та зазначало, зокрема, що позивач поставляв, а відповідач приймав не тільки товар, асортимент якого сторони передбачили договором № 657 від 01.12.2021 р., а й інший товар, що не був визначений специфікацією до договору; позивач поставляв товар, ціна якого у видатковій накладній не відповідає ціні, що узгоджена між сторонами спору у специфікації до договору № 657 від 01.12.2021 р. та є безпідставно завищеною; за договором поставки № 657 від 01.12.2021 р. позивач поставив, а відповідач прийняв та оплатив товар на загальну суму 389512,22 грн; за видатковими накладними як договорами поставки, що укладені між сторонами спору в спрощений спосіб згідно з ч. 2 ст. 184 Господарського кодексу України, позивач поставив, а відповідач отримав та практично повністю оплатив товар на загальну суму 1775777,70 грн; позивачем безпідставно завищено у видаткових накладних ціну товару, що поставлений за договором № 657 від 01.12.2021 р., на загальну суму 117053,86 грн. Таким чином, на думку відповідача, у нього виникло зобов`язання з оплати товару в сумі 2165289,92 грн., а не 2282343,78 грн., як про це зазначає позивач. Також, відповідач зазначив, що 03.08.2023 р. надіслав на адресу позивача лист вих. № 206, в якому повідомив останнього про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях та платіжних інструкціях про перерахування грошових коштів на користь позивача в період з 29.06.2022 р. по 01.03.2023 р., а тому станом на дату відкриття провадження у даній справі ТОВ «АК ПРОСТОРПРОД» повністю виконало взяті на себе зобов`язання за договором № 657 від 01.12.2021 р., а саме розрахувалося за поставлений згідно договору товар, що виключає можливість задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 98799,82 грн. основної заборгованості. Щодо нарахованої позивачем пені у сумі 56023,09 грн. відповідач зазначив, що ТОВ ВП УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР нарахувало пеню за порушення строку оплати частини товару, неустойка щодо якого не встановлена сторонами договору як вид забезпечення виконання зобов`язання; позивач мав право нарахувати пеню за порушення строку оплати товару, поставку якого було передбачено договором, на суму 389512,22 грн., у зв`язку з чим пеня, за перерахунком відповідача, становить 18302,83 грн.

21.08.2023 р. до Господарського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» від ТОВ АК ПРОСТОРПРОД надійшло клопотання б/н від 21.08.2023 р. (вх. № 01-34/7694/23 від 21.08.2023 р.) про долучення документів, у якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання відзиву та додатків до нього позивачу.

21.08.2023 р. до Господарського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» від ТОВ АК ПРОСТОРПРОД надійшла заява б/н від 21.08.2023 р. (вх. № 01-34/7689/23 від 21.08.2023 р.), у якій відповідач просив суд провести судове засідання, призначене на 12.09.2023 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 р. було задоволено заяву відповідача б/н від 21.08.2023 р. (вх. № 01-34/7689/23 від 21.08.2023 р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12.09.2023 р. до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшло клопотання б/н від 08.09.2023 р. (вх. № 01-34/8479/23 від 12.09.2023 р.), у якому останній повідомив суд, що довідкою АТ «КОМІНБАНК» вих. № 50-17/12955 від 07.09.2023 р. засвідчено факт того, що за період з 20.04.2023 р. по 06.09.2023 р. на рахунок ТОВ ВП УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР, за яким здійснювались розрахунки за договором № 657 від 01.12.2021 р., від відповідача не надходили грошові кошти в якості оплати за поставлений позивачем товар.

12.09.2023 р. до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшло клопотання б/н від 08.09.2023 р. (вх. № 01-34/8480/23 від 12.09.2023 р.), відповідно до якого останній просить суд провести підготовче засідання, призначене на 12.09.2023 р., без участі представника позивача. Також ТОВ ВП УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР зазначило, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує щодо закриття підготовчого провадження та призначення даної справи до судового розгляду по суті за наявними у справі матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 12.09.2023 р. представник ТОВ "АК ПРОСТОРПРОД" підтримував заяву б/н від 08.08.2023 р. (вх. № 01-34/73/41 від 08.08.2023 р.) про передачу справи за підсудністю. Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.09.2023 р. було постановлено передати матеріали даної справи до Господарського суду Київської області з огляду на те, що на момент відкриття провадження у даній справі місцезнаходженням відповідача було м. Вишневе Бучанського району Київської області.

В обгрунтування передачі в порядку приписів ст.ст. 27, 31 Господарського процесуального кодексу України справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області, в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 12.09.2023 р. зазначено, що 08.08.2023 р. на електронну адресу суду відповідачем була направлена виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформована 07.06.2023 р., згідно якої 07.06.2023 р. державним реєстратором Самгородської сільської ради була проведена державна реєстрація зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Просторпрод" на: вул. Київська, буд. 4, офіс 6Л, м. Вишневе, Бучанський район, Київська обл., 08132.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Київської області, для розгляду справи № 902/753/23 було визначено суддю Бабкіну В.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 р. було прийнято до провадження справу № 902/753/23 та призначено підготовче засідання на 23.11.2023 р.

У судовому засіданні 23.11.2023 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги, а також зазначала про неотримання позивачем відзиву; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання усі учасники були повідомлені належно, однак станом на час судового засідання 23.11.2023 р. в матеріалах справи були відсутніми докази отримання відповідачем ухвали суду від 16.10.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 р. було відкладено підготовче засідання на 14.12.2023 р.

13.12.2023 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 12.12.2023 р. (вх. № 5451/23 від 13.12.2023 р.), відповідно до якої останній зазначає, що позивачем додані до матеріалів справи копії всіх накладних, підписаних сторонами, які підтверджують факт поставки товару позивачем та отримання його у власність відповідачем. Окрім цього, підпис відповідача на накладних та відсутність будь-яких зауважень до кількості прийнятого товару, на переконання позивача, свідчить про погодження всіх умов поставки. Поряд з цим, позивач зауважує, що контррозрахунок пені, здійснений відповідачем, не може бути взятий судом до уваги, оскільки за основу розрахунку взяті хибні дані щодо наявної у відповідача перед позивачем заборгованості. Водночас, позивач просить суд продовжити строк для подання відповіді на відзив та долучити її до матеріалів справи, оскільки з відзивом представник позивача ознайомилась в приміщенні суду лише 08.12.2023 р. Поряд з цим, позивач просить суд відзив відповідача від 18.08.2023 р. залишити поза увагою, додані до відзиву докази до розгляду не приймати, а справу розглядати за наявними (без врахування відзиву та доданих до нього доказів) матеріалами, оскільки відзив був поданий поза межами встановленого судом строку.

14.12.2023 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання (вх. № 5523/23 від 14.12.2023 р.), згідно з якою останній просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату та встановити відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 21.12.2023 р., у зв`язку з тим, що 14.12.2023 р. в електронному кабінеті відповідачем було виявлено відповідь на відзив позивача від 12.12.2023 р.

У зв`язку з оголошенням по місту Києву повітряної тривоги, у призначений час 14.12.2023 р. судове засідання у даній справі не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2023 р. було призначено підготовче засідання на 22.01.2024 р.

21.12.2023 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 20.12.2023 р. (вх. № 5689/23 від 21.12.2023 р.), відповідно до яких останній заперечує щодо доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, зокрема, зважаючи на те, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували обставину зміни сторонами спору асортименту та ціни товару, виготовлення та поставку якого передбачав договір № 657 від 01.12.2021 р., у погоджений сторонами договору спосіб.

У судовому засіданні 22.01.2024 р. представник позивача заявила про подання всіх наявних у позивача доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання усі учасники були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2024 р.

У судовому засіданні 04.03.2024 р. з розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримувала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання усі учасники були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

У судовому засіданні 04.03.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче Підприємство УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР (далі ТОВ «ВП «УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР», позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АК ПРОСТОРПРОД» (далі ТОВ «АК ПРОСТОРПРОД», відповідач, замовник) було укладено договір № 657, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, встановлених цим договором, виготовити відповідно до технічних умов та поставити товар замовнику під торговим знаком для подальшого продажу замовником, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виготовлений та поставлений товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.3 договору конкретний асортимент, номенклатура та ціна товару, який постачається за цим договором, визначається сторонами в специфікаціях до цього договору та замовленнях замовника, що становлять невід`ємну частину договору. Форма специфікації затверджена сторонами в додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору замовник оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації.

Ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається в накладних та при кожній наступній поставці не має перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Ціни на товар можуть бути змінені за погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди із внесенням змін до специфікації (додатку № 1 до даного договору) в новій редакції, при цьому ціни на товар не можуть змінюватись частіше ніж три рази на рік. У випадку, якщо ініціатором внесення змін до специфікації є постачальник, він зобов`язаний надати замовнику специфікацію зі змінами безпосередньо або шляхом направлення її електронною поштою для узгодження у 10-денний строк до терміну поставки. Якщо зміни стосуються товару, зазначеного у рекламно-інформаційних листівках замовника, узгодження ціни має бути здійснене за 40 днів до настання терміну поставки за зміненими цінами. При цьому, попередня специфікація втрачає силу (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, за якими була здійснена поставка товару.

У відповідності з п. 4.4 договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Згідно з п. 5.2 договору товар поставляється постачальником у відповідності із замовленням замовника в строк, зазначений у замовленні.

Перехід права власності на товар від постачальника до замовника здійснюється в момент приймання-передачі товару на розподільчому центрі замовника та підписання видаткової накладної (п. 6.1 договору).

Сторони погодили, що за порушення строків оплати товару замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу (п. 8.4 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2021 р. (п. 10.1 договору). Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити дію договору, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 10.2 договору). Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3 договору).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2282343,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних обома сторонами договору видаткових накладних № 1 від 04.01.2022 р., № 12 від 20.01.2022 р., № 22 від 27.01.2022 р., № 36 від 18.02.2022 р., № 44 від 06.04.2022 р., № 49 від 15.04.2022 р., № 53 від 05.05.2022 р., № 55 від 12.05.2022 р., № 57 від 19.05.2022 р., № 58 від 19.05.2022 р., № 67 від 02.06.2022 р., № 76 від 16.06.2022 р., № 78 від 23.06.2022 р., № 87 від 01.07.2022 р., № 88 від 01.07.2022 р., № 93 від 07.07.2022 р., № 96 від 14.07.2022 р., № 97 від 14.07.2022 р., № 100 від 21.07.2022 р., № 103 від 21.07.2022 р., № 109 від 28.07.2022 р., № 111 від 28.07.2022 р., № 110 від 01.08.2022 р., № 112 від 01.08.2022 р., № 121 від 04.08.2022 р., № 122 від 04.08.2022 р., № 125 від 08.08.2022 р., № 127 від 11.08.2022 р., № 128 від 11.08.2022 р., № 136 від 18.08.2022 р., № 137 від 18.08.2022 р., № 144 від 25.08.2022 р., № 145 від 25.08.2022 р., № 150 від 01.09.2022 р., № 151 від 01.09.2022 р., № 157 від 08.09.2022 р., № 158 від 08.09.2022 р., № 165 від 16.09.2022 р., № 166 від 16.09.2022 р., № 177 від 22.09.2022 р., № 176 від 22.09.2022 р., № 187 від 06.10.2022 р., № 190 від 06.10.2022 р., № 203 від 20.10.2022 р., № 205 від 20.10.2022 р., № 206 від 20.10.2022 р., № 217 від 03.11.2022 р., № 218 від 03.11.2022 р., № 231 від 10.11.2022 р., № 238 від 17.11.2022 р., № 239 від 17.11.2022 р.

Як зазначає позивач, станом на дату подання даного позову ТОВ "АК ПРОСТОРПРОД" сплачено всього 2273543,96 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків за період 2022 року та за перший квартал 2023 року.

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Отже, оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання і не сплатив на користь ТОВ ВП УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР 98799,82 грн. за поставлений товар за договором, останнє і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, зокрема, що позивач поставляв товар, ціна якого у видаткових накладних не відповідає ціні, що узгоджена між сторонами у специфікації (додаток № 1) до договору № 657 від 01.12.2021 р., та є безпідставно завищеною на 117053,86 грн., у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з оплати товару в сумі 2165289,92 грн., а не в сумі 2282343,78 грн., як про це зазначає позивач. Поряд з цим, відповідач зазначав, що він приймав не лише товар, асортимент якого було обумовлено у договорі № 657 від 01.12.2021 р. (товар під торговим знаком «Саме Те»), а й інший товар, який було визначено специфікацією. Таким чином, враховуючи ту обставину, що до договору № 657 від 01.12.2021 р. було погоджено лише одну специфікацію, яка визначала конкретний асортимент, номенклатуру та ціну товару, а між сторонами спору не було укладено додаткових угод про прийняття нових специфікацій, то, на думку відповідача, у нього виникло зобов`язання з оплати поставленого товару під торговим знаком «Саме Те» виключно по тій ціні, яка погоджена сторонами, а не по тій ціні, яка визначена у видаткових накладних, що безпідставно складались позивачем із завищеними цінами.

У відповіді на відзив позивач стверджував, що ним додані до матеріалів справи копії всіх накладних, підписаних сторонами, які підтверджують факт поставки товару позивачем за договором та отримання його у власність відповідачем. Окрім цього, підпис відповідача на накладних та відсутність будь-яких зауважень, на переконання позивача, свідчить про погодження всіх умов поставки.

Щодо долученої відповідачем до відзиву специфікації до договору (додаток № 1) суд зазначає, що даний документ підписаний лише з боку ТОВ АК ПРОСТОРПРОД, не містить посилання на договір № 657 від 01.12.2021 р., а відтак не може бути належним доказом того, що саме цей документ є тією специфікацією, яка була узгоджена сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Поряд з цим, як було зазначено вище, пунктом 4.3 договору сторони погодили, що загальна сума договору складається з суми накладних, відповідно до яких було здійснено поставку товару.

Суд відзначає, що долучені до матеріалів справи видаткові накладні за період з 04.01.2022 р. по 17.11.2022 р. на загальну суму 2282343,78 грн. містять найменування товару, його кількість, ціну за одиницю товару, вартість всієї партії товару, посилання на договір № 657 від 01.12.2021 р. та підпис уповноваженої особи відповідача на вказаних накладних без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та ціни товару, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність тверджень відповідача про завищення позивачем ціни товару та поставку частини товару поза межами договору.

Водночас, жодних доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо формування ціни товару з порушенням умов договору матеріали справи не містять.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 та ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Отже, оскільки доказів належного виконання умов договору поставки № 657 від 01.12.2021 р. відповідачем в частині оплати поставленого позивачем товару в порядку та строки, обумовлені даним договором, до матеріалів справи не надано, то позовні вимоги ТОВ ВП УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР щодо стягнення з відповідача 98799,82 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 56023,09 грн. пені.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було зазначено вище, за порушення строків оплати товару замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу (п. 8.4 договору).

Заперечуючи щодо нарахованої позивачем пені, відповідач зазначав, що ТОВ ВП УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР нарахувало пеню за порушення строку оплати частини товару, неустойка щодо якого не встановлена сторонами договору як вид забезпечення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим позивач мав право нарахувати пеню за порушення строку оплати товару, поставку якого було передбачено договором, на суму 389512,22 грн., а відтак пеня за перерахунком відповідача становить 18302,83 грн.

Позивач стверджує, що контррозрахунок пені, здійснений відповідачем, не може братись судом до уваги, оскільки відповідачем за основу такого розрахунку взяті хибні дані щодо наявної у останнього заборгованості.

Враховуючи вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені, перевірку якого було здійснено судом, вбачається, що її розмір було визначено позивачем у сумі 56023,09 грн., нарахованій щодо кожної видаткової накладної, що містить посилання на договір № 657 від 01.12.2021 р., окремо у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення, яка є обґрунтованою та доведеною, у зв`язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, становить суму, яка складається з судового збору в розмірі 2684,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 1874 від 26.05.2023 р. на суму 2684,00 грн.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки станом на час прийняття рішення позивачем у підтвердження понесення решти заявлених судових витрат (витрат на правову допомогу) доказів не подано, то у суду на час вирішення спору відсутні підстави для розгляду та вирішення питання щодо покладення на відповідача вказаних витрат позивача. Натомість, представник позивача до початку судових дебатів заявляла про подання доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу в порядку та строк, передбачені приписами Господарського процесуального кодексу України, після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АК ПРОСТОРПРОД (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, будинок 6, офіс 105/2, код 44074239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Підприємство УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код 38391990) 98799 (дев`яносто вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 82 коп. основного боргу, 56023 (п`ятдесят шість тисяч двадцять три) грн. 09 коп. пені, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19.03.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна